Справа № 366/3441/25
Провадження № 3/366/2033/25
Іменем УКРАЇНИ
17 листопада 2025 року с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, керівника комунального підприємства Іванківської селищної ради «Іванківводоканал» (код ЄДРПОУ 30224197), адреса: вул. Кушнеренка Олександра, 10, с-ще Іванків Вишгородського району Київської області, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 3099/10-36-04-09 від 15.10.2025, складеним головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб галузей сільського господарства, добувної промисловості, постачання електроенергії та комунальних послуг управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Київській області Давиденко С.М: при проведенні камеральної перевірки виявлено порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів, податкової звітності з податку на додану вартість керівником комунального підприємства Іванківської селищної ради «Іванківводоканал» ОСОБА_1 , а саме несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання щодо сплати по звітності з податку на додану вартість, згідно акту № 44597/10-36-04-03/30224197 від 25.09.2025. Встановлено порушення пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.10.2010, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 163-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А. Розгляд справи призначено на 17.11.2025.
11.11.2025 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких він зазначає, що Комунальне підприємство Іванківської селищної ради «Іванківводоканал», керівником якого він є з 2007 року, надає послуги з водопостачання, водовідведення та вивезення рідких нечистот юридичним та фізичним особам селища Іванків. Тарифи за надані комунальні послуги затверджуються органами місцевого самоврядування, але вищезгадані тарифи через постійне підвищення цін на електроенергію, паливно-мастильні та ремонтні матеріали, не відповідають фактичним витратам, у зв'язку з чим в Державному бюджеті була передбачена компенсація різниці в тарифах (різниця між запланованими та фактичними витратами). Вказана різниця в тарифах, після її отримання підприємством, перераховується до Державного бюджету як погашення заборгованості з податку на додану вартість. У зв'язку з постійним зростанням цін і невідповідністю тарифів витратам, підприємство самостійно сплатити податок на додану вартість не в змозі, тому за період з 01.01.2016 по 30.06.2022 виникла заборгованість з різниці в тарифах, яка у загальному підсумку становить 9 631 300 грн. Зазначає що 24.12.2021 між Департаментом фінансів Київської ОДА, Управлінням фінансів Іванківської селищної ради та КП ІСР «Іванківводоканал», було заключено договір №05/130 про організацію взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на суму 2 476 302,92 грн. При надходженні субвенції з державного бюджету, заборгованість з ПДВ буде погашена в повному обсязі.
29.01.2025 підприємство звернулось з листом до Департаменту фінансів Київської ОВА з проханням надати роз'яснення стосовно виплати субвенції з державного бюджету, проте відповіді не отримано.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся шляхом надіслання судової повістки рекомендованим повідомленням за місцем реєстрації та проживання, яке повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній» та шляхом направленням смс-повідомлення на особистий номер телефону, зазначений у протоколі, текст якого доставлено у додаток Viber 29.10.2025, що підтверджується довідкою, наявною у матеріалах справи.
Верховний Суд у своїй постанові від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 (касаційне провадження № 61-185св23) вказав, що позначка на поштовому відправленні про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з такою причиною як «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Також уся інформація щодо цього судового провадження міститься на офіційному сайті судової влади України.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зокрема у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
ОСОБА_1 з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належний чином, 11.11.2025 подав до суду свої письмові пояснення по суті справи, що свідчить про його обізнаність щодо даного провадження, суддя розцінює його неявку неповажною та вважає за можливе розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні досліджені наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення № 3099/10-36-04-09 від 15.10.2025, у якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт та стаття КУпАП, якою передбачена відповідальність за адміністративне правопорушення;
- копія акта про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів зборів КП ІСР «Іванківводоканал» 44597/10-36-04-03/30224197 від 25.09.2025 та підтвердження доставлення вказаного акта до електронного кабінету КП ІСР «Іванківводоканал»;
- копія повідомлення керівнику КП ІСР «Іванківводоканал» ОСОБА_1 про необхідність явки на складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення за результатами камеральної перевірки з питань порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з податку на додану вартість та підтвердження доставлення вказаного повідомлення до електронного кабінету КП ІСР «Іванківводоканал»;
- акт про неявку ОСОБА_1 для складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення, №21938/10-36-04-03 від 15.10.2025;
- копія листа ГУ ДПС у Київській області керівнику КП ІСР «Іванківводоканал» про надсилання протоколу про адміністративне правопорушення та підтвердження доставлення вказаного протоколу до електронного кабінету КП ІСР «Іванківводоканал».
Крім того, судом досліджені письмові докази, які долучені ОСОБА_1 до пояснень, а саме: копія розрахунку заборгованості з різниці в тарифах за 2016 - 5 місяців 2021 р., копія протоколу № 4 від 11.11.2022 засідання територіальної комісії з питань узгодження обсягу заборгованості з різниці в тарифах Київської ОДА (ОВА), копія договору про організацію взаєморозрахунків від 24.12.2021; довідка про розмір податкового боргу; копія листа до Департаменту фінансів Київської ОВА №24 від 29.01.2025 з проханням надати роз'яснення стосовно виплати субвенції з державного бюджету.
Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши письмові пояснення ОСОБА_1 , дійшов висновку, що в наданих суду матеріалах відсутні належні та допустимі докази наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-1 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За положенням ст.280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.
Згідно зі ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
За положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
За результатами розгляду справи суд виносить постанову, зміст якої має містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи (частина друга статті 283 КУпАП).
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними, достатніми та допустимими доказами. При цьому суд приймає вмотивовану постанову тільки в межах викладених уповноваженою посадовою особою у протоколі про адміністративне правопорушення та обсягу доказів, наявних в матеріалах справи.
Протокол про адміністративне правопорушення є одним із тих доказів, який у сукупності з іншими доказами по справі, дає підстави суду вважати винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності доведеною повністю і беззаперечно, за умови визнання таких доказів належними і допустимими.
Європейський суд з прав людини в остаточному рішенні від 06 червня 2018 року у справі «Михайлова проти України», зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред'явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.
Враховуючи відсутність права брати на себе функцію обвинувачення, суд розглядає справу на підставі наданих доказів уповноваженими особами, на яких КУпАП покладено обов'язок їх збирання.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення складено щодо ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.163-1 КУпАП.
Зокрема, у провину ОСОБА_1 ставиться порушення вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.10.2010, а саме, несвоєчасна сплата узгодженої суми грошового зобов'язання щодо сплати по звітності з податку на додану вартість, що встановлено актом камеральної перевірки № 43102/10-36-04-03/31119647 від 09.09.2025.
Частина 2 статті 163-2 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.
Відповідальність за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП передбачена за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, полягає у неподанні або несвоєчасному поданні посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
З викладених положень закону слідує, що для встановлення наявності у діях особи ознак об'єктивної сторони даного адміністративного правопорушення, необхідним є встановити: 1) чи належить до посадових обов'язків вказаної посадової особи подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); 2) чи видавалось вказане платіжне доручення, його дата та реквізити; 3) чи подавалось вказане платіжне доручення для здійснення сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та коли подавалось.
При цьому притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина).
Зокрема, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 163-2 КУпАП характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
При цьому, кваліфікуючою ознакою настання відповідальності за ч. 2 ст.163-2 КУпАП, без якої немає складу адміністративного правопорушення, є повторність дій передбачених ч.1 ст.163-2 КУпАП, вчинених особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, зокрема, цей факт має бути підтверджений постановою суду про накладення протягом року адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-2 КУпАП, яка набрала законної сили.
Однак, в матеріалах справи, що розглядається, відсутні будь-які докази, які б підтверджували повторне протягом року вчинення ОСОБА_1 будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Суд зауважує, що посилання у протоколі про адміністративне правопорушення № 3099/10-36-04-03 від 15.10.2025 особою, що його склала на ту обставину, що ОСОБА_1 двічі протягом 2025 притягався за ч.1 ст.163-2 КУпАП, судом не береться до уваги, оскільки зазначене належним чином не підтверджено, зокрема до суду не надано постанов суду, які набрала законної сили та якими б підтверджувалось, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП.
Відтак, кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 163-2 КУпАП не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні.
Крім того, встановлені по справі обставини підтвердили, що вина ОСОБА_1 у несвоєчасній сплаті узгодженої суми податкового зобов'язання, як обов'язкова ознака складу адміністративного правопорушення, відсутня.
Зокрема, судом враховані надані ОСОБА_1 письмові пояснення, а саме те, що тарифи за надані очолюваним ним підприємством комунальні послуги, затверджуються органами місцевого самоврядування, але вищезгадані тарифи через постійне підвищення цін на електроенергію, паливно-мастильні та ремонтні матеріали, не відповідають фактичним витратам, у зв'язку з чим в Державному бюджеті передбачено компенсацію різниці в тарифах (різниця між запланованими та фактичними витратами). Вказана різниця в тарифах, після її отримання підприємством, перераховується до Державного бюджету як погашення заборгованості з податку на додану вартість. У зв'язку з постійним зростанням цін і невідповідністю тарифів витратам, підприємство самостійно сплатити податок на додану вартість не в змозі. З долучених ОСОБА_1 доказів вбачається, що він, як керівник підприємства КП ІСР «»Іванківводоканал» 29.01.2025 звертався з листом до Департаменту фінансів Київської ОВА №24 від 29.01.2025 з проханням надати роз'яснення стосовно виплати субвенції з державного бюджету, зазначаючи, що станом на 29.01.2025 погоджену договором про організацію взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на суму 2 476 302,92 грн №05/1340 від 24.2021, підприємство не отримало. Проте, як зазначає ОСОБА_1 , відповіді на вказаний лист, підприємство не отримало, відповідно, кошти на погашення заборгованості з податку на додану вартість, не перераховані.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягується до відповідальності, і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів. Суд не має збирати з власної ініціативи докази, позаяк в протилежному випадку суд згідно із ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути визнаний безстороннім.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 належним чином не доведена, що свідчить про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-2 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-2 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки адміністративне стягнення до ОСОБА_1 не застосовується, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 7-9, 163-2, 245, 250-252, 247, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 163-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.
Текст постанови складено 13.01.2026.
Суддя Анатолій КОРЧКОВ