Справа №523/8327/25
Провадження №1-кс/523/1576/26
про відмову в задоволенні заяви про відвід слідчого судді
27 січня 2026 року м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарги на постанову старшого слідчого ОВС СВ Управління СБУ в Одеській області ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання від 13.01.2026 року в кримінальному провадження №42024163010000015 від 15.03.2024 року, у справі №523/8327/25, провадження №1-кс/523/1278/26,
На розгляд судді Пересипського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 за протоколом автоматизованого розподілу судових справ від 23.01.2026 року передано заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарги на постанову старшого слідчого ОВС СВ Управління СБУ в Одеській області ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання від 13.01.2026 року в кримінальному провадження №42024163010000015 від 15.03.2024 року, у справі №523/8327/25, провадження №1-кс/523/1278/26.
Заявник ОСОБА_3 та прокурор Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду заяви про відвід слідчого судді, в судове засідання не з'явились; заявник звернулась до суду із заявою щодо розгляду заяви про відвід без її участі у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, на викладених в заяві доводах наполягала; вказаний прокурор також направив до суду заяву щодо розгляду заяви про відвід за його відсутності, проти відводу слідчого судді заперечував; а належним чином повідомлений слідчий суддя ОСОБА_4 своїм правом на надання пояснень при розгляді заяви про його відвід не скористався, внаслідок чого з метою дотримання розумності строків судового провадження, зокрема й у розгляді безпосередньо пов'язаних з цим відводом скарг заявника в порядку ст.ст.303, 306 КПК України, суддя вирішив здійснити розгляд заяви вказаного заявника про відвід слідчого судді за відсутності наведених осіб.
Дослідивши письмову заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 , суддя доходить наступного.
Відповідно до ч.5 ст.80 КПК України, відвід має бути вмотивованим, а за ч.1 ст.81 цього Кодексу, у разі заявлення відводу, зокрема, слідчому судді, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч.3 ст.35 цього ж Кодексу.
Частиною 1 ст.75 означеного Кодексу регламентовано, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні якщо: він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого ч.3 ст.35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.
Згідно зі ст.76 означеного Кодексу, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участь у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, а суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
В обґрунтування заявленого відводу судді заявник ОСОБА_7 посилається на розгляд слідчим суддею ОСОБА_4 в рамках справи №523/8327/25 дев'яти аналогічних скарг, за результатами розгляду яких заявниця звернулась зі скаргою до Вищої ради правосуддя відносно вказаного судді, з огляду на наявність в його діях/поведінці ознак дисциплінарних порушень, передбачених ст.106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», що на думку заявника може впливати на об'єктивність та неупередженість цього судді при розгляді скарги заявника на постанову старшого слідчого ОВС СВ Управління СБУ в Одеській області ОСОБА_5 .
Положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року визначено, що при розгляді справ суди мають застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права, а як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення від 24.05.1989 року у Hauschildt Case, заява №11/1987/134/188, § 48).
ЄСПЛ у рішенні від 15.07.2005 року у справі «Межнаріч проти Хорватії» звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (п.31 Meznaric v. Croatia, заява №71615/01).
Відтак, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду конкретної справи.
Усталена практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Втім, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пескадор проти Іспанії» (скарга № 62435/00, 17 березня 2003 року) дійшов висновку, що неприйнятність для розгляду і задоволення заяви про відвід судді має бути обумовлена, зокрема, і поданням її після початку розгляду справи судом. В іншому випадку така заява є, вочевидь, неприйнятною і має бути відхилена, оскільки такого зроблено не було.
Як вказує ЄСПЛ, звичайні процесуальні недоліки (включаючи можливу суддівську помилку) самі по собі не є порушенням права на справедливий суд, а порушення такого права має місце у випадку, коли процесуальні порушення мають вирішальне значення для реалізації права на захист і заявник повинен довести важливість порушень (факти, що можуть вказувати на порушення).
Всупереч наведеному, подана адвокатом ОСОБА_3 заява про відвід слідчого судді ОСОБА_4 не підкріплена будь-якими доказами, не містить відомостей про результати розгляду Вищою радою правосуддя відповідного звернення стосовно судді та не підтверджує наявності таких обставин, а також заявником у розглядуваній заяві про відвід слідчого судді не зазначено, яким чином викладені нею у розглядуваній заяві аргументи впливають на упередженість (небезсторонність) цього судді.
Отже, при вирішенні заявленого адвокатом ОСОБА_3 відводу слідчому судді ОСОБА_4 , суддя виходить з викладених вище вимог законодавства та враховує те, доказів за об'єктивним критерієм оцінки упередженості означеного судді заявником до суду не надано, а її звернення зі скаргою до Вищої ради правосуддя саме по собі не є належною та достатньою підставою для відводу слідчого судді, оскільки такі підстави мають бути обґрунтовані об'єктивними даними, що свідчать про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді.
Аналогічний підхід з оцінки безсторонності і неупередженості судді застосувала Велика Палата Верховного Суду (ухвала від 04.02.2020 року у справі №908/137/18).
За наведених вимог законодавства та судової практики, виходячи з того, що встановлений кримінальним процесуальним законом перелік підстав для відводу судді є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, зважаючи на відсутність в теперішній час правових підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_4 за аргументами заяви адвоката ОСОБА_3 , суддя доходить висновку про необґрунтованість і безпідставність заявленого останньою відводу слідчому судді, а відтак означена заява про відвід судді підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст.35, 75-81, 309, 369-372 КПК України, суддя
Заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарги на постанову старшого слідчого ОВС СВ Управління СБУ в Одеській області ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання від 13.01.2026 року в кримінальному провадження №42024163010000015 від 15.03.2024 року, у справі №523/8327/25, провадження №1-кс/523/1278/26, - залишити без задоволення.
Копію ухвали направити для відома слідчому судді ОСОБА_4 та адвокату ОСОБА_3 , а про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення й оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1