про залишення позовної заяви без руху після відкриття
27 січня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/2242/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
24.11.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якій представник позивача просить:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нездійснення з 01.04.2025 перерахунок пенсії позивача згідно ч. 4 статті 42 по заробітній платі за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто з врахування заробітків за період з 01.04.2022 по 31.03.2025 за його заявою від 10.04.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити позивачу з 01.04.2025 перерахунок пенсії згідно ч. 4 статті 42 по заробітній платі за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто з врахування заробітків за період з 01.04.2022 по 31.03.2025 за його заявою від 10.04.2025.
Ухвалою суду від 28.11.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши матеріали позову, суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 161 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Представником позивача не надано суду документ про сплату судового збору, проте заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого представник позивача послався на те, що предметом позову є захист його соціальних прав, а позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Розглянувши заявлене клопотання, суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 73 КАС України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України).
Відповідно до частини першої та третьої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Суд зауважує, що головною умовою для відстрочення (розстрочення/звільнення від) сплати судового збору, в розумінні частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», є саме майновий стан сторони.
Представником позивача не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів тяжкого матеріального становища позивача та того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Окрім того, представником позивача на підтвердження важкого матеріального становища позивача не надано довідку з органу Державної податкової служби України, яка б підтверджувала наявність/відсутність доходу.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI позивачу необхідно було надати довідку з органу Державної податкової служби України про розмір його доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 9901/77/20.
Більше того, з матеріалів справи встановлено, що відповідно до відомостей з Реєстру застрахованих осіб розмір судового збору в цій справі не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік.
Таким чином, клопотання представника позивача є необґрунтованим та безпідставним, відтак не належить до задоволення.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 3028,00 гривень з 1 січня 2025 року.
Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру. Оскільки друга позовна вимога має похідний характер від першої, тому позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн за одну вимогу немайнового характеру.
При цьому суд зауважує, що цей позов подано до суду в електронній формі, тому відповідно до положень частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI в даному випадку повинен застосовуватися коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, розмір ставки судового збору в даному випадку становить 968,96 грн.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не сплачено.
Таким чином, позивачу необхідно надати докази в обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору або сплатити суму судового збору в розмірі 968,96 грн в дохід Державного бюджету України за наступними реквізитами:
22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050):
Отримувач коштів: ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101;
Рахунок отримувача: UA288999980313101206084012499;
Код отримувача: 37991110;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
Відомча ознака: 84 Окружні адміністративні суди.
Згідно з частиною тринадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху зі встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Керуючись статтями 160, 161, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати позивачеві протягом п'яти календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів в обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору або документа про сплату судового збору в дохід Державного бюджету України в розмірі 968,96 грн.
Роз'яснити, що відповідно до частини п'ятнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно вручити представникові позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяІ.О. Свергун