Справа № 366/3251/25
Провадження № 3/366/1934/25
Іменем УКРАЇНИ
04 листопада 2025 року с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 967045 від 07.10.2025: «07.10.2025 близько 02 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство відносно ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурними словами, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП».
Протокол склав поліцейський СРПП ВП №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ст.сержант поліції ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 10.10.2025, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А. Розгляд справи призначено на 04.11.2025.
У судовому засіданні ОСОБА_1 з приводу обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення зазначив, що з вечора 06.10.2025 за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , він вживав з ОСОБА_4 спиртні напої, також при цьому була присутня донька ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Під час розмови, у нього з ОСОБА_5 виник конфлікт, у який втрутилась ОСОБА_7 . При цьому зазначив, що він не ображав останню нецензурними словами.
На уточнюючі питання суду щодо місця, де відбувся конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , останній зазначив, що це відбувалось у нього в квартирі.
У судовому засіданні досліджені наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення ВАД № 967045 від 07.10.2025, в якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 07.10.2025, відповідно до яких, 06.10.2025 у нього в гостях в АДРЕСА_1 , перебували ОСОБА_8 та її донька ОСОБА_2 , з якими він розпивав спиртні напої після чого у нього виник словесний конфлікт з ОСОБА_5 , в який втрутилася ОСОБА_7 , тому він почав ображати її нецензурною лайкою;
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 07.10.2025, відповідно до яких, вона приїхала до своєї матері та її знайомого в АДРЕСА_1 , де вони розпивали спиртні напої та у неї з ОСОБА_1 трапився конфлікт під час якого він висловлювався в її бік нецензурною лайкою.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , надані у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та взаємозв'язку, приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
За положеннями ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи[…].
Згідно зі ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення складено щодо ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, полягає у дрібному хуліганстві, тобто нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система відносин, що складається у громадських місцях в процесі спілкування людей, яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони дрібного хуліганства є місце вчинення діяння, яким є виключно громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-IV).
Опосередковано поняття громадського місця визначено також у ст. 178 КУпАП: це вулиці, закриті спортивні споруди, сквери, парки, всі види громадського транспорту, включно з транспортом міжнародного сполучення.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства, а також мета порушення громадського порядку та спокою громадян. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм будь-якого хуліганства, в тому числі і дрібного хуліганства.
При цьому, зміст і спрямованість діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій особи, відносно якої складений протокол, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Суб'єктом правопорушення можуть бути особи, яким виповнилося 16 років.
Судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 967045 від 07.10.2025: складеному відносно ОСОБА_1 , особою, що його склала, зазначено, що «07.10.2025 близько 02 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство відносно ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурними словами, чим порушив громадський порядок і спокій громадян».
При цьому, з пояснень ОСОБА_1 , наданих у судовому засіданні, його письмових пояснень від 07.10.2025, а також письмових пояснень ОСОБА_2 від 07.10.2025, які долучені до матеріалів справи вбачається, що конфлікт між ними стався за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , тобто у квартирі.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 та перелічені вище пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка вказана у протоколі як потерпіла, містять в собі суперечності, зокрема, зі вказаних протоколу та пояснень учасників конфлікту не можна зробити висновку про те, в чому саме проявляється об'єктивна сторона правопорушення та яким чином конфлікт вплинув на громадський порядок і спокій громадян, оскільки, як встановлено під час судового розгляду, ОСОБА_1 під час вчинення дій, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знаходився у громадському місці, а перебував у квартирі за місцем свого проживання, що жодним чином не відноситься до громадського місця.
Виходячи з цього очевидним є порушення процедури визначеної щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення, який є носієм фактичних даних, тобто доказом по справі.
За наведених обставин, суддя приходить до висновку, що провина ОСОБА_1 належними та достатніми доказами не доведена, а визнавати доказом вчинення правопорушення один лише протокол про адміністративне правопорушення суддя не в праві з наведених вище підстав.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (висновки, викладені в рішенні ЄСПЛ від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», п. 161, заява № 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21.07.2011, заява № 39598/03).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Внаслідок зазначених вище порушень, протокол виключається з числа доказів, а відповідно будь-яких інших доказів щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та яке інкримінується ОСОБА_1 до суду не надано.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на встановлені обставини справи, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в справі відсутні об'єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.173, 247, 251, 280, 283-285, 294 КУпАП суддя,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.
Текст постанови складено 20.01.2026.
Суддя Анатолій КОРЧКОВ