Справа № 420/1612/26
27 січня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи Головне управління Національної поліції в Одеській області, Міністерство оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи Головне управління Національної поліції в Одеській області, Міністерство оборони України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та перебування у розшуку ТЦК та СП щодо ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку та перебування у розшуку РТЦК та СП щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не повідомленні органів Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставления ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити повідомлення органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідності до вимог п. 79 Порядку організації за ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити повідомлення органам Національної поліції про відсутність адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у ОСОБА_1 .
Частиною 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (п.2); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п.4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8).
Позивач у позові вказує, що з мобільного застосунку Резерв+ дізнався, що перебуває у розшуку за Хаджибейськимпо причині «не прибули за мобілізаційним розпорядженням».
Між тим, у наданій до позову копії застосунку Резерв+ відсутні таки відомості як « розшук ТЦК», наявні лише записи «Порушення правил військового обліку», У графі причина звернення до Нацполіції - «Ви не прибули за мобілізаційним розпорядженням», у графі «Дата звернення» - 29.11.2025 року.
Отже позивачем не надані належні докази у підтвердження обставин на які він посилається.
У позові позивач вказує, що вважає дії відповідача з внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо порушення позивачем правил військового обліку, а також звернення до Національної поліції для доставлення позивача до ТЦК та СП протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
У той же час у позовних вимогах просить визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення ним правил військового обліку.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Таким чином, зміст позовних вимог не відповідає обставинам, на які посилається позивач та не надані відповідні докази.
Позивач у позові не заперечує право відповідача встановлене п.56 Порядку №1487 щодо права Нацполіції за зверненням РТЦКСП здійснювати адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Одночасно вказує, що він до адміністративної відповідальності не притягувався за ст.ст.210,210-1 КпАПУ, а тому відомості про порушення ним правил військового обліку внесені безпідставно з посиланням на те, що він не отримував повісток, викликів до ТЦК та зворотне повинен довести відповідач.
Отже таких доказів сам позивач не надає, проте у позові просить направити повідомлення в ГУ НПУ про відсутність адміністративного правопорушення та підстав для адміністративного затримання та доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протиріч вказаних обставин не висвітлює.
Позивач не обґрунтовує вимог щодо саме бездіяльності відповідача яка полягає у не повідомленні органів Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставления ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
Позивач не вказує з якого періоду та на якій підставі відповідач повинен був здійснити дії щодо повідомлення органів Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставления ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На думку позивача відомості про порушення правил військового обліку до реєстру можуть бути внесені посадовими особами районних (міських) РТЦК та СП лише після притягнення особи до адміністративної відповідальності за постановами, складеними за ст.210, ст.210-1 КУпАП.
Проте таке твердження позивача не відповідає пункту 20-1 ч.1 ст. 7 Закону №1951- VIII, зміст якої позивач наводить у позові та відповідно до якої до персональних даних військовозобов'язаного належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210- 1 КУпАП (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Отже Законом не вимагається наявність тільки постанови про притягнення особи до відповідальності, а передбачено відображення відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП. До таких відомостей відносить як постанова так и протокол про адміністративне правопорушення.
Тобто у п. 20-1 ч.1 ст. 7 Закону №1951- VIII , як и у КУпАП не ототожнюються поняття притягнення до адміністративної відповідальності та прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення.
Крім того, відповідно до КУпАП у разі встановлення уповноваженим суб'єктом порушення правил військового обліку - адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210- 1 КУпАП, протокол може не складатися при відповідних обставинах, зокрема, у випадку встановленому ст.258 КУпАП
Зокрема, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210- 1 КУпАП цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
Проте позивач не висвітлює взагалі у позові наявність порушення правил військового обліку встановленого відповідачем. Реалізацію позивачем своїх прав передбачених ст.268 КУпАП, проте вимагає у порядку адміністративного судочинства зобов'язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про ним порушення правил військового обліку, не висвітлюючи у позові при цьому обставини які саме порушення були встановлені відповідачем.
Крім того, сам зміст позовних вимог не є чітким та зрозумілим, окільне не містить чітких даних, у тому числі щодо дати внесення вказаних відомостей.
В ухвалі від 18.06.2025 року по справі №990/266/25 Верховний Суд зазначив, що позовні вимоги мають бути сформульовані чітко, зрозуміло та містити визначений спосіб судового захисту. В ухвалі від 16.04.2025 року у справі №990/160/25м Верховний Суд вказав, що всупереч ст.ст.160,161,79,80 КАС України позивачем письмово не повідомлено про об'єктивну неможливість самостійного подання документів, про витребування яких просить остання, а також не надано доказів, які б підтверджували здійснення усіх залежних від неї дій, спрямованих на отримання відповідних документів для подальшого подання їх безпосередньо до суду. Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Верховний Суд вказав, що форма та зміст позовної заяви закріплені у ст.160 КАС України. Згідно із частиною першою цієї статті у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Частинами 4,5 ст.161, ч.1 ст.79 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, щодо витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Згідно зі ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Статтею 80 КАС України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч.2 та 3 ст. 79 цього Кодексу. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно з ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви та роз'ясняє, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду належним чином оформленого позову у відповідності до вимог ст.160 КАС України та належних доказів в обґрунтування позовних вимог.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних вимог ст.5 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, тобто повинні бути зазначені в позові треті особи та надані для них копії позову з додатками.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
За таких обставин адміністративний позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи Головне управління Національної поліції в Одеській області, Міністерство оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва