Справа № 420/30265/25
26 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 40329345) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області № 155350023302 від 31.03.2025;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 періоду роботи з 13.12.2006 по 08.07.2017 в КНП “Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради до стажу роботи у подвійному розмірі та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з дня звернення - 24.03.2025 року.
Адміністративний позов поданий за допомогою системи “Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після досягнення 56-річного віку та у зв'язку з набуттям необхідного пільгового стажу роботи, 24.03.2025 ОСОБА_1 вперше звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за Списком № 2. За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яким прийнято рішення від 31.03.2025 № 155350023302 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю пільгового стажу за Списком № 2. Відповідачем не враховано пільгову довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 29 від 19.03.2025, через те, що відомості наявні у ній не відповідають відомостям наявним в атестаціях.
Не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області № 155350023302 від 31.03.2025, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
При цьому, як зазначено у позові, позивачка неодноразово повторно зверталась до органів ПФУ із заявами про призначення пенсії, надаючи докази на підтвердження страхового та пільгового стажу, однак у призначенні пенсії їй відмовляли.
Доводи позову мотивовані тим, що ст. 60 Закону №1788-ХІІ встановлено, що робота в інфекційних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 15.07.1987, позивачка в період з 13.12.2006 року по 08.07.2017 року працювала в Одеській обласній протитуберкульозній клінічній лікарні (перейменована в Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради) на посаді молодшої медичної сестри-буфетчиці. Довідками №28 від 19.03.2025, №29 від 19.03.2025, № 77 від 14.07.2025, № 98 від 08.08.2025 та №99 від 08.08.2025, виданими КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради, підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно працювала з 13.12.2006 року по 08.07.2017 року на посаді молодшої медичної сестри-буфетчиці туберкульозного відділення № 5 з повним робочим днем. Крім того, в Одеській обласній протитуберкульозній клінічній лікарні, яка була перейменована в Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради, неодноразово було проведено атестації робочих місць, про що до органів ПФУ надані підтвердні документи, з яких слідує, що посада молодшої медичної сестри буфетниці пройшла атестацію робочого місця та підпадає під посаду, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
На підставі викладеного, позивачка, посилаючись на те, що вона працювала на посаді молодшої медичної сестри буфетниці в КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради, який є протитуберкульозним закладом у розумінні Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз", виконувала безпосередньо роботи з обслуговування туберкульозних хворих, вважає, що відповідно до ст.60 Закону №1788-ХІІ вона має право на зарахування періоду роботи до стажу роботи у подвійному розмірі та, як наслідок, на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою суду від 09.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.
23.09.2025 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.
У відзиві зазначено, що позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою та доданими до неї документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №1058). За принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яким прийняте оскаржуване рішення № 155350023302 від 31.03.2025. Цим рішенням позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, а отже і права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону № 1058. До пільгового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно довідки №29 від 19.03.2025, оскільки відомості наявні в довідці не відповідають відомостям наявним в атестаціях, а саме відсутня інформація про відділення, в якому працювала заявниця та яке зазначено в атестації робочих місць. Крім того, некоректне посилання на розділ ХХIY, необхідно зазначити ХХІV.
За наведених обставин, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 155350023302 від 31.03.2025 про відмову позивачці в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 є законним та обґрунтованим.
Щодо позовних вимог в частині зарахування періоду роботи з 13.12.2006 по 08.07.2017 у подвійному розмірі відповідач зазначив, що така можливість була передбачена ст. 60 Закону №1788-ХІІ, проте 01.01.2004 набрав чинності Закон № 1058, яким не передбачаються пільги у вигляді зарахування стажу в подвійному розмірі для посад, на яких працювала позивачка. Таким чином, оскільки зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі періоду після 01.01.2004 не передбачено ст. 24 Закону №1058, то у Головного управління відсутні законні підстави для зарахування позивачці періоду роботи з 13.12.2006 по 08.07.2017 в КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради до стажу роботи у подвійному розмірі.
Щодо позовних вимог в частині призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 24.03.2025 відповідач зазначив, що судом не може прийматися відповідне рішення, оскільки це є втручанням в дискреційні повноваження органу ПФУ.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.
24.09.2025 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.
Відповідач зазначає, що 31.03.2025 Головним управлінням прийнято рішення №155350023302 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону №1058 з наступних підстав. Як вказано у відзиві, після набрання чинності Законом №2148 пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1та № 2 призначаються виключно згідно зі ст. 114 Закону 1058. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. При опрацюванні наданих позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, Головним управлінням розраховано страховий стаж, який склав 18 років 2 місяців 2 дні. Вік заявниці 56 років. Пільговий стаж особи не визначено. До страхового стажу зараховано всі періоди. За доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно довідки №29 від 19.03.2025, оскільки відомості наявні в довідці не відповідають відомостям наявним в атестаціях, а саме відсутня інформація про відділення, в якому працювала заявниця, яке зазначено в атестації робочих місць. Крім того, було некоректне посилання на розділ ХХІY, необхідно зазначити XXIV. Отже, за результатами розгляду документів було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
З огляду на викладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими.
Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались.
З огляду на заявлені позивачем вимоги, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами у заявах по суті справи, позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання із заявою від 24.03.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058- ІV (далі - Закон №1058).
Згідно Розписки-повідомлення, разом із заявою для призначення пенсії позивачем подано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт громадянина України, диплом про навчання, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників №29, довідки, що визначають право на пільги відповідно до ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", №28, інші документи, зокрема: 26-ОД, 37-ОД, 3/04-2011, 88-ОД, 100-ОД, 5/10-263, 19-ОД, 21-ОД, 15-01-011/0073; свідоцтво про шлюб, трудову книжку НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 1.1 розд. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
За принципом екстериторіальності органом для розгляду заяви позивача визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №155350023302 від 31.03.2025 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.03.2025 року відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до змісту цього рішення:
Вік заявниці 56 років;
Страховий стаж - 18 років 2 місяців 2 дні;
Пільговий стаж особи - не визначено.
До страхового стажу зараховано всі періоди.
За доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно довідки №29 від 19.03.2025, оскільки відомості наявні в довідці не відповідають відомостях наявних в атестаціях, а саме відсутня інформація про відділення в якому працювала заявниця, яке зазначено в атестації робочих місць. Крім того, було некоректне посилання на розділ ХХІY, необхідно зазначити XXIV.
Не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №155350023302 від 31.03.2025 року, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Судом встановлено, що заява позивачки від 24.03.2025 року не була єдиним звернення до органів ПФУ.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №155350023302 від 11.06.2025 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.06.2025 року відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, при цьому до пільгового стажу зараховано 10 років 5 місяців 27 днів.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №155350023302 від 07.07.2025 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.07.2025 року відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, при цьому пільговий стаж особи не зарахований.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №155350023302 від 25.07.2025 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.07.2025 року відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, при цьому до пільгового стажу зараховано 1 рік 4 місяці 11 днів.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №155350023302 від 20.08.2025 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.08.2025 року відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, при цьому пільговий стаж особи не зарахований.
Проте, позивачка не оскаржує зазначених рішень, у зв'язку з чим суд вирішує справу у межах перевірки правомірності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №155350023302 від 31.03.2025 року.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і виплата пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, який набув чинності з 01.01.2004 року.
Статтею 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 2).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4).
Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначає стаття 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до ч. 7 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Як встановлено судом, позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання із заявою від 24.03.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Отже, за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на пільгових роботах, позивачка може набути право на призначення пенсії за віком, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно оскарженого рішення №155350023302 від 31.03.2025 року, станом на дату звернення за призначенням пенсії позивачка досягла 56 років, а її страховий стаж становить 18 років 2 місяців 2 дні, пільговий стаж - не зарахований.
Звертаючись до суду з даним позовом позивачка оскаржує незарахування їй періоду роботи з 13.12.2006 по 08.07.2017 в КНП “Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради до стажу роботи у подвійному розмірі, що задовольняло б умовам призначення пенсії відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідач рішенням №155350023302 від 31.03.2025 року не зарахував до пільгового стажу періоди трудової діяльності згідно довідки №29 від 19.03.2025, оскільки відомості наявні в довідці не відповідають відомостях наявних в атестаціях, а саме відсутня інформація про відділення в якому працювала заявниця, яке зазначено в атестації робочих місць. Крім того, некоректне посилання на розділ ХХІY, необхідно зазначити XXIV.
Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення», яка визначає види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, - до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно з приписами статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Згідно пункту 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З аналізу наведених законодавчих приписів випливає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, показань свідків.
Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 “Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а виклав правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав до пенсійного органу для призначення пенсії основний документ, який підтверджує стаж роботи - Трудову книжку серії НОМЕР_2 від 15.07.1987 року.
Згідно записів Трудової книжки НОМЕР_2 від 15.07.1987 року, у спірний період з 13.12.2006 р. по 08.07.2017 р. позивачка працювала в КУ «Одеська обласна туберкульозна клінічна лікарня», яка була перейменована в Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради на посаді молодшої медичної сестри-буфетниці.
Порядок №637 передбачає особливості підтвердження стажу роботи окремих категорій працівників.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 затверджений Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за N 1451/11731 (надалі - Порядок №383).
Цей Порядок регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників 36-2003-п (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" 1788-12.
Згідно пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Відповідно до пункту 10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 637-93-п.
Згідно Розписки-повідомлення, разом із заявою для призначення пенсії позивачем подано, зокрема, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників №29, довідки, що визначають право на пільги відповідно до ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", №28, інші документи, зокрема: 26-ОД, 37-ОД, 3/04-2011, 88-ОД, 100-ОД, 5/10-263, 19-ОД, 21-ОД, 15-01-011/0073, трудову книжку НОМЕР_2 .
Так, судом встановлено, що КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради видано ОСОБА_1 Довідку №29 від 19.03.2025 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Додаток №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній) про те, що зазначена особа працювала повний робочий день з 13.12.2006р. по 08.07.2017р. в КУ «Одеській обласній туберкульозній клінічній лікарні». З 13.12.2006р. (наказ № 135-к від 12.12.2006р.) по 08.07.2017р. (наказ № 64-к від 08.07.2017р.) працювала на посаді молодшої медичної сестри буфетниці Туберкульозного відділення №5, безпосереднє обслуговування туберкульозних хворих КУ «Одеська обласна туберкульозна клінічна лікарня»; Виконувала безпосереднє обслуговування туберкульозних хворих КУ «Одеська обласна туберкульозна клінічна лікарня» за посадою молодшої медичної сестри буфетниці. Пільговій стаж складає 10 років 06 місяців 26 днів (КУ «Одеська обласна туберкульозна клінічна лікарня»), що передбачено Списком 2 розділ XXIV підрозділ 24а - «Охорона здоров'я та соціальна допомога» код КП 41973328. Підстава для видачі: Постанова Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016р. «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, зайнятість робітників в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». Додаткові відомості: накази про зарахування, переміщення, форма Т-2, відомості на з/плату, графіки відробітку робочого часу, табеля, додаткові відпустки, виплата шкідливості, висновки № 05/10-263 від 30.03.2006p.; № 3/04-2011 від 11.04.2011р.; № 15-01-011/0073 від 20.04.2016р.
Довідка №29 від 19.03.2025 року видана за підписом головного лікаря, начальника відділу кадрів та головного бухгалтера КНП “Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради та містить печатку, код ЄДРПОУ 41973328.
Також КНП “Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради видано ОСОБА_1 Довідку №28 від 19.03.2025 року, про те що вона дійсно працювала у Комунальній установі «Одеська обласна туберкульозна клінічна лікарня» на посаді молодшої медичної сестри буфетниці, за період з 13.12.2006 р. нак. № 135 від 12.12.2006 р. по 08.07.2017 р. наказ № 64 к від 08.07.2017 р. на посаді молодшої медичної сестри буфетниці. Соціальна відпустка по догляду за дитиною не недавалась. Відпустка без збереження заробітної не надавалась. Умови праці з моменту проведення останньої атестації робочих місць наказ № 15-01-011/0073 від 20.04.2016 р. у Комунальна установа «Одеська обласна туберкульозна клінічна лікарня» на посаді молодшої медичної сестри буфетниці не змінились. Згідно наказу №133 від 19.07.1995р. Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» туберкульоз відноситься до особливо небезпечних інфекційних захворювань. Згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» стаж роботи з інфекційних установах, у тому числі туберкульозних, зараховується у подвійному розмірі.
Отже, роботодавець КНП “Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради засвідчує та підтверджує пільговий стаж позивачки за Списком №2 за посадою молодшої медичної сестри буфетниці Туберкульозного відділення №5, що передбачала безпосереднє обслуговування туберкульозних хворих.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 10 Порядку №383 та пункту 20 Порядку №637, уточнюючі довідки підприємств надаються для підтвердження спеціального трудового стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Тобто, порядок підтвердження трудового стажу уточнюючою довідкою є обов'язковим в разі відсутності в трудовій книжці відомостей про роботу.
Проте, як встановлено судом, у трудовій книжці позивача є необхідні записи, що охоплюють спірний період.
З цих підстав суд відхиляє посилання відповідача у рішенні про відмову щодо незарахування до пільгового стажу періодів трудової діяльності згідно довідки №29 від 19.03.2025, з тих підстав, що відомості наявні в довідці не відповідають відомостях наявних в атестаціях, а саме відсутня інформація про відділення в якому працювала заявниця, яке зазначено в атестації робочих місць. Крім того, некоректне посилання на розділ ХХІY, необхідно зазначити XXIV.
У даному випадку уточнююча довідка не є єдиним документом, що підтверджує пільговий стаж позивачки. До того ж суд вважає, що Довідка №29 від 19.03.2025 року оформлена належним чином та підтверджує пільговий стаж позивачки, у ній вказано відділення, у якому працювала заявниця - Туберкульозне відділення №5, а некоректне посилання на розділ ХХІY, замість XXIV, є технічною опискою.
Окрім того суд зауважує, що органи ПФУ наділені повноваженнями на проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсії.
Зокрема, відповідно до пункту 4.3 розділу IV Порядку №22-1, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Тобто, відповідач однозначно мав змогу пересвідчитися у достовірності відомостей про умови праці позивачки.
При цьому, суд враховує, що пізніше КНП “Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради також видані позивачці уточнюючі довідки №78 від 16.07.2025 року, №87 від 23.07.2025 року, у яких вказано відділення, у якому працювала заявниця, а саме Туберкульозне відділення №5 та посилання на розділ XXIV Списку №2.
Щодо віднесення посади позивачки до списків робіт і професій, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, суд зауважує, що відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
У період з 13.12.2006 по 08.07.2017 рр. позивачка працювала на посаді молодшої медичної сестри буфетниці в Одеській обласній протитуберкульозній клінічній лікарні, яка була перейменована в Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради.
Відповідно до Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36, який діяв у період з 16.01.2003 по 03.08.2016, за кодом 24а розділу XXIV «Охорона здоров'я та соціальна допомога» передбачені працівники, які безпосередньо обслуговують хворих» 24а а) у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах 24а молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині.
Відповідно до Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461, який діяв у період з 03.08.2016 по т.ч., у розділі XXIV «ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я ТА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА», передбачені Працівники, які безпосередньо обслуговують хворих: у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах - молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри/молодші медичні брати, молодші медичні сестри/молодші медичні брати з догляду за хворими, сестри-господині/працівники з господарської діяльності закладу охорони здоров'я.
Отже, посада молодшої медичної сестри буфетниці в Одеській обласній протитуберкульозній клінічній лікарні, яка була перейменована в Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради, на якій працювала позивачка у період з 13.12.2006 по 08.07.2017 рр. передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Щодо атестації робочого місця, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 Порядку №383, згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 442-92-п (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
4.1. Зазначена постанова 442-92-п набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
4.2. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
4.3. У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць 442-92-п, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками 36-2003-п, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
4.4. Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку 442-92-п.
4.5. Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць 442-92-п. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
4.6. У разі непідтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами чергової атестації, проведеної протягом 5 років з дати проведення попередньої атестації, до пільгового стажу зараховується період роботи на даному підприємстві, в установі чи організації до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення чергової атестації, якою відповідне право не підтверджене.
Так, у матеріалах справи наявні письмові докази щодо атестації робочого місця за посадою молодшої медичної сестри буфетниці у спірний період (з 13.12.2006 по 08.07.2017), а саме:
Накази Одеської обласної протитуберкульозної клінічної лікарні з відділенням для ІВВ «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 21.10.2005 року №88-ОД та «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 23.12.2005 року №100-ОД, останнім підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 розділ ХХІV за посадою молодшої медичної сестри буфетниці; Висновок Головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації від 30.03.2006 року №05/10-263, відповідно до якого Атестація робочих місць Одеської обласної протитуберкульозної клінічної лікарні з відділенням для інвалідів ВВВ проведена згідно з вимогами діючих нормативних документів. За наданими документами навантаження посада молодшої медичної сестри буфетниці дає право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2, розділ XXIV "Охорона здоров'я та соціальна допомога";
Накази Одеської обласної протитуберкульозної клінічної лікарні з відділенням для ІВВ «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 10.03.2011 року №26-ОД та «Про підсумки проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01.04.2011 року №37-ОД, останнім підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 розділ ХХІV за посадою молодшої медичної сестри буфетниці. Висновок Головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації від 11.04.2011 року №3/04-263, відповідно до якого за наданими документами навантаження посада молодшої медичної сестри буфетниці дає право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2, розділ XXIV "Охорона здоров'я та соціальна допомога";
Накази КУ «Одеська обласна туберкульозна клінічна лікарня» «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01.03.2016 року №19-ОД та «Про підсумки проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 16.03.2016 №21-ОД, останнім підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 розділ ХХІV за посадою молодшої медичної сестри (санітарці-буфетниці); Довідку Головного управління Держпраці в Одеській області №15-01-011/0073 від 20.04.2016 року, посада молодшої медичної сестри буфетниці відповідає критеріям Списку № 2, розділ XXIV "Охорона здоров'я та соціальна допомога".
Таким чином, період роботи позивачки з 13.12.2006 по 08.07.2017 рр. на посаді молодшої медичної сестри буфетниці відповідає критеріям Списку № 2, , а відтак має бути зарахований до стажу, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки за результатами атестації робочих місць підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2.
За таких обставин, суд вважає, що позивачкою ужито усіх необхідних заходів для підтвердження пільгового стажу, надавши до органів ПФУ трудову книжку та довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також накази по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці.
Відповідно до ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається й на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.
Разом із відзивом ГУ ПФУ в Чернівецькій області надано до суду копії Актів перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсії, від 22.05.2025 року №№ №1500-0902-1/4064 та 1500-0902-1/4063, щодо перевірки Довідок №29 від 19.03.2025 року та №28 від 19.03.2025 року відповідно. Перевірки проводились ГУ ПФУ в Одеській області та у висновку актів зафіксовано, що розбіжностей з даними первинних документів не встановлено.
Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності, з огляду на наявність належних та достатніх доказів факту виконання позивачем робіт, що містяться у Списку №2, відповідну тривалість роботи на вказаній “пільговій» посаді, проведення атестації на відповідному робочому місці, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зарахування періоду роботи позивачки з 13.12.2006 по 08.07.2017 рр. на посаді молодшої медичної сестри буфетниці до стажу, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Щодо наявності підстав для зарахування спірного періоду роботи у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Так, відповідно до ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
У такій редакції текст статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» викладений згідно із Законом України Про внесення зміни до статті 60 Закону України
"Про пенсійне забезпечення" від 10.07.2003 № 1110-IV, який набув чинності 15.08.2003 року.
Тобто, з 15.08.2003 року робота в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Як встановлено судом, у період з 13.12.2006 по 08.07.2017 рр. позивачка працювала на посаді молодшої медичної сестри буфетниці в Одеській обласній протитуберкульозній клінічній лікарні, яка була перейменована в Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради.
Отже, стаття 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції згідно із Законом України Про внесення зміни до статті 60 Закону України
"Про пенсійне забезпечення" від 10.07.2003 № 1110-IV поширюється на спірні правовідносини.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 року № 1645-III, інфекційні хвороби - розлади здоров'я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.
Відповідно до ст. 7 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», лікування хворих на інфекційні хвороби може проводитися в акредитованих у встановленому законодавством порядку державних і комунальних спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров'я та клініках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров'я, заснованих у встановленому законодавством порядку на приватній формі власності. У разі якщо перебіг інфекційної хвороби легкий, а епідемічна ситуація в осередку інфекційної хвороби благополучна, лікування такого хворого під систематичним медичним наглядом може здійснюватися амбулаторно, крім випадків, передбачених статтями 22, 27 і 31 цього Закону. Лікуванням хворих на інфекційні хвороби можуть займатися особи, які мають медичну освіту та відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, у тому числі особи, які в установленому порядку займаються приватною медичною практикою.
Із роз'яснень Міністерства охорони здоров'я України №05.03-18-54/973 від 27.01.2010 року слідує, що інфекційний заклад (відділення) - це заклад (відділення), де надають медичну допомогу хворим на інфекційні хвороби (тобто інфекційна лікарня або інфекційне відділення, протитуберкульозний заклад або відділення тощо) або працюють з матеріалом, який містить або потенційно інфікований збудниками інфекційних хвороб (тобто бактеріологічна лабораторія).
За таких обставин, стаж роботи в інших інфекційних закладах (відділеннях) має зараховуватися до спеціального стажу в подвійному розмірі, як це передбачено статтею 60 Закону №1788-XII.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові по справі № 688/2916/17 від 22.12.2021 року.
Згідно позиції відповідача, періоди роботи в подвійному обчислені після набрання чинності 01.01.2004 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не зараховуються, оскільки Закон №1058 не містить положень, аналогічних ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд відхиляє наведені доводи відповідача.
Так, за змістом п.2 розділу XV прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно із п.3 ст. 40 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, то провадиться перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Прикінцевими положеннями Закону №1058-IV визначено, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками №1 і №2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Приписами ч. 2 ст. 24 Закону №1058 передбачено, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
При цьому, як зазначено в частині 3 вказаної статті, страховий стаж ураховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом, зокрема, за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Вимогами п.4 ст. 24 Закону №1058-IV установлено, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.
Як наголошувалось судом раніше, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», робота в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Суд зауважує, що редакція ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є чинною на теперішній час.
При цьому стаття 24 Закону №1058-IV не скасовує ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та не зупиняє її дію. Водночас, нормами ст. 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугою років.
Таким чином, суд доходить висновку, що зарахування стажу в подвійному розмірі, передбачене ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не пов'язано із набранням чинності Закону №1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01 січня 2004 року.
Висновки у цій справі узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 11 грудня 2018 року у справі № 310/385/17(2-а/310/47/17), від 23 січня 2019 року у справі № 485/103/17 та від 4 грудня 2019 року у справі № 689/872/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 462/1713/17.
Отже, стаж роботи позивачки у період з 13.12.2006 по 08.07.2017 рр. на посаді молодшої медичної сестри буфетниці в Одеській обласній протитуберкульозній клінічній лікарні, яка була перейменована в Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради, дає право на зарахування стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
На підставі викладеного, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області № 155350023302 від 31.03.2025 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, оскільки страховий стаж з урахуванням кратності перевищує 25 років, у т.ч. з них не менше 10 років на пільгових роботах, що свідчить про те, що позивачка набула право на призначення пенсії за віком, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вирішуючи даний спір, суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.
Аналіз норм ст. 245 КАС України, у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 КАС України, свідчить про те, що суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача. Якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до ст. 83 Закону України “Про пенсійне забезпечення», пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як було зазначено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання із заявою від 24.03.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Отже, набуває право на призначення пенсії з дня звернення за пенсією, тобто з 24.03.2025 року.
Суд враховує, що позивачка задовольняє усім вимогам законодавства щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки досягла 55-річного віку, страховий стаж з урахуванням кратності перевищує 25 років, з них не менше 10 років на пільгових роботах, що свідчить про відсутність в даному випадку дискреції у відповідача в питанні призначення пенсії за віком.
З огляду на зазначене, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, для належного та ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає необхідним зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 13.12.2006 по 08.07.2017 рр. до страхового стажу в подвійному розмірі, а також до стажу, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - з 24.03.2025 року.
Суд зазначає, що оскільки подана позивачем заява з документами по суті розглядалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та спірне рішення №155350023302 від 31.03.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком внаслідок незарахування до страхового та пільгового стажу спірних періодів роботи приймалось саме ним, то належним та ефективним способом захисту порушеного права у даному випадку є зобов'язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області вчинити певні дії. Позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не підлягають задоволенню, позаяк управління не приймало рішень відносно пенсійного забезпечення позивача.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить задовольнити.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 968, 96 грн., де 968, 96 грн. - ставка судового збору сплачена позивачем за звернення до суду із цим позовом.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 40329345) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №155350023302 від 31.03.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 13.12.2006 по 08.07.2017 рр. до страхового стажу в подвійному розмірі, а також до стажу, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - з 24.03.2025 року.
В іншій частині позовний вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 40329345) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.).
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук