Справа № 522/24517/25
Провадження № 2/522/748/26
23 січня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Приморського районного суду м. Одеси 07.11.2025 року надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 1755437 про надання споживчого кредиту у розмірі 85 599,95 грн., судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 09.09.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1755437.
21.07.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено Договір факторингу № 21-07/25, відповідно до якого ТОВ «Факторинг Партнерс» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 1755437 від 09.09.2024 року.
Заборгованість відповідача перед позивачем становить 85 599,95 грн, з яких: 19 999,97 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 48 800 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 6 799,98 грн. - заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 10 000 грн. - заборгованість за пенею та/або штрафом.
Матеріали позову суддя отримала 10.11.2025 року.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1990827 від 10.11.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 21.04.2010 року за адресою: АДРЕСА_1 .
12.11.20205 року представник ТОВ «Факторинг Партнерс» надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просили стягнути з ОСОБА_1 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором №1755437 від 09.09.2024 року у розмірі 85 599,95 грн.
Зазначену заяву суддя отримала 13.11.2025 року.
Ухвалою суду від 17.11.2025 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 06.01.2026 року.
До суду 06.01.2026 року від представника ОСОБА_1 - адвокат Дерачевої А.В. надійшов відзив, відповідно до якого відповідач визнає несплачену суму основного боргу у розмірі 5 879 грн.
В обґрунтування відзиву зазначено, що на протязі дії договору, тобто з 09.09.2024р.(350 днів) до 25.08.2025 року, відповідно до додатку 1 до договору повинна вносити 4225 грн. кожні 25 днів. Суму кредиту та проценти за користування. Відповідачка внесла відповідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 1755437 від 09.09.2024р.: 02.10.2024 року - 4521,00 грн.; 25.10.2024 року - 4600,00 грн.; 19.11.2024 року - 5000,00 грн. Усього: 14121 грн. Відповідач за весь час проводив сплату, і не знала що платежі зараховуються на штрафи, а не основний борг. Тобто на цей час із суми взятого кредиту 20000,00 необхідно зняти сплачену суму 14121,00 грн. Борг основного кредиту повинен бути 5879,00 грн. (відповідно до п. 5,6,1, договору).Не сплата даного споживчого кредиту почалась в зв'язку з війною. Основна причина це втрата роботи. На цей час вона найшла роботу, але, потрібно дитину залишати постійно з матір'ю пенсійного віку(хвора людина), або у знайомих. Робота Два дня через два. Заявлена вартість правової допомоги є нерозумною та неадекватною і не підлягає задоволенню.
У судове засідання 06.01.2026 року сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 19.01.2026 року.
До суду 12.01.2026 року від ТОВ «Факторинг Партнерс» надійшла відповідь на відзив, згідно якої просили позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування відповіді на відзив зазначено, що стороною відповідача пропущено встановлений судом строк на подання відзиву. Жодних доказів того, що Додаткова угода була укладена без волевиявлення Відповідача, з порушенням вимог законодавства або без належного інформування про зміну умов кредитування, Відповідачем суду не надано. Як вбачається з наданого розрахунку заборгованості, Відповідач здійснював часткові платежі, однак такі платежі не забезпечили повного та своєчасного виконання зобов'язань за Договором. Зазначені платежі були зараховані Кредитодавцем у порядку, визначеному умовами Договору, а саме: в першу чергу - в рахунок погашення нарахованих процентів за користування кредитними коштами, після чого - в рахунок погашення основної суми боргу. У зв'язку з цим здійснення окремих платежів не припинило нарахування процентів, а лише зменшувало розмір поточної заборгованості. Водночас відповідач не вніс платежів у розмірах та строках, передбачених Графіком платежів, що призвело до збільшення загального строку фактичного користування кредитними коштами та, відповідно, до зростання суми нарахованих процентів. Заявлена до стягнення сума заборгованості сформувалася з урахуванням усіх фактично здійснених Відповідачем платежів, що прямо відображено у розрахунку, та є наслідком неналежного виконання ним договірних зобов'язань, а не наслідком односторонніх дій Кредитодавця. Що стосується оплати за надані послуги з правничої допомоги, зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Спір виник виключно через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду, вважаємо, що заявлена до стягнення сума витрат позивача на правову допомогу є обґрунтованою та співмірною зі складністю даної справи, натомість, зворотного відповідачем не доведено, а тому остання підлягає задоволенню.
У судове засідання 19.01.2026 року з'явилася представник ОСОБА_1 - адвокат Дергачева А.В., позов не визнала. Також не згодна з сумою витрат на правничу допомогу.
ТОВ «Факторинг Партнерс» про причини неявки суд не повідомило.
Суд оголосив про перехід до стадії проголошення рішення, орієнтований час проголошення - 23.01.2026 року.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 09.09.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1755437 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», який підписано електронним підписом позичальника, шляхом введення одноразового ідентифікатора Р187.
Згідно п. 1.1. Договору, На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит в національній валюті України - гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Згідно п. 1.2. Договору, Сума кредиту(загальний розмір) складає: 16 900,00 гривень. Тип кредиту - кредит.
Згідно п. 1.3. Договору, Строк кредиту 350 дні (в) (день).
Згідно п. 1.4. Договору, Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 дні. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком № 1 до цього Договору.
Згідно п. 1.4.1. Договору, У Споживача відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених Договором, на підставі звернення до Товариства у паперовій, формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під частого ініціювання. Кредитор, за наявності у нього всіх необхідних можливостей, засобів і ресурсів, в тому числі з урахуванням оцінки кредитоспроможності Споживача, може направити Споживачу пропозицію щодо продовження строку кредиту/збільшення суми кредиту. Якщо Споживач погоджується з запропонованими умовами продовження строку кредиту/збільшення суми кредиту, Споживачу в Особистому кабінеті/Мобільному застосунку «SelfieCredit», стає доступним до укладання правочин щодо зміни строку кредиту/збільшення суми кредиту, за Договором. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що направлення Товариством вказаних пропозицій Споживачу с правом Товариства, а не обов'язком та залежить від можливостей Товариства та/або оцінки кредитоспроможності Споживача.
Згідно п. 1.5. Договору, Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: п. 1.5.1. Договору, Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.
Згідно п. 1.6. Договору, Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Згідно п. 1.7. Договору, Денна процентна ставка на дату укладання Договору складає: п. 1.7.1. за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 1% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (59150 грн./16900 грн.)/350 дн.*100%=1% в день.
Згідно п. 1.8. Договору, Загальні витрати на дату укладання Договору складають: п. 1.8.1. Договору за стандартною ставною за весь строк користування кредитом 59150 грн.
Згідно п. 1.9. Договору, Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: п. 1.9.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2499,48% річних.
Згідно п. 1.10. Договору, Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: п. 1.10.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 76 050 грн..
Згідно п. 2.1. Договору, Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . У випадку, якщо після здійснення (ініціювання здійснення) Товариством платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь-яких причин, які не залежать від Товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки), Сторони укладають додаткову угоду про зміну платіжних реквізитів Споживача для надання кредиту за цим Договором. При цьому, така додаткова угода може бути укладена лише протягом 24-х годин з моменту прийняття Товариством рішення про надання кредиту Споживачу. Якщо Сторони з будь-яких причин у вказаний строк не укладуть вказану додаткову угоду Споживач втрачає право отримати кредитні кошти за цим Договором, а у Товариства не виникає прострочення кредитора.
Згідно п. 2.2. Договору, Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 09.09.2024 року або 10.09.2024 року.
Згідно п. 3.1. Договору, проценти, що нараховуються за цим договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Згідно п. 5.1. Договору, Сторони домовились, що-повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.5.3. Договору.
Згідно п. 5.3. Договору, У разі направлення Споживачем коштів з метою дострокового повернення в повному обсязі або частково заборгованості за кредитом (якщо відсутня інша заборгованість, з урахуванням черговості передбаченої пунктом 5.6. цього Договору), проценти за фактичний термін користування кредитом повинні бути сплачені до моменту такого повернення, тобто вважається що строк сплати таких процентів настав в момент отримання такого платежу. Якщо, після сплати Споживачем таких процентів, у Споживача залишаються несплаченими штрафи, решта коштів направляється на сплату штрафів. Залишок коштів (за наявності) направляється на дострокове повернення (частково або в повному обсязі) суми (тіла) кредиту.
Згідно п. 5.6. Договору, Споживач здійснює платежі з повернення заборгованості за Договором у розмірі та строки визначені Договором. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги Товариства у черговості визначеній в Законі України «Про споживче кредитування», зокрема:
п. 5.6.1. у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;
п. 5.6.2. у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом;
п.. 5.6.3. у третю чергу здійснюється сплата неустойки та інших платежів відповідно до Договору.
Для цілей цього пункту Договору, під «недостатністю суми здійсненого платежу» розуміється, сума платежу, яка надійшла з метою виконання зобов'язань за Договором, але якої, на дату зарахування на користь Товариства, не вистачає для сплати простроченої заборгованості (заборгованість за Договором, строки сплати якої прострочені, за наявності), поточної заборгованості (заборгованість за Договором, строки сплати якої наступили, згідно Графіка платежів та/або умов Договору(але не прострочені), за наявності) та сплати штрафу(за наявності).Платіж (його частина), що надійшов на користь Товариства з метою дострокового погашення суми (тіла) кредиту (його частини), строк сплати якого ще не настав, відповідно до Графіку платежів, може бути направлений на погашення суми (тіла) кредиту, після дотримання черговості, визначеної в п.5.6 (5.6.1-5.6.3), зокрема, після сплати простроченої заборгованості, поточної заборгованості та штрафів (за наявності).
Згідно п. 6.4. Договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов'язаний сплатити товариству штраф: п. 6.4.1. у розмірі 2 535,00 гривень на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання; п. 6.4.2. та у розмірі 185,90 гривень починаючи з п'ятого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Згідно п. 9.2. Договору, Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та до строку, вказаного в п. 1.3. Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, зо Договором будуть наявні невиконані грошові зобов'язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов'язань за ним.
Згідно п. 9.3. Договору, Усі неврегульовані цим Договором правовідносини Сторін регулюються чинним законодавством України.
Згідно п. 9.10. Договору, Всі додатки до цього Договору підписані Сторонами є невід'ємною частиною Договору.
У Розділі 10 Договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника ОСОБА_1 , її місце проживання, податковий номер, дані його паспорта гр. України, електронна адреса, номер телефону, а також електронний підпис одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) Р187.
Як вбачається з Графіка платежів, який є додатком № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 1755437 від 09.09.2024 року, датою видачі кредиту є 09.09.2024 року, датою останнього платежу є 25.08.2025 року. Реальна річна процентна ставка 2499,48 %. Загальна вартість кредиту становить 76 050 грн. Проценти за користування кредитом 59 150 грн.
Відповідач ОСОБА_1 також підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р187 паспорт споживчого кредиту, відповідно до умов якого строк кредитування становить 350 днів; тип кредиту - кредит; мета споживчі (особисті) потреби; спосіб та строк надання кредиту - шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки зазначеної споживачем не пізніше двох календарних днів від дати підписання договору; стандартна процентна ставка становить 366 % річних (1,00 % в день); тип процентної ставки - фіксована; загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 59 150 грн; орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 76 050 грн; реальна річна процентна ставка, відсотків річних 2499,48 %.
17.09.2024 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Селфі Кредит» Додаткову угоду до Договору № 1755437 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 09.09.2024 року.
Згідно п. 1. Додаткової угоди, Сторони домовились збільшити суму кредиту на 3 100,00 гривень, в зв'язку з чим погодили внести наступні зміни до Договору:
Згідно п. 1.1 Додаткової угоди, Викласти п.1.2. Договору в новій редакції:
«1.2. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 20000 гривень Тип кредиту - кредит.»
Згідно п. 1.2. Додаткової угоди, Викласти Додаток №1 до Договору в новій редакції, що додається.
Згідно п. 1.3. Додаткової угоди, Враховуючи збільшення загальної суми кредиту, Сторони також визначають, що на момент укладення цієї Додаткової угоди:
• Денна процента ставка складе:- за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1% в день.(Розрахунок (69721 грн. / 20000 грн. ) / 350 дн. ? 100 % = 1 % в день.
• Загальні витрати зазначені в Договорі на дату його укладання, збільшяться та складуть:- за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 69721 грн.
• Орієнтовна реальна річна процентна ставка зазначена в Договорі на дату його укладання, складе:- за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2495.64 % річних.
• Орієнтовна загальна вартість кредиту зазначена в Договорі на дату його укладення, збільшиться та складе:- за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 89721 грн.
Обчислення денної ставки, орієнтовної реальної річної ставки, загальних витрат та орієнтовної загальної вартості кредиту базуються на припущені, що Договір залишається дійсним протягом погодженого строку, Товариство та Споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі, а всі вищезазначені показники, в тому числі строк кредиту для визначення денної ставки, обраховуються з моменту укладення Договору до закінчення погодженого строку кредиту.
Згідно п. 2. Додаткової угоди, Надання частини кредиту у сумі, на яку збільшено загальний розмір кредиту здійснюється за платіжними реквізитами, вказаними в п.2.1 Договору. Дата надання частини кредиту: 17.09.2024 року.
Згідно п. 3. Додаткової угоди, Внести зміни до підпункту 6.4.1. та підпункту 6.4.2. пункту 6.4. Договору щодо розміру штрафу та викласти їх у новій редакції: «6.4.1. у розмірі 3000 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та6.4.2. у розмірі 220 гривень починаючи з 5(п'ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Додаткова угода до Договору № 1755437 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 09.09.2024 року підписана електронним підписом одноразовим ідентифікатором В543.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 1755437 від 09.09.2024 року в редакції Додаткової угоди від 17.09.2024 року, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором В543, датою видачі кредиту є 09.09.2024 року та 17.09.2024 року, датою останнього платежу є 25.08.2025 року. Реальна річна процентна ставка 2495,64 %. Загальна вартість кредиту становить 89 721 грн. Проценти за користування кредитом 69 721 грн.
Зазначені правовідносини регулюються такими нормами права.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Частиною 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Із змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що він містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.
Згідно положень ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до листа ТОВ «ПЕЙТЕК» від 22.07.2025 року за вих. № 20250722-328, 09.09.2024 року об 12:09:16 на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 від ТОВ «Селфі Кредит» перераховано кошти в сумі 16 900,00 грн.
Відповідно до листа ТОВ «ПЕЙТЕК» від 22.07.2025 року за вих. № 20250722-329, 17.09.2024 року об 15:07:08 на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 від ТОВ «Селфі Кредит» перераховано кошти в сумі 3 100,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Селфі Кредит» за Договором № 1755437 від 09.09.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 перед позичальником станом на 21.07.2025 року становить 78 799,97 грн., яка складається з: 19 999,97 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 48 800 грн. - заборгованість за відсотками, 10 000 грн. - заборгованість по штрафним санкціям.
Доказів на користь того, що відповідачем була погашена уся заборгованість, до суду надано не було. Договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.
Суд вважає доведеним факт укладення 09.09.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 . Договору № 1755437 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» та Додаткової угоди від 17.09.2024 року, та виконання первісним Кредитодавцем свого зобов'язання щодо надання кредиту у сумі 20 000 грн.
Зазначене не спростовано відповідачем.
Щодо переходу права вимоги.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частинами 1-3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Норми права , що регулюють переуступку прав вимоги.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 24.04.2018 року по справі № 914/868/17 зроблено висновок, що відповідно до положень ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги щодо майбутніх вимог можливе тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Отже, відповідно до вимог чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
21.07.2025 року укладено Договір факторингу № 21-07/25 відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 1755437 про надання споживчого кредиту від 09.09.2024 року.
Копією платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 539770001 від 21.07.2025 року підтверджується, що ТОВ «Факторинг Партнерс» перерахувало ТОВ «Селфі Кредит» суму в розмірі 2 400 344 грн. згідно з договором факторингу № 21-07/25 від 21.07.2025 року.
Відповідно до Реєстру боржників від 21.07.2025 року до договору факторингу № 21-07/25 від 21.07.2025 року, до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 1755437 про надання споживчого кредиту від 09.09.2024 року в загальній сумі 78 799,97 грн., з яких: 19 999,97 грн. заборгованість за тілом кредиту, 48 800 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 10 000 грн. - заборгованість по штрафах.
Таким чином суд вважає, що доведено позивачем права вимоги за кредитним договором.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів станом на 17.10.2025 року за користування кредитом за Договором № 1755437 від 09.09.2024 року, становить 85 599,95 грн., з яких: 19 999,97 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 48 800 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 6 799,98 грн. - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 10 000 грн. - заборгованість за пенею та/або штрафами.
17.09.2025 року за вих.№ 16525809 ТОВ «Факторинг Партнерс» направило ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень основного зобов'язання за Договором № 1755437 від 09.09.2024 року у сумі 85 599,95 грн.
Вирішуючи спір суд виходить із наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Доводи сторони відповідача щодо врахування внесених грошових коштів у розмірі 14 121 грн. до заборгованості по тілу кредиту суд не бере до уваги, оскільки зазначені грошові кошти первісним Кредитодавцем були зараховані на погашення простроченої суми кредиту та прострочених відсотків згідно п. 5.6 Договору.
Дослідивши розрахунок щодо заборгованості та нарахованих процентів, суд констатує, що відповідачем не надано доказів на спростування зазначеного розрахунку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором № 1755437 від 09.09.2024 року у розмірі 75 599,95 грн., з яких: 19 999,97 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 48 800 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 6 799,98 грн. - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості).
Щодо стягнення суми заборгованості за штрафом в розмірі 10 000 грн.
Так, особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі №320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год 24 лютого 2022 року, який триває донині.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 року у справі № 183/7850/22.
Відповідно до умов кредитного договору відповідачем був укладений саме споживчий кредитний договір, а тому в цьому випадку мають застосовуватись саме норми Закону України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим вимога про стягнення штрафів у розмірі 10 000 грн. не підлягає задоволенню.
У зв'язку з вище викладеним суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, а тому стягненню підлягає заборгованість по кредиту та процентам у загальному розмірі 75 599,95 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн. Оскільки позов задоволено частково на 88,31 %, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно - у розмірі 2 674,02 грн.
Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» у позовній заяві просив стягнути з відповідачки на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 25 000 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду надано: копію договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, заявку про надання юридичних послуг № 1283 від 01.09.2025 року та витяг з Акту № 19 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025 року, щодо надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості: ОСОБА_1 , договір № 1755437, згідно якого сторони погодили, що сума витрат, за надання замовником послуг по справі становить 25000 грн. та складається з: надання усної консультації 2 год. - 4 000 грн., підготовка позиції 3 год. - 6 000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 5 год.- 15 000 грн.
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14.11.2018 року у справі № 753/15687/15.
Крім того витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18).
Враховуючи задоволення позову, а також беручи до уваги, що відповідачем подано заяву про зменшення судових витрат, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 15 000 грн. на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 207, 509, 524-526, 530, 536, 549-551, 610-612, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43, 64, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521) заборгованість за Договором № 1755437 про надання споживчого кредиту «NewShort» від 09.09.2024 року у розмірі 75 599 (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 95 копійок, з яких:
- 19 999,97грн. - заборгованість за основним зобов'язання;
- 48 800 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги;
- 6 799,98 грн. - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості).
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521) витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521) судовий збір у розмірі 2 674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 02 копійки.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складено 27.01.2026 року.
Суддя Л.В. Домусчі