про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог
26 січня 2026 рокусправа № 380/21082/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. розглянув заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
- «визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років з 87% до 70%, а також щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14 липня 2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у сумі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14 липня 2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у сумі 2000,00 грн (дві тисячі гривень), яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України " Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням раніше виплачених сум, а також зобов'язати здійснити перерахунок та виплачувати пенсію відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Закону України від 20.12.1991р. №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з 01 квітня 2019 року виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 89% сум грошового забезпечення із урахуванням раніше виплачених сум на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 р. №380/28817/23 на підставі довідки від 28.07.2023 р. №C/12522, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ухвалою суду від 27.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 18.11.2025 витребувано від ГУ ПФ України у Львівській області додаткові документи.
Ухвалою суду від 18.11.2025 продовжено строк розгляду справи.
Ухвалою суду від 12.01.2026 позовну заяву залишено без руху. Вказано, що з вимогами про перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи з 87% (89%) від сум грошового забезпечення та з врахуванням щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» позивач звернувся до суду тільки 21.10.2025, з пропуском шестимісячного строку та не долучив клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Позивач подав заяву про поновлення процесуального строку. Вказав, що у спорах щодо виплати недоплаченої суми пенсії не підлягає застосуванню строки звернення до адміністративного суду, встановлені статтею 122 КАС України, а виплата недоплаченої суми пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком. При цьому, зауважив на введенні в Україні воєнного стану та те, що позивач є особою похилого віку, упродовж 2024-2025 років перебував на лікуванні.
Вирішуючи заяву суд керується таким.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а зазначила, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Також, у постанові від 21.02.2024 у справі №240/27663/23, щодо регулювання подібних правовідносин, Верховний Суд наголосив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема, у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересі;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Позивач звернувся до суду з цим позовом лише 21.10.2025 та заявив позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи з 87% (89%) від сум грошового забезпечення та щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Щодо покликань позивача про відсутність підстав для застосування строків звернення до суду, передбачених статтею 122 КАС України, суддя зазначає таке.
Так, наприклад, у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №380/20679/23, де позивачу також призначена пенсія відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а предметом спору були питання зменшення відсоткового значення розміру грошового забезпечення позивача (збільшення до пенсії на 5% особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи) колегія суддів повертаючи справи на новий розгляд до суду першої інстанції із посиланням на висновки Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 вказала, що дотримання строку звернення до суду в адміністративному судочинстві перевіряється судом у кожній справі до розгляду спору по суті, не залежно від того, чи подано відповідну заяву відповідачем.
У справі, що розглядається, суди не дослідили питання дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених статтею 122 КАС України, а у разі його пропуску - поважності причин, які це зумовили. Без дослідження і з'ясування наведених обставин оскаржувані рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.
Таким чином, висновки Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 застосовуються у всіх соціальних спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, у тому числі коли пенсію призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, враховуючи те, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, позивач, щомісячно, в кінці кожного місяця, зобов'язаний був знати про порушення своїх прав.
Із змісту позовних вимог встановлено, що предметом спору, зокрема, є незгода позивача із діями Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення при обчислення пенсії відсоткового розміру від сум грошового забезпечення з 01.04.2019 та припинення виплати щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн після проведення такого перерахунку.
Відповідно до копії пенсійної справи позивача №ХВ44842-Міноборони перерахунок пенсії на виконання рішення суду від 26.01.2024 №380/28817/23 проведено з 01.03.2024.
Отже, про факт припинення щомісячної доплати у сумі 2000,00 грн. та про розмір нарахованої пенсії позивачу не могло не бути відомо з моменту її отримання за березень-квітень 2024 року.
Водночас позивач доказів вчинення будь-яких дій до жовтня 2025 року з метою з'ясування розміру пенсії та її складових не надав, а тому, таке не можна вважати зверненням без зволікань та протягом розумного строку.
Отже, отримання позивачем листа відповідача на подану заяву (запит) не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом певного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Щодо покликань позивача про недоплачені суми пенсії та щодо не обмеження строком права пенсіонера на виплату пенсії за минулий час у визначеному законодавством розмірі, суд зазначає, що позивач отримує пенсію за нормами спеціального Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та який не містить визначених у статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строків виплати пенсії.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статі 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону №1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
З урахуванням викладеного, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Отже, такі покликання позивача є безпідставними, оскільки за змістом викладених норм строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, у спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом.
Щодо покликань позивача про ведення на території України воєнного стану, суд зазначає, що Верховний Суд у постановах від 26.09.2022 у справі №560/403/22, від 16.02.2023 у справі №640/7964/21, від 28.02.2023 у справа №400/6312/21 та від 20.04.2023 у справі №560/12377/21 вказав, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на права та обов'язки позивача.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 у справі №640/20314/20, досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про введення воєнного стану, оскільки не встановив обставин, які б перешкоджали позивачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду в межах шестимісячного строку, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв'язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.
Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 08.12.2022 у справі №990/120/22.
Водночас суд зважає на покликання позивача про його похилий вік, перебував на лікуванні упродовж 2024-2025 років, однак зазначає, що до заяви про поновлення пропущеного строку позивачем не надано жодного доказу на підтвердження поважності пропуску строку.
З урахуванням викладених норм права та з огляду на те, що позивач просить здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2019, а з цим позовом звернувся лише 21.10.2025, та беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, суд дійшов висновку, що позивач звернувся з адміністративним позовом до суду в частині позовних вимог за період з 01.04.2019 по 21.04.2025 (поза межами шести місяців до звернення до суду), та не надав належного обґрунтування і доказів щодо причин пропуску строк звернення до адміністративного суду.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позивач у встановлений в ухвалі суду від 21.01.2026 строк не усунув в повному обсязі недоліки позовної заяви. Викладені позивачем причини пропуску строк звернення до адміністративного суду, суд не визнає поважними
Згідно з частиною 15 статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, відповідно до ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог за період з 01.04.2019 по 21.04.2025.
Керуючись статтями 122, 123, 171, 240, 241-243, 248, 294 КАС України, суд,-
1. У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
2. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду в частині позовних вимог за період з 01.04.2019 по 21.04.2025.
3. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців Олег Романович