Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
26 січня 2026 року Справа №200/10296/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Крилова М.М., ознайомившись з позовної заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
29 грудня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний Суд», надійшов позов адвоката Константинової О.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
-визнання протиправними бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо нездійснення поновлення виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати в розмірі 2 000 ( дві тисячі) грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713 з 01.07.2022 та рішення Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року по справі № 200/6102/23 та виплату пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів та обмеженням пенсії максимальним розміром, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язання и Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2025 виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" , без застосування понижуючих коефіцієнтів та обмеження пенсії максимальним розміром з відсотковим значенням розміру пенсії 90% від сум грошового забезпечення та щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн., передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021. та рішення Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року по справі № 200/6102/23 та виплатити її різницю з 01.03.2025 до моменту перерахунку.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку відмовлено, визнано неповажнимим причини пропуску строку звернення до суду, продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви: п'ять днів з дня вручення позивачу даної ухвали.
На виконання вимог ухвали суду представником позивача надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, у якому, посилаючись на ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вказує, що шестимісячний строк звернення до суду не підлягає застосуванню до спорів, які виникли через недоплачену суму пенсії.
Щодо заявленого клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Частиною першою статті 122 КАС України, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Процесуальні строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 420/10977/23.
Отже, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.
Предметом спору цій справі є застосування до пенсії позивача понижуючих коефіцієнтів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", обмеження пенсії максимальним розміром з відсотковим значенням розміру пенсії 90% від сум грошового забезпечення та невиплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.03.2025 року та виплата у такому розмірі в подальшому. Отже, позивач просить відновити порушене його право на належний розмір пенсії шляхом здійснення перерахунку саме з 01.03.2025 року.
Таким чином позовна заява подана із пропуском строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Суд наголошує на тому, що в ухвалах від 30.12.2025 та від 14.01.2026 судом наведені висновки щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом з урахуванням актуальних правових висновків Верховного Суду. Однак, позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом не наведено жодних обґрунтованих причини, з яких він пропустив процесуальний строк. Позивач наполягає на тому, що звернення до суду з цим позовом можливо без обмеження будь-яким строком, та посилаючись на частину 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших» зазначає, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Проте суд наголошує, що спір у цій справі не стосується перерахунку пенсії у зв'язку із зміною розміру грошового забезпечення, не проведеного з вини пенсійного органу. А отже і приписи частини 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ про те, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком, - на спірні правовідносини (% відповідних сум грошового забезпечення при обчисленні пенсії) не розповсюджуються.
Висновки щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року в справі № 240/12017/19. На думку Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, длявизначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час,триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів (п.21 постанови Верховного Суду від 31 березня 2021 року в справі № 240/12017/19).
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву (пункти 36 та 37 вказаної цієї ж постанови Верховного Суду).
Частиною 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Водночас, аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб. Водночас, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. (постанова Верховного Суду від 09.06.2022 року у справі № 1140/2132/18).
Суд наголошує, що з часу порушення права позивача на належний розмір пенсії минуло майже шість років. Водночас, позивач протягом цього часу мав реальну об'єктивну можливість дізнатися, який розмір грошового забезпечення у відсотковому значенні використовується для обчислення його пенсії, враховуючи те, що його право на належний розмір пенсії неодноразово порушувалося відповідачем. Проте, доказів вчинення позивачем будь-яких активних дій з метою отримання інформації щодо відсоткового розміру грошового забезпечення, який використовується для обчислення його пенсії, суду не надано.
Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку. Мотиви і аргументи, які вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, не можуть розцінюватися як поважні причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Суд зауважує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача (постанова Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд зазначає, що ухвала суду від 14 січня 2026 року позивачем не виконана, недоліки позовної заяви позивачем не усунуто, а отже, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Водночас, оскільки порушення прав позивача триває до теперішнього часу, зокрема, позовна заява містить вимоги про зобов'язання вчинити певні дії, шестимісячний строк звернення до суду щодо яких не сплив, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 в частині позовних вимог, заявлених з пропуском шестимісячного строку, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України, тобто в частині вимог щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 без застосування понижуючих коефіцієнтів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", без обмеження пенсії максимальним розміром з відсотковим значенням розміру пенсії 90% від сум грошового забезпечення та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.03.2025 по 25.06.2025 , та наявність підстав для відкриття провадження в частині позовних вимог щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 26.06.2025.
Керуючись частиною 2 статті 123, пунктом 9 частини 4 статті 169, статтями 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
З огляду на наведене та керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду, відмовити.
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 01.03.2025 по 25.06.2025.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.М. Крилова