23 січня 2026 року Справа № 160/30373/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
21.10.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Під час воєнного стану особи, які уклали контракт на умовах, визначених цим Порядком, призначаються до військових частин відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн гривень, передбаченою пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Під час воєнного стану особи, які уклали контракт на умовах, визначених цим Порядком, призначаються до військових частин відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 07.10.2021 року позивача було призвано на строкову військову службу до військової частини НОМЕР_2 . Під час уведення в дію воєнного стану, а саме з 24.02.2022 року по 28.07.2022 року та з 03.08.2022 по 03.12.2022 року позивач брав участь у бойових діях та захищав Батьківщину від російської агресії. 04.12.2022 року позивач отримав поранення біля АДРЕСА_1 , під час вибуху ворожої гранати. 01.08.2023 року позивач був призваний на військову службу під час мобілізації, тобто під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX. На той момент Позивачу було 21 (двадцять один) рік, тобто позивач не досяг віку 25 років. Позивач брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій на дату набрання чинності Постановою КМУ №153 від 11.02.2025 у військовій частині НОМЕР_1 та у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України. 19.08.2025 року солдат ОСОБА_1 подав рапорт на виплату 1 млн. грн згідно постанова КМУ № 153 але 20.09.2025 року військова частина НОМЕР_1 надала лист з відмовою у оформленні даної одноразової грошової винагороди 1 млн гривень. Позивач вважає відмову у задоволенні рапорту про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн гривень за тривалість проходження служби в бойових умовах очевидно безпідставною, незаконною та необґрунтованою. Відмова відповідача ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, зокрема: відповідач неправильно розтлумачив Постанову №153-2025-п; відповідач не застосував норму закону, яка підлягає застосуванню (пункт 4 Постанови №153-2025-п). З огляду на вказане просив задовольнити позовні вимоги.
24.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
30.10.2025 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що Постанова КМУ № 153 від 11.02.2025 року не містить у переліку осіб, на яких поширюються вимоги цієї Постанови на строковиків (призваних на строкову службу), незалежно від того, чи були вони згодом мобілізовані. Виняток складають строковики, які після початку строкової служби уклали контракт у період 24.02.2022 - 13.02.2025 (згідно з Постановою №942). Позовна заява ОСОБА_1 та додані до неї документи не містять інформації про укладання позивачем контракту під час воєнного стану. Також, відповідно Постанови № 153 незалежно від строків участі в бойових діях, 1 млн грн у повному обсязі отримують: - військовослужбовці, які перебували у полоні (крім добровільної здачі), - поранені під час виконання бойових завдань, - контужені під час виконання бойових завдань. Також, відповідно позовної заяви зазначено, що 04.12.2022 року позивач отримав поранення біля АДРЕСА_1 , під час вибуху ворожої гранати. Відповідно інформації військово-облікового документа позивача зазначено, що у період отримання ним поранення, останній проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України. Тому, доводи позивача, що військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України порушені права військовослужбовця через ненадання йому довідки про обставини травми є безпідставною та жодним доказом не доведеними. Не заперечуючи в цілому права позивача на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах та отримане поранення у розмірі 1 млн. гривень, відповідач зазначає, що представник позивача не зробив аналіз причин відмови у такій виплаті військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України та замість збору документів у повному обсязі, визначення та залучення належного відповідача у справі передчасно звернувся із адміністративним позовом, який не підкріплений необхідними для задоволення позовних вимог доказами, до військової частини НОМЕР_1 НГУ. Натомість, враховуючи конкретні обставини адміністративного позову, проходження служби у період поранення в іншій частині та відсутності підтверджуючих письмових доказів, які позивач мав можливість отримати під час досудового збирання доказів як особисто так із допомогою професійного адвоката, Відповідач не мав законних підстав задовольняти рапорт від 19.08.2025 року солдата ОСОБА_1 , поданий до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на виплату 1 млн. грн згідно постанови КМУ № 153.
04.11.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позивач має право на отримання одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 Постанови №153-2025-п, оскільки: - позивач є особою солдатського складу (має звання - солдат) є військовослужбовцем Національної гвардії України(військова частина НОМЕР_1 ); - був призваний на військову службу під час мобілізації у віці до 25 років, а саме: у віці 21 рік; - був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації 01.08.2023 під час дії воєнного, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64 але будучи ще на строковій службі брав участь у бойових діях; - продовжує проходити військову службу на момент звернення з даним позовом; - брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій на дату набрання чинності Постановою КМУ №153 від 11.02.2025 року; 04.12.2022 року Позивач отримав поранення пов'язане з захистом Батьківщини; 06.12.2022 року Президентом України ОСОБА_1 було нагороджено орденом «За мужність ІІІ ступеню»; - не притягався до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився (про що міститься інформація в особовій справі).
