Провадження № 33/821/72/26 Справа № 695/3252/25 Категорія: ч. 3 ст.172-20 КУпАПГоловуючий у І інстанції Степченко М. Ю. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
23 січня 2026 року Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, від 22.10.2025 року, якою, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, військовий квиток серії НОМЕР_1 виданого Яворівським ВК Львівської області від 11.05.2022 року, головний сержант в/ч НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КупАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, 23 липня 2025 року головний сержант ОСОБА_1 вживав алкогольні напої на тимчасовій території військової частини під час виконання службових обов'язків, о 17:30 був виявлений штаб-сержантом ОСОБА_2 під час перевірки особового складу на тимчасовій території в/ч НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, неадекватна поведінка, порушення координації руху) та о 18:00 був доставлений у приймальне відділення «Золотоніської багатопрофільної лікарні», де був проведений огляд на стан алкогольного сп'яніння, згідно висновку № 160 від 23.07.2025 року встановлено алкогольне сп'яніння 2,61 % проміле. Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Постановою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, від 22.10.2025 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КупАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн.
Не погоджуючись з постаново суду першої інстанції, правопорушник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить:
1.Поновити строк на подачу апеляційної скарги на постанову суду від 22.10.2025 (фактично надіслано судом 04.11.2025, тобто через 13 днів з дня призначеного судового засідання).
2.Постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22.10.2025 скасувати.
3.На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження в адміністративній справі, у зв'язку із відсутністю діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вважає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Судом не враховано наявність порушень, зокрема: відсутність у матеріалах справи про адміністративне правопорушення акту медичного огляду, відсутність уповноваженої особи при складення висновків у закладі охорони здоров'я, відсутність у висновку підпису обстежуваної особи, відсутність у висновку відомостей про повну назву приладу яким проводився огляд, а також відсутній серійний номер даного приладу.
Вказує, що відповідно до даних вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та у направленні на огляд з метою виявлення стану сп'яніння, вбачається, що його на огляд на стан сп'яніння доставив солдат ОСОБА_3 , у свою чергу у висновку вказано, що його було доставлено ОСОБА_4 , при цьому у графі 6 (Назва, номер і серія документа особи, яка доставила обстежуваного на огляд), відсутні необхідні дані.
Вказує, що із викладеного вище неможливо встановити, хто саме був присутній при складенні висновків у закладі охорони здоров'я та відповідно чи мала дана особа повноваження бути присутньою при складенні відповідного висновку, що у свою чергу є порушенням вимог ч. 5 ст. 266-1 КУпАП. Дана обставина є окремою підставою вважати, що долучений до матеріалів справи висновок не може бути належним та допустимим доказом вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи був зобов'язаний суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказує. що оскаржувану постанову він отримав на свою електронну пошту лише 05.11.2025 о 15:19 год.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду від 22 жовтня 2025 року, оскільки оскаржувану постанову він отримав на свою електронну пошту лише 05.11.2025 року, а це є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Згідно ст. 280, 283 КУпАП постанова судді в адміністративній справі повинна бути законною та обґрунтованою.
Приймаючи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно зробив висновок про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 1, ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - з моменту оголошення мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період - тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Мобілізація - комплекс заходів здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 172-20 КУпАП розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, віднесене до адміністративних правопорушень.
Згідно ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 23 липня 2025 року головний сержант ОСОБА_1 вживав алкогольні напої на тимчасовій території військової частини під час виконання службових обов'язків, о 17:30 був виявлений штаб-сержантом ОСОБА_2 під час перевірки особового складу на тимчасовій території в/ч НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, неадекватна поведінка, порушення координації руху) та о 18:00 був доставлений у приймальне відділення «Золотоніської багатопрофільної лікарні», де був проведений огляд на стан алкогольного сп'яніння, згідно висновку № 160 від 23.07.2025 року встановлено алкогольне сп'яніння 2,61 % проміле. Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення КИЧК № 756 від 23.07.2025 року, де зазначено, що 23 липня 2025 року головний сержант ОСОБА_1 вживав алкогольні напої на тимчасовій території військової частини під час виконання службових обов'язків, о 17:30 був виявлений штаб-сержантом ОСОБА_2 під час перевірки особового складу на тимчасовій території в/ч НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, неадекватна поведінка, порушення координації руху) та о 18:00 був доставлений у приймальне відділення «Золотоніської багатопрофільної лікарні», де був проведений огляд на стан алкогольного сп'яніння, згідно висновку № 160 від 23.07.2025 року встановлено алкогольне сп'яніння 2,61 % проміле. Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.(а.с.1-4);
- направленням на медичний огляд для визначення вмісту алкоголю, наркотичних, психотропних речовин військовослужбовця ОСОБА_1 № 362 від 23.07.2025, виданим начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_6 .(а.с.5);
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу або швидкість реакції № 160 від 23.07.2025, відносно ОСОБА_1 , згідно якого встановлено алкогольне сп'яніння 2,61 % проміле.(а.с.6);
- рапортом командира 2-ї інженерної роти від 23.07.2025 ОСОБА_7 , про те, що 23.07.2025 року о 17:30 було виявлено на території пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 , за адресою АДРЕСА_2 , військовослужбовців з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: робітник підсобного 3 інженерного відділення 4 інженерного взводу №2 інженерної роти військової частини НОМЕР_2 головного сержанта ОСОБА_1 (а.с.8);
- даними службової характеристики щодо ОСОБА_1 від 23.07.2025 року, де зазначено, що за час виконання посадових обов'язків ОСОБА_1 зарекомендував себе з негативної сторони, як недисциплінований воїн, неспроможний виконувати поставлені завдання.(а.с.9);
- письмовими поясненнями військовослужбовця ОСОБА_8 , від 23.07.2025 року, відповідно до яких останній помітив головного сержанта ОСОБА_1 на території НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: хитка хода, запах алкоголю з ротової порожнини, про що він доповів командиру роти.(а.с.10);
- письмовими поясненнями військовослужбовця ОСОБА_2 , від 23.07.2025 року, відповідно до яких останній помітив головного сержанта ОСОБА_1 на території НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: хитка хода, запах алкоголю з ротової порожнини, про що він доповів командиру роти.(а.с.11);
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Сумнівів в обґрунтованості складеного протоколу чи достовірності та належності долучених до протоколу доказів у суду не має, вони узгоджуються між собою та доводять винуватість солдата ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП «поза розумним сумнівом», а його вина у вчиненні вказаного правопорушення належним чином доведена.
Статус військовослужбовця підтверджується дослідженою в судовому засіданні копією військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого Яворівським ВК Львівської області від 11.05.2022 року та службовою характеристикою, виданою командиром 2-ї інженерної роти в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_9 .
Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суду не надано.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, у силу положень ст. 251 КУпАП.
Обгрунтовані обставини, які б вказували на упередженість свідків або будь-яку зацікавленість особи, що складала протокол у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відсутні.
Жодних зауважень до змісту протоколу ОСОБА_1 не висловив, ним не оскаржувались дії військовослужбовців під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього в порядку КАС та до керівництва в/ч НОМЕР_2 , з метою проведення службової перевірки він не звертався.
Статтею 266-1 КУпАП визначено порядок проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений у відповідності до вимог ст. 266-1 КУпАП. яка регламентує порядок огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 3 ст. 172-20 КУпАП кваліфіковані вірно, оскільки останній, будучи військовослужбовцем перебував на території військової частини в стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду, чим порушив вимоги ст. 11, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Доводи апелянта, щодо проведення огляду на стан сп'яніння без відеозапису і без двох свідків, є необґрунтованими, оскільки така вимога застосовується під час проведення огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння уповноваженою посадовою особою. Однак суд звертає увагу, що огляд ОСОБА_1 проводився в медичному закладі.
Щодо доводів апелянта про відсутність у висновку підпису ОСОБА_1 , то даний факт не може свідчити про те, що особа не отримувала копію висновку та не була з ним ознайомлена. Самим ОСОБА_1 не оспорювався факт того, що він був доставлений у медичний заклад для проведення огляду.
До того, ж будь-яких даних про звернення ОСОБА_1 з заявами про неправильність дій чи порушення його процесуальних прав до компетентних органів або ж про оскарження висновку медичного огляду матеріали справи не містять.
Доводи апелянта про те, що суд безпідставно не задовольнив його заяву про відкладення справи, є необґрунтованим, так, як справа стосовно ОСОБА_1 розглянулась 22.10.2025 року, а заява про відкладення розгляду справи надійшла до суду 23.10.2025 року, тобто вже після ухвалення судового рішення.
Відтак, доводи ОСОБА_1 є непереконливими, мають формальний характер, не спростовують доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності.
Будь яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, суду не надано.
Отже, апеляційному суду надані належні та допустимі докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції від 22.10.2025 року, є законним і обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, від 22.10.2025 року.
Постанову судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, від 22.10.2025 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КупАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок