26 січня 2026 рокусправа №380/23901/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Стрийського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 25.11.2025 про відкриття виконавчого провадження №79646786 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на підставі вимоги ГУ ДПС у Львівській області № Ф-2147-24У від 23.02.2021.
- зобов'язати Стрийський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) повернути виконавчий документ - вимогу про сплату боргу №Ф-2147-24У від 23.02.2021 Головному управлінню Державної податкової служби у Львівській області без прийняття до виконання у зв'язку з пропуском встановленого статтею 12 Закону України “Про виконавче провадження» строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Вимогу №Ф-2147-24У було видано 23.02.2021. Однак, стягувач, Головне управління ДПС у Львівській області звернулось до Стрийського ВДВС у Стрийському районні Львівської області 07.11.2025. Позивач вважає, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», саме з моменту винесення виконавчого документа, він мав бути пред'явлений до виконання, протягом 3 місяців. Відтак, у спірному випадку виконавець був зобов'язаний повернути вимогу стягувачу без прийняття до виконання. Наведене зумовило звернення до суду із цим позовом.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді від 15.12.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; залучено Головне управління ДПС у Львівській області (79613, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ 43968090) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 15.12.2025 доставлено відповідачу в його електронний кабінет 15.12.2025, що підтверджується відповідною довідкою.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву не подав.
Третя особа подала свої пояснення, які найменувала назвала відзив на позовну заяву, у яких навела обгрунтування щодо законності та правомірності винесення вимоги ГУ ДПС у Львівській області № Ф-2147-24У від 23.02.2021.
Представник позивача подала свої заперечення щодо пояснень третьої особи, у яких зазначила, що предметом та підставами позову є не вимога ГУ ДПС у Львівській області №Ф-2147-24У від 23.02.2021 та сума нарахування, а саме порушення Закону України «Про виконавче провадження» та відкриття провадження по виконавчому документу, строк пред'явлення якого сплинув. Поряд з тим Головне управління ДПС у Львівській області не наводить жодних заперечень та обґрунтування того, що виконавчий документ (вимога №Ф-2147-24У) був виданий 23.02.2021, тримісячний строк для його пред'явлення до виконання, відповідно до чинної на той момент ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», мав сплинути 23.05.2025. Поряд з тим, виконавчий документ було пред'явлено до виконання через 4 роки та 5 місяців після його винесення.
Ухвалою суду від 08.01.2026 продовжено процесуальний строк розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Стрийського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії на двадцять днів.
Ухвалою суду від 26.01.2026 у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів відмовлено.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Головне управління ДПС у Львівській області 23.02.2021 сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2147-25У про наявність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 46 318,18 грн.
07.11.2025 Головне управління ДПС у Львівській області звернулось до начальника Стрийського ВДВС у Стрийському районі Львівської області ЗМУ МЮ із клопотанням, у якому просило відповідно до ст. 11, 52, 53, 55, 57 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII прийняти виконавчий документ до виконання, до якого долучило вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2147-25У.
На виконання вказаної вимоги постановою старшого державного виконавця Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції 25.11.2025 відкрито виконавче провадження №79646786.
Позивач вважає постанову про відкриття виконавчого провадження №79646786 від 25.11.2025 протиправною, тому звертається до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) закріплює, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню закріплено статтею 3 Закону №1404-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі Закон №2464-VI) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 4 ст. 25 Закону №2464-VI установлено, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Абзацом 5 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI передбачено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Отже, винесена Головним управлінням ДПС у Львівській області вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2147-25У від 23.02.2021 є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню у порядку, встановленому Законом №1404-VIII.
Головне управління ДПС у Львівській області 07.11.2025 звернулось до начальника Стрийського ВДВС у Стрийському районі Львівської області ЗМУ МЮ із клопотанням, у якому просило відповідно до ст. 11, 52, 53, 55, 57 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII прийняти виконавчий документ до виконання.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Позивач вважає, що у спірній ситуації відповідач повинен був повернути стягувачу виконавчий документ без прийняття до виконання у зв'язку з пропуском строку пред'явлення до виконання.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання установлені статтею 12 Закону №1404-VIII.
Частиною 1 ст. 12 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з моменту винесення вимоги вона повинна була бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців, відтак вимогу №Ф-2147-25У від 23.02.2021 подано до виконання із пропуском встановленого строку.
З цього приводу слід звернути увагу на наступне.
Абзацом 3 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI передбачено, що вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Відповідно до абз.6-7 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з абз. 17 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
Схожі положення містяться у Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі Інструкція №449).
Зокрема, відповідно до абз. 6 п. 5 розділу VI Інструкції №449 у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення податкового органу або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
Відтак, позивач помилково ототожнює винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) із датою узгодження такої вимоги (набрання нею чинності), що надає контролюючому органу право на звернення до підрозділу державної виконавчої служби.
У вимозі від 23.02.2021 №Ф2147-25У міститься позначка про набрання чинності такою 15.07.2025.
Позивач наголошує на тому, що у вимозі штучно зазначено «дату набуття чинності» 15.07.2025. Позивач вважає, що податковий орган не вправі власним актом «перенести» початок перебігу строку пред'явлення виконавчого документа, оскільки цей строк встановлений законом і не підлягає зміні.
Однак, суд наголошує, що обов'язок щодо надсилання вимоги про сплату боргу (недоїмки) та узгодження боргу покладається саме на податковий орган. Однак, у цій справі відповідачем є виконавча служба, предметом спору - постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, а тому питання щодо дотримання процедури повідомлення платника про наявність боргу не підлягає судовому контролю у межах цієї справи.
Отже, державний виконавець, за наявності відмітки у вимозі про набрання нею чинності, не наділений законом повноваженнями перевіряти обставини надсилання позивачеві вимоги про сплату боргу, її отримання позивачем та узгодження вказаної у ній сумі.
Відповідний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 09.02.2023 у справі №380/16826/21.
Таким чином, контролюючий орган 07.11.2025 звернувся із заявою про виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки), яка набрала чинності 15.07.2025, тобто зі спливом встановленого Законом №1404-VIII тримісячного строку пред'явлення до виконання.
Водночас, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Відповідно до пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ , який набрав чинності з 26.03.2022, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у вказаному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 15.03.2023 у справі №260/2595/22.
З огляду на наведене, суд доходить висновку про правомірність дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження №79646786 після надходження заяви стягувача.
Відтак, відсутні підстави для скасування постанови державного виконавця Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25.11.2025 про відкриття виконавчого провадження №79646786, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності дій чи рішень відповідача в контексті спірних правовідносин. Натомість, доводи позивача, зазначені у позовній заяві є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Стрийського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Стрийський відділ Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (82400, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Стрий, вул. Болехівська, 27; код ЄДРПОУ 34903571).
Третя особа: Головне управління ДПС у Львівській області (79613, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090).
СуддяСидор Наталія Теодозіївна