27 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/7932/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Інтерпап.ЮА" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпап.ЮА" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішеньпро коригування митної вартості товарів: №UA205030/2024/000099/2 від 09.12.2024, №UA205030/2024/000100/2 від 09.12.2024, №UA205030/2024/000102/1 від 10.12.2024, №UA205030/2024/000105/2 від 18.12.2024, №UA205030/2024/000108/2 від 20.12.2024.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАП.ЮА» (далі - ТОВ «ІНТЕРПАП.ЮА», позивач) вказало про протиправність рішень Волинської митниці (далі - відповідач) з огляду на безпідставність твердження відповідача, що митна вартість товарів, які ввозяться позивачем на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять розбіжності.
Позивач наполягав про надання до Волинської митниці всіх належних документів на підтвердження обґрунтування митної вартості товарів в частині підтвердження проведення оплати товарів, наявності інформації про ціну товару, відповідність документів вимогам до первинних, що містять інформацію про ціну товару, повідомлення про перевізника та підставність врахування висновків асоціації «УкрПапір».
Так, Позивач вказав, що разом із митними деклараціями було надано всі, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи на підтвердження митної вартості товарів: зовнішньоекономічний контракт, інвойси, пакувальні аркуші, транспортні документи - міжнародний перевізний документ СMR, договори-заявки з експедитором, рахунки-фактури експедитора, а також додаткові документи: довідки про транспортні витрати, експортні декларації, контрольні талони тощо.
Надані Позивачем документи не містять ознак підробки, не мають математичних неточностей. Фактично підставою винесення митним органом рішень про коригування митної вартості стала наявність «в базі» інформації про вищу вартість аналогічних товарів, задекларованих раніше. А вказані в рішеннях підстави про нібито розбіжності - суто формальні, адже не відповідають дійсним обставинам.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 позовну заяву залишено без руху. 26.06.2025 позивачем надано до суду уточнену позовну заяву про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів: №UA205030/2024/000099/1 від 09.12.2024, №UA205030/2024/000100/2 від 09.12.2024, №UA205030/2024/000102/1 від 10.12.2024, №UA205030/2024/000105/2 від 18.12.2024, №UA205030/2024/000108/2 від 20.12.2024 та платіжну інструкцію про сплату судового збору.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 позовна заява прийнята до провадження, відкрите провадження в адміністративний справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження.
Волинською митницею 15.07.2025 до справи наданий відзив, за змістом якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказав, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товарів, які ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності.
Волинською митницею на підставі положень статей 53, 54 Митного кодексу України (далі - МК України) декларанту запропоновано надати в десятиденний термін додаткові документи, що обґрунтовують митну вартість товарів. Декларантом не надано усіх додаткових документів та подано листи про відсутність додаткових документів.
Оскільки позивачем не було надано документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.
Відповідач вказав про відсутність можливості застосування послідовно методів визначення митної вартості товарів на підставі положень статей 59 - 63 МК України і згідно зі статтею 68 МК України, за якою у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
З огляду на вказане, Волинською митницею прийняті рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000099/1 від 09.12.2024, №UA205030/2024/000100/2 від 09.12.2024, №UA205030/2024/000102/1 від 10.12.2024, №UA205030/2024/000105/2 від 18.12.2024, №UA205030/2024/000108/2 від 20.12.2024.
Позивачем 20.10.2025 до справи надані додаткові письмові пояснення де ТОВ «ІНТЕРПАП.ЮА» ТОВ «Інтерпап.ЮА» пояснив про ввезення в Україну в режимі імпорт товару «Папір некрейдований офсетний, що використовується для писання та друкування». Країна походження оцінюваного товару- Польща, виробник - компанія «MM Board @ Paper Sales GmbH» (Австрія), торгівельна марка MM Board @ Paper. Поставка товару була здійснена на комерційних умовах FCA Польща, Квідзин на підставі контракту № ММ05052023 від 05.05.2023, укладеного між компанією «MM Board @ Paper Sales GmbH» (Австрія), та імпортером ТОВ «Інтерпап.ЮА» (Україна, м. Полтава).
Митну вартість товару заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до графи 43 митних декларацій, і підтверджується відповідачем. Разом із вищевказаними деклараціями декларантом, на підтвердження заявленої митної вартості товару, подані документи, визначені статтями 53, 335 МК України, про що вказано у графі 44 поданих МД і які не містять у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, натомість містили усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар, тому у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що подані декларантом для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не містять інформації про усі складові митної вартості.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 закрите підготовче провадження у справі, призначена справа до судового розгляду по суті.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів адміністративної справи, встановив такі обставини.
ТОВ «ІНТЕРПАП.ЮА» було ввезено в Україну в режимі імпорт товар «Папір некрейдований офсетний, що використовується для писання та друкування». Країна походження оцінюваного товару- Польща, виробник - компанія «MM Board @ Paper Sales GmbH» (Австрія), торгівельна марка MM Board @ Paper.
Поставка товару була здійснена на комерційних умовах FCA Польща, Квідзин на підставі контракту № ММ05052023 від 05.05.2023, укладеного між компанією «MM Board @ Paper Sales GmbH» (Австрія), та імпортером ТОВ «Інтерпап.ЮА» (Україна, м. Полтава).
Позивачем разом з митними деклараціями було надано документи для підтвердження задекларованої ціни товару.
Волинською митницею під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товарів, які ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності.
За вказаного, Волинською митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000099/1 від 09.12.2024, №UA205030/2024/000100/2 від 09.12.2024, №UA205030/2024/000102/1 від 10.12.2024, №UA205030/2024/000105/2 від 18.12.2024, №UA205030/2024/000108/2 від 20.12.2024.
ТОВ «ІНТЕРПАП.ЮА» із вказаними рішеннями Волинської митниці не погодився, звернувся до суду із даним позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (надалі - МК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин) та іншими законами України.
Відповідно до частини 1 статті 3 МК України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
За змістом частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою - другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої - другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частинами 1, 2 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
За приписами частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
За змістом частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 6 статті 53 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Статтею 57 МК України визначено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту та порядок їх застосування.
Так, відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Відповідно до положень частин 2 - 6 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
За приписами частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина 4 статті 58 МК України).
Згідно з частиною 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (частина 21 статті 58 МК України)
За змістом частин 1, 2, 4 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються в спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може відбуватися тільки в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 540/2605/18 (провадження № К/9901/24076/19), від 7.05.2020 у справі № 826/10527/17, від 02.05.2020 у справі № 803/916/17 (провадження № К/9901/1137/17).
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №380/6459/20. Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 по справі № 813/7903/14, від 18.12.2018 по справі № 826/15706/13-а, від 29.01.2019 по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 по справі № 815/6698/17 митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС). При цьому, митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.
Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.
Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 N 689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи, що повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, по справі № 809/453/17 від 03.04.2018.
Суд зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору). Митний орган вправі застосувати другорядний метод, якщо за умови наявності у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості декларант додаткових документів не надав, а надані документи не дають можливості для застосування першого методу.
Волинська митниця в оскаржуваних рішеннях вказала, що у зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу і декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в ( стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.
Митну вартість відповідачем визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме за МД №А205030/2024/014560 від 30.11.2024. Митницею для коригування митної вартості за основу взято вартість подібного товару.
За правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 21.10.2021 в справі №420/4820/19, навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.
В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Отже відомості з інформаційних систем митних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару та бути підставою для здійснення коригування.
Суд наголошує, що не може бути врахована інша ціна на товар без врахування умов поставки та розміру партії, що беззаперечно має вплив на ціну.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МКУ з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МКУ) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідачем не надано документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення вартості товару, поставленого позивачем, Відповідно, не доведено аналогічність умов поставки, умов договорів і, відповідно, вартості товарів.
Верховний Суд у постанові від 20.06.2023 у справі за адміністративним провадженням К/9901/7199/21 зазначив, шо сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсне було імпортовано до України. Відповідно до висновків Верховного Суду наявність в баз: даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким вій укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору. Оцінюючи рішення пре коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суди повинні враховувати, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) -товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вилинули па таке коригування.
Так, відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Відповідно до положень частин другої - шостої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
За приписами частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Також Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митого органу інформації про те що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Суд приходить до висновку про протиправність визначення Волинською митницею ціни товару, що заявлений до розмитнення ТОВ «ІНТЕРПАП.ЮА»» за (резервним) методом 2ґ без дотримання процедур, передбачених статтею 57 МК України.
В рішеннях про коригування митної вартості Волинською митницею вказано, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності :
- згідно п.5.1 контракту №MM05052023 від 05.05.2023 передбачено 100% передоплату, однак факту оплати (платіжного доручення) до митного оформлення декларантом не надано;
- прайс-листи адресовані конкретній особі, що не дає можливості знеособити інформацію;
- підпис продавця та відбиток печатки згідно інвойсу не відповідає підпису та відбитку печатки продавця згідно контракту;
- перевізник, вказаний у довідці про транспортні витрати, не відповідає перевізнику згідно товарно-транспортної накладної;
- висновки, видані асоціацією «УкрПапір» не містять джерел для підтвердження цінової інформації.
В ході розгляду справи відповідач вказав про відсутність документів на підтвердження здійснення передоплати за товар, адже до митного оформлення не надано банківських платіжних документів, що стосуються товару згідно рахунка-фактури.
Відповідач послався на Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа» №651 від 30.05.2012 року, яким визначено, що у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи.
Відповідно п.5.1 контракту №ММ05052023 від 05.05.2023 року товар проданий відповідно до умов цього контракту відвантажується після отримання 100% попередньої оплати від покупця.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1.2. Контракту №ММ05052023 від 05.05.2023, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару вказуються у відповідності до Інвойса, Проформа Інвойса, які є невід'ємною частиною Контракта. У разі розбіжностей між Інвойсом та Проформа Інвойсом, Інвойси мають переважну силу. Позивачем до митної декларації №24UA205030014956U8 від 06.12.2024 року було надано Інвойс №1020018125 від 04.12.2024, до митної декларації №24UA205030014959U5 від 06.12.2024 року - Інвойси №1020018120, 1020018121 від 04.12.2024, до митної декларації №24UA205030015139U1 від 09.12.2024 - Інвойси №1020018201, №1020018202, №1020018203 від 06.12.2024, до митної декларації №24UA205030015676U9 від 18.12.2024 року Інвойси №1020018599, №1020018600 від 17.12.2024, до митної декларації №24UA205030015770U1 від 20.12.2024 року - Інвойс №1020018645 від 18.12.2024, в яких чітко визначено ціну товару.
Враховуючи вказані в інвойсах суми вартості товару, позивачем було вказано у митній декларації вартість задекларованого товару. Відтак, із вказаних документів можна чітко встановити вартість товару. Вказані документи не містять інформації, яка б містила розбіжності у ціні товару.
Твердження відповідача про те, що згідно умов Контракту позивач мав здійснити 100% оплату, однак ним не було надано платіжної інструкції про здійснену оплату, жодним чином не свідчить про наявність розбіжностей щодо вартості такого товару, а порядок здійснення оплати (передплата чи післяплата) стосуються комерційних домовленостей позивача та його контрагента, однак відсутність платіжної інструкції про оплату станом на час відвантаження товару жодним чином не свідчить про те, що вартість товару у такому разі буде іншою на момент фактичної сплати.
Вказана обставина не може впливати на зміну числових значень складових митної вартості товарів (в цьому випадку фактурної вартості). Навпаки, ця обставина може впливати виключно на господарські відносини між позивачем як покупцем та продавцем товару.
Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2018 року у справі №815/329/17, від 19 листопада 2024 року у справі №420/23588/23, вказав, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом.
За вказаного, суд доходить висновку, що за визначення ціни товару у документах, які були надані відповідачем до митного оформлення, відсутність документального підтвердження розрахунків із постачальником не вказує на зміну чи невідповідність ціни, заявленій у вказаних документах.
Волинською митницею вказано про наявність сумнівів щодо заявленої декларантом вартості товару, адже поданий декларантом для здійснення митного контролю та митного оформлення прайс-лист не відповідає вимогам частини п'ятої статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) за якою базис і методи визначення вартості товарів, які підпадають під обкладання митом чи іншими зборами або імпортні чи експортні обмеження, основані на вартості товару чи регульовані будь-яким способом на основі вартості, повинні бути стабільними і оприлюдненими достатньою мірою для того, щоб надати можливість комерсантам з достатньою впевненістю оцінити вартість товарів для митних цілей.
Декларантом на підтвердження заявленої митної вартості був наданий прайс-лист адресований конкретному покупцю, а саме ТОВ «Інтерпап.ЮА».
Волинська митниця вказує, що такий прайс-лист не дає можливості знеособити інформацію, тоді як прайс-лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу. Прайс-лист (прейскурант) - це офіційно затверджений, систематизований документ, у якому міститься згрупований за певними ознаками перелік (список) товарів і послуг з обов'язковим зазначенням їх ціни (тарифу).
В ході розгляду справи судом не встановлено зауважень відповідача щодо ціни, визначеної в прайс-листі, наданому ТОВ «ІНТЕРПАП.ЮА», а вказано лише про неможливість знеособити інформацію, викладену в ньому.
Суд зазначає, що до митного оформлення наданий договір, інвойс, що дозволяють визначити ціну товару, поставленого саме за відповідною МД. Прайс-лист не є основним документом, що підтверджують митну вартість товарів, а тому, за наявності інших документів, що підтверджують ціну товару, зокрема - інвойсів, зауваження митниці до прайс-листів не спростовують визначення ціни товарів, поставлених позивачем.
Відповідачем, в обґрунтування наявності сумнівів у правильності визначення позивачем ціни товару вказано, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів Волинською митницею встановлено, що підпис продавця та відбиток печатки згідно інвойсу не відповідає підпису та відбитку печатки продавця згідно контракту.
Так, розділ 14 контракту №ММ05052023 від 05.05.2023 року містить підписи сторін, як продавця, так і покупця товару. В той же час, інвойси подані в межах кожного митного оформлення не містять підпису та печатки покупця товару - ТОВ «Інтерпап.ЮА», а підпис та печатка продавця значно відрізняється від тих, що вказані у контракті.
Відповідач вказує, що наведене ставить під сумнів достовірність поданих документів та відомостей, що в них містяться, що в свою чергу унеможливлює за казаних умов визнання заявленої позивачем митної вартості за основним першим методом визначення митної вартості товару (за ціною договору).
Суд з даного приводу зазначає, що в законодавстві відсутня вимога про ідентичність виконання підписів на таких документах як контракт і інвойс до певної партії товарів, що постачаються за таким контрактом.
За вказаного, суд вважає твердження відповідача про необґрунтованість заявленої ціни товару за невідповідності підписів, вчинених контрагентом позивача у контракті та інвойсі, таким, що не ґрунтується на положеннях законодавства.
Волинською митницею вказано, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів відповідачем було встановлено, що перевізник, вказаний у довідці про транспортні витрати, не відповідає перевізнику згідно товарно-транспортної накладної, що в свою чергу ускладнює підтвердження обов'язкової складової митної вартості товару - транспортних витрат, повноважень перевізника на здійснене транспортування, а також понесення додаткових витрат на залучення сторонніх осіб до самого перевезення
Так, відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Так, згідно поданих довідок про транспортні витрати та рахунків-фактур про надання транспортно-експедиційних послуг особою, яка надавала транспортні послуги з перевезення товарів до митного кордону України, є ФОП ОСОБА_1 .
В той же час, згідно товарно-транспортних накладних, а саме CMR, перевізником товарів фактично був PE ОСОБА_2.
Договорів, які б підтверджували уповноваження саме PE ОСОБА_2 на здійснення перевезення товарів позивача до митного контролю та митного оформлення подано не було.
В ході розгляду справи судом не встановлено про наявність договірних правовідносин ТОВ «ІНТЕРПАП.ЮА» із PE ОСОБА_2, що унеможливлює і надання копій договорів до митного оформлення.
В свою чергу, з матеріалів справи вбачається про наявність договірних правовідносин із організації транспортного перевезення - транспортно-експедиційних послуг позивача із ФОП ОСОБА_1 . Так, до справи надані копії договорів - заявок про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунків-фактур та довідок про складові транспортно-експедиційних послуг, до змісту і форми яких зауважень відповідачем не висловлювалось.
Зі змісту вказаних документів судом встановлено, зокрема, про марки та номери автомобілів, що здійснювали перевезення та визначені в СМR, за якими здійснений перетин кордону.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається про належне визначення в договорах-заявках, рахунках-фактурах, СМR, довідках про транспортні витрати контрагентів позивача, якими надані транспортно-експедиційні послуги та їх вартість.
За вказаного, твердження Волинської митниці про суперечливість документів, що підтверджують транспортні витрати позивача, спростовані матеріалами справи.
Окрім вказаного, відповідач вказав, що до митного оформлення ТОВ «ІНТЕРПАП.ЮА» надано висновок №329 від 06.12.2024 виданий асоціацією «УкрПапір», за яким вартість паперової продукції виробника «MM Board & Paper Sales GmbH» марки «SPEED E OFFSET», який імпортований позивачем на підставі інвойсу №1020018645 від 18.12.2024 року до контракту №ММ05052023 від 01.02.2023 року на умовах «FCA місце завантаження, місто Квідзинь, Польща» становить 805 євро/т та відповідає кон'юнктурі вільного ринку подібної продукції та може бути прийнятною для використання під час здійснення митних процедур у грудні 2024 - січні 2025 року.
Проте, у володінні митниці є зовсім інша інформація щодо показників вартості окремих видів картоннопаперової продукції, які є актуальними у груді 2024 року для продукції, що ввозиться на митну територію України за контрактами або додатками (специфікаціями) до них, укладеними у листопаді 2024 року. А саме, з метою здійснення належного контролю правильності визначення митної вартості окремих товарів, листом Державної митної служби України доведено всі митницям, що показники вартості окремих видів картоннопаперової продукції, які є актуальними у груді 2024 року для продукції, що ввозиться на митну територію України за контрактами або додатками (специфікаціями) до них, укладеними у листопаді 2024 року розміщено Асоціацією українських підприємств целюлозно-паперової галузі «УкрПапір» на FTP - сервері за адресою 172.20.21.221/Exchange/12000/cinovainformacia/Paper. Згідно відомостей, що містяться за вказаним посиланням вартісний показник товару за кодом 4802553000 згідно УКТ ЗЕД від того ж виробника, за тими ж умовами доставки, приблизно такою ж щільністю, з ідентичною країною походження (виробника «MM Board & Paper Sales GmbH», марки «SPEED E OFFSET», на умовах «FCA склад продавця») становить 905 євро/т.
За поясненнями позивача, ТОВ «ІНТЕРПАП.ЮА» є постійним членом асоціації українських підприємств целюлозно-паперової галузі «УКРПАПІР». Відповідна інформація розміщена на офіційному сайті асоціації ukrpapir.org. Асоціацією українських підприємств целюлозно-паперової галузі «УкрПапір» в рамках укладеного з Державною митною службою України Меморандуму від 26.05.2021 №13 про порозуміння та співробітництво у сфері інформаційного забезпечення митних органів щодо актуальних цін на товари, щомісячно надається інформація щодо індексів вартості окремих видів картонно-паперової продукції, що ввозиться на митну територію України.
Відповідно Меморандуму від 26.05.2021 №13, АУП «УКРПАПІР» надає до митних органів загальну інформацію економічного аналізу вітчизняного ринку картонно-паперової продукції для подальшого використання митницями під час здійснення митного контролю та митного оформлення, що возяться на митну територію України. Висновок №329 від 06.12.2024 виданий асоціацією «УкрПапір», про вартість паперової продукції виробника «MM Board & Paper Sales GmbH» марки «SPEED E OFFSET» відповідає даним наданим до митних органів відповідно Меморандуму від 26.05.2021 №13 та не є основним документом, що підтверджує митну вартість товарів, а тому, за наявності інших документів, що підтверджують ціну товарів, зокрема - інвойсів, зауваження митниці до даних висновків - безпідставні.
З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що документи, подані позивачем з метою митного оформлення товару згідно із згаданими вище митними деклараціями не містили розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, натомість містили усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар, тому у відповідача були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що подані декларантом для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не містять інформації про усі складові митної вартості.
За сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 11.11.2021 у справі №808/1411/17, від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Отож формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
З огляду на все вищевказане, що рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000099/1 від 09.12.2024, №UA205030/2024/000100/2 від 09.12.2024, №UA205030/2024/000102/1 від 10.12.2024, №UA205030/2024/000105/2 від 18.12.2024, №UA205030/2024/000108/2 від 20.12.2024 є такими, що прийняті не у відповідності до вимог чинного законодавства, положень МК України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598.
Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В даній справі відповідач не надав суду належних і допустимих доказів правомірності свого рішення, не довів його законності та обґрунтованості.
Отже, з урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про протиправність рішень Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000099/1 від 09.12.2024, №UA205030/2024/000100/2 від 09.12.2024, №UA205030/2024/000102/1 від 10.12.2024, №UA205030/2024/000105/2 від 18.12.2024, №UA205030/2024/000108/2 від 20.12.2024 і, відповідно, наявність підстав для їх скасування.
Згідно із положеннями частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 2422,40 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАП.ЮА" (вул. Соборності, буд. 72, кім. 308, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 43111452) до Волинської митниці (вул. Призалізнична, буд. 13, с. Римачі, Любомльський район, Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.
Визнати протиправними і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000099/1 від 09 грудня 2024 року, №UA205030/2024/000100/2 від 09 грудня 2024 року, №UA205030/2024/000102/1 від 10 грудня 2024 року, №UA205030/2024/000105/2 від 18 грудня 2024 року, №UA205030/2024/000108/2 від 20 року 2024 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАП.ЮА" за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці витрати зі слати судового збору в сумі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва