Справа № 509/2223/25
22 січня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Овідіополь Одеського району Одеської області заяву захисника ОСОБА_3 про зміну обов'язків, покладених на ОСОБА_4 вироком суду від 15 вересня 2025 року у кримінальному провадженні № 12024162160000942 від 25 жовтня 2024 року за обвинуваченням, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України
В проваджені Овідіопольського районного суду Одеської області перебувало зазначене кримінальне провадження.
Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 вересня 2025 року, ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та їй призначене покарання у вигляді 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. Відповідно до ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки, а також покладено обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Захисник ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про зміну покладених на засуджену обов'язків на підставі п. 13-3) ч. 1 ст. 537 КПК України, в якій просила звільнити засуджену від обов'язку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Свою заяву захисник мотивувала тим, що ОСОБА_4 має статус постійного резидента США, періодично виїжджає до своєї доньки ОСОБА_5 , яка народилась, проживає та працює в США.
Таким чином з об'єктивних причин, ОСОБА_4 має виїжджати на невеликий проміжок часу до США з метою уникнення ризику втрати відповідного статусу резидента.
Захисник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали заяву, в якій підтримали подане клопотання, просили його задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи, повідомлявся належним чином.
22.01.2026 р. на адресу суду надійшла заява представника ОРВ №2 філії ДУ "Центр пробації" в Одеській області про розгляд справи за відсутності представника, підтримав вказану заяву, не заперечував проти її задоволення.
Вивчивши матеріали судової справи, суд доходить таких висновків.
Відповідно до п. 13-3) ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про зміну обов'язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням.
Встановлено, що 15 вересня 2025 року вироком Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_4 було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та засуджено до 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ч.ч. 1, 3,4 ст. 75, п.п.1, 2, п. 4 ч. 3 ч. 1 ст. 76, ст. 104 КК України засуджену звільнено від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї судом обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Як вбачається з наданих захисником документів, ОСОБА_4 має доньку ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Нью-Йорк. Згідно довідки від 04 грудня 2025 року компанії Garan Incorporated, ОСОБА_5 працює в офісі компанії у м.Нью Йорку та обіймає посаду менеджера з електронної комерції та цифрових продажів з 17 липня 2023 року.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про пробацію» від 05 лютого 2015 року, в редакції станом на день розгляду справи, метою пробації є забезпечення безпеки суспільства шляхом виправлення засуджених, запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, з метою прийняття судом рішення про міру їхньої відповідальності.
Згідно із положеннями ч.1 ст. 10 Закону України «Про пробацію» наглядова пробація - це здійснення наглядових та соціально-виховних заходів щодо засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, пробаційного нагляду, осіб, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді пробаційного нагляду, громадських робіт або виправних робіт, осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, виконання покарання у виді штрафу, а також направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання до виправних центрів.
Відповідно до ст.163 КВК України, нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців- командирами військових частин.
Згідно із положеннями ч.ч.3,4 ст.164 КВК України, звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу. У разі якщо засуджений з незалежних від нього обставин не може виконати обов'язок (обов'язки), покладені на нього судом, уповноважений орган з питань пробації направляє до суду обґрунтоване подання про зміну таких обов'язків.
Відповідно до ст.534 ч.5 КПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом".
Статтею 537 КПК України регламентовано перелік питань, які вирішуються судом під час виконання вироків. Згідно з положеннями п.13-3 ч.1 цієї статті суд вирішує в тому числі питання про зміну обов'язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням.
Положеннями ст.539 КПК України регламентовано порядок вирішення судом питань, пов'язаних з виконанням вироку.
Виконання вироку - завершальна стадія кримінального процесу, в якій вирок суду, що одержав законну силу, звертається до виконання і безпосередньо реалізуються рішення суду про покарання, про відшкодування шкоди, про виправдання і звільнення з-під варти, тощо, та вирішуються питання, що виникають у зв'язку зі зверненням вироку до виконання і його виконанням. Обов'язковість рішень суду є конституційним принципом правосуддя, що знайшов закріплення встатті 129 Конституції України.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку, розглядається суддею одноособово, крім питання щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, розгляд якого здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням положень цього розділу.
Ч.1 ст.539 КПК України визначено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Враховуючи поведінку та особу засудженої ОСОБА_4 , наявність у неї сімейних зв'язків і фактичне проживання доньки засудженої поза межами України, повне погашення стягнутих з неї вироком суду процесуальних витрат, а також відшкодування в повному обсязі збитків потерпілому ОСОБА_6 , ставлення засудженої до вчиненого та позитивні просоціальні моделі її поведінки, суд погоджується з доводами захисника про те, що виконання покладеного вироком суду обов'язку на ОСОБА_4 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації в подальшому не є необхідним.
За таких обставин суд вважає, що засуджену можливо звільнити від покладеного на неї вироком суду обов'язку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Враховуючи викладене, заява захисника підлягає задоволенню.
Керуючись п. 13-3) ч. 1 ст. 537, ст.ст. 369-372, 539 КПК України
Заяву захисника ОСОБА_3 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від покладеного на неї вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 вересня 2025 року (справа №509/2223/25) обов'язку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1