ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" січня 2026 р. справа № 300/3151/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" про стягнення податкового боргу у розмірі 5671733,94 грн.,
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація» (далі-відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 5671733,94 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на додану вартість, яка виникла внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання згідно самостійно поданих податкових декларацій - за грудень 2024 на суму 2544355,00 грн, (враховуючи часткове погашення сума до стягнення складає 1343196,70 грн.); - за січень 2025 на суму 2126230,00 грн; - за лютий 2025 на суму 2158606,00 грн; штрафних санкцій на суму 35 039,13 грн, згідно податкового повідомлення-рішення від 23.01.2025 №0019860406 винесеного на підставі акту про результати камеральної перевірки №736/09-19-04-06-15/43778591 від 13.01.2025; екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарних джерел забруднення в сумі 8662,11 грн, згідно самостійно поданої податкової декларації за 4.кв. 2024 року на суму 15855,36 грн, (враховуючи часткове погашення сума до стягнення складає 8662,11 грн.). Загальна сума податкового боргу, яка підлягає стягненню становить 5671733,94 грн. Враховуючи, що відповідач самостійно вказаний податковий борг не сплатив позивач, реалізовуючи свої законні повноваження, звернувся до суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.27-28).
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву (а.с.36-37). У відзиві представник відповідача зазначив, що ТОВ «Івано-Франківськ теплогенерація» є підприємством основним видом діяльності якого згідно статуту є 35:30 - постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря. ТОВ «Івано-Франківськ теплогенерація» здійснює виробництво теплової енергії від котельні по вул. Індустріальна, 34 в м. Івано-Франківськ для ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», яке в подальшому постачає теплову енергію своїм споживачам, зокрема населенню та об'єктам соціальної сфери, школам, садочкам, яким не може бути припинене теплопостачання в зимовий період в жодному разі. Зазначив, що відповідачем не сплачено податковий борг, у зв'язку із тим, що ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» не сплатило для ТОВ «Івано-Франківськ теплогенерація» за вироблену теплову енергію 40 481 219,42 грн. Також зазначив, що відповідач не зі своєї вини та не умисно не здійснив оплату податкового боргу, а внаслідок об'єктивних обставин та внаслідок невиконання зобов'язань іншої сторони.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази, суд встановив такі обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськ теплогенерація» відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.20-22), 28.08.2020 зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 9 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) податок на додану вартість віднесений до загальнодержавних податків і зборів.
Відповідач є платником податку на додану вартість та екологічного податку і у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
За змістом підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України 49.18. податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
У відповідності до пункту 202.1. статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Відповідно до пунктів 203.1 та 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
У відповідності із пунктом 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Судом встановлено, що відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість згідно поданих до контролюючого органу податкових декларацій, зокрема:
податкової декларації з податку на додану вартість від 17.01.2025 за звітний (податковий) період грудень 2024 року в розмірі 2544355,00 грн, (а.с.9-10);
податкової декларації з податку на додану вартість від 17.02.2025 за звітний (податковий) період січень 2025 року в розмірі 2126230,00 грн, (а.с.7-8);
податкової декларації з податку на додану вартість від 17.03.2025 за звітний (податковий) період лютий 2025 року в розмірі 2158606,00 грн, (а.с.11-12).
Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Таким чином, самостійно визначене грошове зобов'язання відповідача з податку на додану вартість, зазначене ним в податкових деклараціях, є узгодженим з дня подання таких декларацій.
Як зазначає позивач та підтверджує довідкою про борг та обліковою карткою платника податків - відповідача у зв'язку із частковою сплатою сума податкового зобов'язання, яка підлягає стягненню у загальному розмірі становить 5628032,70 грн.
Податковий контроль, як визначено підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області 13.01.2025 проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «Івано-Франківськ Теплогенерація», за результатами якої складено акт №736/09-19-04-06-15/43778591 (а.с.17-18).
В ході перевірки встановлено, несвоєчасну сплату платником податків самостійно визначеної суми грошового зобов'язання, за платежами: 14060100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 361050,72 грн.
Відповідно до п.124.1 ст.124 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання (пункту 124.2 ст.124 Податкового кодексу України).
Враховуючи наведене, контролюючим органом 23.01.2025 винесено податкове повідомлення-рішення №0019860406, яким за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 10,14 календарних дні, застосовано штраф в розмірі 5 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання 21318,86 грн, що становить 1065,94 грн, за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 41,61,83,103,110,116,119,122 календарних дні, застосовано штраф в розмірі 10 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання 339731,86 грн, що становить 33973,19 грн, всього в загальній сумі 35039,13 грн (а.с.15).
Податкове повідомлення-рішення №0019860406 від 23.01.2025 у відповідності до пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України 28.01.2025 направлено відповідачу в його Електронний кабінет та 28.01.2025 о 14:27 доставлено в його Електронний кабінет, про що свідчить квитанція про доставку документів в Електронний кабінет (а.с.16).
Положеннями підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
За приписами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Оскільки в суду відсутні докази порушення відповідачем відповідно до статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного чи судового оскарження грошового зобов'язання, визначеного вищенаведеним податковим повідомленням-рішенням, суд приходить до переконання, що сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) з податку на додану вартість є узгодженою.
Також судом встановлено, що відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з екологічного податку згідно поданої до контролюючого органу податкової декларації з екологічного податку від 23.01.2025 за 4 квартал 2024 року в розмірі 15855,36 грн, (а.с.13-14).
Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Таким чином, самостійно визначене грошове зобов'язання відповідача з екологічного податку, зазначене ним в податковій декларації, є узгодженим з дня подання такої декларації.
Як зазначає позивач та підтверджує довідкою про борг та обліковою карткою платника податків - відповідача у зв'язку із частковою сплатою сума податкового зобов'язання з екологічного податку, яка підлягає стягненню становить 8662,11 грн.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу надіслано податкову вимогу форми «Ю» №0003458-1302-0919 від 07.02.2025, яка отримана відповідачем, що підтверджується підписом керівника ТОВ «Івано-Франківськ Теплогенерація» на такій податковій вимозі (а.с.6).
Як зазначає позивач, податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань в загальному розмірі 5671733,94 грн, є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.
Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про податковий борг (а.с.4), податковою вимогою (а.с.6), податковими деклараціями (а.с.7-14), податковим повідомленням-рішенням (а.с.15), зворотнім боком облікової картки платника податків з податку на додану вартість та екологічного податку (а.с.5 та зворот а.с.5).
Доказів, які б свідчили про сплату зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний сплатити податковий борг в загальному розмірі 5671733,94 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, такий обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з ТОВ «Івано-Франківськ теплогенерація» податкового боргу у загальному розмірі 5671733,94 грн, є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськ теплогенерація» (код ЄДРПОУ 43778591) в дохід бюджету податковий борг у загальному розмірі 5671733(п'ять мільйонів шістсот сімдесят одну тисячу сімсот тридцять три) гривень 94 копійки з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018),
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськ теплогенерація» (код ЄДРПОУ 43778591, вул. Індустріальна, буд.34/4, м. Івано-Франківськ, 76014).
Суддя /підпис/ Скільський І.І.