26 січня 2026 року Справа 160/1396/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області про визнання противправним та скасування рішення
21 січня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, у якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати ППР № 0002801-2412-0463 від 01.02.2023; ППР № 0002802-2412-0463 від 01.02.2023; ППР № 0002803-2412-0463 від 01.02.2023; ППР № 0002804-2412-0463 від 01.02.2023;
ППР № 2170518-2411-0462-UA12020010000033698 від 28.10.2025;
ППР № 0002809-2412-0463 від 01.02.2023; ППР № 0002810-2412-0463 від 01.02.2023; ППР № 1594878-2412-0463-UA12020010000033698 від 24.07.2024; ППР №1594737-2412-0463-UA12020010000033698 від 24.07.2024; ППР № 1594878-2412-0463 UA12020010000033698 від 24.07.2024; ППР № 1594738-2412-0463-UA12020010000022698 від 24.07.2024; ППР № 1594739-2412-0463-UA12020010000033698 від 24.07.2024;
ППР № 1626139-2411-0462 від 10.06.2025 року; ППР № 1626140-2411-0462 від 10.06.2025 року та рішення від 21.08.2023 року № 0015517-1305-0436 про опис майна в податкову заставу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та небільше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб у розмірі - 3328,00 грн.
Так, позивачкою заявлені позовні вимоги майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру.
В порушення ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві не зазначено ціну позову, 1 відсоток якого повинна сплатити позивачка за майнову вимогу щодо оскарження податкових повідомлень-рішень.
Водночас, разом з позовною заявою позивачем подано заяву про звільнення від сплати судового збору, у якій позивачка послалась на Закон України “Про судовий збір».
Частиною 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";
5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;
12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;
13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав;
14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»;
15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;
15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;
16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
22) позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
23) позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Позивачка не відноситься до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору.
За приписами ст. 8 Закону України “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Також відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Тобто, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору така особа повинна надати докази в підтвердження неможливості сплати судового збору чи в підтвердження того, що така сплата судового збору може позбавити цю особу фінансової можливості на отримання життєва необхідних потреб.
При цьому, обов'язок підтвердження наявності обставин тяжкого майнового стану особи, яка звертається до суду з позовом або апеляційною скаргою, та наявності в неї підстав для звільнення від сплати судового збору покладається виключно на таку особу.
У заяві про звільнення від сплати судового збору позивачем зазначено, що вона має 3 групу інвалідності, а розмір її пенсії складає 3323 гр. в місяць. Крім того, потребує постійного лікування, оскільки довідкою КНП “ДЦПМСД № 4 » ДМР № 559/2 від 08 вересня 2025 року, встановлено діагноз: рак щитоподібної залози та ряд тяжких супутніх хвороб, які потребують стаціонарного та амбулаторного лікування, що потребує значних матеріальних витрат. А також внаслідок ворожої атаки РФ було пошкоджено її квартиру за адресою АДРЕСА_1 .
На підтвердження вказаного позивачем до позовної заяви, зокрема додано довідка про доходи № 9770347212703726 від 11.10.2025 за шість місяців, про виплачені суми пенсії.
Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків позивачка суду не надала.
Отже, суд позбавлений можливості перевірити доводи позивачки, що розмір судового збору за подання позову перевищує 5% доходу позивачки за попередній 2025 рік.
Таким чином, позивачем наявність підстав для звільнення її від сплати судового збору не наведено та відповідних доказів на їх підтвердження не надано.
Отже, позивачу необхідно надати докази про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 1% від цини позову за вимоги майнового характеру та 1064,96 грн за одну вимогу немайнового характеру, або відповідні докази на підтвердження скрутного матеріального становища, з яких можливо встановити сукупний дохід позивача за попередній 2025 рік.
Крім того, суд зауважує, що позивачка оскаржує в позові 14 податкових повідомлень- рішень (по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплач фізособами, які є власниками об'єктів нежитл нерухомості) та рішення від 21.08.2023 року № 0015517-1305-0436 про опис майна в податкову заставу.
Однак, до матеріалів позовної заяви наданні лише 8 податкових повідомлені-рішень, а саме: ППР №1594737-2412-0463-UA12020010000033698 від 24.07.2024;
ППР № 1594738-2412-0463-UA12020010000022698 від 24.07.2024;
ППР № 1594878-2412-0463-UA12020010000033698 від 24.07.2024;
ППР № 1594879-2412-0463-UA12020010000033698 від 24.07.2024;
ППР № 2170518-2411-0462-UA12020010000033698 від 28.10.2025;
ППР № 1626138-2411-0462 від 10.06.2025 року; (не заявлений у позовних вимогах)
ППР № 1626139-2411-0462 від 10.06.2025 року;
ППР № 1626140-2411-0462 від 10.06.2025 року.
Інші оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення про опис майна в податкову заставу до матеріалів позовної заяви не надано.
Частиною 4 ст. 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Отже, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги, що оскаржуваних рішень, визначити ціну позову та сплативши судовий збір у відповідному розмірі, оскільки суд позбавлений можливості визначити таку суму судового збору, оскільки заявлені до оскарженні рішення суду не надані.
Крім того, відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання противоправним та скасування рішення - залишити без руху.
Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Коренев