23 січня 2026 року справа№826/14176/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши позовну у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАБЕЛЬ-ІНВЕСТ" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, третя особа: Служба Безпеки України про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «КАБЕЛЬ-ІВЕСТ» (далі - позивач, ТОВ «КАБЕЛЬ-ІВЕСТ») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Митниця), третя особа: Служба безпеки України (далі - третя особа) про визнання протиправним та скасування рішення Митниці про визначення коду товару №КТ-UА100000-0159-2017 від 21.09.2017.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що дії відповідача по прийняттю оскаржуваного рішення №КТ-UА100000-0159-2017 від 21 вересня 2017 року про визначення коду товару не відповідають ч.4 ст.69 Митного кодексу України. Також позивач вказав, що у митній декларації містились всі необхідні відомості для правильної класифікації товару. Відповідач не витребував у позивача додаткові документи та не врахував наявні документи із наведенням характеристики товару та не вірно встановив невідповідність обраного позивачем коду УКТ ЗЕД 8544609090 для імпортованого ним товару, а отже відповідач не мав підстав для самостійної кваліфікації товару.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки кабелі марки ЦААБл є силовими кабелями з алюмінієвими жилами в алюмінієвій оболонці з в'язким просоченим складом, які призначені для передачі та розподілення електроенергії в стаціонарних установках для мережі на напругу до 10 кВ. Перевагою кабелів марки ЦААБл є призначення для прокладки на вертикальних та похилих ділянках трас без обмеження різниці рівнів. Таким чином, з урахуванням результатів лабораторних досліджень щодо товщини ізоляції кабелів, а також на підставі інформації, наведеній в таблиці 2 ГОСТ 18410-73 щодо призначення кабелів ЦААБл для передачі і розподілення електроенергії у стаціонарних установках для мереж з напругою до 10 кВ частотою 50 Гц, дані товари митницею класифіковано за кодом 8544609010 згідно з УКТ ЗЕД, як провідники електричні з алюмінієвими провідниками для напруги не більш як 10000 В.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначено про те, що відбір зразків здійснено безпідставно, без вмотивованого письмового рішення керівника та з порушенням процедури.
У своїх поясненнях до позовної заяви третя особа позовні вимоги не визнала, просила у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки на підставі Закону України «Про організаційно - правові основи боротьби з організованою злочинністю», зразки товарів, які були відібрані співробітниками Київської міської митниці ДФС України, акт про взяття проб (зразків) товарів від 15.08.2017 та акт прийому-передачі проб (зразків) товарів від 15.08.2017) направлено до акредитованої лабораторії ПАТ «Завод Південкабель» (атестат акредитації №2Т353 від 02.03.2013 з метою на проведення дослідження на відповідність в гр.31 МД товару згідно УКТ ЗЕД, встановлення та перевірки відповідності ГОСТу, ТУ, інших технічних характеристик, а також проведення порівняння відповідності конструктивних параметрів кабелю. Згідно протоколів випробувань, зразок кабелю не відповідає вимогам ГОСТ 18410-73 на номінальну напругу більше, ніж 10 кВ.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2019 позов ТОВ «КАБЕЛЬ-ІВЕСТ» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визначення коду товару №КТ-UA100000-0159-2017 від 21.09.2017.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.02.2023 касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС України задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 у справі №826/14176/17 - скасувано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний судміста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог зазначених приписів, Верховним Судом адміністративну справу №826/14176/17 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.
Ухвалою суду від 22.09.2023 справу прийнято до провадження судді Щавінського В.Р. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначено, що поза увагою суду залишились доводи відповідача, що незважаючи на наявність цього доручення, у зв'язку з наявністю спірного питання щодо класифікації товару №1, саме митним органом ініційовано і організовано відбір проб та зразків товару. У такому разі важливо було не тільки перевірити ці доводи, з урахуванням того, що відповідач наділений правом самостійно здійснювати відбір зразків товару, а й перевірити дотримання процедури такого відбору, оскільки позивач зазначив про її порушення.
Крім того, приймаючи рішення, судами не перевірено відомості загальнодоступного Єдиного державного реєстру судових рішень, в якому оприлюднено судові рішення у справі №826/11710/18, у яких предметом дослідження і оцінки також були митна декларація від 27.07.2017 №UА 100020/2017/306589 та рішення за результатами розгляду протоколу про порушення митних правил № 0929/10000/17.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, а також враховувши висновки Верховного Суду щодо обставин та доказів, які необхідно дослідити, встановив наступні фактичні обставини.
Між ТОВ «КАБЕЛЬ-ІНВЕСТ» та ТОВ «Камський кабель» 31 березня 2017 року уклали Контракт №Т1А/05/17012 на поставку кабельно-провідникової продукції. Відповідно до Специфікації №5 від 20 червня 2017 року сторонами була погоджена поставка кабелю ЦААБл 3x95 (ож),-11 в кількості 1,700 км вартістю 9537,00 USD, ЦААБл 3x150 (ож),-11 в кількості 0,700 км вартістю 5 390,00 Ц80 та ЦААБл 3x185 (ож).-11 в кількості 0,600 км вартістю 5400,00 USD.
Відповідно до рахунка-фактури №173499 від 21 липня 2017 року позивач придбав та імпортував визначений Контрактом товар, а саме: кабелі силові ЦААБл 3x150 (ож)-11 - 0,707 км (1 барабан): ЦААБл 3х185(ож)-11 - 0,602 км (1 барабан): ЦААБл 3x95 (ож)-11 - 1,700 км (2 барабани); (виробник: ООО «Камский кабель». Країна виробника: Російська Федерація»), загальною вартістю 20398,90 доларів США. Даний товар повинен був відповідати ГОСТ 18410-73 та ТТ СГТ/03-68-2016.
Оплата товару відповідно до умов укладеного Контракту та погоджених Специфікацій підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті.
27 липня 2017 року ТОВ «КАБЕЛЬ-ІНВЕСТ» подало до Київської міської митниці ДФС (відділу митного оформлення № 2 митного поста «Західний») митну декларацію вн.№909, реєстраційний номер МД 100020/2017/306589.
В графі 31 вказаної митної декларації зазначений наступний опис товарів: «Кабелі силові з алюмінієвими ізольованими провідниками без вмісту дорогоцінних металів, без з'єднувальних деталей напругою 11000В, призначені для передачі та розподілу електричної енергії в стаціонарних умовах, броньований сталевою стрічкою, ізоляція: бумага проссякнута маслоканіфольним нестікаючим составом, бітумна гідроізоляція, типо-розміру (ГОСТ 18410-73 і ТТ СГТ/03-68- 2016): - з алюмінієвою оболонкою: ЦААБл 3x150(ож)-11-0,707 км (1 барабан); ЦААБл 3х185(ож)-11-0,602 км (1 барабан); ЦАБл 3x95(ож)-11-1,700 км (2 барабани). Виробник: ООО «Камский кабель». Країна виробника: Російська Федерація.» В графі 33 митної декларації вказало код даного товару відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - УКТ ЗЕД) - « 8544609090».
Також встановлено, що від Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України до Митниці надійшло доручення на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення (лист від 27.07.2017 №14/17002).
Відповідачем на адресу декларанта направлено електронне повідомлення щодо необхідності провести відбір зразків товару для проведення досліджень з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.
Враховуючи відсутність у експертних установах ДФС України атестованих фахівців та технічних можливостей для взяття проб та зразків товару, та відсутність можливості визначення показника випробувальної напруги кабелю силового, що в свою чергу, впливає на код товару згідно із УКТЗЕД і тим самим на базу оподаткування, Митницею на підставі статті 327 Митного кодексу України вирішено питання щодо залучення спеціаліста або експерта для взяття проб та зразків для проведення дослідження у спеціалізованій установі, зокрема залучено спеціаліста ТОВ «Енерговольт».
Спільний митний огляд продовжено 15 серпня 2017 року в присутності представника декларанта (особи уповноваженої на роботу з митницею) Гапченко Ю.В., фахівця ТОВ «Енерговольт» - технічного директора Фатєєва В.С, представника СБУ та посадових осіб Митниці, за результатами якого складено акт від 15 серпня 2017 року.
Відібрані зразки товару направлені Митницею за відповідним запитом ДПМЕ ДФС України з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД.
За зверненням ТОВ «КАБЕЛЬ-ІНВЕСТ», 18 серпня 2017 року вищезазначений товар розміщено на тимчасове зберігання під митним контролем.
З метою визначення показників товару, визначальних для його класифікації згідно з УКТЗЕД, митницею направлялись зразки кабелів для дослідження до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС. У висновку ДПМЕ ДФС від 13 вересня 2017 року за №142005902-0618, зазначено, що товщина ізоляційного матеріалу кожної сегментної жили в чотирьох наданих зразках кабелю складає 2,5 - 2,6 мм., товщина ізоляції між жилами даних кабелів складає 5,0-5,2 мм. Спираючись на дані Технічних вимог ТТ СГТ/03-68-2016 та ГОСТ 18410-73 «Кабели силовие с пропитанной бумажной изоляцией. Технические условия», інформацію, розміщену на офіційному сайті виробника, Пояснення до УКТ ЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) 2012 року і затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 № 401, відповідач прийшов до висновку, що кабелі марки ЦААБл є силовими кабелями з алюмінієвими жилами в алюмінієвій оболонці з в'язким просоченим складом, які призначені для передачі та розподілення електроенергії в стаціонарних установках для мережі на напругу до 10 кВ.
У зв'язку з наведеним, в рішенні від 21 вересня 2017 року за №КТ-UА100000-0159-2017 Митницею було класифіковано товар, заявлений до митного оформлення за митною декларацією від 27 липня 2017 року за №UА100020/2017/306589 з описом «Кабелі силові з алюмінієвими ізольованими провідниками без вмісту дорогоцінних металів, без з'єднувальних деталей напругою 11000В, призначені для передачі та розподілу електричної енергії в стаціонарних умовах, броньований сталевоюстрічкою, ізоляція: бумага проссякнута маслоканіфольним нестікаючим составом, бітумна ізоляція, типо-розміру, (ГОСТ 18410-73 и ТТ СГТ/03-68-2016):- з алюмінієвою оболонкою: ЦААБл 3х150(ож)-11-0,707км(1 барабан); ЦААБл 3х185(ож)-11-0,602км (1 барабан); ЦАБЛ 3Х95(ОЖ)-11-1,700КМ (2 барабани). Виробник: ООО «Камский кабель», а виробника: Російська Федерація» за кодом згідно з УКТЗЕД - 8544609010.
Позивач вважає, що спірне рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Згідно із пунктами 23, 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).
Частиною 1 статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до частини 1 статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.
Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом: перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).
Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом (частина 1 статті 337 МК України).
Статтею 361 МК України визначено, що управління ризиками - це робота органів доходів і зборів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. Цілями застосування системи управління ризиками є: 1) запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; 2) забезпечення більш ефективного використання наявних у органів доходів і зборів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об'єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); 3) забезпечення в межах повноважень органів доходів і зборів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров'я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів; 4) прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Аналіз ризику - це систематичне використання органами доходів і зборів наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. До об'єктів аналізу ризику належать: 1) характеристики товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; 2) характер зовнішньоекономічної операції; 3) характеристика суб'єктів, що беруть участь у зовнішньоекономічній операції (стаття 362 МК України).
Отже, необхідність перевірки документів та відомостей, які подані декларантом під час митного оформлення товарів, а також право на проведення огляду (переогляду) товарів виникає у тому числі за результатами застосування митним органом системи управління ризиками.
Відповідно до п.9 розділу III Порядку №650 під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, фіскальний орган може в установленому порядку звернутися до спеціалізованої лабораторії з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації) для лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації.
Згідно з приміткою до форми Висновку, який складається за результатами дослідження (аналізу, експертизи), наведеної у додатку 3 до Порядку №654, результати досліджень є чинними для наданих проб (зразків) товарів.
Як встановлено судом, підставою для самостійного визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД - 8544609090 став висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної фіскальної служби від 13.09.2017 за №142005902-0618, отриманий в межах процедури митного оформлення за наслідком проведення дослідження, проведеного за ініціативою митного органу.
Згідно експертного висновку, надані на дослідження зразки за конструкцією, розмірними характеристиками та матеріалами виготовлення є кабелями з трьома секторними алюмінієвими жилами, з просоченою паперовою ізоляцією (внутрішня), з металевими оболонками (алюмінієва внутрішня) та з вуглецевої сталі (зовнішня), з просоченою джутовою ізоляцією (зовнішня), що призначені для передачі електроенергії в стаціонарних установках, тип силовий. При цьому у висновку зазначено, що встановлення відповідності товару вимогам нормативно-технічних документів (ГСТУ, ДСТУ тощо) виходить за межі компетенції ДПМЕ ДФС. Тому, однозначно встановити чи відповідають надані на дослідження зразки опису та даним заявленим у гр. 31 МД від 27.07.2017 за №UА 100020/2017/306589 не видається можливим.
Надаючи оцінку результатам проведеного дослідження суд вказує, що висновок, як один із доказів у справі, не містить інформації, яка б давала підстави для прийняття митним органом рішення про зміну коду товару, і у сукупності з іншими доказами не доводить правомірність дій відповідача.
Натомість, частиною 1 ст.122 МКУ визначено, що митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 та 335 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.255 МКУ встановлений вичерпний та виключний перелік підстав, за якими строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей , а саме у разі:
1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до ст.247 цього Кодексу;
2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;
3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу;
4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини п'ятої цієї статті;
5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»;
6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні;
7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.
Судом встановлено, що протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення - 27.07.2017 до органу доходів і зборів позивачем МД№UА100020/2017/306589 та інших документів щодо митного оформлення ввезеного товару, його митне оформлення не було завершено, тобто Київською митницею не дотримано строку, встановленого ч.1 ст.255 МКУ.
При цьому представник Київської митниці, окрім посилання на надходження до митниці листа ГУ БКОЗ СБУ України про відбір зразків товару та доручення про проведення огляду товару, вважала наявною - підставу встановленою ч.2 ст.255 МКУ, яка надає право органу доходів і зборів перевищити встановлений ч.1 ст.255 МКУ строк на митне оформлення товарів, передбаченою п.3 ч.2 ст.255 МКУ, а саме проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу.
Проте суд вважає таку позицію представника відповідача необгрунтованою, оскільки частиною 2 ст.255 МКУ встановлені виключні та вичерпні підстави, за якими може бути перевищений 4-годиний час виконання відповідних формальностей.
У вказаному переліку відсутня така підстава, як надходження доручень від правоохоронних органів. Що стосується пункту 3 ч.2 ст.255 МКУ, то він надає право перевищити 4-годиний час виконання відповідних митних формальностей - проведення саме дослідження (аналіз, експертизу) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до ч.21 ст. 356 МКУ. Але судом встановлено, що проби (зразки) протягом чотирьох годин взагалі не були відібрані. Крім того, і про рішення керівника Київської митниці про відбір проб (зразків) товару декларанту не повідомлено.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 року № 467.
Згідно з п.14 вказаного Вичерпного переліку такою підставою є одержання в установлених законодавством випадках від правоохоронних органів письмових доручень за формою згідно з додатком у рамках кримінального провадження, оперативно-розшукової або контррозвідувальної справи. Такі доручення обов'язково повинні містити інформацію про підстави їх надсилання, номер відповідного провадження (справи), строк виконання, відомості про товари, осіб, які їх переміщують, та/або про транспортні засоби комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань державної митної справи. У разі відсутності у письмовому дорученні усієї інформації, зазначеної в цьому пункті, таке доручення не є підставою для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів, про що невідкладно письмово інформується відповідний правоохоронний орган. У разі не виявлення порушень митних правил під час проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення з підстави, передбаченої цим пунктом, такий огляд (переогляд) проводиться у строк, установлений ч.1 ст.255 Митного кодексу України, тобто протягом чотирьох годин з моменту пред'явлення декларантом товарів органу доходів та зборів.
Додатком до Вичерпного переліку встановлена форма доручення та реквізити, які вона повинна містити, зокрема, підстави проведення огляду (переогляду), а саме реквізити письмового доручення слідчого, вказівки прокурора, ухвали слідчого судді.
Суд встановив, що вказане доручення не містить всіх необхідних реквізитів, зокрема згідно затвердженої форми її обовязковим реквізитом є зазначення підстави проведення огляду (переогляду), а саме реквізити письмового доручення слідчого, вказівки прокурора, ухвали слідчого судді, що є порушенням п.14 Вичерпного переліку.
Відповідно до ч.1 ст.558 Митного кодексу України органи доходів і зборів при виконанні покладених на них завдань взаємодіють з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством.
Згідно з ч.ч.2-4 ст.558 Митного кодексу України у разі виявлення під час здійснення митного контролю та інших заходів, що здійснюються органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, ознак правопорушень, розслідування яких не належить до повноважень органів доходів і зборів, органи доходів і зборів повідомляють про це відповідні правоохоронні органи. Правоохоронні органи повідомляють органи доходів і зборів про виявлені ними порушення митних правил або контрабанду. Правоохоронні органи зобовязані письмово повідомляти органи доходів і зборів про наявність оперативної інформації щодо можливих випадків переміщення товарів з порушенням норм законодавства України. У разі наявності такої оперативної інформації від правоохоронних органів митний контроль та митне оформлення здійснюються за письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів, який отримав цю оперативну інформацію, або особи, яка виконує його обов'язки, в обсягах та у формах, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, Київська митниця ДФС не поінформувала ГУБКОЗ СБУ про відсутність у письмовому дорученні всієї необхідної інформації, а виходячи із встановлених обставин щодо здійснення огляду товарів та взяття зразків - прийняло його до виконання, що не ґрунтується на вимогах законодавства.
Згідно з ч.21 ст.356 МКУ за бажанням декларанта за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму, товари, проби (зразки) яких взяті для проведення дослідження (аналізу, експертизи), випускаються органом доходів і зборів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізів, експертиз), якщо вони не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України.
Таким чином, орган доходів та зборів саме під час встановленого ч.1 ст.255 МКУ повинен здійснити у разі необхідності огляд (переогляд) товару, прийняти рішення про відбір зразків товару у відповідності з положеннями МКУ та здійснити їх відбір, а вже час дослідження цих проб (зразків) може здійснюватись за межами встановленого ч.1 ст.255 МКУ строку, за умовою що такий товар не випускається відповідно до ч.21 ст. 356 МКУ.
Взяття проб (зразків) товарів регламентовано ст.356 МКУ.
Відповідно до ч.1 ст.356 МКУ взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; перевірки задекларованої митної вартості товарів; встановлення країни походження товарів; встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.
Частиною 2 ст.236 МКУ встановлено, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки.
Згідно з ч.17,18,19 ст.356 МКУ про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. На кожну взяту пробу (зразок) накладається окреме митне забезпечення.
Згідно з ч.19 ст.356 Митного кодексу України декларанти або уповноважені ними особи повинні бути ознайомлені з результатами проведеного дослідження (аналізу, експертизи) проб та зразків товарів і отримати від органу доходів і зборів, яким призначено таке дослідження (аналіз, експертизу), примірники цих результатів не пізніше наступного робочого дня після проведення дослідження (аналізу, експертизи) спеціалізованим органом з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленим підрозділом або після отримання органом доходів і зборів примірників результатів такого дослідження (аналізу, експертизи) від інших державних органів. Ненадання примірників результатів досліджень у зазначений термін є порушенням службових обовязків посадовими особами органу доходів і зборів.
Відповідно до ч.1 ст.357 Митного кодексу України взяті проби (зразки) під митним забезпеченням разом з актом про їх взяття доставляються поштою або посадовою особою органу доходів і зборів до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або до іншої експертної установи (організації) для проведення досліджень (аналізів, експертиз).
Згідно з ч.2 ст.357 Митного кодексу України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених органом доходів і зборів. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.
Відповідно до ч.3 ст.357 Митного кодексу України призначення дослідження (аналізу, експертизи) в інших установах (організаціях) допускається лише у разі неможливості проведення дослідження (аналізу, експертизи) спеціалізованим органом з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленим підрозділом або за заявою декларанта чи уповноваженої ним особи для підтвердження чи спростування результатів проведеного дослідження (аналізу, експертизи).
Під час розгляду справи суд встановив, що 15 серпня 2017 року відповідач за участю співробітника Служби безпеки України ОСОБА_1 одночасно два відбори проб (зразків) товару ТОВ «Кабель - Інвест», про що складено два Акти про взяття проб (зразків) товарів б/н від 15 серпня 2017 року.
Крім того, Київська митниця ДФС в порушення вимог ст.357 Митного кодексу України зразки (проби) кабелю, відібраного з товару позивача, передала співробітникам СБУ, а не в належну експертну установу.
До того ж, Згідно з п.7 Розділу № 3 «Контроль правильності класифікації товарів і прийняття Рішень, порядок взаємодії з ПМО, митним постом» Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 650 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 року за № 1085/21397, строк прийняття Рішення про класифікацію товару не повинен перевищувати 10 календарних днів. За умови необхідності залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) загальний строк прийняття Рішення не повинен перевищувати 30 календарних днів.
З урахуванням встановлених фактів, можна зробити висновок, що Київська митниця ДФС порушила вказану норму, оскільки строк прийняття рішення про класифікацію товару перевищив 30 календарних днів.
Судом також досліджено відомості загальнодоступного Єдиного державного реєстру судових рішень, в якому оприлюднено судові рішення у справі №826/11710/18, якими контрагенту позивача ТОВ «Камський кабель» відмовлено у скасуванні наказу Мінекономрозвитку від 10 липня 2018 року №943 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності» в частині застосування до ТОВ «Камський кабель» спеціальної санкції у виді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.
Суд зазначає, що правовідносини у рамках даної справи виникли до прийняття наказу Мінекономрозвитку від 10 липня 2018 року №943, а митна декларація №100020/2017/306589 на товар: «кабелі силові з алюмінієвими ізольованими провідниками, без вмісту дорогоцінних металів, без з'єднувальних деталей напругою 11000В, призначені для передачі та розподілу електричної енергії в стаціонарних умовах, броньований сталевою стрічкою, ізоляція: бумага проссякнута маслоканіфольним нестікаючим составом, бітумна гідроізоляція, типо-розміру, (ГОСТ 18410-73 і ТГ СГТ/03-68-2016): - 3 алюмінієвою оболонкою: ЦААБл 3*150 (ож)-11-0,707км (1 барабан); ЦААБл 3*185 (ож)-11-0,602км (1 барабан); ЦААБл 3*95 (ож)-11-1,700км (2 барабана), є предметом дослідження у цій справі.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
У Рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 року у справі «Рисовський проти України» Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб («Беєлер проти Італії», «Онер'їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», «Москаль проти Польщі»). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії» від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси («Онер'їлдіз проти Туреччини», та «Беєлер проти Італії»). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків («Лелас проти Хорватії»).
ЄСПЛ у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
Згідно п.50 Рішення ЄСПЛ у справі «ЩОКІН ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF SHCHOKIN v.UKRAINE) (Заяви №№ 23759/03 та 37943/06) судом констатовано, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд прийшов до висновку, що відповідач, приймаючи рішення про визначення коду товару №КТ-UА100000-0159-2017 від 21.09.2017 діяв не у відповідності та не у спосіб, що передбачений вимогами чинного законодавства, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Тому, оскаржуване рішення про визначення коду товару є протиправними та має бути скасовано.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст.ст.3, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визначення коду товару №КТ-UA100000-0159-2017 від 21.09.2017.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАБЕЛЬ-ІВЕСТ» (код ЄДРПОУ 31515697, адреса: м. Київ, вул. Ванди Василевської, 7) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3200 (три тисячі двісті) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39422888, адреса: 03680, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 8-А).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.