про залишення позову без розгляду
26 січня 2026 року Справа № 320/8244/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання Тращенкової А.Г.
представника позивача - не з'явився,
представника відповідача - П'ятигорця Д.А.,
представника третьої особи - Жиліна О.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталіті ТДА» (раніше ТОВ «ТД АШТОН») до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Аштон» (змінене найменування з 28.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Віталіті ТДА») (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Київській області), Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області (далі - відповідач 2, ГУ ДКСУ у Київській області), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 07.09.2023 №07/09/2023-1, просить стягнути з Державного бюджету України на користь TOB «ТД Аштон» заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 35 905 223 грн за податковою декларацією з податку на додану вартість від 19.08.2021 №9240030740 за липень 2021 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року, адміністративний позов задоволено повністю. Стягнено з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Аштон» (змінене найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Віталіті ТДА»; місцезнаходження: 09200, Київська область, Обухівський район, м. Кагарлик, вул. Незалежності, буд.22, код ЄДРПОУ 42221189) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 35 905 223,00 грн за податковою декларацією з податку на додану вартість від 19.08.2021 № 9240030740 за липень 2021 року.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 04 вересня 2025 року касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задовольнив частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі № 320/8244/23 скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року адміністративну справу №320/8244/23 до провадження судді Панченко Н.Д.
Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження одноособово суддею Панченко Н.Д., призначене підготовче судове засідання на 02 грудня 2025 року о 10:00 год.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з п. 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.
Відповідно до ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з Довідкою про доставку електронного листа від 23 вересня 2025 року документ в електронному вигляді "Ухвала про прийняття адміністративної справи до провадження" від 22.09.2025 по справі № 320/8244/23 (суддя Панченко Н.Д.) було надіслано Головному управлінню державної казначейської служби України у Київській області в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 23.09.25 17:40.
Згідно з Довідкою про доставку електронного листа від 24 вересня 2025 року документ в електронному вигляді "Повістка про виклик до суду в адміністративній справі" від 24.09.25 по справі № 320/8244/23 (суддя Панченко Н.Д.) було надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД АШТОН" в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 24.09.25 13:50.
Тобто, позивач був належним чином повідомлений про судове засідання, яке призначалося на 02.12.2025.
Згідно з довідкою Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 року судове засідання не відбулося у зв'язку з неявкою позивача, розгляд справи відкладений.
Наступне судове засідання було призначене на 26.01.2026 о 09:30.
Згідно з Довідкою про доставку електронного листа від 08 грудня 2025 року документ в електронному вигляді "Повістка про виклик до суду в адміністративній справі" від 08.12.25 по справі №320/8244/23 (суддя Панченко Н.Д.) було надіслано Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД АШТОН" в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 08.12.25 18:20.
У судове засідання 26.01.2026 року позивач повторно не з'явився.
Отже, позивач на судові засідання, призначені на 02.12.2025, 26.01.2026 не з'являвся, про причини неявки до суду не повідомляв, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не направляв.
Ураховуючи вищезазначене, суд визнає неповажними причини неявки в судові засідання позивача.
У судовому засіданні представники відповідача та третьої особи заявили клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача.
Розглянувши відповідні клопотання суд зазначає таке.
Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, зазначив, що суди, ухвалюючи рішення, не встановлювали дотримання у межах спірних правовідносин всієї процедури отримання платником податку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, на підставі підтвердження правомірності сум такого відшкодування за результатами відповідної перевірки платника, наявності / відсутності у платника податку податкового боргу, за умови наявності якого - бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.
Крім того Суд звертав увагу, що судами першої та апеляційної інстанцій не було надано належної оцінки доводам контролюючого органу щодо виконання ним рішення суду, яке набрало законної сили, у справі № 320/13278/21 (на невиконання якого відповідачем посилався позивач у позовній заяві) 27.04.2023, шляхом прийняття та реєстрації податкової звітності (декларації з ПДВ) днем фактичного її отримання, проведення камеральної перевірки спірної податкової звітності (28.04.2023, тобто на наступний день після її прийняття), складення довідки № 8166/10-36-04-05/42221189, в якій встановлено наявність підстав для проведення документальної перевірки та проведення такої (за результатами якої 18.05.2023 складено акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 9719/10-36-07-05/42221189 за висновками якого прийнято відповідні податкові повідомлення-рішення (від 29.06.2023: № 113920705, яким зменшено від'ємне значення з ПДВ у розмірі 6 499070,00 грн; № 113930705, яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 35 905223,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 8976 306,00 грн).
Таким чином, Суд зазначав, що у справі, що розглядається, в контексті спірних правовідносин суди першої та апеляційної інстанцій не встановили усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення цього спору.
Не з'являючись на судові засідання та не надаючи відповідні пояснення згідно з зауваженнями Верховного Суду, позивач фактично унеможливлює виправлення недоліків попередніх рішень судів та здійснити розгляд справи по суті.
У такому випадку, суд позбавлений можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, у зв'язку з необхідністю з'ясування детальних обставин подання директором податкової декларації з ПДВ та співвідношення цих обставин з обвинувальним вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.05.2025 по справі № 369/6885/25.
Частиною 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Аналогічні приписи містяться у пункті 4 частини першої 240 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
У розумінні процесуального права повторність означає вчинення тотожної процесуальної дії більше одного разу. Її визначальною ознакою є сам факт неодноразового здійснення відповідної дії, тоді як послідовність, черговість або часові проміжки між такими діями не мають самостійного юридичного значення для встановлення повторності.
Відтак положення КАС України щодо повторного неприбуття учасника справи у судове засідання як підстави для залишення позовної заяви без розгляду слід тлумачити таким чином, що воно має місце у разі нез'явлення особи у судове засідання два або більше разів без поважних причин протягом усього часу розгляду адміністративної справи, а не виключно у випадку дворазової поспіль неявки.
Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі № К/9991/15646/11 від 26.05.2011.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається позовними вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, в рішенні від 7 липня 1989 року по справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» суд зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Принцип юридичної визначеності, як складова частина конституційного принципу верховенства права зобов'язує позивача, цікавитися перебігом розгляду його позовної заяви в суді першої інстанції. Тривала відсутність такого інтересу з боку позивача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права. Наведене слідує з позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 03.04.2008 по справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03).
Кодексом адміністративного судочинства України встановлено обов'язок суду залишити позовну заяву без розгляду у разі настання визначених законом обставин, зокрема у випадку неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин, за відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності.
Судом встановлено, що позивач та/або його представник неодноразово не з'являлися у судові засідання без поважних причин, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце їх проведення. Така неявка перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду адміністративної справи по суті.
При цьому від позивача не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, а також клопотань про відкладення судових засідань.
За таких обставин, керуючись положеннями частини другої статті 183 та пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Суд звертає увагу позивача на те, що згідно з приписами частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 9, 44, 124. 129, 181, 183, 205, 223, 240-243, 248, 256 КАС України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталіті ТДА» (раніше ТОВ «ТД АШТОН») до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, залишити без розгляду.
Роз'яснити особі, позов якої залишено без розгляду, що після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, вона має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Панченко Н.Д.