Провадження № 33/821/116/26 Справа № 705/4254/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Гудзенко В. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
16 січня 2026 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 жовтня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 , 15 липня 2025 року о 23 год. 45 хв. в дворі будинку, по вулиці Європейська, 88, керував мотоциклом Ліфан д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння а саме: різкий запах алкоголю із ротової порожнини, нечітка мова, почервоніння обличчя. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проходити відмовився, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху України (далі-ПДР), за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі.
У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження посилається на те, що він не був присутнім у судовому засіданні при розгляді справи. Про існування даної постанови дізнався у кінці листопада 2025 року через застосунок «Дія», куди надійшло повідомлення про відкриття виконавчого провадження.
Приводить свою версію подій, за якою 15 липня 2025 року о 23 годині 45 хвилин він знаходився біля будинку № 88 по вул. Європейська у місті Умань Черкаської області. Поблизу нього стояв належний його мотоцикл Ліфан д.н.з. НОМЕР_2 , яким він не керував. В цей час до нього підійшли працівники поліції і попросили пред'явити документи на вказаний мотоцикл. Він надав документи, після чого працівники поліції повідомили, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, що від нього чутно запах алкоголю, та запропонували йому пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння. Він відмовився від проходження такого огляду, після чого працівники поліції склали у відношенні нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Зазначає, що не згоден з вищевказаним протоколом, оскільки не керував транспортним засобом та знаходився від нього осторонь.
Апеляційна скарга на постанову судді подана після закінчення 10-ти денного строку на апеляційне оскарження, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП. Однак клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження містить посилання на обставини, які є поважними, у зв'язку з чим вважаю за необхідне поновити строк апеляційного оскарження постанови судді.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Гейка В.А., який підтримав вимоги апеляційної скарги, пославшись на доводи, що в ній викладені, приходжу до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею було дотримано.
У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №392851 від 16 липня 2025 року, в якому приведені обставини вчиненого правопорушення.
Апеляційний суд визнає, що цей протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Зазначені в протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Додатково суд першої інстанції при винесенні постанови поклався на пояснення свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких вбачається, що 16 липня 2025 року о 23 год. 55 хвил. перебуваючи по вул. Європейській, вони почули звук мопеда, який почав з гучним звуком біля будинків №88 та АДРЕСА_2 , після чого почули удар в районі мусорки, після чого мопед поїхав у бік будинку №96, вони вийшли на проїзду частину та зупинили водія. Від водія мотоцикла надходив різкий запах алкоголю та була нечітка розмова, вони викликали поліцію.
Порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від проходження встановлюється ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією.
Встановленим порядком визначено, що водій має на право не погодитись на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а також не погодитись з його результатами.
У такому випадку водій зобов'язаний пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров'я.
Отже тільки незгода водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів не тягне за собою адміністративну відповідальність.
Правовий аналіз ст. 130 КУпАП та п. 2.5 ПДР України дає підстави стверджувати про можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, лише утому випадку, коли така відмова висловлена цієї особою, або дії, бездіяльність (невиконання законних розпоряджень працівників поліції чи вимог інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу тощо) особи фактично спрямовані на відмову від проходження такого огляду.
В обох випадках відмова від проходження огляду на стан сп'яніння повинна бути зафіксована належним чином та бути явною, очевидною.
Повертаючись до обставин цієї справи, слід зауважити, що суд першої інстанції надав аналіз відеозапису доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, тривалістю понад 1 год 43 хвил., яким зафіксовано, що ОСОБА_1 не надав згоди на неодноразові пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров'я.
З огляду на викладене, працівниками патрульної поліції, а також суддею при розгляді справи в суді, зазначені дії ОСОБА_1 правильно були оцінені, як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Всупереч доводам апелянта, апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доводи ОСОБА_1 , що він не керував транспортним засобом, а отже на нього не може бути накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, були предметом перевірки суддею суду першої інстанції, втім свого підтвердження не знайшли.
Наведені апеляційні обставини спростовуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , згідно з якими вказані особи засвідчили, що ОСОБА_1 керував мотоциклом Ліфан за обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Окрім того з письмових пояснень ОСОБА_1 випливає, що він того вечора підвіз товариша до дому, вони трохи посиділи біля його будинку, після чого ОСОБА_1 поїхав додому. Під час керування мотоциклом на нього напала собака, він злякався та впав. Одразу до нього підійшли четверо чоловіків та почали звинувачувати його в тому, що він перебуває в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння. Потім забрали ключі від мотоциклу та викликали поліцію.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 33, ст. 294 КУпАП
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 жовтня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 жовтня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук