Провадження № 33/821/39/26 Справа № 705/2022/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Гудзенко В. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
23 січня 2026 року Суддя Черкаського апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А. за участю правопорушника ОСОБА_1 та захисника Коропа С.В., розглянувши апеляційну ОСОБА_1 на постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.09. 2025 року, якою -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 , 02.04.2025 року о 23 год. 43 хв. по вулиці Незалежності в м. Умань керував транспортним засобом Nissan д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Громадянину ОСОБА_1 на місці зупинки було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», на що останній не погодився. В подальшому працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, який було проведено черговим лікарем КНП Уманська центральна міська лікарня, про що свідчить висновок 1988/37 від 03.04.2025 року. Згідно даного висновку, рівень алкоголю склав 0,50% проміле, при допустимій нормі - 0,2% проміле, що підтверджує стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п, 2.9а ПДР України за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.09. 2025 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить:
1. Апеляційну скаргу на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаські області від 18.09.2025 року - задовольнити.
2. Скасувати постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.09.2025 року про визнання ОСОБА_1 винним та притягнення його д адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
3. Прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 не винним у вчинеині адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та закрити провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.
Вважає, що постанова є необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Вказує, що висновки суду суперечать обставинам справи, суттєво порушені норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи за відсутністю в діях апелянта складу адміністративного правопорушення.
Посилаючись на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №289119, суд ніяк не усунув в постанові суттєву розбіжність, оскільки, згідно протоколу керував автомобілем ОСОБА_2 , а на медичне обстеження привезли ОСОБА_1 .
Вказує, що не дивлячись на вимоги Інструкції, а також численні усні та письмові прохання ОСОБА_1 , йому відмовляють у проведені аналізів крові та інших обстеженнях.
Суд безпідставно розглянув справу без його участі, чим порушив його право на захист.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши законність та обгрутнованість апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вважаю, що зазначена постанова судді є законною та обґрунтованою.
Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, та прийняв обґрунтоване рішення щодо доведеності вини гр. ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, ОСОБА_1 , 02.04.2025 року о 23 год. 43 хв. по вулиці Незалежності в м. Умань керував транспортним засобом Nissan д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Громадянину ОСОБА_1 на місці зупинки було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», на що останній не погодився. В подальшому працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, який було проведено черговим лікарем КНП Уманська центральна міська лікарня, про що свідчить висновок 1988/37 від 03.04.2025 року. Згідно даного висновку, рівень алкоголю склав 0,50% проміле, при допустимій нормі - 0,2% проміле, що підтверджує стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п, 2.9а ПДР України за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне порушення серії ЕПР 1 № 289119 від 03.04.2025 року, де зазначено, що 02.04.2025 року о 23 год. 43 хв. по вулиці Незалежності в м. Умань керував транспортним засобом Nissan д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Громадянину ОСОБА_1 на місці зупинки було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», на що останній не погодився. В подальшому працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, який було проведено черговим лікарем КНП Уманська центральна міська лікарня, про що свідчить висновок 1988/37 від 03.04.2025 року. Згідно даного висновку, рівень алкоголю склав 0,50% проміле, при допустимій нормі - 0,2% проміле, що підтверджує стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п, 2.9а ПДР України за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.(а.с.1);
- даними постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4412653 від 02.04.2025 року, де зазначено, що 02.04.2025 року о 23:53 год., по вулиці Незалежності в м. Умань водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не мав права керувати транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив ч. 2 ст. 156 КУпАП.(а.с.2);
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, щодо ОСОБА_1 , де зазначено, що останній мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, від проходження освідування за допомогою приладу «Драгер» відмовився.(а.с.3);
- даними висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння № 1988/31 від 03.04.2025 року, щодо гр. ОСОБА_1 , результат 0,50% проміле, діагноз - алкогольне сп'яніння.(а.с.4);
- даними рапорту Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, інспектора чергової частини Тертичного В.Д. від 03.04.2025 року, де зазначено, що 03.04.2025 року о 01 год. 19 хв. по вулиці Незалежності в м. Умань, зупинено водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом Nissan д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Висновок лікаря 0,50% проміле.(а.с.5);
- даними рапорту інспектора ВРПП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ст.. лейтенанта поліції Киригак Є., де зазначено, що 02.04.2025 року, перебуваючи на службі та патрулюючи м. Умань, було зупинено транспортним засобом Nissan д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 за порушення ПДР України. Під час перевірки документів, було встановлено. що водій не має посвідчення водія. Також у останнього вбачались ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Громадянину ОСОБА_1 на місці зупинки було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», на що останній не погодився. В подальшому працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, який було проведено черговим лікарем КНП Уманська центральна міська лікарня, про що свідчить висновок 1988/37 від 03.04.2025 року. Згідно даного висновку, рівень алкоголю склав 0,50% проміле, при допустимій нормі - 0,2% проміле, що підтверджує стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п, 2.9а ПДР України за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.(а.с.6);
- даними відеозапису з нагрудних бодікамер патрульних поліцейських, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.(а.с.8).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС Україні № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та не звільняють його від відповідальності за скоєне.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо ОСОБА_1 у зв'язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованим та спростовуються даними відеозапису.
Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 289119 від 03.04.2025 року, даними постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4412653 від 02.04.2025 року, даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, щодо ОСОБА_1 , даними висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння № 1988/31 від 03.04.2025 року, даними рапорту Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, інспектора чергової частини ОСОБА_3 від 03.04.2025 року, даними рапорту інспектора ВРПП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ст.. лейтенанта поліції Киригак Є., даними відеозапису з нагрудних бодікамер патрульних поліцейських, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно з положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України09.11.2015 № 1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що громадянин ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння у приміщенні КНП «Уманська центральна міська лікарня», черговим лікарем ОСОБА_4 . Під час проходження огляду шляхом використання спеціального приладу, громадянин ОСОБА_1 продув «Драгер», результат 0,50% проміле, діагноз - алкогольне сп'яніння, висновок лікаря №1988/37 від. 0304.2025 року.
Суд апеляційної інстанції вважає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб'єктивного ставлення і надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-УІІІ поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Доводи апелянта про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення нормам КУпАП, є необґрунтованими та оцінюються критично, оскільки наданий суду протокол містить відомості про місце вчинення правопорушення, пункт Правил дорожнього руху, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 .
Доводи апелянта, про те, що згідно протоколу про адміністративне порушення серії ЕПР 1 № 289119 від 03.04.2025 року, керував автомобілем ОСОБА_2 , а на медичне обстеження привезли ОСОБА_1 , є необґрунтованими, оскільки на думку суду апеляційної інстанції, є нічим іншим, як опискою і не є підставою для безумовного скасування судового рішення.
Доводи апелянта про те, що не дивлячись на численні усні та письмові прохання ОСОБА_1 взяти аналіз крові для більш детального обстеження, а йому було безпідставно відмовлено, є також необґрунтованими.
Так, лікар самостійно визначає порядок проходження огляду, згідно діючого законодавства. В даному випадку лікар визначила пройти дихальний тест, а далі в залежності від результату, вона визначає необхідність та подальший порядок проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Доводи апелянта, про те, що ОСОБА_1 безпідставно позбавлено права керування транспортними засобами, у зв'язку з тим, що він раніше вже був позбавлений такого права, є необґрунтованими та протирічать практиці Верховного Суду, згідно якої, суд вирішує дане питання незалежно від наявності або отримання таких прав особою
Доводи апелянта про те, що він не був повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи, є також необґрунтованими.
Так, вивчаючи матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що на (а.с.54-55) наявне повідомлення про виклик ОСОБА_1 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області на 15:30 год., 18.09.2025 року. При цьому, на (а.с.56) міститься заява ОСОБА_1 про те, що він просить відкласти розгляд справи з 15:30 год. 18.09.2025 року, оскільки він хворіє.
Проте, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово викликався в судові засідання, а саме: 07.05.2025, 11.06.2025, 20.06.2025, 11.07.2025, 31.07.2025, 18.09.2025 року, при цьому кожного разу на адресу суду надходило клопотання про відкладення судового розгляду у зв'язку з різними причинами. Таку поведінку ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції вважає, нічим іншим, як зловживанням своїми процесуальними правами, спрямованими на затягування розгляду справи на невизначений строк та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Доводи апелянта, про відсутність в матеріалах справи направлення особи на огляд, є також необґрунтованими, оскільки матеріали справи містять відео з бодікамери патрульного поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд в медичному закладі за допомогою алкотесту «Драгер», та результат склав 0,50% проміле.
Сам по собі факт відсутності в матеріалах справи бланку направлення особи для освідування не є підставою для скасування судового рішення.
Інші доводи апелянта щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами у справі та спрямовані на уникнення відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відео наявне в матеріалах справи є допустимим та належним доказом.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими в судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вказаного вище висновку.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 18.09.2025 року, немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.09. 2025 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок