"26" січня 2026 р. Справа № 363/410/26
26 січня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,-
Представник ТОВ «Київоблгаз Збут» Кермач А.І. звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, інфляційних втрат, 3% річних та сплачений судовий збір.
Суддя, дослідивши заяву та додані до неї документи, дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно з ч. 1 ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Правила підсудності справ, які розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, визначені у параграфі 3 глави 2 розділу І ЦПК України (ст. ст. 26-30 Кодексу).
За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або його основної частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що ТОВ «Київоблгаз Збут» заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, які надаються за адресою: АДРЕСА_1 .
Відтак, вказане нерухоме майно знаходиться на території під юрисдикцією Оболонського районного суду м. Києва.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред'являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
Наведене свідчить, що до вимоги про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням цього майна.
Предметом заяви у цій справі є зобов'язання, які випливають з надання комунальних послуг, які надаються за місцем знаходження нерухомого майна на території Оболонського району м. Києва.
Зважаючи на те, що нерухоме майно, заборгованість за спожитий природний газ щодо якого просить стягнути ТОВ «Київоблгаз Збут», знаходиться у м. Києві, СТ Хутір-Редьки-1, вул. Центральна, буд. 15, за правилами виключної підсудності, встановленими ч. 1 ст. 30 ЦПК України, заява ТОВ «Київоблгаз Збут» про видачу судового наказу підсудна Оболонському районному суду міста Києва.
За приписами п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
При цьому слід звернути увагу на те, що постановити ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу до іншого суду за підсудністю згідно ч. 8 ст. 165 ЦПК України суд вправі лише у випадку, коли боржником є юридична особа або фізична особа-підприємець.
Матеріали заяви не містять доказів, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем.
Таким чином, з огляду на викладене та враховуючи те, що порушення правил підсудності має наслідком скасування судового рішення, суддя приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу у зв'язку з порушенням правил підсудності.
Керуючись ст.165 ЦПК України, суддя,-
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І.Ю. Котлярова