за результатами вирішення заяви про відвід
27 січня 2026 року Р і в н е№460/15843/25
Рівненський окружний адміністративний суд в складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши в письмовому провадженні письмову заяву про відвід у адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1
про відвід головуючого судді,
В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 460/15843/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 05.09.2025.
19.01.2026 та 26.01.2026 через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду надійшли заяви позивача про відвід головуючого судді Поліщук О.В. (вх. № 3826/26 від 19.01.2026 та вх. № 5354/26 від 26.01.2026).
Ухвалою суду від 26.01.2026 заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді в адміністративній справі №460/15843/25 визнано необґрунтованими та передано справу для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України, для вирішення питання про відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2026 для розгляду заяви про відвід судді Поліщук О.В. у справі №460/15843/25 визначено суддю Дорошенко Н.О.
Вирішуючи питання про відвід, суд враховує таке.
Підстави для відводу судді визначені статтями 36, 37 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Згідно з частинами третьою, четвертою ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд дійде до висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За правилами, встановленими ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 11 ст.40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 12 ст. 40 КАС України).
При вирішенні заяв про відвід судді Поліщук О.В. встановлено, що вони подані позивачем на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, оскільки позивач вказує, що суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
В обґрунтування заяв про відвід судді позивач зазначає, що суд порушив строк розгляду справи, встановлений ст. 258 КАС України, а тривалий розгляд судової справи викликає сумніви в неупередженості або об'єктивності головуючого судді.
Таким чином, доводи позивача, викладені в заявах про відвід судді, свідчать про те, що заявлений відвід обумовлений незгодою позивача з процесуальними діями, що вчинені під час розгляду цієї справи, та не містять передбачених статтею 36 КАС України підстав для відводу.
При цьому, за приписами ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Окрім того, у висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку із здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Таким чином, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. Відповідно, незгода сторони з вчиненням суддею процесуальних дій та винесеним судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін у справі, не може бути підставою для відводу судді, а може бути викладена в апеляційній скарзі на судове рішення.
За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський Суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості:
1) суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі;
2) об'єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справах П'єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства).
Щодо суб'єктивного тесту, то він полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Проте презюмується особиста неупередженість. Щодо об'єктивного тесту, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості суддів.
При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення ЄСПЛ у справі Клейн та інші проти Нідерландів).
Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність судді презюмується.
Що стосується об'єктивного критерію, то побоювання заявника, що суддя є небезстороннім, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, позаяк вони не підтверджуються такими фактами, які могли б викликати сумніви щодо неупередженості судді. Жодних обставин того, що суддя не є вільним від стороннього впливу чи будь-якого втручання у судовий розгляд справи, у заявах про відвід не наведено.
З огляду на вищевикладене, вказані в заявах обставини не можуть свідчити про наявність упередженості судді та необ'єктивності при вирішенні адміністративної справи №460/15843/25.
Відтак подані позивачем заяви про відвід є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяв ОСОБА_1 (вх. № 3826/26 від 19.01.2026 та вх. № 5354/26 від 26.01.2026) про відвід судді Поліщук О.В. у адміністративній справі №460/15843/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н.О. Дорошенко