24.12.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що солдат ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді: номер обслуги 1 відділення 2 взводу артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 .
19.08.2025 року солдат ОСОБА_1 подав до Військової частини НОМЕР_1 рапорт на виплату 1 млн. грн згідно постанови КМУ № 153
20.09.2025 року військова частина НОМЕР_1 надала лист з відмовою у оформленні даної одноразової грошової винагороди 1 млн гривень, оскільки позивач не підпадає під дію Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 та змінами внесеними Постановами КМУ №387 від 01.04.2025 року та №942 від 30.07.2025 року, оскільки позивач був зарахований на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Позивач вважає відмову військової частини НОМЕР_1 у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Під час воєнного стану особи, які уклали контракт на умовах, визначених цим Порядком, призначаються до військових частин відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил» - протиправною та такою, що не відповідає вимога чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Законом, що відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
За змістом ч. 1 ст. 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч. 2 ст. 9 Закону №2011-XII).
Приписами ч. 4 ст. 9 Закону №2011-XII унормовано, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Кабінет Міністрів України 11 лютого 2025 року прийняв постанову №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" (далі - Постанова №153).
Пунктом 4 Постанови №153 визначено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.
За змістом частини 1 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Офіційне опублікування постанов Кабінету Міністрів України здійснюється в газеті "Урядовий кур'єр" та Офіційному віснику України, а також в інших офіційних друкованих виданнях, визначених законом. Крім того, акти Кабінету Міністрів України оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України (ч. 5 ст. 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").
Постанова Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" від 11.02.2025 за №153 опублікована в газеті "Урядовий кур'єр" 13.02.2025 року.
Таким чином, Постанова №153 набрала чинності 13.02.2025 року з дня її офіційного опублікування в газеті "Урядовий кур'єр".
Зі змісту положень Постанови № 153 можна дійти висновку, що реалізація права особи на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 гривень можлива виключно за умови дотримання встановлених цією Постановою вимог, які мають існувати в сукупності, а саме:
- вік призову на військову службу до 25 років;
- бути особою рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;
- бути прийнятим або призваним на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за №2102-IX, до набрання чинності цією постановою - 13.02.2025 року у віці до 25 років;
- проходити військову службу;
- брати безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (надалі по тексту також - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності вказаною постановою - 13.02.2025 року, або строком менше шести місяців із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), або менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни.
- відсутності притягнення до відповідальності два або більше разів за сукупністю дисциплінарних стягнень строку дії яких не закінчився.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виповнилося 25 років під час призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №15357 ОСОБА_1 солдат військової частини НОМЕР_2 з 05.12.2022 року перебував у стаціонарі з діагнозом: поєднане вогнепальне осколкове поранення голови та кінцівок (04.12.2022), множинні дрібні осколкові та дотичні поранення обличчя справа, опік обличчя справа Іст., травматичний двобічний перелом тіла нижньої щелепи, та суглобового відростку справа. Множинні вогнепальні осколкові дотичні поранення правого плеча та передпліччя. Акубаротравма. Посттравматина перфорація правої барабанної перепонки.
Станом на 13.02.2025 року (дата набрання чинності Постанови №153) проходив військову службу, що не заперечується відповідачем.
Матеріали справи не містять відомостей про притягнення до відповідальності два або більше разів за сукупністю дисциплінарних стягнень строк дії яких не закінчився.
Приписами Постанови №153 та Порядку №153 чітко передбачено право особи на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 гривень, призову на військову службу настання віку до 25 років, а також до/після набрання чинності цією постановою укладення Контракту або коли станом на набрання чинності цією постановою, особа брала безпосередню участь у бойових діях не менше шести місяців станом на дату набрання чинності вказаною постановою - 13.02.2025 року або строком менше шести місяців із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), або менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази про безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора та докази наявності у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, зокрема не надано довідку про безпосередню участь у бойових діях та відсутня довідка про обставини травми.
Доводи позивача про наявність вказаних документів не підтверджено належними доказами, питання формування довідок не є предметом позову у цій справі та в матеріалах справи відсутні докази порушення відповідачем прав позивача щодо формування довідок та виплати винагороди.
Враховуючи вищевикладене та відсутності повного пакету документів, які підтверджують право позивача на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Під час воєнного стану особи, які уклали контракт на умовах, визначених цим Порядком, призначаються до військових частин відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил», суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування спірної відмови відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв