27 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/16743/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського Полтавської обласної ради" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського Полтавської обласної ради" про:
- визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" від 11.11.2025 №251/25/9370/Р;
- зобов'язання експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" здійснити повторне оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення ОСОБА_1 інвалідності, з урахуванням усіх наявних обставин щодо визнання чи невизнання позивача особою з інвалідністю, з урахуванням документів, зазначених у пунктах 21 і 22 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 1338 від 15.11.2024.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оцінювання повсякденного функціонування особи було проведено щодо позивача поверхнево, без дотримання встановленого порядку проведення такого оцінювання, без врахування наявної в позивача медичної документації та дійсного стану його здоров'я. Вказував, що на засідання експертної команди призначене на 14:30 год 11.11.2025 позивач був запрошений в цей же день коли, орієнтовно о 14:15 год. отримав телефонний дзвінок з номеру (0532) 56-34-48, з якого повідомили, що через 15 хвилин відбудеться засідання комісії і якщо позивач має бажання бути присутнім на огляді, запропонували приїхати на комісію в КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». Будь-яких інших повідомлень не надходило. Огляд комісією проведено поверхнево та формально без належної уваги за 5 хвилин. Під час огляду не було проведено повноцінного клінічного огляду, не вислухані пояснення, не було уточнено скарг та функціональних обмежень, не було запропоновано додаткових обстежень, попри наявність хронічних та стійких порушень, у рішенні відсутня детальна мотивація відмови, відсутнє пояснення, чому, те що раніше було підставою для встановлення інвалідності, нині не враховано, надані медичні документи розглянуті поверхнево без детального аналізу. Не враховано, що стан здоров'я щороку погіршується та значно обмежує життєдіяльність, що підтверджується медичними документами та було враховано під час встановлення групи інвалідності у період з 2015 року по 2025 рік. Медичні документи підтверджують значні, стійкі та прогресуючі порушення функцій організму. Однак, медичні документи, які підтверджують значні та стійкі порушення здоров'я - не взяті до уваги експертною комісією взагалі.
Також зазначав, що у Витязі з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 11.11.2025 відсутні посилання на медичні заключення, виписки, консультативні висновки щодо ОСОБА_1 . Не містить цей витяг і вказівки підстав, з яких такі документи не були враховані експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Вважає, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 11.11.2025 не можна вважати таким, що прийняте на підставі документів, зазначених в пунктах 21 і 22 Порядку, тобто мало місце порушення процедури щодо проведення медичного огляду позивача та неврахування експертною командою всіх наданих позивачем медичних документів щодо наявності у нього захворювань, проведеного лікування. При цьому, в оскаржуваному рішенні відсутні посилання на дослідження відповідачем наданих позивачем медичних документів - виписки з історій хвороби, консультативні висновки.
Вказував на протиправність оскаржуваного рішення з огляду на пряме порушення відповідачем Закону України «Про адміністративну процедуру». Висновок про легку ступінь обмеження життєдіяльності вчинено свавільно, без урахування й дослідження медичної документації, жодними чином необгрунтовано.
Розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 року №431 у зв'язку із призначенням судді Канигіної Т.С. на посаду судді Сьомого апеляційного адміністративного суду на підставі Указу Президента України від 13.12.2025 № 954/2025, з урахуванням наказу голови Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 № 69/10 про відрахування її зі штату суду, відповідно до підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №440/16743/25, за результатами якого суддею з розгляду цієї справи визначено суддю Алєксєєву Н.Ю., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2025 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначав, що оскільки позивачем не була надана адреса електронної пошти, про дату та час розгляду справи він був повідомлений медичним реєстратором підприємства завчасно, за 5 днів до засідання, що дозволяло йому залучити до участі в очному розгляді справи свого уповноваженого представника. Твердження позивача, що це сталось за 15 хв. до засідання ЕК з ОПФО не відповідає дійсності. Членами експертної команди були досліджені всі додані до електронного направлення електронні копії оригіналів документів, зазначені в пунктах 21 і 22 Порядку проведення оцінювання, що підтверджували стан здоров'я особи, щодо якої проводилось оцінювання. Твердження позивача про зворотнє є бездоказовим. Під час розгляду справи додаткові медичні документи гр. ОСОБА_1 експертній команді не надавались. Самооцінка стану власного здоров'я позивачем щодо його погіршення, значних, стійких та прогресуючих порушень функцій організму, що нібито значно обмежують життєдіяльність, - носить суто суб'єктивний характер. Рішення ЕК з ОПФО травматологічного профілю щодо невизнання позивача особою з інвалідністю приймалось колегіально й неупереджено на підставі Критеріїв встановлення інвалідності, затверджених постановою КМУ від 15.11.2024 № 1338, у відповідності з п. 40 Порядку проведення оцінювання.
Вказував, що законодавством України, зокрема статтею 691 (Комплексна оцінка обмежень життєдіяльності та оцінювання повсякденного функціонування особи) Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» не передбачено проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи експертною командою кластерного чи надкластерного закладу охорони здоров'я, де таке рішення вже виносилось. Механізм оскарження результатів оцінювання визначений пунктами 57 - 71 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», зокрема пункт 59 містить імперативну норму, що розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи, який створений та діє на базі Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (пров. Феодосія Макаревського, 1-А, м. Дніпро, Україна, 49005, е-mail: ukr.derzh.ndimspi@gmail.com).
Позивач правом на подання відповіді на відзив на позовну заяву не скористався.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 з 07.07.2015 року до 03.09.2024 проходив регулярні періодичні переогляди та визнавався особою з інвалідністю ІІІ групи за загальним захворюванням.
03.09.2024 при черговому огляді медико-соціальною експертною комісією позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням з 01.08.2024 строком до 01.10.2025, дата чергового переогляду 02.09.2025.
Надалі, під час проходження повторного медичного огляду стану здоров'я (очно в закладі охорони здоров'я), рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського Полтавської обласної ради" від 11.11.2025 №251/25/9370/Р за результатами оцінювання вирішено, що враховуючи незначні порушення з боку ОРА та ПНС, ступінь, що незначно обмежують ступінь життєдіяльності хворого, згідно з ПКМУ №1338 від 15.11.2024, особою з інвалідністю не визнаний.
Не погодившись з рішенням експертної команди, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Частиною 2статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі Закон № 875-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав на рівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Відповідно до статті 3 Закону № 875-ХІІ, інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону № 875-ХІІ громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 року № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон № 2961-IV).
За визначенням, наведеним в абз.4, 8 ч.1 ст.1 Закону №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Медико-соціальна експертиза встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону № 2961-IV медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії першого, другого та інших рівнів відповідно до розподілу, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 3 Закону № 875-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» визначено, що до введення в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи":
з 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою; проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров'я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
За потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров'я на території регіону оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться також у визначених Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я державної форми власності та визначених розпорядженням начальника (голови) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я комунальної форми власності; оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування (п. 2 Постанови № 1338).
Датою початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової - Реєстру осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування, є дата оприлюднення відповідного повідомлення про це на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров'я, яке здійснюється після впровадження відповідного програмного забезпечення та забезпечення технічної можливості щодо його функціонування (п. 3 Постанови № 1338).
Міністерством охорони здоров'я України, відповідно до пункту 3 постанови №1338, на власному офіційному веб-сайті (https://moz.gov.ua/uk/it-sistema-ekopfo) повідомлено, що датою початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової - Реєстру осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування, є 01 січня 2025 року.
Основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи визначає Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».
Згідно з пунктом 24 Положення про експертні команди експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров'я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров'я на території регіону в закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Перелік закладів охорони здоров'я комунальної форми власності визначається керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) та з обґрунтуванням надсилається на погодження до МОЗ.
Перелік закладів охорони здоров'я державної форми власності визначається МОЗ.
Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи та входити до складу експертних команд, затверджується керівником закладу охорони здоров'я, та підлягає оновленню не менш як один раз на рік.
Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».
Експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України «Про запобігання корупції», іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами.
Оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи; експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров'я (п. 6 Положення про експертні команди).
У відповідності до пункту 9 Положення про експертні команди експертні команди, з поміж іншого, формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров'я особи, зокрема обов'язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров'я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання; визначають компенсатори повсякденного функціонування особи (сукупність лікарських засобів та/або медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації тимчасового або постійного застосування/ використання); планують та проводять повторні оцінювання; визначають необхідність проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи та здійснюють передачу таких відомостей та результатів оцінювання до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери шляхом електронної інформаційної взаємодії; встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів; вносять до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи протокол та рішення про проведене оцінювання в електронній формі в установленому законодавством порядку.
Інформація про лікарів, які мають право проводити оцінювання в закладі охорони здоров'я, оприлюднюється на веб-сайті відповідного закладу охорони здоров'я.
Інформація про лікарів, зареєстрованих в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, які мають право проводити оцінювання, оприлюднюється на офіційному веб-сайті МОЗ (п. 15 Положення про експертні команди).
Основною формою роботи експертних команд є розгляд, участь в якому окремими членами може бути дистанційною відповідно до вимог, визначених Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», та з використанням технічних засобів електронних комунікацій, що забезпечують дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров'я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних (п. 17 Положення про експертні команди).
Документація, яка створюється в процесі оцінювання функціонування особи, ведеться в електронній формі після початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (п. 18 Положення про експертні команди).
Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».
Згідно пункту 3 Порядку проведення оцінювання направлення на оцінювання у зв'язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю проводиться з метою визначення необхідності продовження тимчасової непрацездатності або встановлення інвалідності.
Проведення оцінювання організовується у закладі охорони здоров'я, в якому затверджено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання (п.7 Порядку проведення оцінювання).
Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди) (п.8 Порядку проведення оцінювання).
Склад експертних команд формується індивідуально для кожного випадку. Після появи технічної можливості склад експертних команд формується за допомогою електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - електронна система) з дотриманням принципу випадковості, з числа доступних лікарів за спеціалізацією, необхідною для проведення оцінювання (п.9 Порядку проведення оцінювання).
Відповідно до пункту 14 Порядку проведення оцінювання, оцінювання проводиться з використанням електронної системи після початку її функціонування та електронної системи охорони здоров'я.
У разі відсутності технічної можливості використовувати електронну систему, інформація про що оприлюднюється на офіційному веб-сайті МОЗ, опрацювання направлень та документів для проведення оцінювання та процес оцінювання здійснюються із застосуванням паперового документообігу з прийняттям рішення за результатами оцінювання за формою, встановленою МОЗ, яке повинно бути підписане всіма членами та головуючим експертної команди та скріплене печаткою закладу охорони здоров'я, на базі якого функціонує відповідна експертна команда, що провела оцінювання. Після появи технічної можливості такі рішення та документи підлягають негайному внесенню до електронної системи (не пізніше ніж протягом наступного дня після появи технічної можливості).
Розгляд справ здійснюється в порядку черговості на підставі електронної черги, яка формується електронною системою.
До дня розгляду справи члени експертної команди не мають доступу до справи в електронній системі. Особа, яку направили на проведення оцінювання, не має доступу до персонального складу експертної команди, яка проводитиме оцінювання (п. 28 Порядку проведення оцінювання).
Розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття закладом охорони здоров'я електронного направлення до розгляду.
У разі проведення повторного оцінювання експертна команда може зробити запит на отримання справи медико-соціальної експертизи.
У разі необхідності проведення додаткового обстеження розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів після завершення такого обстеження.
Рішення приймаються експертною командою в день розгляду справи, крім випадків необхідності проведення.
Головуючим у справі визначається лікар, чия спеціальність відповідає профілю справи. Головуючий у справі представляє особу, яка направлена на оцінювання, доповідає про наявні діагнози та стан здоров'я особи, медичні та інші документи цієї особи.
Головуючий у справі несе відповідальність за складення протоколу розгляду справи та формування проекту рішення експертної команди (п. 30 Порядку проведення оцінювання).
Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров'я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров'я (п. 31 Порядку проведення оцінювання).
Експертна команда проводить розгляд справи у визначеному складі.
Відомості щодо результатів огляду і прийнятих рішень вносяться до протоколу розгляду.
У разі організаційної потреби та технічної можливості окремі члени експертної команди (крім тих, що безпосередньо проводять огляд особи та/або спеціалізація яких безпосередньо стосується рішення, яке повинна прийняти експертна команда) можуть брати участь у розгляді дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій із забезпеченням дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров'я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних (п. 34 Порядку проведення оцінювання).
Рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди.
У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі (п. 35 Порядку проведення оцінювання).
Розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п.36 Порядку проведення оцінювання).
За результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства: ступеня обмеження життєдіяльності особи; потреби у продовженні тимчасової непрацездатності та у разі продовження тимчасової непрацездатності головуючий у справі формує медичний висновок про тимчасову непрацездатність відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, затвердженого наказом МОЗ; інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують; ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики; потреби у постійному догляді; потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації; обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації та/або медичних виробів; потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1268 «Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров'я»; ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім'ї.
Датою встановлення інвалідності вважається дата надходження до експертної команди направлення на проведення оцінювання (п.40 Порядку проведення оцінювання).
Рішення експертної команди підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п.44 Порядку проведення оцінювання).
У разі складення експертною командою документів в паперовій формі такі документи підписуються всіма членами експертної команди (п. 45 Порядку проведення оцінювання).
У разі проведення очного або виїзного розгляду справи роздрукована форма прийнятого рішення та рекомендації у зв'язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності), надаються особі на підпис (п. 46 Порядку проведення оцінювання).
Після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв'язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв'язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування)
Витяг з прийнятого рішення та рекомендації у зв'язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності), також відображаються в електронній системі для лікаря, який направив, та за запитом особи можуть бути роздруковані та надані їй у паперовій формі (п. 53 Порядку проведення оцінювання).
Рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду (п. 57 Порядку проведення оцінювання).
Відповідно до пунктів 42, 43 Порядку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), головуючі та члени експертних команд:
1) вносять інформацію та підписують рішення, прийняті експертною командою за результатами проведення оцінювання;
2) формують та підписують протоколи розгляду справ експертною командою;
3) мають доступ до всіх справ, які розглядаються експертною командою, членами яких вони є, у день розгляду цих справ.
Інформація про результати оцінювання вважається внесеною до електронної системи з моменту наповнення рішення, прийнятого експертною командою за результатами проведення оцінювання, інформацією, визначеною законодавством, та підписання такого рішення головуючими та членами експертних команд.
Наказом Міністерства охорони здоров'я від 10.12.2024 №2067 «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі Наказ МОЗ від 10.12.2024 №2067) затверджено:
1) перелік відомостей, що містяться в направленні на оцінювання повсякденного функціонування особи;
2) перелік відомостей, що містяться в протоколі розгляду експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи;
3) перелік відомостей, що містяться в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
4) перелік відомостей, що містяться в протоколі розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії;
5) перелік відомостей, що містяться в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії;6) перелік відомостей, що містяться в протоколі розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії;
7) перелік відомостей, що містяться в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії;
8) форму направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи;
9) форму протоколу розгляду експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи;
10) форму рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
11) форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
12) форму рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю;
13) форму витягу.
Пунктом 2 наказу МОЗ від 10.12.2024 №2067 встановлено, що: інформація згідно з переліками відомостей, затвердженими підпунктами 1-7 пункту 1 цього наказу, обробляється засобами електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; у разі відсутності технічної можливості використання електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи опрацювання документів, необхідних для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), та процес оцінювання здійснюються з використанням документів згідно з формами, затвердженими підпунктами 8 - 10,15,16,18,19 пункту 1 цього наказу, оформленими в паперовій формі; на вимогу особи, щодо якої проведено оцінювання, їй надається витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, згідно з формами, затвердженими підпунктами 11 та 12 пункту 1 цього наказу, в паперовій формі, засвідчені підписом особи, яка сформувала такий витяг з рішення (лікаря, який направив особу на оцінювання, адміністратора закладу охорони здоров'я, на базі якого функціонує експертна команда, що провела оцінювання щодо відповідної особи (за наявності технічної можливості), або члена зазначеної експертної команди) та печаткою (за наявності) закладу охорони здоров'я, в якому працює особа, яка сформувала витяг з рішення; на вимогу особи, стосовно якої прийнято рішення експертної команди або рішення медико-соціальної експертної комісії, щодо якого проводиться перевірка обґрунтованості, їй надається витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії згідно з формою, затвердженою підпунктом 20 пункту 1 цього наказу, в паперовій формі, засвідчений підписом уповноваженої особи (адміністратора) Центру.
За умовами Критеріїв визнання особи особою з інвалідністю, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р, № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов'язкових умов:
- стійкі порушення функцій організму - хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;
- обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;
- необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.
Пунктом 11 Критеріїв визнання особи особою з інвалідністю передбачено, що третя група інвалідності встановлюється особам, які мають помірний ступінь (1 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.
За Класифікацією основних критеріїв життєдіяльності та ступенів їх враженості затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року, № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» Ступінь обмеження життєдіяльності визначається як величина відхилення від нормальної функціональності особи, що впливає на її здатність здійснювати основні життєві активності. Таке визначення базується на об'єктивних критеріях, що включають функціональні, соціальні та психологічні аспекти.
Виділяються чотири основні ступені обмеження життєдіяльності:
легкий ступінь обмеження - особа має незначні труднощі у виконанні деяких повсякденних завдань, але здатна справлятися з основними функціями без сторонньої допомоги;
помірний ступінь обмеження (1 ступінь) - особа має помітні труднощі у виконанні повсякденних завдань, таких як навчання, робота, спілкування, орієнтація, контроль за поведінкою, пересування та самообслуговування;
виражений ступінь обмеження (2 ступінь) - особа стикається з істотними труднощами у виконанні більшості основних активностей, що може включати значні обмеження у навчанні, роботі, спілкуванні та самообслуговуванні, які вимагають регулярної допомоги або спеціальних заходів для покращення якості життя;
значний ступінь обмеження (3 ступінь) - особа має серйозні порушення функцій органів і систем, що призводять до неможливості або істотного зниження здатності виконувати основні життєві функції, що супроводжується потребою в сторонній допомозі для забезпечення базових потреб, таких як догляд, харчування та пересування.
До критеріїв життєдіяльності людини належать: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.
До ІІІ Групи інвалідності відносяться такі захворювання, наслідки травми або вродженими вадами:
36. Відсутність одного ока.
37. Стійкий повний птоз на одному оці після проведення усіх видів відновного лікування.
38. Сліпота на одне око (гострота зору з переносною корекцією 0,05 і нижче або концентричне звуження поля зору до 10 градусів від точки фіксації) або ураження обох очей (зниження гостроти зору з переносною корекцією 0,1 і нижче або концентричне звуження поля зору до 25 градусів від точки фіксації).
39. Двобічна глибока туговухість з підвищенням порогів повітряної провідності 86 дБ та більше на частотах 500-4000 Гц у разі неможливості хірургічної корекції.
40. Стійка трахеостома.
41. Стеноз гортані II-III ступенів внаслідок травматичного або інфекційного ураження нервово-м'язового апарату гортані з одно- або двобічним парезом і стійкою дисфонією у разі неможливості або неефективності хірургічного лікування.
42. Стійка афонія органічного ґенезу.
43. Дефект щелепи або твердого піднебіння, якщо протезування не забезпечує жування та ковтання і призводить до помірно вираженого дефіциту ваги тіла.
44. Спотворюючі обличчя рубці та дефекти, які не піддаються хірургічно-косметологічній корекції.
45. Карликовість із зростом нижче ніж 130 сантиметрів у чоловіків та 120 сантиметрів у жінок.
46. Помірна сенсорна афазія за неефективності логопедичної реабілітації.
47. Параліч кисті за неефективності фізичної реабілітації.
48. Помірний парез верхньої або нижньої кінцівки, що супроводжується значним обмеженням обсягу активних рухів в усіх суглобах за неефективності фізичної реабілітації.
49. Чужорідне тіло в речовині головного мозку (внаслідок травми), якщо травма супроводжувалась абсцесом мозку або менінгоенцефалітом (введення чужорідних тіл у речовину головного мозку з метою лікування не є дефектом, і група інвалідності встановлюється залежно від порушень нервової системи та психіки).
50. Дефект кісток черепа (3 кв. сантиметри і більше), не заміщений аутокісткою.
51. Паркінсонівський синдром внаслідок хвороби Паркінсона або вторинного паркінсонізму з помірно вираженими акінетико-ригідним, дискінетичним та постуральним синдромами.
52. Кукса верхньої кінцівки на рівні променево-зап'ясткового суглобу та вище.
53. Хибний суглоб плеча або обох кісток передпліччя.
54. Відсутність усіх фаланг чотирьох пальців кисті, за винятком першого.
55. Відсутність трьох пальців кисті, включаючи перший; анкілоз чи виражена контрактура тих самих пальців у функціонально невигідному положенні.
56. Відсутність першого та другого пальців з відповідними п'ястковими кістками.
57. Відсутність перших пальців обох кистей.
58. Відсутність трьох пальців кистей з відповідними п'ястковими кістками.
59. Кукса стегна чи гомілки.
60. Кукса стопи на рівні суглоба Лісфранка або на вищому рівні.
61. Двобічна кукса стопи з резекцією голівок плюсневих кісток за Шарпом.
62. Різко виражена контрактура або анкілоз двох надп'ятково-гомілкових суглобів.
63. Різко виражена контрактура або анкілоз надп'ятково-гомілкового суглоба з розташуванням стопи у функціонально невигідному положенні.
64. Різко виражена контрактура чи анкілоз кульшового або колінного суглоба.
65. Вроджений або набутий вивих одного кульшового суглоба із значним порушенням функції.
66. Деформація грудної клітки внаслідок резекції трьох та більше ребер за наявності легеневої недостатності I ступеня і вище.
67. Хибний суглоб стегна чи обох кісток гомілки або великої гомілкової кістки за неефективності реабілітаційних заходів після п'яти років спостереження.
68. Нестійкий колінний або кульшовий суглоб з вираженим порушенням функції кінцівки.
69. Укорочення нижньої кінцівки на 7 сантиметрів і більше.
70. Сколіоз III ступеня, кіфосколіоз III ступеня з наявністю легеневої недостатності II ступеня, або сколіоз чи кіфосколіоз IV ступеня.
71. Анкілоз або різко виражена контрактура плечового або ліктьового суглоба у функціонально невигідному положенні.
72. Нестабільність плечового або ліктьового суглоба у поєднанні з несправжнім суглобом однієї з кісток передпліччя за низького реабілітаційного потенціалу.
73. Контрактура передпліччя в положенні повної пронації.
74. Ішемічна контрактура Фолькмана з вираженим порушенням основних функціональних захватів кисті.
75. Деформуючий артроз кульшового суглоба IV ступеня з порушенням функції суглоба III ступеня та вище за низького реабілітаційного потенціалу.
76. Екстирпація шлунка, тотальна колопроктектомія, панкреатоектомія за наявності цукрового діабету.
77. Первинний (тотальна тиреоїдектомія) або вторинний (внаслідок патології гіпофізу) гіпотиреоз у тяжкій формі в стадії субкомпенсації або декомпенсації за неефективності адекватного лікування.
78. Первинна (двобічна адреналектомія) або вторинна (внаслідок патології гіпофізу) надниркова недостатність у тяжкій формі.
79. Чужорідне тіло в серцевому м'язі або у перикарді внаслідок травми (поранення), штучний клапан серця, функціонуючий кардіостимулятор (введення чужорідних тіл у судини серця, міокард, перикард з метою лікування або діагностики не є дефектом, і група інвалідності встановлюється залежно від порушень функції серцево-судинної системи та обмеження життєдіяльності хворого).
