справа № 380/958/26
26 січня 2026 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Підставою позову є протиправність, на думку позивача, дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання відповіді на заяву представника ОСОБА_2 про призначення та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як спадкоємцю після смерті батька належної йому частки одноразової грошової вимоги та недоотриманої ним грошової допомоги у зв'язку із смертю військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_3 .
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до п.п. 5, 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позовній заяві позивач оскаржує, зокрема дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання відповіді на заяву представника позивача - Гребінець Оксани Іванівни про призначення та виплату позивачу як спадкоємцю після смерті батька належної йому частки одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_3 .
Утім, на виконання вимог ч. 4 ст. 161 КАС України позивач до позовної заяви не додав доказів звернення його представника - ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про призначення та виплату позивачу як спадкоємцю після смерті батька належної йому частки одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_3 .
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач до адміністративного позову не додав доказів сплати судового збору, а натомість зазначає у позовній заяві, що є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, тому звільнений від сплати судового збору.
Оцінюючи вказане твердження позивача, суд зазначає таке.
За змістом ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (надалі - Закон № 3674-VI).
За визначенням, наведеним в ч. 1 ст. 1 Закону № 3674-VI, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону № 3674-VI.
Так, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
За змістом частин другої, третьої статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI необхідна сукупність умов, визначених цією нормою, а саме: наявність у позивача статусу, зокрема військовослужбовця у справі, пов'язаній з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Як слідує з матеріалів позовної заяви, позивач у цій справі - ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а спір, який він ініціював (предмет спору), стосується питання призначення та виплати йому частки одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю брата-військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_3 .
Тобто позивач у цій справі хоч і є військовослужбовцем, проте ініційований ним спір (справа), з огляду на його предмет, не пов'язаний з виконанням позивачем військового обов'язку, а також службових обов'язків.
Отже, у цій справі відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, з огляду на що судовий збір має бути сплачений позивачем на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 7 Закону України від 03 грудня 2025 року № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3328 гривень.
За змістом ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суддя також ураховує, що Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18 дійшов правового висновку про те, що «системний аналіз частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір», частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою».
У цій справі позивач оскаржує дії, а також просить суд зобов'язати вчинити певні дії двох відповідачів.
Отож, з урахуванням вищенаведеного правового висновку Верховного Суду у цій позовній заяві позивач заявив дві позовні вимоги немайнового характеру, за які він має сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн (3328,00 грн х 0,4 х 2).
Суддя встановив, що позивач не сплатив судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру у розмірі, який становить 2662,40 грн.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Отож, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення її недоліків відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Особі, що звернулася із позовною заявою, встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки у спосіб подання до суду:
- доказів, на яких ґрунтуються вимоги позивача, а саме доказів звернення його представника - ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про призначення та виплату позивачу як спадкоємцю після смерті батька належної йому частки одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_3 ;
- документа про сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Клименко О.М.