27 січня 2026 рокуСправа №160/33708/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Е.О., розглянувши клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про розгляд в судовому засіданні із викликом сторін адміністративної справи №160/33708/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
26 листопада 2025 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_2 ) в особі представника Трунілова Ярослава Олександровича, через систему "Електронний Суд" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_2 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 НГУ щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень за період перебування останнього на стаціонарному лікуванні 23 дні та відпустці 90 днів після поранення, отриманого 14.09.2022 року під час захисту Батьківщини;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 НГУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень за період перебування останнього на стаціонарному лікуванні 23 дні та відпустці 90 днів після поранення, отриманого 14.09.2022 року під час захисту Батьківщини, з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в означеній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. (суддя Златін С.В.).
У зв'язку з призначенням судді Станіслава ЗЛАТІНА суддею іншого суду, на підставі Указу Президента України від 13.12.2025 №958/2025, розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду №33 д від 07.01.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/33708/25 за допомогою автоматизованої системи документообігу.
За результатом повторного автоматизованого розподілу справи №160/33708/25, остання розподілена судді Юркову Едуарду Олеговичу
Ухвалою суду від 08.01.2026 прийнято справу №160/33708/25 до свого провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
26.01.2026 до суду через систему «Електронний суду» від представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшли додаткові пояснення, з яких вбачається, що представником також заявлено клопотання про розгляд справи №160/33708/25 в судовому засіданні із викликом сторін. В обґрунтування заявленого клопотання представник зазначив, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Також зазначає. що представник відповідача в судовому засіданні особисто має намір довести свої доводи, міркування та заперечення проти позовних вимог.
Суд, розглянувши зазначене клопотання, проаналізувавши норми Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до таких висновків.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Відповідно до положень частин 1, 4 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
За змістом частин 1, 2 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до положень частини 2 статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною 4 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до вимог частини 4 статті 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про, зокрема, залишення заяви відповідача без задоволення.
Згідно вимог пункту другого частини 6 статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Аналіз вищевикладених норм показує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.
Суд зауважує, що частиною 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Проте, спірними у даному випадку є бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 НГУ щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень за період перебування останнього на стаціонарному лікуванні 23 дні та відпустці 90 днів після поранення, отриманого 14.09.2022 року під час захисту Батьківщини.
Також, в даному випадку, позивачем не заявлено вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, ця справа не відноситься до спорів, визначених у частині шостій статті 12, частині четвертій статті 257 КАС України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження.
Натомість, спір виник у справі незначної складності, для якої передбачено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування, є незначної складності та не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Тому суд вважає за необхідне залишити без задоволення клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про розгляд в судовому засіданні із викликом сторін адміністративної справи №160/33708/25.
Керуючись ст. ст. 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про розгляд в судовому засіданні із викликом сторін адміністративної справи №160/33708/25 залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.О. Юрков