27 січня 2026 рокуСправа №160/32688/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі № 160/32688/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про оскарження рішень, дій чи бездіяльності, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 160/32688/25 за позовною заявою за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про оскарження рішень, дій чи бездіяльності.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 позовна заява була залишена без руху та у встановлений судом строк недоліки позовної заяви були усунуті.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами з 15.12.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
20.01.2026 представником Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, в обґрунтування якого представник зазначає наступне. Дослідивши підстави позову, зважаючи на об'єм поданих сторонами доказів та матеріалів, складності цієї справи з урахуванням предмету заявлених позовних вимог, характеру спірних правовідносин та правової поведінки учасників справи на стадії розгляду справи, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вважає за необхідне заявити до суду клопотання перехід до загального провадження та розгляду справи з викликом сторін в судові засідання. На думку ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, розгляд цієї справи у письмовому провадженні унеможливить реалізацію засад адміністративного судочинства, закріплених Кодексом адміністративного судочинства України, а не повнота досліджених доказів та з'ясованих у справі обставин через позбавлення сторін можливості надання пояснень та аргументів в судовому засіданні матиме наслідком необ'єктивності розгляду цієї справи та необґрунтованості прийнятого судом рішення по суті спору.
Перевіривши матеріали справи та вирішуючи клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до положень п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно ч. 4 ст. 12 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідно ч.6. ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:
1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
8) типові справи;
9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;
10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;
11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Частиною 3 статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засідання з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відтак, клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін повинно бути обґрунтованим та містити достатні мотиви неможливості розгляду цієї справи в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Однак, у поданому представником Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у клопотанні не наведено обґрунтованих доводів неможливості вирішення цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ця справа не відноситься до спорів, визначених у частині четвертій статті 12, частині четвертій статті 257 КАС України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження. При цьому, спір виник у справі незначної складності, для якої передбачено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Доводи, що розгляд цієї справи у письмовому провадженні унеможливить реалізацію засад адміністративного судочинства, закріплених Кодексом адміністративного судочинства України, є помилковими, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не обмежене у своєму праві подавати відзив на позов та заперечення, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань позивача, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Разом з цим, частиною другою ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
На думку суду, характер спірних правовідносини та предмет доказування цієї справи не вимагають проведення судового засідання, в порядку загального позовного провадження або з викликом сторін, для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або у спрощеному провадженні з викликом сторін.
Керуючись статтями 12, 48, 52, 243, 248, 257, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі № 160/32688/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про оскарження рішень, дій чи бездіяльності - відмовити.
Копію цієї ухвали надіслати сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Сліпець