справа №380/17882/25
27 січня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернулася з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення змісту позовних вимог від 11.09.2025 року, просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не призначенні позивачу пенсії з 11.03.2025 року пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу з 11.03.2025 року пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Посилається на те, що має необхідний вік та стаж роботи, що дають право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV). У зв'язку із цим, позивач 03.07.2023 року звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. Однак супровідним листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 10.06.2024 року позивачу повідомлено про відмову в призначенні пенсії з підстав відсутності належного трудового стажу (30 років). При цьому, як вказала позивач, відповідачем встановлено, що трудовий стаж позивача складає 28 років 10 місяців та 15 днів і в нього не зараховано строк навчання в Донецькому державному університеті. Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 09.04.2025 року повідомлено позивача про те, що на адресу відповідача надійшла довідка від 13.03.2025 року №159/01-48/01, надана Донецьким національним університетом імені Василя Стуса; актуальний формуляр UA-PL 6, з урахуванням періодів навчання з 01.09.1980 року по 06.12.1981 року та з 05.07.1983 року по 25.06.1985 року, скеровано у Фонд Соціального Страхування (ZUS) Республіки Польща. Враховуючи викладене, вважає, що позивачем підтверджено факт наявності у неї права на призначення пенсії за віком (настання 60 річного віку та наявність трудового стажу більше 30 років) і така мала бути призначена їй відповідно до заяви від 03.07.2023 року. Однак зазначила, що станом на дату звернення до суду з даним позовом рішення про призначення пенсії відповідачем так і не прийнято, оскільки у наданій копії картки фізичної особи - платника податків по батькові позивача вказано « ОСОБА_2 », а у реєстрі застрахованих осіб наявна інформація - « ОСОБА_3 ». Наведене і зумовило позивача звернутись до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що за результатами розгляду заяви та поданими до неї документами, для прийняття остаточного рішення про призначення пенсії позивачу було надіслано лист з проханням надіслати на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області засвідчену копію українського паспорта, оскільки у наданій копії картки фізичної особи - платника податків по батькові зазначене « ОСОБА_2 », а у реєстрі застрахованих осіб наявна інформація на « ОСОБА_3 ». Лист було відправлено 01.07.2025 вих.№13189-13901/€-53/8-1300/25 на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зазначена в електронному зверненні позивачем. Також, у даному листі заявницю було проінформовано про перегляд рішення про відмову в призначенні пенсії з дати подання заяви в разі надсилання необхідних документів на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Проте, вказала, що станом на 01.10.2025 року запитуваний документ на поштову адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області не надходив. Враховуючи викладене, вважає, що відсутні правові підстави для призначення позивачу пенсії з 03.07.2023 року. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою судді від 15.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням клопотання позивача справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , позивач, ОСОБА_1 , народилася у м.Дзержинськ Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну позивач переїхала до Польщі.
03.07.2023 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, в якій просила призначити їй пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказана заява скерована за посередництвом Фонд Соціального Страхування (ZUS) Республіки Польща.
За принципом екстериторіальності її заява та додані документи розглядались та, відповідно, рішення приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
За результатами розгляду заяви та наданих позивачем документів відповідач прийняв рішення від 10.06.2024 року №288/03.32-10 про відмову у призначенні пенсії за віком. В оскаржуваному рішенні зазначено, що:
«…Дата подачі заяви про призначення пенсії за віком - 03.07.2023 року (п.4.1 формуляру PL-UA 5 від 30.01.2024 року), вік заявниці на дату подачі заяви становить 60 років.
За даними з Реєстру застрахованих осіб ОСОБА_1 на обліку, як одержувач пенсії, в органах Пенсійного фонду У країні не перебуває.
Частиною 1 статті 26 Закону передбачено, що право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу, зокрема, починаючи з 1 січня 2023 по 31 грудня 2023, не менше 30 років.
Загальний страховий стаж заявниці становить 28 років 10 місяців 15 днів, в тому числі страховий стаж, набутий в Україні - 24 роки 1 місяць та страховий стаж, набутий на території Республіки Польща - 4 роки 9 місяців 15 днів (формуляр PL-UA 6 від 30.01.2024 року), тобто менше необхідних 30 років страхового стажу.
Враховуючи вищевикладене, в органів Пенсійного фонду України відсутні правові підстави для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно Закону та Угоди.».
Листом від 10.06.2024 року №1300-5309-10/103219 у Фонд Соціального Страхування (ZUS) Республіки Польща скеровано засвідчену копію рішення про відмову в призначенні пенсії за віком та формуляр UA-PL 6 з підтвердженням страхового стажу ОСОБА_1 в Україні.
Для підтвердження періоду навчання в Донецькому державному університеті, який у зв'язку з воєнними діями тимчасово знаходиться у м.Вінниця, у Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, листом від 29.07.2024 року №1300-5309-9/134405, скеровано запит щодо витребування довідки, підтверджуючої період та форму навчання ОСОБА_1 в даному закладі освіти.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 24.01.2025 року №1618-1950/Є-53/8-1300/25 повідомлено позивача про наступне: « 04.12.2024 року за вхідним №19096/9 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшла довідка від 26.08.2024 року №706/01-02/01, видана Донецьким національним університетом імені Василя Стуса, в якій зазначено, що у зв'язку із захопленням матеріально-технічної бази та архіву університету в м.Донецьк надати інформацію щодо форми Вашого навчання у даному закладі освіти неможливо.
Враховуючи вищезазначене, рішення про відмову від 10.06.2024 року №288/03.32-10 залишається актуальним.».
13.03.2025 року від Донецького національного університету імені Василя Стуса надійшла довідка №159/01-48/01, якою на підставі інформаційних відомостей Університет підтвердив навчання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у Донецькому державному університеті на математичному факультеті за спеціальністю «Математика» денної форми навчання з 01.09.1980 року. Після закінчення навчання 25.06.1985 року було видано диплом НОМЕР_2 від 25.06.1985 року та присвоєно кваліфікацію «Математик. Викладач».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 09.04.2025 року №1300-5311-8/49447 повідомлено позивача про наступне: «Довідка від 13.03.2025 року №159/01-48/01, надана Донецьким національним університетом імені Василя Стуса, надійшла на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 17.03.2025 року за вхідним №0248/8.
Актуальний формуляр UA-PL 6, з урахуванням періодів навчання з 01.09.1980 року по 06.12.1981 року та з 05.07.1983 року по 25.06.1985 року, скеровано у Фонд Соціального Страхування (ZUS) Республіки Польща, листом від 03.04.2025 року №1300-5311-10/46790.».
11.03.2025 року та 02.06.2025 року позивач повторно зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявами, в яких просила призначити їй пенсію за віком з 03.07.2023 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 01.07.2025 року №13189-13901/Є-53/8-1300/25 повідомлено позивача про наступне: «Ваша заява про призначення пенсії за віком (формуляр PL-UA 7), подана за посередництвом Фонду Соціального Страхування Республіки Польща (ZUS), надійшла на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 02.06.2025 року за вхідним №6068/10.
Для прийняття остаточного рішення про призначення пенсії просимо надіслати на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області засвідчену копію українського паспорта, оскільки у наданій копії картки фізичної особи - платника податків Ваше по батькові зазначене « ОСОБА_2 », а у реєстрі застрахованих осіб наявна інформація на « ОСОБА_3 ».
Після надходження засвідченої копії документа буде розглядатись питання призначення пенсії.».
Вказаний лист-запит Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області був надісланий на адресу електронної пошти позивача «liudmila.yelets@gmail.com», яка зазначена в електронному зверненні. Доказів реагування на вказаний лист (зі сторони позивача) матеріали справи не містять.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується з бездіяльністю відповідача, що полягає у непризначенні їй пенсії з 11.03.2025 року, а тому звернулася до суду з даним позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Згідно ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.26 цього Закону, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Згідно з положеннями ст.1 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ч.4 ст.24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, до 01.01.2004 року стаж роботи підтверджується в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV.
За змістом ч.3 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Нормами ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» також встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п.1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п.8 Порядку №637, період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка. При цьому, чинним законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах, а також необхідність надання уточнюючих довідок, наказів, відомостей тощо підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Судом встановлено, що при зверненні із заявою про призначення пенсії позивачем було подано, зокрема, трудову книжку серії НОМЕР_3 та картку фізичної особи - платника податків.
Як слідує зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 10.06.2024 року №288/03.32-10 про відмову у призначенні пенсії за віком, загальний страховий стаж позивача становить 28 років 10 місяців 15 днів, в тому числі: страховий стаж, набутий в Україні - 24 роки 1 місяць та страховий стаж, набутий на території Республіки Польща - 4 роки 9 місяців 15 днів. При цьому, вказане сторонами не заперечується.
Натомість, спірним у даній справі є не зарахування позивачу періоду навчання у Донецькому національному університеті імені Василя Стуса з 01.09.1980 року по 06.12.1981 року та з 05.07.1983 року по 25.06.1985 року, яке підтверджується дипломом серії НОМЕР_2 від 25.06.1985 року, та, відповідно, не призначення пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного стажу (30 років).
Причиною не зарахування періоду навчання, згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 01.07.2025 року №13189-13901/Є-53/8-1300/25, вказано розбіжність у по батькові позивача. Зокрема, пенсійним органом повідомлено, що у наданій копії картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 зазначене « ОСОБА_2 », а у реєстрі застрахованих осіб - « ОСОБА_3 ».
У зв'язку із цим, відповідач запропонував позивачу надіслати на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області засвідчену копію українського паспорта. Також, позивача було проінформовано про перегляд рішення про відмову в призначенні пенсії з дати подання заяви (03.07.2023 року) в разі надсилання необхідних документів на адресу Управління. Однак позивач на вказаний лист не відреагувала. Докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.
Даючи оцінку вказаному, суд враховує, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 25.04.2019 року в справі №593/283/17 та від 30.09.2019 року в справі №638/18467/15-а, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження органами пенсійного фонду в реалізації особою конституційного права на соціальний захист та призначення пенсії.
При цьому, належних доказів в підтвердження недостовірності та неправдивості інформації, що міститься в дипломі позивача серії НОМЕР_2 від 25.06.1985 року, матеріали справи не містять.
Разом з тим, різниця у написанні однієї літери («і» та «и») у Реєстрі застрахованих осіб та наявних у пенсійній справі документів є філологічною особливістю транслітерації імені з російської мови на українську або технічною помилкою (опискою), допущеною технічним працівником при внесенні даних до бази персоніфікованого обліку.
Така розбіжність за наявності ідентичного прізвища, імені, дати народження та номера картки платника податків не створює обґрунтованих сумнівів щодо належності поданих документів саме позивачу, а свідчить про надмірний формалізм з боку відповідача.
Суд наголошує на принципі «належного врядування», згідно з яким державні органи повинні діяти вчасно, у належний і якомога послідовніший спосіб. Оскільки 13.03.2025 року Донецький національний університет імені Василя Стуса підтвердив факт навчання ОСОБА_1 , а відповідач листом від 03.04.2025 року визнав цей факт та сформував оновлений формуляр UA-PL 6, у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області виник обов'язок призначити позивачу пенсію, оскільки сукупний страховий стаж перевищив необхідні 30 років.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про призначення позивачу пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону №1058-IV, за наявності усіх необхідних підтверджуючих документів, є протиправною.
Водночас, вирішуючи питання про найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з наступного.
Частиною 4 ст.245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Позиція Верховного Суду щодо застосування ч.4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, щодо можливості зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, була висловлена у постановах від 04.09.2021 року у справі №320/5007/20, від 23.12.2021 року у справі №480/4737/19 та від 22.06.2023 року у справі №480/4288/21.
Суд вважає, що у спірних правовідносинах позивачем, як суб'єктом звернення, було дотримано всіх визначених законом умов для призначення пенсії за віком.
Згідно з ч.1 ст.45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, передбачених законом.
Враховуючи вищенаведене та те, що позивачем виконано всі умови, визначені законом для призначення пенсії, відтак, в силу вимог ст.ст.5, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою ефективного захисту її порушених прав, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1980 року по 06.12.1981 року та з 05.07.1983 року по 25.06.1985 року та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з 11.03.2025 року (з дня звернення за призначенням пенсії повторно).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
Щодо судового збору, то ураховуючи, що суд ухвалює рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, а також зважаючи на документальне підтвердження понесених позивачем витрат у вигляді судового збору на суму 968,96 грн, наявні підстави для їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягає у неприйнятті рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за її заявою від 11.03.2025 року..
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея,10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) період її навчання з 01.09.1980 року по 06.12.1981 року та з 05.07.1983 року по 25.06.1985 року та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 11.03.2025 року (з дня звернення за призначенням пенсії повторно).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея,10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.