Справа № 362/775/26
Провадження № 1-кс/362/67/26
26 січня 2026 року
слідчий суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у місті Василькові Обухівського району Київської області клопотання слідчої слідчого відділення відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Харкова, громадянину України, одруженому, приватному підприємцю, військовослужбовцю, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , в силу статті 89 КК України не судимому,
Слідча за погодженням з прокурором звернулася до суду із клопотанням про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовано тим, що останньому повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 620 240 500 100 021 69 від 10.05.2024 року за ч. 5 ст. 407 КК України, вчинених за наступних обставин.
Номер обслуги 3 гірсько-штурмового відділення 1 гірсько-штурмового взводу 2 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_7 у порушення вимог статей 17, 65, 68 Конституції України, статті 17 Закону України «Про оборону України», статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статей 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з метою ухилення від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин та без дозволу командирів (начальників), 19 листопада 2023 року самовільно залишив місце служби, а саме: територію військової частини НОМЕР_2 в населеному пункті АДРЕСА_3 , куди був направлений у відрядження з метою виконання фортифікаційних робіт та інженерного обладнання окопів в смузі відповідальності з 12 листопада 2023 року до окремого розпорядження відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 320 від 12 листопада 2023 року, після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до військової частини НОМЕР_2 , інших органів військового управління та правоохоронних органів.
24 січня 2026 року ОСОБА_4 було затримано у порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
З метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення - внесено клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши думку прокурора, захисника і підозрюваного та дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, з матеріалів клопотання, вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується: повідомленням військової частини НОМЕР_1 про діяння військовослужбовця, в якому вбачаються ознаки кримінального правопорушення; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 873 від 19 листопада 2023 року; рапортом командира 2 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 ; доповіддю про факт самовільного залишення військовослужбовцем військової служби призваного по мобілізації військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_7 ; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 232 від 16 серпня 2023 року; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 319 від 11 листопада 2023 року; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 320 від 12 листопада 2023 року; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 327 від 19 листопада 2023 року; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 327 від 19 листопада 2023 року; пояснювальною запискою ОСОБА_8 ; пояснювальною запискою ОСОБА_9 ; пояснювальною запискою ОСОБА_10 ; актом службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцем солдатом ОСОБА_7 ; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по основній діяльності) № 689 від 28 листопада 2023 року; військовим квитком солдата ОСОБА_7 серії НОМЕР_3 та протоколами допиту свідків.
Зокрема, до клопотання додано лист № 635/2729/20/54588/2025 від 22.12.2025 року Харківського районного суду Харківської області, за змістом якого ухвалою суду від 24.07.2024 року ОСОБА_7 перебуває у розшуку в кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 185 КК України (судова справа № 635/2779/20).
Дана обставина свідчить про те, що ОСОБА_4 , який приймав участь в судових засіданнях, надалі не повідомив суд про місце свого перебування, чим ухилився від суду.
При цьому, суд враховує обставину зміни ОСОБА_7 свого прізвища на ОСОБА_11 внаслідок одруження, що підтверджується актовим записом про шлюб № 338 від 12 червня 2024 року.
Також, на підставі показань свідків, досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка ОСОБА_12 , разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 який є дезертиром, проживає у житловому будинку АДРЕСА_2 .
Отже, після самовільного залишення військової частини ОСОБА_7 змінив своє прізвище та фактичне місце проживання.
Як наслідок, слід вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Крім того, під час розгляду клопотання в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 раніше двічі притягався до кримінальної відповідальності та є обвинуваченим у кримінальному провадження розгляд якого не завершений.
У зв'язку із цим, слідчий суддя приходить до висновку про те, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 буде мати реальну можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він схильний до порушення закону.
Наведене, на переконання суду свідчить про беззаперечне існування ризиків передбачених пунктами 1 і 5 частини першої статті 177 КПК України.
До того ж, з урахуванням даних про особу підозрюваного який двічі притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень; вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього дружини; відсутність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність погашених судимостей у підозрюваного; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; ризик повторення протиправної поведінки та фактичних обставин вчиненого ним діяння, суд приходить до висновку, що застосування до нього одного із більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам передбаченим пунктами 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, під час розгляду клопотання прокурором доведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики передбачені пунктами 1 і 5 частини першої статті 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкція частини п'ятої статті 407 КК України, за якою в силу статті 89 КК України раніше не судимому ОСОБА_4 оголошено про підозру, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
За таких обставин, приходжу до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Одночасно, відповідно до вимог частини четвертої статті 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, у даному випадку використовує процесуальне право і не визначає розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину передбаченого статею 407 КК України.
Воднораз, слідчий суддя враховує норму частини першої статті 75 КПК України відповідно до якої прямо заборонено приймати рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку засудження за кримінальне правопорушення передбачене статтею 407 КК України, вчинене в умовах воєнного стану.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176 - 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України,
Задовольнити клопотання.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України у кримінальному провадженні № 620 240 500 100 021 69 від 10.05.2024 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 закінчує свою дію 20 березня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала не набрала законної сили.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя
Дата складення повного судового рішення - 26 січня 2026 року.