Справа № 369/903/26
Провадження № 1-кс/369/221/26
26 січня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111350000061 від 15.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -
прокурор Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, згідно якого просить суд накласти арешт на майно, яке вилучено 16.01.2026 в період часу з 21 год. 49 хв. по 23 год. 06 хв. слідчим слідчого відділення відділу поліції № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 під час обшуку квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: рукавички шкіряні (пара) та рукавички тканинні (пара) чорних кольорів, олімпійка чорного кольору із білою полоскою, шнурок з блискавкою, штани чорного кольору з правої сторони значок «S», шкіряне взуття чорного кольору із білими вставками з явними пошкодженнями «Nike Tempo», перчатки сірого кольору тканинні, шкіряне взуття з білими та жовтими полосками з надписом «Nike», шкіряні кросівки з тканинними вставками з надписом «Calvin Klein» підошва з горизонтальними лініями з надписами «Calvin Klein», тканинний баф чорного кольору з утяжкою чорного кольору та з емблемою падаючої зірки, які поміщені до паперових конвертів.
В обґрунтування вказаного клопотання вказує, що слідчим відділом відділу поліції №3 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111350000061 від 15.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.01.2026 року до ЧЧ ВП №3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення з спецлінії "102" від ОСОБА_5 про те, що 15.01.2026 року за адресою: АДРЕСА_2 , невстановлена особа в приміщенні магазину "Мікс-март" вчинила розбійний напад відносно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснивши постріл в стелю та погрожуючи предметом, ззовні схожим на пістолет, відкрито заволоділа грошовими коштами у розмірі 14 000 гривень. (ЄО № 1346 від 15.01.2026 року). З метою збереження майна, яке є речовими доказами у кримінальному провадженні, зокрема і предметом злочину у відповідності до вимог ч. 3 ст. 233 КПК України, 16.01.2026 в період часу з 21 год. 49 хв. по 23 год. 06 хв. слідчим слідчого відділення відділу поліції №3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 проведено обшук квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , в ході обшуку виявлено та вилучено речі, які мають відношення щодо кримінального провадження, а саме: рукавички шкіряні (пара) та рукавички тканинні (пара) чорних кольорів, поміщено до паперового конверту; олімпійка чорного кольору із білою полоскою, шнурок з блискавкою, поміщено до паперового конверту; штани чорного кольору з правої сторони значок «S», поміщено до паперового конверту; шкіряне взуття чорного кольору із білими вставками з явними пошкодженнями «Nike Tempo», поміщено до паперового конверту; перчатки сірого кольору тряпчані, поміщено до паперового конверту; шкіряне взуття з білими та жовтими полосками з надписом «Nike», поміщено до паперового конверту; шкіряні кросівки з тканинні вставками з надписом «Calvin Klein» підошва з горизонтальними лініями з надписами «Calvin Klein», поміщено до паперового конверту; тканинний баф чорного кольору з утяжкою чорного кольору та з емблемою падаючої зірки, поміщено до паперового конверту.
Постановою слідчого вилучені вищевказані речі та документи визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження № 12026111350000061 від 15.01.2026. На теперішній час у сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що вилучене під час вказаного вище обшуку майно має значення для подальшого досудового розслідування.
Вказує, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту вилучених речей є збереження зазначених речей в якості речових доказів, оскільки в разі повернення їх є достатньо підстав вважати, що їх може бути приховано, пошкоджено, зіпсовано, знищено, перетворено чи відчужено, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином, згідно клопотання просив суд здійснювати розгляд клопотання за його відсутності.
В силу ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий суддя, з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.2, 3, 4 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом4частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 4 ст. 173 КПК України).
До клопотання були долучені докази, які з достатньою достовірністю можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Оскільки судом встановлено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, клопотання про арешт майна подано у строк, передбачений законом, вказані в клопотанні речі є речовими доказами, та, крім того, існують обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження у користуванні та розпорядженні призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання прокурора.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
клопотання прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111350000061 від 15.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на речі, які вилучено 16.01.2026 в період часу з 21 год. 49 хв. по 23 год. 06 хв. слідчим слідчого відділення відділу поліції № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 , під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: рукавиці шкіряні (пара) та рукавиці тканинні (пара) чорних кольорів, олімпійку чорного кольору із білою полосою, шнурок з блискавкою, штани чорного кольору з правої сторони значок «S», шкіряне взуття чорного кольору із білими вставками з явними пошкодженнями «Nike Tempo», рукавиці сірого кольору тканинні, шкіряне взуття з білими та жовтими полосами з надписом «Nike», шкіряні кросівки з тканинними вставками з надписом «Calvin Klein» підошва з горизонтальними лініями з надписами «Calvin Klein», тканинний баф чорного кольору з утяжкою чорного кольору та з емблемою падаючої зірки, які поміщені до паперових конвертів.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення. Якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя - ОСОБА_1