27 січня 2026 року Справа № 280/12093/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНУМ-ЕЛІТ» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНУМ-ЕЛІТ» (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
Надати Головному управлінню ДПС у Запорізькій області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНУМ-ЕЛІТ» за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що станом на день звернення з позовом за підприємством обліковується податковий борг у розмірі 2085376,67 грн. Відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України) уповноваженими особами ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 09.09.2024 №504/4-0801. На виконання вказаного рішення та з метою погашення податкового боргу податковим органом до банків, обслуговуючих відповідача, скеровано платіжні інструкції, які повернулись без виконання. У зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника податків контролюючий орган просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 01 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 3028,00 грн.
09 січня 2025 року до суду надійшла заява про усунення недоліків, у якій позивач зазначив, що звільнений від сплати судового збору у справах даної категорії на підставі статті пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування звільнений від сплати судового збору.
Ухвалою суду від 14 січня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
17 січня 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНУМ-ЕЛІТ» подав заяву, у якій просить суд здійснити перехід до розгляду справи №280/12093/24 за правилами загального позовного провадження, зважаючи на те, що справа є складною, в межах позовної заяви об'єднані вимоги, що витікають з трьох договорів оренди землі, потребує повного та всебічного з'ясування обставин справи, правильного вирішення спору та надання сторонам можливості подати необхідні пояснення і докази у справі.
Ухвалою суду від 20 січня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНУМ-ЕЛІТ» про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
27 січня 2025 року позивачем надане клопотання про долучення доказів.
До суду представником відповідача поданий 27 січня 2025 року відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що податковий борг в сумі 2085376,67 грн, про який йдеться у позовній заяві утворився в січні 2024 року, податкова вимога відповідачу на суму 2085376,67 грн не надсилалась. Позивачем не доведено відсутність коштів на рахунках відповідача, які відкриті у АТ «МОТОР-БАНК», АТ АБ «РАДАБАНК». Відповідач також зазначає, що заявлення позовних вимог про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі є передчасним, оскільки наявність заборгованості відповідача за 2023 та 2024 роки є предметом розгляду господарських судів в межах справ №908/929/24, №908/3117/24. У задоволені позовної заяви представник відповідача просить відмовити у повному обсязі.
30 січня 2025 року до суду надійшла заява відповідача про зупинення провадження по справі №280/12093/24 до дати прийняття постанови Верховним Судом та розгляду по суті касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНУМ-ЕЛІТ» у справі №908/929/24 за позовом Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНУМ-ЕЛІТ» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю за 2023 рік, а також до дати набрання чинності судовим рішенням у справі №908/3117/24 за позовом Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНУМ-ЕЛІТ» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю за 2024 рік.
Ухвалою суду від 14 березня 2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНУМ-ЕЛІТ» про зупинення провадження у справі, - задоволено частково. Зупинено провадження у справі №280/12093/24 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНУМ-ЕЛІТ» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №908/3117/24.
Ухвалою суду від 27 січня 2026 року провадження у справі поновлено.
На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.
Станом на день подання позовної заяви за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 2085376,67 грн, з яких 2 079 524,11 грн - по орендній платі з юридичних осіб (з яких 7 981,87 грн - пеня); 5852,56 грн - податок на нерухоме майно.
Заборгованість відповідача по орендній платі з юридичних осіб виникла внаслідок самостійно поданих до контролюючого органу податкових декларацій, а саме:
- №9025289672 від 15.02.2023, в якій визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2023 рік у розмірі 2 519 240, 20 грн, з щомісячною сплатою 209936,20 грн з січня по листопад та 209936,72 грн за грудень 2023 року. Податковий борг по орендній платі з юридичних осіб за вказаною декларацією складає 85841,19 грн (209936,72 грн нараховано за рудень 2023 року -124095,53 грн сплачено відповідачем = 85841,19 грн);
- №9033321281 від 16.02.2024, в якій визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2024 рік у розмірі 2647721,45 грн, з щомісячною сплатою 220643,45 грн з січня по листопад та 22643,50 грн за рудень 2024 року. Податковий борг по орендній платі з юридичних осіб за вказаною декларацією складає 1985791,05 грн (нараховано за січень-вересень 2024 року).
Відповідно до ст.129 ПК України через несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб нарахована пеня у сумі 7891,87 грн.
Згідно з інтегрованою карткою платника податків заборгованість з орендної плати з юридичних осіб становить 2 079 524,11 грн: 209 936,72 грн (нараховано за грудень 2023 року) - 124 095,53 грн (сплачено відповідачем) + 1985791,05 грн (нараховано за січень-вересень 2024 року) + 7 891,87 грн (пеня).
Заборгованість відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які власниками об'єктів нежитлової нерухомості виник внаслідок самостійно поданого до контролюючого органу розрахунку податку до податкової декларації за 2024 рік у частині об'єктів нежитлової нерухомості №9033325563 від 19.02.2024, в якому визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету у розмірі 23705,13 грн, з щоквартальною сплатою 5 926,28 грн за І-ІІІ квартал та 5926,29 за IV квартал 2024 року.
Згідно з інтегрованою карткою платника податків заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які власниками об'єктів нежитлової нерухомості становить 5852,56 грн: 5 926,28 грн (нараховано за III кв. 2024 року) -73,72 грн (сплачено).
На виконання вимог ст. 59 ПК України податковим органом у зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу сформовано і направлено податкову вимогу №0000610-1304-0801 від 18.05.2023, яка вручена відповідачу 06.06.2023.
10.10.2023 податковим керуючим складено акт опису майна платника податків №339/08-01-13-04.
На підставі п.95.5 ст.95 ПК України 09.09.2024 уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №504/4-0801.
На виконання зазначеного рішення до банківських установ були направлені платіжні інструкції:
№1485/08-01-13-04/26 від 09.09.2024, яка направлена до АТ «МОТОР-БАНК», р/рUA803130090000026005001006595 - повернута без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку;
№1486/08-01-13-04/26 від 09.09.2024, яка направлена до АТ «УКРГАЗБАНК», р/рUA253204780000026001924934758 - повернута без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку;
№ 1487/08-01 -13-04/26 від 09.09.2024, яка направлена до АТ АБ «РАДАБАНК», р/рUA253065000000026006300015168 інформація про стан його виконання не надходила;
№1488/08-01-13-04/26 від 11.09.2024, яка направлена до АТ «МОТОР-БАНК», р/рUA803130090000026005001006595 - виконана частково у сумі 828,14 гри у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку;
№1489/08-01-13-04/26 від 11.09.2024, яка направлена до АТ «УКРГАЗБАНК», р/рUA253204780000026001924934758 - повернута без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку;
№1490/08-01-13-04/26 від 11.09.2024, яка направлена до АТ АБ «РАДАБАНК», р/рUA253065000000026006300015168 - інформація про стан його виконання не надходила;
№1833/08-01-13-04/26 від 22.11.2024, яка направлена до АТ «МОТОР-БАНК», р/рUA803130090000026005001006595 - повернута без виконання у зв'язку з тим, що кошти на рахунку клієнта арештовані за іншим виконавчим документом, ніж той за яким надана платіжна інструкція, і на рахунку немає інших (крім арештованих) коштів;
№1835/08-01-13-04/26 від 22.11.2024, яка направлена до АТ АБ «РАДАБАНК», р/рUA253065000000026006300015168 - повернута без виконання у зв'язку з тим, що кошти відсутні.
Оскільки платіжні інструкції повернуті без виконання, податковий орган вважає, що наявні підстави для звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Абзацом першим пункту 87.1 статті 87 ПК України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно із пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 ПК України).
Відповідно до підпунктів 89.1.1, 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 89.3 статті 89 ПК України до акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 91.3 статті 91 ПК України передбачено, що податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, у податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб, здійснює підготовку документів для звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.
Відповідно до п.95.1 - 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з положеннями пункту 95.5 статті 95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов'язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов'язання держави.
У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Тобто, з аналізу вказаних положень податкового законодавства вбачається, що за наявності відповідних обставин, а саме: якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України строки, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган за рішенням його керівника (його заступника або уповноваженої особи) наділений правом для здійснення стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, без звернення до суду.
Згідно пункту 95.24. статті 95 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана в результаті продажу майна платника податків, є недостатньою для погашення податкового боргу платника податків, податковий керуючий здійснює додатковий опис майна у податкову заставу в порядку, визначеному статтею 89 цього Кодексу.
Отже, зазначеними нормами передбачена можливість продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, у разі недостатності або відсутності коштів, які перебувають у власності такого платника податків, та вжиття контролюючим органом усіх можливих заходів із стягнення податкового боргу.
Податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.
Обов'язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є:
- наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів);
- сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку;
- відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків;
- наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.04.2023 у справі №440/14765/21.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2021 року у справі №440/1449/20 зазначив, що при вирішенні вимог про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, до предмету доказування входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/ відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем винесено податкову вимогу №0000610-1304-0801 від 18.05.2023 на суму 423921,74 грн, яка вручена відповідачу 06.06.2023.
Щодо зауваження відповідача, що податковий борг в сумі 2 085 376,67 грн, про який йдеться у позовній заяві утворився в січні 2024 року, податкова вимога відповідачу на суму 2 085 376,67 грн не надсилалась, суд зазначає наступне.
Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, враховуючи наведені обставини та положення п. 59.5. ст. 59 ПК України, суд вважає безпідставними доводи відповідача про необхідність винесення позивачем податкових вимог в разі зміни суми податкового боргу та про наявність розбіжностей між сумою податкового боргу заявленою у цій справі та сумою податкового боргу зазначеною у податковій вимозі №0000610-1304-0801 від 18.05.2023.
Суд наголошує, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту його повного погашення за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Проте, у разі зміни суми податкового боргу нормами Податкового кодексу України не передбачено обов'язку контролюючого органу повторно формувати та вручати платнику податків податкову вимогу.
Станом на момент розгляду справи в суді вказана податкова вимога відповідачем в судовому порядку не оскаржена, та податковим органом не скасована та не відкликана.
На підставі п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України 09.09.2024 уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №504/4-0801.
На виконання вищевказаного рішення до банківських установ були направлені платіжні інструкції, які повернуті без виконання, відповідно до постанови Правління НБУ від 29.07.2022 № 163 «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» - у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника.
10.10.2023 податковим керуючим складено Акт опису майна платника податків №339/08-01-13-04.
При цьому, суд звертає увагу, що вказане вище рішення податкового органу про опис майна в податкову заставу, на момент звернення податкового органу до суду з даним адміністративним позовом щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна боржника не є предметом розгляду у дані справі, є чинним та протиправним не визнавалось, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати, що податковий орган звертаючись до суду з даним позовом щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна боржника не було дотримано приписів вимог податкового законодавства України.
Судом встановлено, що позивач просить надати дозвіл на погашення боргу у сумі 2085376,67 грн, з яких 2079524,11 грн - по орендній платі з юридичних осіб (з яких 7 981,87 грн - пеня) та 5852,56 грн - податок на нерухоме майно.
Щодо позовних вимог в частині надання дозволу на стягнення боргу по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 2079524,11 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
За змістом підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України)
Отже, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого боку, є однією з форм плати за землю як обов'язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Такий висновок наведено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 910/14176/20, 09.06.2020 у справі № 911/2685/18.
Подвійна правова природа орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі", необхідно враховувати і вимоги ПК України (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №635/4233/19).
Приписами пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (пп. 269.1.1.1) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (пп. 269.1.1.2).
Відповідно до пп. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПК України платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Пунктом 286.2 статі 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до пункту 287.3 статті 287 податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Отже, законодавцем визначено, що плата за землю може справлятися як у формі земельного податку так і у формі орендної плати. При цьому, одночасне стягнення такої плати і як земельного податку і як орендної плати зазначеною нормою закону не передбачено.
З матеріалів справи судом встановлено, що у квітні 2024 до Господарського суду Запорізької області звернулась Запорізька міська рада з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум-Еліт» 1 962217,03 грн заборгованості за договорами оренди землі від 08.05.2014 №201407000100160, від 12.08.2014 №201407000100340 та від 04.03.2015 №201507000100038. Позовні вимоги аргументовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаними договорами оренди землі щодо сплати орендних платежів. Позивач зазначив, що за умовами п. 14 договорів, які є аналогічними за змістом, відповідач зобов'язався вносити орендну плату щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету. Однак, всупереч умовам договорів, оскільки відповідач у 2023 році орендну плату за користування земельними ділянками сплачував не в повному обсязі, загальна сума заборгованості Товариства, що підлягає стягненню за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, становить 1 962 217,03 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024 по справі №908/929/24, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2024, позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 25.02.2025 по справі №908/929/24 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2024 і рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024 у справі № 908/929/24 в частині стягнення 1825536 (один мільйон вісімсот двадцяти п'ять тисяч п'ятсот тридцяти шість) грн 34 коп. скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову Запорізької міської ради відмовлено. Викладено резолютивну частину рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024 у справі № 908/929/24 в такій редакції: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНУМ-ЕЛІТ на користь Запорізької міської ради заборгованість за договорами оренди землі в розмірі 136680 (сто тридцять шість тисяч шістсот вісімдесят) грн 69 коп. на розрахунковий рахунок UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 37941997, код 18010600.
В постанові Верховного Суду від 25.02.2025, зокрема зазначено: « … Суд вказує на те, що Товариство мало право у спірний період не сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками, які розташована в місті Запоріжжя.
Відповідно до правового висновку Касаційного адміністративного суду, викладеному в постанові від 22.11.2024 у справі № 280/325/24: "Аналіз вказаних положень підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин свідчить про те, що платники податків (плати за землю, орендної плати), які задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов'язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом та орендної плати за земельні ділянки до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" (який набрав чинності 06.05.2023) мають право відкоригувати такі нараховані податкові зобов'язання за період 2022-2023 років шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій".
Як убачається з установлених судами обставин, відповідач 05.12.2023 подав уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за землю, де зменшив нарахування податкових зобов'язань за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 у сумі 1 825 536,34 грн. Суди попередніх інстанцій на вказане увагу не звернули, а відтак дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог Ради в частині стягнення орендної плати на суму 1 825 536,34 грн.
…З огляду на викладене вище, вимоги Ради в частині стягнення з відповідача заборгованості а договорами оренди землі в розмірі 1 825 536,34 грн за лютий-жовтень 2023 року задоволенню не підлягають, а рішення судів попередніх інстанцій в цій частині підлягають скасуванню. Стосовно решти заборгованості відповідача з орендної плати за інші місяці 2023 року (в тому числі з урахуванням часткової сплати орендних платежів у 2023 році), то вони Товариством під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій не спростовані. Водночас, касаційна скарга не містить доводів на спростування висновків судів в цій частині, що свідчить про необґрунтованість вимог касаційної скарги про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі…».
Крім того, до Господарського суду Запорізької області звернулася Запорізька міська рада з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНУМ-ЕЛІТ заборгованості за договорами оренди землі №201407000100160 від 08.05.2014, №201407000100340 від 12.08.2014 та №201507000100038 від 04.03.2015 за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 в розмірі 1644195,54 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.04.2025 по справі №908/3117/24, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2025, позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум-еліт» на користь Запорізької міської ради 1538102,68 грн заборгованості за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 за такими договорами оренди земельних: № 201407000100160 від 08.05.2014, № 201407000100340 від 12.08.2014, № 201507000100038 від 04.03.2015. У постанові від 30.10.2025 по цій справі Апеляційний господарський суд зазначив, що у зв'язку з поданням відповідачем уточнюючої декларацію зі сплати орендної плати за 2024 рік за договором № 201407000100340, розмір орендної плати за цим договором становить 919679,92 грн (1839359,83 грн х 50%). Таким чином, з огляду на здійснення відповідачем часткової оплати за договорами оренди, зокрема на виконання рішення суду у господарській справі № 908/929/24, загальна сума заборгованості з орендної плати за договорами № 201407000100160, №201407000100340, №201507000100038 становить 1538102,68 грн, яка обґрунтовано стягнена місцевим господарським судом з відповідача на користь позивача у даній справі. Суд відмовив у стягненні заборгованості в сумі 106092,86 грн, яка є оплаченою за рахунок неврахованих позивачем платежів за 17.01.2024 на суму 100000,00 грн, 07.05.2024 на суму 5053,75 грн, 20.09.2024 на суму 828,14 грн, 30.09.2024 на суму 210,97 грн.
Суд зазначає, що згідно інтегрованої картки платника податків заборгованість з орендної плати з юридичних осіб становить 2 079 524, 11 грн: 209 936,72 грн (нараховано за грудень 2023 року) - 124 095,53 сплачено + 1 985 791,05 грн (нараховано за січень-вересень 2024 року) + 7 891,87 грн (пеня).
Разом з тим, суми заборгованості, а саме у розмірах 136680, 69 грн (за грудень 2023 року) та 1 538 102, 68 грн (за січень-грудень 2024 року) вже стягнуті з відповідача постановою Верховного Суду від 25.02.2025 по справі №908/929/24 (стягнуто 136680, 69 грн, стягнення орендної плати на суму 1 825 536,34 грн визнано судом необґрунтованим) та рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.04.2025 по справі №908/3117/24 (стягнуто 1538102,68 грн заборгованості за період з 01.01.2024 по 31.12.2024, у стягненні заборгованості в сумі 106092,86 грн суд відмовив).
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд зазначає, що плата за землю може справлятися як у формі земельного податку, так і у формі орендної плати. Ці платежі є по суті одним і тим же зобов'язанням перед бюджетом. Подвійне стягнення однієї суми за різними процедурами призведе до фактичного подвійного оподаткування, що є неправомірним, у зв'язку із чим позовні вимоги в частині надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 2195727,77 грн за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНУМ-ЕЛІТ», що перебуває у податковій заставі є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Разом з тим, податковий борг у розмірі 13744,43 грн (який складається з пені у сумі 7 891,87 грн та податку на нерухоме майно у сумі 5 852,56 грн) є узгодженим та не оспорюється відповідачем.
Таким чином, виходячи з викладеного вище в сукупності, з урахуванням встановлених судом обставин наявності несплаченого підприємством податкового боргу у розмірі 13744,43 грн, вжиття податковим органом заходів з погашення податкового боргу, у тому числі шляхом направлення податкової вимоги, звернення до банку, що не призвело до погашення податкового боргу відповідача за рахунок його грошових коштів, відсутності на рахунках останнього таких грошових коштів, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 13744,43 грн за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНУМ-ЕЛІТ», що перебуває у податковій заставі, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв'язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -
Позов Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНУМ-ЕЛІТ» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - задовольнити частково.
Надати Головному управлінню ДПС у Запорізькій області дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 13744,43 грн за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНУМ-ЕЛІТ», що перебуває у податковій заставі.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663),
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНУМ-ЕЛІТ» (вул.Волзька, буд. 27, м. Запоріжжя, 69014; код ЄДРПОУ 38146242).
Повне судове рішення складено 27.01.2026.
Суддя Б.В. Богатинський