26 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 754/413/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В., - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рагаш проперті" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 (колегія суддів: Коробенко Г. П., Сибіга О. М., Тарасенко К. В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2025 (суддя Трофименко Т. Ю.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рагаш проперті" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра Ком", Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Жукової Юлії Вікторівни про витребування майна із чужого незаконного володіння,
06.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Рагаш проперті" (далі - ТОВ "Рагаш проперті") звернулося до Господарського суду міста Києва з уточненим позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра Ком" (далі - ТОВ "Лібра Ком"), Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" (далі - КП "Житлоінвестбуд-УКБ") про витребування майна із чужого незаконного володіння.
04.08.2025 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025, повний текст якої складений 10.11.2025, про відмову у задоволенні позову.
21.11.2025 ТОВ "Рагаш проперті" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2025 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.
13.01.2026 Верховний Суд постановив ухвалу, якою повернув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рагаш проперті" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2025 у справі № 754/413/22 скаржнику з доданими до неї матеріалами га підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
16.01.2026 ТОВ "Рагаш проперті" повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Разом з касаційною скаргою, ТОВ "Рагаш проперті" подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2026 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.
Відповідно до частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з цією процесуальною нормою суд касаційної інстанції у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008, № 3236/03, § 41)).
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів враховує те, що первісна касаційна скарга була подана в межах строку, передбаченого частиною другою статті 288 ГПК України.
Згідно з частиною третьою статті 288 ГПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що скаржником в найкоротші строки повторно подано касаційну скаргу після її повернення судом, колегія суддів визнає наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції поважними.
Дослідивши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що її подано з дотриманням вимог статей 287 - 291 ГПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 294 цього Кодексу в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, наполягаючи на тому, що суд апеляційної інстанції не врахував правових позицій Верховного Суду, викладених у:
- постанові від 10.04.2024 у справі № 910/3419/22 про те, що якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване одночасно за двома особами як нібито на два різні об'єкти, які є однією й тією ж нерухомістю, то обидві особи володіють таким нерухомим майном, але володіння кожної з цих осіб є неповноцінним. Ця особливість не змінює характеру порушення прав та інтересів постраждалої особи, яке полягає у позбавленні її порушником повноцінного володіння спірним майном. Тому належному способу захисту прав та інтересів постраждалої особи відповідає позовна вимога про витребування спірного нерухомого майна.
- постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункти 43, 89), про те, що факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння);
- постанові від 19.06.2024 у справі № 910/9948/23 (пункт 33, пункти 35, 41) одночасне існування державної реєстрації кількох прав власності на один і той самий об'єкт нерухомого майна суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів особи, за якою право власності на нерухоме майно зареєстровано первинно та не припинялося (така правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 823/378/16, від 07.08.2019 у справі № 193/11/17 та від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 914/520/18).
Беручи до уваги наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження.
За змістом статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, то в разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву.
Керуючись статтями 234, 287- 290, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Рагаш проперті" про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Рагаш проперті" строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025.
3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рагаш проперті" та здійснити перегляд судових рішень у відкритому судовому засіданні 25 лютого 2026 року о 16:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 10 (кабінет № 332).
4. Учасники мають право подати до Верховного Суду за вказаною вище адресою або через систему "Електронний суд" відзиви на касаційну скаргу до 16 лютого 2026 року, відсутність яких не перешкоджає здійсненню касаційного перегляду.
5. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет" за вебадресою: http://supreme.court.gov.ua.
6. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов'язковою. Верховний Суд також роз'яснює про право сторін подати заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також про їх право брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку статті 197 Господарського процесуального кодексу України. Сторони також можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
7. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 754/413/22.
8. Надіслати копію цієї ухвали до Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач