Справа № 369/544/26
Провадження №1-кс/369/57/26
13.01.2026 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42025112320000161 від 07.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
До провадження слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42025112320000161 від 07.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч .3 ст. 369-2 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що Києво-Святошинським відділом Бучанської окружної прокуратури Київської області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025112320000161, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.12.2026 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , бажаючи здійснити перереєстрацію транспортного засобу, а саме автомобіля марки BMW 520I 1991 р.в, VIN: НОМЕР_1 , зателефонувала раніше не знайомому ОСОБА_5 , як особі, що за грошову винагороду сприяє у швидкій реєстрації транспортних засобів через працівників ТСЦ №8047 РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві (далі - ТСЦ №8047), що за адресою: Кільцева дорога, 110-А, с. Софіївська Борщагівка, Київська область.
В подальшому, 06.01.2026 близько 16 год під час телефонної розмови щодо перереєстрації автомобіля ОСОБА_5 діючи з метою незаконного збагачення, висунув незаконну вимогу ОСОБА_4 , що для безперешкодного здійснення перереєстрації транспортного засобу необхідно надати йому неправомірну вигоду у розмірі 4000 гривень за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави з числа працівників ТСЦ №8047.
На виконання попередньої домовленості, а саме здійснення державної реєстрації автомобіля марки BMW 520I 1991 р.в, VIN: НОМЕР_1 , ОСОБА_4 07.01.2026 близько 12 год 50 хв прибула до мафу В1/18 «Автономера», що знаходиться на території ТСЦ №8047 РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві, за адресою: Кільцева дорога, 110-А, с. Софіївська Борщагівка, Київська область, де під час особистої зустрічі ОСОБА_5 переслідуючи корисливий мотив, достовірно знаючи, порядок проведення реєстраційних дій в ТСЦ №8047, необхідність попереднього запису в електронну чергу, особисту присутність особи, на яку необхідно здійснити перереєстрації транспортного засобу, о 13 год 45 хв отримав від ОСОБА_4 обумовлені грошові кошти у сумі 4000 грн та пакет документів необхідний для вчинення реєстраційних дій з вищевказаним автомобілем.
В подальшому, вступивши у попередню змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою, з числа працівників ТСЦ №8047 уповноваженою на виконання функцій держави, зловживаючи впливом на останню, отримав можливість та здійснив перереєстрацію транспортного засобу поза визначеною процедурою.
Після отримання свідоцтва про реєстрацію вище вказаного транспортного засобу НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 близько 14 год 15 хв того ж дня 07.01.2026 ОСОБА_5 передав його останній у тому ж приміщенні мафу В1/18.
У подальшому, 07.01.2026 у період часу з 21:30 год. до 22:22 год. було проведено обшук автомобіля марки BMW 620 D GT WIN WBAJX2100KBJ22453, колір білий, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 , на праві власності, який знаходився за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 110 А, навпроти павільйону В1 18/1, за результатами чого було вилучено вказаний автомобіль, який поміщено на відповідальне зберігання до майданчику тимчасового тримання транспортних засобів, що за адресою: Київська область, Бучанський район, сел. Макарів, вул. Василя Стуса, 37, ключ-запалення до нього, та свідоцтво про реєстрацію транспортоного засобу НОМЕР_4 , які було поміщено до файлу горловина якого прошита ниткою білого кольору, кінці якого скріплені печаткою « Київська обласна прокуратура Бучанська окружна прокуратура для пакетів» по описаній бірці містяться написи з номерами кримінального провадження та підписами понятих і адвоката.
Вказані вилучені речі, предмети відповідно до ст. 98 КПК України, являються речовими доказами, оскільки можуть бути використані під час інших слідчих дій та бути використаними як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час вказаного кримінального провадження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до санкції ч. 3 ст. 369-2 КК України, передбачено покарання, а саме позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Таким чином, наявні підстави для накладення арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання на транспортний засіб, а саме автомобіль марки марки BMW 620 D GT WIN WBAJX2100KBJ22453, колір білий, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 , на праві власності, Оскільки арешт з метою конфіскації майна як виду покарання накладається на майно підозрюваного, який є власником рухомого та нерухомого майна. Крім того, конфіскація як вид можливого покарання полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого, та у випадку засудження підозрюваного до нього може бути застосовано додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке йому належить.
Заслухавши пояснення прокурора, пояснення учасників, перевіривши матеріали кримінального провадження слідчий приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Рішення про вилучення автомобіля та документів прийнято у зв'язку тим, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України існували достатні підстави вважати, що вказаний автомобіль може бути конфіскований.
На даному етапі провадження до завдань суду не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для втручання в права та інтереси відповідних осіб. Надані суду матеріали свідчать, що потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності ОСОБА_5 завданням кримінального провадження, слідчий суддя виходить з наступного.
Прокурор у судовому засіданні надав пояснення відповідно до якого просить накласти арешт на майно шляхом позбавлення права користування та розпорядження ним. Враховуючи наявний та встановлений слідчим суддею ризик у вигляді можливого відчуження майна, слідчий суддя погоджується, що невжиття заходу забезпечення кримінального провадження в частині заборони розпорядження може призвести до його передачі, відчуження на користь третіх осіб. Одночасно із цим, слідчий суддя вважає недостатньо мотивованим клопотання щодо обмеження права користування таким автомобілем з огляду на потребу забезпечення балансу між суспільними та приватними інтересами в кримінальному провадженні. У зв'язку з чим, виходячи з принципу розумності та співмірності суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна в частині заборони користування транспортним засобом та арешту свідоцтва про реєстрацію такого транспортного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42025112320000161 від 07.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки BMW 620 D GT WIN WBAJX2100KBJ22453, колір білий, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 , на праві власності, який знаходився за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 110 А, навпроти павільйону В1 18/1 та був вилучений під час обшуку 07 січня 2026 року шляхом заборони розпорядження та вчинення реєстраційних дій.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1