Справа № 947/35957/25
Провадження № 2-з/947/43/26
27.01.2026 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі - Матвієвої А.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду в місті Одесі в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участі третьої особи - державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Білик Олени Георгіївни про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
25.09.2025 року до Київського районного суду м. Одеси, через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участі третьої особи - державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Білик Олени Георгіївни про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якій позивачка просить суд: визнати за ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_4 на 1/2 частку спадкового майна на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаним позовом було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 05.11.2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання з повідомленням сторін по справі.
05.12.2025 представником позивача надано до суду клопотання про витребування доказів, в якому останній просить суд витребувати у державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса Білик Олени Григорівни (адреса, 65080 м. Одеса, вул. Космонавтів, 11А, ІНФОРМАЦІЯ_2 т. НОМЕР_1 ) спадкову справу № 537/2002 відкритої до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 .
В обґрунтування вказаного клопотання представник позивача посилається на те, що заявлені до витребування докази необхідні для доведення належними доказами обставин викладених в обґрунтування заявлених позовних вимог.
У підготовче судове засідання призначене на 27.01.2026 року учасники справи не з'явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином.
Судом було ухвалено здійснити розгляд клопотання представника позивача про витребування доказів у судовому засіданні 27.01.2026 року за відсутності сторін по справі.
Дослідивши подане до суду клопотання, матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1-3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У відповідності до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Судом враховується, що мета процесуального механізму витребування доказів є допомогти сторонам в отриманні доказів, які вони не можуть одержати самостійно, що підтверджується обов'язком особи, яка заявляє клопотання про витребування доказів, долучити до нього відомості про неможливість отримання таких доказів особисто.
При цьому Європейський суд зауважив, що національні суди, застосовуючи процесуальні норми, повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.
Приймаючи предмет та підстави позову, які пов'язані у тому числі щодо нерухомого майна набутого померлою ОСОБА_4 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , що потребує встановленню на підставі належних та допустимих доказів, суд вважає, що заявлені до витребування докази стосуються предмету розгляду та входять до предмета дослідження у даній справі.
Судом враховується, що заявлені до витребування докази належать до інформації з обмеженим доступом, належать до нотаріальної таємниці, а їх надання можливе виключно у передбачених законом випадках, що свідчить про наявні у сторони позивача складнощі у самостійному отриманні заявлених до витребування доказів.
З урахуванням вищевикладеного, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі, з метою економії процесуального часу, оскільки докази, які просить витребувати позивач стосуються предмета спору, є необхідними для ухвалення законного та обґрунтованого рішення по даній справі, суд вважає клопотання частково обґрунтованим та підлягаючим до часткового задоволення, шляхом витребування належним чином завірених копій заявлених до витребування доказів, приймаючи відсутність та недоведеність необхідності у витребуванні оригіналів матеріалів спадкової справи.
Частиною 11 статі 84 ЦПК України визначено, зокрема, що в ухвалі про витребування доказів суд вирішує питання забезпечення чи попередньої оплати витрат осіб, пов'язаних із поданням відповідних доказів.
Враховуючи наведене, суд покладає витрати, пов'язані з витребуванням доказів по цьому судовому рішенні, у разі їх наявності, на заявника клопотання - ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 84 ЦПК України, суд,
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів - задовольнити частково.
Витребувати з Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса (державний нотаріус Білик Олена Григорівна) належним чином завірену копію спадкової справи №537/2002, заведеної до майна ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Витрати пов'язані з виконанням ухвали суду покласти на ОСОБА_1 .
Копію ухвали для виконання направити до Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса.
Роз'яснити суб'єкту виконання ухвали суду, що у разі неможливості подати витребувані докази до суду, необхідно повідомити суд про неможливість подати докази із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суд про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, передбачену законом, у тому числі суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головуючий Калініченко Л. В.