Справа № 420/10362/25
26 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м.Київ, 03168) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерства оборони України, в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за весь час (періоди) перебування його на лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини у розмірі 530 000 (п'ятсот тридцять тисяч) гривень 00 копійок;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за перебування його на лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), весь час (періоди) отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини у розмірі 530 000 (п'ятсот тридцять тисяч) гривень 00 копійок;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , середній заробіток за весь час затримки (з дня звільнення з військової служби), тобто з 27.07.2024 (наступний день після звільнення) по 26.01.2025 (шість місяців визначених ст. 117 КЗпП), відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, в сумі 826646,15 (вісімсот двадцять шість тисяч шістсот сорок шість гривень 15 копійок).
В обґрунтування позовних вимог та відповіді на відзив зазначено, що за період перебування на стаціонарному лікуванні, у зв'язку з отриманням поранень ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не було нараховано та виплачено додаткову винагороду за весь час (періоди) перебування його на лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини.
Ухвалою суду провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позовних вимог та вважає, що позовна заява є безпідставною, необґрунтованою та задоволенню не підлягає. Відповідач зазначає, що за нормами Постанови № 168 право на виплату збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування у відпустці для лікування військовослужбовець має якщо дотримано двох умов, а саме: - отримане поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця пов'язане із захистом Батьківщини; - таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. До рапорту, запитів та скарг ОСОБА_1 не було додано підтверджуючих документів, якими його травму було б кваліфіковано як тяжку, а саме відповідного висновку (постанови) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Інших доказів кваліфікування отриманої ОСОБА_1 травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, як тяжкої, до військової частини НОМЕР_2 від заявника не надходило. З наведеного слідує, що у ОСОБА_1 відсутнє право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди за нормами чинного законодавства України на період спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: ОСОБА_1 проходив службу в Військовій частині НОМЕР_2 .
15.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся до командира батальйону аеродромно-технічного забезпечення ВЧ НОМЕР_3 ОСОБА_2 з рапортом про здійснення перерахунку та подальшої виплати додаткової винагороди, передбаченою Постановою КМУ №168 за час перебування на лікуванні.
У відповіді з ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було подано рапорт на ім'я командира ВЧ НОМЕР_2 за вх. №12921 від 10.10.2023 року де невірно зазначені діагнози для отримання винагороди за час стаціонарного лікування, що і стало причиною невиплати останньому належної грошової винагороди за час стаціонарного лікування.
Відповідно до витягу з Наказу командира ВЧ НОМЕР_3 № 225 від 26.07.2024 року матроса ОСОБА_1 , водія механіка газозарядної станції групи газозабезпечення батальйону технічного забезпечення військової частина НОМЕР_3 на підставі підпункту «б» пункту 2 частини четвертої ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за станом здоров'я: за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)» звільнено в запас та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3
28.02.2025 на адресу Військової часини НОМЕР_2 направлено адвокатський запит з проханням повідомити про хід розгляду скарги ОСОБА_1 від 16.08.2024 та повідомити які заходи вжиті командуванням ВЧ НОМЕР_2 в межах компетенції для забезпечення прав ОСОБА_1 щодо отримання належних йому грошових виплат.
24.03.2025 року ВЧ НОМЕР_2 надано відповідь на адвокатський запит від 28.02.2025, в якій повідомлено що у ОСОБА_1 відсутнє право на отримання збільшеної до 100 000 грн. винагороди за час перебування у відпустці для лікування військовослужбовця за нормами Постанови №168, оскільки не надано підтверджуючих документів, якими травму позивача було б кваліфіковано як важку.
Позивач вважає відмову ВЧ НОМЕР_2 у виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, отриманого при захисті Батьківщини, неправомірною, через що змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 листопада 1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з пунктами другим-третім статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону №2011-XII).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану продовжувався і діє по даний час.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону №389-VIII передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168.
Абзацом 1 пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Постанови №168 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Також абзацами 5, 6 пункту 1 Постанови №168 передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1-2 Постанови №168 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260.
Абзацом четвертим пункту 11 Розділу XXXIV Порядку №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Згідно пункту 12 Розділу XXXIV Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.07.2008 за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць, виплачується, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебуваючи безпосередньо в районах ведення (здійснення) бойових дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають (перебували) на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого. При цьому Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода. Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
Також положеннями Постанови №168 передбачено право військовослужбовців на виплату їм додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Конструкція зазначених вище норм передбачає, що підставами для включення військовослужбовця (в даному випадку - позивача) до наказу про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, є:
- отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини;
- перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого;
- перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується відповідно до наказу командира військової частини за період перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до частин першої, другої статті 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19 листопада 1992 року №2801-XII (далі Закон №2801-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями визначено Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за №1109/15800 (далі Положення №402 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Так, відповідно до пункту 2.1 Глави 2 Розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження). Постанова ВЛК про потребу у звільненні від виконання службових обов'язків (занять) за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка затвердженню штатною ВЛК не підлягає (пункт 6.11 Глави 6 Розділу ІІ Положення №402).
Пунктом 21.5 Глави 21 Розділу ІІ Положення №402 передбачено, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.
Обгрунтовуючи наявність підстав для відмови у нарахуванні та виплаті позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, відповідач зазначав, що позивачем не додано підтверджуючих документів, якими його травму було б кваліфіковано як тяжку, а саме відповідного висновку (постанови) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №415 від 10.10.2024 року позивач 05.09.2022 року отримав травму під час виконання службових обов'язків пов'язаних із захистом Батьківщини.
Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №3531 від 15.08.2023 року позивач 15.02.2023 року отримав травму під час виконання службових обов'язків пов'язаних із захистом Батьківщини.
Згідно витягу засідання штатної ВЛК 18 регіональної військово-лікарської комісії, протокол №3226 від 14 вересня 2024 року що травма та захворювання ОСОБА_1 ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини.
Отже, з указаних довідок вбачається, що військово-лікарська комісія за результатами медичного огляду позивача встановила, що отримана ним травма та захворювання є такими, що пов'язані із захистом Батьківщини.
Як зазначалось вище, підставами для включення до наказу про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, є отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини.
Відтак, суд зазначає, що наведеними вище довідками підтверджено право позивача на нарахування та виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини за період з 14.03.2023 по 08.04.2024 р. з розрахунку 100000 грн. пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я.
Поряд з цим, суд враховує, що наданими до матеріалів справи медичними виписками підтверджено проходження позивачем стаціонарного лікування в закладах охорони здоров'я а саме:
з 14.04.2023 року по 18.05.2023 року в КНП Богородчанська ЦП;
з 19.05.2023 року по 19.06.2023 року в КНП Міська клінічна лікарня №1 ІФМР; - з 20.06.2023 року по 04.07.2023 року в КНП Богородчанська ЦЛ;
з 05.07.2023 року по 10.07.2023 року в КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради»;
з 10.07.2023 року по 11.08.2023 року в КНП Богородчанська ЦЛ;
з 20.06.2023 року по 04.07.2023 року в КНП Богородчанська ЦЛ;
з 13.10.2023 року по 20.10.2023 року в КНП «Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради»;
з 21.03.2024 року по 08.04.2024 року в КНП «Миколаївська обласна лікарня відновного лікування»;
з 12.09.2023 року по 14.09.2023 року в КНПІ «Івано-Франківський обласний фтизіопульмонологічний центр Івано-Франківської обласної ради».
з 19.09.2023 року по 26.09.2023 року в КНІІ «Івано-Франківський обласний фтизіопульмонологічний центр Івано-Франківської обласної ради».
Матеріалами справи підтверджено, що позивач звертався до відповідача здійснити перерахунок додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Однак, відповідачем не вчинено жодних дій щодо виплати позивачу додаткової винагороди за періоди його лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема за періоди з 14.03.2023 по 08.04.2024 року.
Таким чином, не нарахованою та не виплаченою позивачу залишається грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок отримання травми, пов'язаної із захистом Батьківщини за періоди з 14.03.2023 по 08.04.2024 року.
Суд зауважує, що виплата додаткової винагороди, передбачена постановою №168, здійснюється лише у випадку "Поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаним із захистом Батьківщини".
З огляду на викладене у своїй сукупності, суд вважає, що у спірний період позивач перебував на стаціонарному лікуванні, саме у зв'язку з отриманою травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини.
Поряд з цим, суд зауважує, що в ході судового розгляду справи відповідачем не надано суду доказів того, що перебування позивача на стаціонарному лікуванні у спірний період було пов'язано не з обставинами безпосередньої його участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, за яких позивач і отримав поранення.
Таким чином, наведені вище обставини вказують на те, що у розумінні положень Постанови №168 та Порядку №260 позивач вважається особою, яка у зв'язку з отриманим пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у період з 14.03.2023 по 08.04.2024 року.
Відповідно до приписів частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача, суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
На підставі вищевикладених положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправної бездіяльності військової частини НОМЕР_2 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", збільшеної до 100000 гривень, у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини за період з 14.03.2023 року по 08.04.2024 року з розрахунку 100000 грн. пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я; зобов'язання військової частини НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", збільшену до 100000 гривень у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини за період з 14.03.2023 року по 08.04.2024 року з розрахунку 100000 грн. пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я.
Враховуючи відсутність факту проведення з позивачем остаточного розрахунку при звільненні, суд позбавлений можливості стягнути на користь позивача середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості захистити своє порушене право шляхом подання відповідного позову до адміністративного суду після проведення відповідачем з ним остаточного розрахунку при звільненні, у випадку невиконання відповідачем обов'язку щодо виплати такого середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні в порядку, передбаченому ст. 117 КЗпП України.
Також позовні вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди збільшеної до 100000,00 грн на місяць за спірні періоди в конкретній сумі задоволенню не підлягають, оскільки розрахунок такої виплати є дискреційними повноваженнями відповідача.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 78, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м.Київ, 03168) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", збільшеної до 100000 гривень, у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини за період з 14.03.2023 по 08.04.2024 року з розрахунку 100000 грн. пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", збільшену до 100000 гривень у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини за період з 14.03.2023 по 08.04.2024 року. з розрахунку 100000 грн. пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Беручи до уваги інтенсивність роботи та об'єктивні умови її здійснення, зокрема перебої електропостачання і тривалість повітряних тривог, знаходження судді на лікарняному текст рішення складено та підписано суддею 26.01.2026 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.К. Василяка