27 січня 2026 року Справа 160/914/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вулиця Сімферопольська, 17-А, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49005, код ЄДРПОУ: 44118658) щодо відмови в застосуванні спрощеної системи оподаткування - єдиного податку 2 групи, ставка 20 % ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з дня державної реєстрації - 31.07.2024;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вулиця Сімферопольська, 17-А, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49005, код ЄДРПОУ: 44118658) зареєструвати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) платником єдиного податку 2 групи, ставка 20 % з дня державної реєстрації - 31.07.2024.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів ( абзац 1 частини 2 статті 122 КАС України).
При цьому, за приписами частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Закон №2464-VI як зазначено в його преамбулі, є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з абзацами четвертим - шостим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац восьмий частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI).
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзац дев'ятий частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, 31.07.2024 року ОСОБА_1 для проведення державної реєстрації в якості фізичної особи-підприємця через Єдиний портал державних послуг «Дія» подані: 1) заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем та 2) заява про обрання спрощеної системи оподаткування (2 група, ставка 20%).
В матеріалах справи міститься лист-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.08.2024 року за № 5725/АП/04-36-52-01-08.
Зі змісту вказаного листа вбачається, що Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) Заява надана 01.08.2024 року. Згідно наданої Заяви, фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) зазначено 2 група платника єдиного податку, обрана ставка Єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та зазначена дата обрання спрощеної системи оподаткування 01.08.2024 року.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області залишено подану заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) без подальшого виконання. Додатково повідомлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) має право надати нову заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з дотриманням вимог Податкового кодексу України.
Як вже зазначалося судом, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів ( абзац 1 частини 2 статті 122 КАС України).
В матеріалах позовної заяви містяться докази направлення за адресою позивача листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 02.08.2024 року за № 5725/АП/04-36-52-01-08, остання відмітка на конверті датується 21.08.2024 роком.
На переконання суду, вказане свідчить про обізнаність позивача із вказаним листом, яким вирішено його заяву про обрання спрощеної системи оподаткування (2 група, ставка 20%) ще у 2024 році.
Натомість, позивач звернулась до суду з позовом - 15.01.2026, тобто з пропуском встановленого законодавством шестимісячного строку звернення до суду з відповідною позовною заявою.
Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи зазначене вище, суд вбачає за необхідне надати можливість позивачу подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати підстави для поновлення строку звернення до суду із означеною позовною заявою.
Крім того, суд зазначає про таке.
Згідно ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову фізичною особою немайнового характеру - 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2026 року становить 3328,00 грн., тобто судовий збір складає - 1 331,20 грн.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, звернені до суду вимоги є немайновими.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, позивачу при зверненні до суду з даною позовною заявою необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1 064,96 грн., виходячи з розрахунку 1 331,20 грн. * 1 * 0,8.
Враховуючи вищевикладене та у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.
Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням підстав поважності пропуску такого строку та підтвердження таких підстав відповідними доказами;
- документ про сплату судового збору у розмірі 1 064,96 грн.
Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням підстав поважності пропуску такого строку та підтвердження таких підстав відповідними доказами;
- документ про сплату судового збору у розмірі 1 064,96 грн.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Горбалінський