80. Єдина функціонуюча нирка.
81. Відсутність однієї легені.
82. Двобічна мастектомія.
83. Однобічна мастектомія внаслідок злоякісного новоутворення.
84. Мікроцист (70 куб. сантиметрів та менше) або відсутність сечового міхура.
85. Цистектомія з транслокалізацією сечоводів у кишківник.
86. Рідкісні (орфанні) захворювання, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації.
87. Розширена екстирпація матки з додатками за наявності онкологічних захворювань.
88. Травматична кастрація у чоловіків.
Спірні правовідносини між сторонами виникли внаслідок незгоди позивача з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" від 11.11.2025 №251/25/9370/Р.
Верховний Суд у постановах від 26.09.2018 у справі №817/820/16, від 17.12.2018 у справі №819/3211/15, від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а, від 30.04.2021 у справі №160/12235/19 висловив правову позицію, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. При цьому, в постанові від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від вищевикладених правових висновків.
Це означає, що суд фактично не може переоцінювати вмотивованість рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи в частині постановки особі конкретного діагнозу, правильності або неправильності визначення захворювань або інших суттєвих понять, які перебувають в площині спеціальних медичних знань тощо.
З огляду на зазначене, суд констатує, що в даній справі відсутні підстави для здійснення власної оцінки судом прийнятого рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" від 11.11.2025 №251/25/9370/Р, щодо не встановлення позивачу інвалідності, оскільки це є дискреційним повноваженням експертної команди.
Постановою КМУ №1338 не передбачено вказувати у Рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи перелік документів, які були досліджені при проведенні оцінювання, а тому не зазначення їх у оскаржуваному рішенні не свідчить про їх не дослідження.
Суд враховує, що позивач не надав доказів того, що експертна група не дослідила чи не прийняла до уваги медичні документи для проведення оцінювання, які містяться в електронній системі з оцінювання повсякденного функціонування особи: виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого у ЕКО ПФО від 23.09.2025; виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1061 від 29.01.2025; консультаційний висновок спеціаліста кардіолога на ЕКО ПФО від 22.09.2025; консультаційний висновок спеціаліста невропатолога від 05.01.2025; консультаційний висновок спеціаліста нейрохірурга від 04.09.2025; магнітно-резонансна томографія шийного відділу хребта від 07.08.2025; магнітно-резонансна томографія попереково-крижового відділу хребта від 13.07.2025; ЕНМГ обстеження кінцівок від 28.07.2025; ЕНМГ обстеження хребта від 11.08.2025; виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 08.08.2025 р.; опис рентгену поперекового відділу хребта №11902/07 від 10.08.2025; опис рентгену шийного відділу хребта №11902/07 від 10.08.2025; огляд сімейного лікаря від 22.09.2025.
Водночас, суд зазначає, що відповідачем медико - соціальна експертиза відповідачем проведена без опитування хворого і об'єктивного повного медичного обстеження та оцінки стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Натомість відповідачем не надано суду жодних доказів відмови позивача від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень.
Відповідно до п. 2 Критерій визначення проведення оцінювання, Експертна команда проводить розгляд справи заочно (без особистої участі особи або її уповноваженого представника) за умов, визначених нижче, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді.
Експертна команда проводить розгляд справи заочно в разі формування направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі направлення на оцінювання) головою військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії стосовно особи з числа військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту або учасників бойових дій. Вибір очної форми розгляду для такої категорії осіб здійснюється у разі, коли наданих документів недостатньо для прийняття рішення членами експертної команди.
Експертна команда проводить розгляд заочно в разі подання лікуючим лікарем або головою військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії направлення на оцінювання експертною командою особи, в якої наявні захворювання, дефекти, необоротні морфологічні стани, порушення функцій органів та систем організму, з наведеного нижче переліку за умови наявності документів, що підтверджують наявність відповідного стану.
Перелік захворювань та станів, за яких оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться заочно викладений в п. 4 Критерій визначення проведення оцінювання.
Отже, заочний розгляд справи повинен проводитися за умови направлення/подання на проведення оцінювання визначеним колом осіб та таке направлення/подання відносно позивача відсутнє, а також стосовно осіб з числа військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту або учасників бойових дій, до яких позивач на час виникнення спірних правовідносин не відносився.
Також захворювання позивача не відноситься до переліку захворювань, викладеному у п. 4 Критерій визначення проведення оцінювання, відносно якого можливе проведення оцінювання заочно.
Зі змісту спірного рішення про невизнання позивача особою з інвалідністю вбачається, що переогляд проводився 11.11.2025 року очно.
Водночас, згідно позовної заяви та відзиву на позовну заяву такий переогляд проводився 11.11.2025 року без участі позивача (заочно).
Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення позивача, в тому числі за 5 днів до засідання, про проведення переогляду, необхідність з'явитися до відповідача для проведення обстеження та оцінки стану здоров'я позивача, що в свою чергу виключає забезпечення права особи на участь у прийнятті рішення.
Матеріали справи не містять жодних доказів будь-якого завчасного повідомлення позивача про проведення повторного оцінювання у листопаді 2025 року, позивач отримання такого повідомлення заперечив. Відповідач всупереч частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України доказів протилежного не надав.
Отже, суд вважає, що відповідач діяв протиправно провівши оцінювання без участі позивача (заочно).
Спірне рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" від 11.11.2025 №251/25/9370/Р про невизнання позивача особою з інвалідністю ІІІ групи прийнято з порушенням вимог Положення № 1338, а саме: без повідомлення позивача про переогляд рішення МСЕК від 03.09.2024 року про встановлення ІІІ групу інвалідності з 01.08.2024 року; без повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону України від 17.02.2022 №2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон №2073-IX) адміністративний орган застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом.
Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи (частина друга статті 12 Закону №2073-IX).
Стаття 17 Закону №2073-IX гарантує право особи на участь в адміністративному провадженні та передбачає, що особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що проведення переогляду рішення МСЕК, яким позивачу встановлено IIІ групу інвалідності, без наявності належних підстав та з порушенням встановленого порядку, здійснено з порушенням таких принципів адміністративної процедури, як законність, відкритість, гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.
Частини друга та третя статті 87 Закону №2073-IX визначають, що протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема, не відповідає принципам адміністративної процедури. Порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта.
Оскільки допущені відповідачем порушення адміністративної процедури вплинули на правомірність вирішення справи по суті, тому що спірне рішення прийнято без належного повідомлення позивача про засідання експертної комісії, яке мало для нього негативні наслідки, та без дослідження медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача, суд дійшов висновку про наявність сукупності умов для визнання такого рішення протиправним та його скасування.
Надаючи оцінку правильності обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд враховує таке.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі "Гурепка проти України", заява №61406/00, п.59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі «Кудла проти Польщі», заява №30210/96, п.158) (п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі "Гарнага проти України", заява № 20390/07).
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Таким чином, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зобов'язаний враховувати положення статті 13 Конвенції стосовно права на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів (наслідків), дає найбільший ефект, забезпечує поновлення порушеного права та є адекватним наявним обставинам.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними ст. 2 КАС України.
Суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов'язання прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.
У світлі такого правового регулювання, надані процесуальним законом повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст рішення має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
Однак, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов'язання відповідача прийняти конкретне рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.
Враховуючи характер спірних правовідносин та встановлені судом обставини справи суд дійшов висновку про те, що належним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є зобов'язання відповідача в особі експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" здійснити повторне оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення ОСОБА_1 інвалідності, з урахуванням висновків суду.
У відповідності до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського Полтавської обласної ради" (вул. Шевченка, 23,Полтава,Полтавська область,36011, код ЄДРПОУ 01999106) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" від 11.11.2025 №251/25/9370/Р.
Зобов'язати Комунальне підприємство "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" в особі експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи здійснити повторне оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення ОСОБА_1 інвалідності, з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського Полтавської обласної ради" на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва