26 січня 2026 року № 320/38381/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
-Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складання та направлення листа, який став підставою для розшуку.
-Зобов?язати Головне управління Національної поліції у місті Києві виключити з бази інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» як такого, що перебуває у розшуку.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 року ухвалено залишити без руху позовну заяву.
04.08.2025 року сторона позивача подала до суду письмову заяву про часткове усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 року ухвалено продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви. Надано ОСОБА_1 п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
21.08.2025 року сторона позивача подала до суду письмову заяву про часткове усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
18 вересня 2025 року на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву від уповноваженого представника Головного управління Національної поліції у м. Києві, яким просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
01.01.2025 року на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову, в якій просить суд позовні вимоги викласти в наступній редакції (орфографія, пунктуація та стилістика автора збережені):
- Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складання та направлення у виді набору даних звернення від 03 липня 2025 за № Е2714404 щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
- Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів як такого, що має статус порушення правил військового обліку.
- Зобов'язати Головне управління Національної поліції в м. Києві виключити відомості про наявність звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді набору даних від 03 липня 2025 за № Е2714404 зареєстроване Деснянським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві 17.07.2025 за № 52514..
В обґрунтування вказаної заяви представник позивач зазначає, що підставою позову з первісними вимогами стало наявність повідомлення про розшук позивача у додатку «Резерв+». У подальшому після отримання відповідей на адвокатські запити органами Національної поліції виявилось, що до Деснянського управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшло звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.07.2025 за № Е2714404. При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_1 наразі не надав відповіді ані на адвокатські запити, ані на позовну заяву, ані на ухвалу суду про витребування доказів. У зв'язку з наведеним, враховуючи дані, що були виявлені вже після первісного звернення до суду та не були відомі і не могли бути відомі позивачу на момент звернення до суду, представник позивача вважає,що у позивача є підстави просити суд прийняти до розгляду уточнену позовну заяву зі зміненим предметом позову.На думку позивача вказані обставини мають істотне значення для вирішення справи та надають підстави, передбачені статтею 47 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до суду з відповідною заявою щодо зміни предмета позову до відповідача.
Також, суд приймає до уваги, що 06.01.2026 року уповноваженим представником відповідача подано клопотання, зі змісту якого вбачається , що останній просить суд відмовити у задоволенні заяви про зміну предмету позову.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зміни предмету або підстав позову, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Такий правовий підхід щодо застосування норми процесуального права - статті 47 КАС України викладений у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16, від 30 серпня 2021 року у справі № 520/11672/19.
Верховним Судом зазначено, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 916/1764/17, від 22 січня 2020 року у справі №210/2289/17, від 30 січня 2020 року у справі №817/831/18. Аналогічного підходу дотримувалася і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15.
Підстава позову - обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача. Необхідність у зміні підстав позову настає тоді, коли в процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між обставинами чи нормами права, якими обґрунтовано позов, і обставинами чи нормами, за якими вимога може бути задоволена.
Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд наголошує, що зміна позову повинна стосуватися тих спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду. Також в розумінні статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, одночасно можлива зміна лише або предмету, або підстав позову, що не суперечить заяві позивача від 01 січня 2026 року.
Відповідно, у даній справі позивач подав заяву про зміну предмету позову, тобто просить суд розглянути додаткову вимогу в межах тих самих підстав позову, не змінюючи їх сутності.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що подана позивачем заява відповідає вказаним вимогам, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду.
З урахуванням приписів частини 2 статті 262 КАС України, суд приходить до висновку про наявність підстав для прийняття уточненого позову до розгляду.
Керуючись положеннями ст. 47, 132, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
1. Прийняти до розгляду заяву позивача від 01.01.2026 про зміна предмету позову.
2. Встановити відповідачу строк для подання до суду відзиву на заяву про уточнення позовних вимог протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання копії даної ухвали.
Зобов'язати відповідача одночасно направити копії відзиву та письмових доказів позивачу. Разом з відзивом подати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
Роз'яснити відповідачам, що у разі ненадання відповідачем/-ами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
3. Копію ухвали надіслати (вручити) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Вісьтак М.Я.