Справа № 364/1177/25
Провадження № 2/364/109/26
27.01.2026 , Володарський районний суд Київської області, у складі:
головуюча суддя Моргун Г. Л.,
за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, в селищі Володарка, цивільну справу за позовом
ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦИКЛ ФІНАНС" (ЄДРПОУ 43453613, адреса Україна, 04112, місто Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ел. пошта ccl.fn.sud@ukr.net, тел. НОМЕР_5)
представник позивача Жабченко Тетяна Миколаївна (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 )
до
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_2 , № тел. НОМЕР_4 )
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
17.12.2025 позивач через електронний кабінет в підсистемі ЄСІТ «Електронний суд» звернувся до Володарського районного суду Київської області.
Представниця позивача у позовній заяві зазначає, що відповідачка не виконує взяті на себе зобов'язання та посилаючись на норми чинного законодавства просить суд:
-прийняти позовну заяву ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 та відкрити провадження по справі;
-витребувати в АТ «ОТП БАНК» (ЄДРПОУ: 21685166) розрахунок заборгованості та виписку про рух коштів по рахунках боржника ОСОБА_1 ;
-стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 2027387272 від 20.11.2019р., продукт (POS), у розмірі 8728,1грн;
-у порядку розподілу судових витрат стягнути із відповідача на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2422.40 грн;
-стягнути із відповідача на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн;
-провести розгляд цивільної справи без участі представника позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС»;
-у разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача провести заочний розгляд справи без участі позивача та ухвалити заочне рішення;
-оприлюднити в електронній формі рішення ухвалене по даній справі і внести його до Єдиного державного реєстру судових рішень;
-надіслати електронну копію рішення ухваленого по даній справі за електронною адресою: ccl.fn@i.ua ;
-листування із позивачем здійснювати виключно за адресою: 04112, м. Київ, р-н Шевченківський, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8 та за електронною адресою: ccl.fn@i.ua.
24.12.2025 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено судовий розгляд справи на 27.01.2026. Одночасно суд зобов'язав позивача надати до канцелярії суду не пізніше ніж за три дні до часу розгляду даної справи оригінали документів (електронні докази, що відповідають вимогам чинного законодавства), які містяться у кредитній справі відповідачки на ствердження позовних вимог. Відповідачці запропоновано надати відзив у визначені строки.
Суд відмовив у задоволенні заявленого представницею позивача клопотання про витребування в АТ «ОТП БАНК» (ЄДРПОУ: 21685166) розрахунку заборгованості та виписки про рух коштів по рахунках боржника з підстав, що позивач, звертаючись до суду, зобов'язаний подати докази на підтвердження своїх вимог разом із позовною заявою, відповідно до принципу змагальності. Лише у разі коли він не може отримати такі докази самостійно, звернутися до суду з клопотанням про витребування доказів. Представниця позивача звертаючись до суду з проханням про витребування від первісного кредитора відповідних письмових доказів, переклала, таким чином, обов'язок доведення своїх позовних вимог на суд, оскільки клопотання не містить доказів того, що такі не можливо отримати самостійно. Тим паче, слід зазначити, що при укладенні договору факторингу клієнт зобов'язаний був передати факторові документацію, яка підтверджує дійсність грошової вимоги, що відступається, а саме первинні документи, підтвердження виконання зобов'язань, фінансові документи, докази звірки, повідомлення боржника.
Про час та місце розгляду справи позивач та його представниця повідомлені належним чином, шляхом отримання відповідних процесуальних документів у електронному кабінеті в підсистемі ЕСІТС «Електронний суд» ( а.с. 52, 53, 54, 55).
Учасникам провадження роз'яснено, що згідно положень визначених ч. 7 ст. 14 ЦПК України, що перегукується з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідачка повідомлялася шляхом направлення на адресу її зареєстрованого місця проживання ухвали про відкриття провадження у справі та судового повідомлення про час та місце розгляду справи ( а.с. 56).
У відповідності до ст.178 ЦПК України, відповідачка не скористалася своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Від сторін не надійшло заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, ознайомившись із позовною заявою, розглянувши матеріали справи, вважає, що така позовна заява підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.
Позивач стверджує, що звернувся до суду в якості стягувача за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_1 за кредитним договором №2027387272 від 20.11.2019 укладеним між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» та відповідачкою. На які як стверджує позивач він набув прав грошової вимоги , разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами, відповідно до договору факторингу №20/08/21 від 20.08.2021, укладеного між ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та Акціонерним товариством «ОТП БАНК». Згідно договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» становить 8726,72 грн.
Однак, станом на 27.01.2026 позивач не виконав ухвалу суду від 24.12.2025 та не надав оригіналів письмових (електронних) доказів на ствердження своїх позовних вимог, які стосуються безпосередньо позовних вимог, зокрема кредитних правовідносин, які перейшли йому за договором факторингу та інші оригінали письмових доказів, які повинні міститися у кредитній справі боржниці. Окрім ненадання оригіналів доказів, слід зазначити, що позивач не долучив до позову детальний розрахунок суми боргу, яку він вимагає стягнути з відповідачки. Без такого розрахунку неможливо перевірити правильність нарахування суми боргу по тілу кредита, відсотків та пені. Так з матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідачки 8728,1 грн , в той час як згідно орієнтовного графіку платежів загальна вартість кредиту складає 11745,03 грн, тобто відповідачка частково проводила оплату, наразі суд позбавлений можливості перевірити розмір нарахування та можливого погашення відповідачкою суми боргу. Відсутність виписки про рух коштів, позбавляє суд можливості перевірити чи були фактично отримані кошти, та чи коректно відображені погашення, якщо вони були. Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Суд зобов'язав позивача надати для огляду оригінали письмових (електронних) доказів на які він посилається у позовних вимогах, однак всупереч наведеному позивач не виконав вимоги суду викладені в ухвалі від 24.12.2025 та не надав оригіналів.
Як зазначалося вище, заявник звернувся до суду через електронний кабінет у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».
Відповідно до ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
У свою чергу, п.п. 26, 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (за змінами) визначено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Разом із цим, Інструкцією з використання підсистеми «Електронний кабінет» ЄСІТС визначено, що:
- електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документу засвідчується кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію;
- електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
Отже, подані представником позивача докази (долучені до позовної заяви під час звернення до суду) є електронними копіями паперових документів та сканованими копіями електронних файлів, засвідченими електронним підписом представника. У зв'язку з цим суд не має правових підстав вважати їх належними копіями, а тим більше - оригіналами.
Таким чином, накладення представником позивача електронного цифрового підпису під час формування самої позовної заяви підсистемі «Електронний суд» не свідчить про надання юридичної сили оригіналу таким електронним документам (адже вони не сформовані у підсистемі «Електронний суд»), з огляду на що, суд, ухвалою про відкриття провадження, зобов'язав позивача надати для огляду оригінали письмових (електронних) доказів на які позивач посилається у позовній заяві, як на підставу позовних вимог.
Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.
З наведеного випливає, що наразі позивач не надав оригіналів доказів які б стверджували наявність грошових зобов'язань відповідачки перед позивачем, що позбавляє суд можливості перевірити достовірність такого звернення до суду, окрім того не надання позивачем належних і допустимих доказів, щодо кредитних зобов'язань вказує на не виконання ухвали суду від 24.12.2025 та позбавляє суд можливості перевірити достовірність таких правовідносин.
Згідно з статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
З наведеного випливає, що наразі позивач належних та допустимих доказів про перехід права грошової вимоги за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_1 , що позбавляє суд можливості достовірно перевірити, що позивачу було передано право вимоги за кредитними зобов'язаннями відповідача. Не надання позивачем належних і допустимих доказів, щодо переходу права грошової вимоги (договору факторингу (портфеля документів) та належних і допустимих доказів користування відповідачкою кредитними коштами, про стягнення яких було заявлено позивачем вказує на не виконання ухвали суду від 24.12.2025 та відсутність можливості доведеності позивачем заявлених ним позовних вимог, а як наслідок неможливості розгляду такої справи по суті.
Одночасно, суд вважає, що слід зазначити, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" стаття 7.
Постанова Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 755/1549/22: зазначає, що отримавши процесуальні документи в електронній формі, суд має здійснити перевірку, чи містить такий документ електронний підпис. Доступ до перевірки електронного підпису є відкритим, а тому суд має можливість та зобов'язаний достовірно встановити, що особа, яка подає процесуальний документ до суду, підписала його електронним підписом, який прирівнюється до власноручного. Апеляційний суд не врахував, що оригіналом є саме документ в електронній формі, а його паперова форма - відтворена на папері копія. Тож передусім суд має досліджувати на предмет підписання електронний документ, а не його паперову копію.
Наразі процесуальний закон оперує трьома поняттями - «оригінал», «електронна копія» та «письмова копія» електронного доказу тощо.
Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» тлумачить «оригінал електронного документа» як електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним чи прирівняним до власноручного підписом автора. У випадку, коли автор створює ідентичні за інформацією та реквізитами електронні документи або коли надсилає електронний документ кільком адресатам чи зберігає його на кількох носіях, то усі вони є оригіналами та мають однакову юридичну силу.
Суд доходить висновку, що за наведених обставин на час розгляду справи, не видається можливим установленим порядком, безспірно, з'ясувати обставини щодо договірних відносин між сторонами та умов, на яких були, як стверджує позивач, отриманні ним права грошової вимоги за кредитними зобов'язаннями відповідача, зокрема, щодо відповідальності за порушення ним грошових зобов'язань.
Позивач жодним чином не відреагував на ухвалу суду від 24.12.2025, зокрема не навів обґрунтованих, належних причин неможливості виконання ухвали суду та не надав витребуваних судом оригіналів письмових доказів. Слід зазначити, що тягар доведення неможливості належно виконати ухвалу суду лежить на виконавцеві. Позивач не навів жодної обґрунтованої причини, яка би звільнила його від обов'язку щодо доказування правомірності звернення до суду з таким позовом. Стаття 81 ЦПК України закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно ч.2 ст. 100 ЦПК України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Одночасно слід зазначити, що при купівлі права вимоги позивачем, фактор зобов'язується самостійно (без участі клієнта) щодо прав вимоги, стосовно яких здійснюється примусове стягнення заборгованості в судовому порядку або у виконавчому провадженні, підготувати та подати заяви про заміну сторони у таких провадженнях до відповідних інстанцій для здійснення процесуального правонаступництва. Після підписання сторонами реєстру відступлених прав вимоги, в день такого підписання, клієнт передає, а фактор зобов'язаний прийняти документацію, про що сторонами складається Акт приймання-передачі.
Тобто при укладенні договору факторингу за яким як стверджує позивач йому перейшло право грошової вимоги, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» повинні були отримати і пакет документів, щодо кредитних правовідносин за якими вони отримали право грошової вимоги, а відтак в подальшому при виникненні спору надати їх на ствердження своїх вимог.
Однак незважаючи на належне повідомлення та отримання позивачем процесуальних документів суду, як вже зазначалося вище, станом на 27.01.2026 ухвала від 24.12.2025 не виконана і як наслідок витребувані судом оригінали письмових доказів на ствердження виниклих кредитних правовідносин позивачем надані не були, належного обґрунтування щодо причин ненадання таких доказів також позивачем не наведено. Суд наголошує на тому, що на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини, Україна зобов'язана гарантувати дотримання «справедливого і публічного розгляду справ впродовж розумного строку» в судочинстві.
За приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно вимог ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 10 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.92, (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.98 та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду свідчить не про допущення судом надмірного формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин, тобто є необхідним (позитивним) формалізмом, який сприяє належному здійсненню правосуддя. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки відповідно до частини 2 статті 257 ЦПК України не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Враховуючи викладене та, що для вирішення такого спору і для прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, не надання позивачем витребуваних письмових ( електронних) доказів, а також не повідомлення про неможливість подання таких доказів у строк встановлений судом, унеможливлює встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а відтак в силу наведених вище положень статті 257 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд,
Залишити без розгляду позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦИКЛ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Роз'яснити позивачу право на повторне звернення до суду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Г. Л. Моргун