Справа № 462/10165/25
Іменем України
27 січня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділу поліції №1ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої продавцем, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст.184 КУпАП
Згідно з протоколом, ОСОБА_1 , будучи матір'ю малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності до ст. 150 Сімейного кодексу України не виконала свої батьківські обов'язки по вихованню дочки, що проявилось у тому, що ОСОБА_2 29.11.2025 о 12.00 год вийшла з дому та не повернулась, що могло становити загрозу життю та здоров'ю дитини. Місцезнаходження останньої було встановлено працівниками поліції 30.11.2025 о 19.00 год.
В суді ОСОБА_1 не визнала факту вчинення нею адміністративного правопорушення, так як свої батьківські обов'язки вона виконує належним чином. Пояснила, що донька неодноразово тікала з дому, але це пов'язано не з неналежним виконанням батьківських обов'язків, а з особливостями дитячого віку та бажанням проводити більше часу з друзями. Окрім того, вона сама зверталась до органів Національної поліції з приводу зникнення її доньки та з проханням допомогти розшукати. Також повідомила, що донька має психічні розлади та проходить відповідне лікування.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності із ст. 9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Частиною 2 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №992373 від 14.12.2025, не знайшло свого підтвердження твердження про те, в чому проявилася об'єктивна сторона вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП,зокрема про те, чи взагалі ОСОБА_1 ухилялася від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання малолітньої доньки ОСОБА_2 (які саме дії вчинила чи не вчинила ОСОБА_1 спрямовані на ухилення від виконання батьківських обов'язків), чи була заподіяна шкода інтересам малолітньої доньки ОСОБА_2 (потерпілими від вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП є неповнолітні особи по відношенню яких здійснюється ухилення від виконання батьківських обов'язків), як цього вимагає диспозиція ч.2 ст.184 КУпАП.
В зазначених процесуальних документах лише формально вказано про те, що ОСОБА_1 неналежно виконувала свої батьківські обов'язки щодо виховання малолітньої доньки ОСОБА_2 .
Так, відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2025 між Комунальною установою змішаного типу «Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації «Джерело» та ОСОБА_1 укладено Договір №135/724/25 про надання соціальних послуг, згідно з яким сім'ї ОСОБА_1 надається соціальний супровід сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Відповідно до характеристики Середньої загальноосвітньої школи №65 м.Львова на ученицю 7-А класу ОСОБА_2 №376 від 03.12.2025 встановлено, що дівчинка схильна до обману, але ніколи цього не визнає. Класний керівник неодноразова мала бесіду з ОСОБА_3 , але якихось позитивних змін це не дало. З однокласниками ОСОБА_4 не товаришує, здебільшого спілкується зі старшими хлопцями, з ними проводить багато часу, гуляючи в центрі міста. Зі слів матері, прийшовши зі школи, дочка кидає рюкзак, переодягається і йде гуляти в центрі міста. На її прохання виконати домашні завдання, думати про школу, ОСОБА_4 відповідає зухвалими і брутальними фразами, розкиданням речей, предметів, погрозою вистрибнути з другого поверху, тощо. Зі слів матері, умови проживання в дитини хороші: в квартирі зроблений ремонт, сучасні меблі. ОСОБА_4 забезпечена необхідними речами для навчання, добротним сучасним одягом, завжди нагодована, щодня мама дає їй кишенькові гроші. За цей період ОСОБА_4 декілька разів відвідувала практичного психолога, а також дитячого психіатра. Мама підтримає зв'язок з класним керівником у телефонному режимі.
Згідно з Випискою з медичної карти стаціонарного хворого №2180 встановлено, що ОСОБА_2 з 08.01.2026 по 15.01.2026 знаходилась на лікуванні у КНП « 1ТМО м.Львова». Психічний стан: середньої важкості; свідомість не порушена; апетит задовільний; сон збережений; будова тіла правильна. Психічний стан: контакт пасивний, орієнтація щодо місця, часу, в середовищі, що оточує, і власній особі правильна. Зовнішній вигляд недбалий, виглядає втомленою. Під час бесіди постійно користується мобільним телефоном, може переривати контакт для відповідей на дзвінки, що ускладнює продуктивну взаємодію. Обсяг загальних знань відповідає віку, проте відмічаються часті пропуски занять. Мислення логічне. Інтелектуальна продуктивність збережена. Емоційно вольові порушення присутні. Поведінкові порушення: емоційно лабільні, нестійкі, з тенденцією до афективних вибухів, низька толерантність до фрустрації, імпульсивність, знижений контроль поведінки. Згідно слів матері у пацієнтки виражена потреба в увазі (переважно з боку осіб чоловічої статі), схильність до маніпулятивної поведінки та патологічної брехні з метою отримання вигоди; нерозбірливість у міжособистісних стосунках. Критика до власних вчинків часткова. На руках та ногах наявні сліди поверхневих само ушкоджень. Суїцидальні думки та наміри на момент огляду заперечує. Галюцинаторно-маячна симптоматика не виявляється. Пацієнтка заперечує більшість поведінкових порушень, описаних матір'ю. Призначено лікування: супровід психолога, групова терапія, сертралін, неулептил 4%. Стан при виписці: відносно задовільний, стабільний. Рекомендації: спостереження психіатра, супровід психолога, неулептил 4%, сертралін.
Згідно з листом «Центру соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради №4-260810-2416 від 15.01.2026 ОСОБА_5 , мати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скерована відділом «Служба у справах дітей» Залізничного району 05.08.2025 та зарахована на послуги відділення «Служба підтримки сім'ї» 08.08.2025 відповідно до наказу №304. Відповідно до індивідуального плану, ОСОБА_7 рекомендовано відвідувати консультації практичного психолога 1 раз на тиждень. Із 18 консультацій клієнтка відвідала 11. Проведення 7 консультацій не було погоджено у зв'язку з особливостями робочого графіку клієнтки. За час перебування ОСОБА_7 на послугах відділення «Служба підтримки сім'ї» (від 08.08.2025 до 15.01.2026) відбулось 11 Індивідуальних консультацій практичного психолога. За час перебування дитини на відділенні «Термінове влаштування дітей» відбулось 3 зустрічі п. ОСОБА_8 з донькою ОСОБА_3 . За спостереженнями, ОСОБА_4 зневажливо відноситься до мами; застосовує нецензурну лексику. ОСОБА_8 не вміє встановлювати межі дитині; відчуває власну неспроможність впливати на ситуацію. Після зустрічі з дитиною п. ОСОБА_8 була емоційно пригнічена. ОСОБА_5 намагалася налагодити стосунки із донькою; привозила речі, які дитина просила та подарунок на іменини ОСОБА_9 . У перший період ОСОБА_4 відмовлялась від зустрічей з мамою, але згодом погодилась. Усі зустрічі п. ОСОБА_8 з ОСОБА_3 тривали менше 30-ти хвилин. ОСОБА_10 відвідувала фахівців нерегулярно через, з її слів, робочий графік. На початку роботи клієнтка бачила проблему лише у поведінці дитини. У процесі роботи рівень усвідомлення клієнтки зріс, вона демонструє готовність досліджувати власну відповідальність у ситуації конфлікту з дитиною та працювати над зміною власної поведінки.
Судом встановлено, що ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в матеріалах долучених до нього не вдається за можливе встановити той факт, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання її батьківських обов'язків, зокрема, щодо виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За таких обставин суд дійшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки судом не встановлено в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, а враховуючи, що тільки за наявності такого особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності, провадження по справі потрібно закрити.
Оскільки адміністративне стягнення не застосовується, відтак підстав для стягнення судового збору відповідно до ст. 40-1 КУпАП немає.
Керуючись ч. 1 ст. 184, ст.247, 284 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ,передбачене ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: