27 січня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/8074/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про уточнення позовних вимог у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача у відношенні до ОСОБА_1 , щодо не здійснення нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 10 вересня 2022 року по 20 травня 2023 року та з 17 червня 2025 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), встановленого Законом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року і 01 січня 2025 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року;
- зобов'язати Відповідача здійснити нарахування та виплатити на користь ОСОБА_1 , грошового забезпечення за період з 10 вересня 2022 року по 20 травня 2023 року та з 17 червня 2025 по 31.12.2025 р., з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), встановленого Законом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року і 01 січня 2025 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача у відношенні до ОСОБА_1 , щодо не здійснення нарахування та виплати суми грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), встановленого законом на 01 січня відповідного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року;
- зобов'язати Відповідача здійснити на користь ОСОБА_1 , нарахування та виплату суми грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), встановленого законом на 01 січня відповідного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової Відповідача у відношенні до ОСОБА_1 , щодо не здійснення нарахування та виплати суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, з урахуванням окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, в розмірі одного окладу за військовим званням;
- зобов'язати Відповідача здійснити нарахування та виплатити на користь ОСОБА_1 , суму матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, з урахуванням окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, в розмірі одного окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум.
19.12.2025 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
22.01.2026 до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій просить здійснювати розгляд справи з урахуванням наступних позовних вимог у такій редакції:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача у відношенні до ОСОБА_1 , щодо не здійснення нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 10 вересня 2022 року по 19 травня 2023 року та з 17 червня 2025 року по 31 грудня 2025 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), встановленого Законом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року і 01 січня 2025 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року;
- зобов'язати Відповідача здійснити нарахування та виплатити на користь ОСОБА_1 , грошового забезпечення за період з 06 травня 2022 року по 19 травня 2023 року та з 17 червня 2025 по 31 грудня 2025 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), встановленого Законом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року і 01 січня 2025 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача у відношенні до ОСОБА_1 , щодо не здійснення нарахування та виплати суми грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), встановленого законом на 01 січня відповідного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року;
- зобов'язати Відповідача здійснити на користь ОСОБА_1 , нарахування та виплату суми грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), встановленого законом на 01 січня відповідного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової Відповідача у відношенні до ОСОБА_1 , щодо не здійснення нарахування та виплати суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, з урахуванням окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, в розмірі одного окладу за військовим званням;
- зобов'язати Відповідача здійснити нарахування та виплатити на користь ОСОБА_1 , суму матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, з урахуванням окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, в розмірі одного окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум.
Розглянувши подану позивачем заяву від 22.01.2026 про уточнення позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Суд зазначає, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання адміністративного позову в уточненій редакції та заяви (клопотання) про уточнення позовних вимог.
Верховний Суд у постанові від 01.11.2021 у справі №405/3360/17 зазначив, що у разі надходження до суду такої заяви (клопотання) суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об'єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову.
Відтак, зі змісту поданої заяви вбачається, що позивач фактично звернулася до суду із заявою про зміну предмета позову, адже частково змінила формулювання позовних вимог щодо визначення періоду бездіяльності відповідача по нарахуванню та виплаті грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), встановленого Законом на 01.01.2022, 01.01.2023 і 01.01.2025 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017.
За правилами частини третьої статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, процесуальним законом встановлено диспозитивне право позивача щодо розпорядження позовними вимогами. Водночас, суд зауважує, що позивач може реалізувати таке право у порядку та в строки, визначені статтею 47 КАС України.
Частинами другою та третьою статті 262 КАС України встановлено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Зважаючи на викладене, оскільки у даному випадку розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), то заяву про зміну предмета позову у такій справі позивач могла подати протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, тобто до початку розгляду справи по суті.
Провадження у справі відкрито 19.12.2025, а позивач подала заяву 22.01.2026, тобто з пропуском визначеного частиною першою статті 47 КАС України строку.
Відповідно до частини другої статті 204 КАС України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Таким чином, у разі подання заяви про зміну предмету позову з порушенням процесуальних строків вона має бути залишена без розгляду.
Крім цього, приписами частини 8 статті 47 КАС України встановлено, що у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Позивачем не надано доказів направлення копії заяви про зміну позовних вимог відповідачу.
Згідно з частиною 2 статті 241 КАС України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
На підставі викладеного, керуючись статтями 47, 72, 79, 80, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Заяву про уточнення позовних вимог від 22.01.2026 у справі 340/8074/25 повернути позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 27 січня 2026 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК