8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" січня 2026 р.м. ХарківСправа № 917/1749/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" (вул. Кириченко Раїси, буд.1, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 25155206)
про стягнення 1 266 028,69 грн
за участю представників:
позивача - Мазан О.І., в режимі відеоконференції,
відповідача - Будігай О.В., в режимі відеоконференції,
Військова частина НОМЕР_1 08.09.2025 звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" про стягнення пені в розмірі 1 266 028,69 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Державного контракту (Договір підряду) на будівництво фортифікаційних споруд № 131/4Д від 01.05.2025 та приписів чинного законодавства, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з виконання робіт у передбачені умовами договору строки.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.09.2025 по справі №917/1749/25 справу № 917/1749/25 за вищевказаною позовною заявою передано до Господарського суду Харківської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2025 для розгляду справи № 917/1749/25 призначено суддю Кухар Н.М.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.10.2025 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі №917/1749/25 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.
10.10.2025 до суду надійшла заява позивача, в якій він просить здійснювати розгляд справи № 917/1749/25 за правила територіальної юрисдикції (підсудності) за місцезнаходженням відповідача. Заяву обґрунтовано тим, що у Господарському суді Полтавської області розглядається аналогічна справа (суддя Ківшик О.В.) і сторонами у даній справі є ті ж самі сторони (позивач - військова частина НОМЕР_1 , відповідач - ТОВ "Ремтехналадка"). При подані позову, позивач керувався ч. 1 ст. 27 ГПК України, згідно з якою позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Суд не вбачає підстав для задоволення вищевказаної заяви позивача з огляду на те, що за приписами частин 6, 7 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, спори між судами щодо підсудності не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Водночас, суд зазначає, що позивачем не було реалізоване його процесуальне право на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Полтавської області від 10.09.2025 по справі № 917/1749/25. Ухвала Господарського суду Полтавської області від 10.09.2025 по справі № 917/1749/25 є чинною, а відтак підлягає виконанню відповідно до ст. 129-1 Конституції України.
Також 10.10.2025 позивачем було подано до суду письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог. Зокрема, щодо кошторисної документації, визначення вартості об'єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни).
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 24.10.2025, відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач всупереч вимогам п. 6.1 Договору, не передав відповідачу необхідну проектну документацію за укладеним Державним контрактом № 131/4D, внаслідок чого відповідач, як підрядник, був позбавлений можливості належним чином виконувати свої зобов'язання за укладеним правочином. Відповідач також не погодився з розрахунком штрафних санкцій та зазначив, що діями відповідача не завдано жодних збитків (шкоди) позивачу. Відтак, відповідач вважає, що він повинен бути звільненим від відповідальності, оскільки невиконання зобов'язання сталося через обставини, що фактично не залежать від волі відповідача.
27.10.2025 до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача на позовну заяву, в якій позивач визнав аргументи, викладені у відзиві, необґрунтованими та відхилив їх з огляду на те, що військовою частиною НОМЕР_1 , як замовником будівництва, було скеровано на адресу відповідача (як потенційному учаснику - підряднику) інвесторську кошторисну документацію (нульова модель кошторису) в формі електронного файлу, без поточних цін трудових та матеріально-технічних ресурсів, з метою дотримання конкурентної процедури. При цьому, підрядник не звертався до замовника про необхідність направлення йому додаткової чи іншої документації по об'єкту, з тієї причини, що відсутність такої унеможливлює виконання ним робіт на такому об'єкті. Ні в позовній, ні в претензії, яка передувала зверненню з позовом до суду, позивач не вказував про факт понесення матеріальних збитків. Нарахування відповідачу пені здійснено не в порівнянні з понесеними збитками майнового характеру, а згідно з умовами Договору, статті 231 Господарського кодексу України (в редакції, діючій на дату існування правовідносин між сторонами), статті 121-1 Бюджетного кодексу України. Вина з боку підрядника виражається у вигляді невиконання взятих на себе зобов'язань по умовам Договору, а належних доказів того, що таке зобов'язання не було виконане внаслідок відповідних обставин ним не надано. Щодо розрахунку пені, позивач зазначив, що в одному випадку (131 080,99 грн) розмір пені вираховується з кожного етапу невиконаних робіт, а в іншому (1 134 947,70 грн) - з Договірної ціни. Також позивач зазначив, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката є завищеним, та не відповідає вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, у зв'язку з чим просив суд відмовити у задоволенні цієї вимоги відповідача.
03.11.2025 відповідач надав до суду письмові заперечення на відповідь позивача на відзив на позовну заяву, в яких відповідач відхилив пояснення, міркування та аргументи позивача, а також позовні вимоги в повному обсязі у зв'язку з їх необґрунтованістю та хибність через невідповідність фактичним обставинам справи та через відсутність правових підстав для задоволення поданого позову.
Протокольною ухвалою господарського суду від 06.11.2025 підготовче провадження у справі № 922/1749/25 було закрито, розгляд справи по суті призначено на 04.12.2025 о 14:00.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті була оголошена перерва з 04.12.2025 до 15.01.2026 до 14:00.
15.01.2026, після перерви, присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
01.05.2025 між військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремтехналадка» (Підрядник, відповідач у справі) було укладено Державний контракт (Договір підряду) на будівництво фортифікаційних споруд № 131/4Д (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору, в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами виконати Роботи з будівництва об'єкту: “Нове будівництво лінії невибухових інженерних загороджень № 3.1.2 в Харківській області» (далі - Об'єкт), а Замовник зобов'язується прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість.
Код ДК 021:2015: 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи.
Відповідно до п. 2.1 Договору, вартість робіт по Договору визначена за Договірною ціною (Додаток № 1) і складає 45 397 907,84 грн, в тому числі ПДВ 7 566 317,97 грн, та є складовою частиною вартості робіт по Об'єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об'єкту.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що строки виконання робіт за цим Договором визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4) та встановлюються до "20" червня 2025 року включно.
Згідно з календарним планом виконання робіт (Додаток 4 до Договору), до "20" червня 2025 року в повному обсязі мали бути завершені всі роботи з будівництва Об'єкту.
Підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5 (п'яти) календарних днів після підписання Договору підряду (п. 3.2 Договору).
Згідно з п.п. 4.4.2 та п.п. 4.4.5 п. 4.4 Договору, Підрядник зобов'язаний: виконувати, з використанням власних ресурсів та у встановлені строки, всі роботи, обумовлені Договором у відповідності із затвердженою проєктно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу Об'єкта за актом у визначений Договором строк (пункт 3.1 Договору); своєчасно забезпечувати Об'єкт будівельними матеріалами, дотримуючись календарного графіка виконання робіт. Усі матеріали, що застосовуються при виконанні робіт, повинні бути сертифікованими і відповідати діючим нормативним вимогам.
Порядок приймання-передачі робіт передбачено Розділом 10 Договору.
Пунктами 13.1 та 13.2 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним Договором, Сторони несуть відповідальність передбачену цим Договором та чинним законодавством України. Підрядник несе відповідальність за якість і строки виконання робіт по Об'єкту, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
Відповідно до п. 17.2 Договору, Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), але не пізніше ніж до 31.12.2025. У частині оплати - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
Проте, як вказує позивач, всупереч вказаним вище умовам Договору, відповідачем не виконані належним чином взяті на себе зобов'язання по виконанню робіт у передбачені умовами Договору строки.
Пунктом 13.3 Договору передбачено, що за порушення терміну початку виконання робіт по Об'єкту, Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% Договірної ціни за кожний день не розпочатої роботи.
За порушення строків завершення будівництва по Договору, Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1% Договірної ціни, за кожний день такого прострочення, а за прострочення понад 30 днів з Підрядника додатково стягується штраф в розмірі 7% вказаної вартості (пункт 13.6 Договору).
Календарним планом виконання робіт (Додаток 4 до Договору), Сторони узгодили графік і строки виконання робіт Підрядником.
Згідно з Актом приймання-передачі будівельного майданчику від 29.04.2025, Підряднику передано Об'єкт будівництва.
Факт порушення строків виконання зобов'язань по умовам Договору позивач підтверджує відсутністю станом на 20.06.2025 Актів приймання виконаних будівельних робіт, на обсяг, від якого військова частина НОМЕР_1 розраховувала штрафні санкції.
В підтвердження часткового виконання робіт (в тому числі несвоєчасного виконання робіт), між Сторонами було підписано Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3 (від 06.06.2025, 19.06.2025, 02.07.2025) та Акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в (№ 1 від 06.06.2025, № 2 від 19.06.2025, № 3 від 02.07.2025) на загальну суму 23 915 631,12 грн. Додатково Акти приймання виконаних будівельних робіт були підписані також інженером технічного нагляду.
Вказані роботи оплачені позивачем на користь відповідача повністю на загальну суму 23 915 631,12 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 363 від 09.06.2025, № 531 від 25.06.2025, № 747 від 07.07.2025.
Додатково, факт проведення розрахунків між сторонами підтверджується складеним між ними станом на 21.07.2025 актом звірки взаємних розрахунків за договором № 131/4Д від 01.05.2025.
Посилаючись на те, що відповідачем було порушено зобов'язання, пов'язане з виконанням державного контракту, та виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України, і при цьому наявний факт несвоєчасного виконання взятих підрядником на себе зобов'язань за умовами Державного контракту (Договору підряду) на будівництво фортифікаційних споруд № 131/4Д від 01.05.2025, позивач вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача пені у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України та ст. 121-1 Бюджетного кодексу України.
Крім того, позивач зазначає, що відповідно до пункту 13.6 Договору, за порушення строків завершення будівництва (20.06.2025), з Підрядника підлягає стягненню пеня у розмірі 0,1% Договірної ціни, за кожний день такого прострочення.
Отже, за розрахунком позивача, з відповідача підлягає стягненню 1 266 028,69 грн пені, з яких:
- пеня в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, що становить 131080,99 грн;
- пеня в розмірі 0,1% Договірної ціни за кожний день прострочення завершення будівництва, згідно пункту 13.6 Договору, що становить 1134947,70 грн.
Заперечуючи проти позову, відповідач у своєму відзиві на позов зазначає, що позивач всупереч вимогам п. 6.1 Договору, не передав відповідачу необхідну проектну документацію за укладеним Державним контрактом № 131/4D, внаслідок чого відповідач, як підрядник був позбавлений можливості належним чином виконувати свої зобов'язання за укладеним правочином.
Водночас, позивач у своїй відповіді на відзив стверджує, що 16.04.2025 ним було передано відповідачу Договірну ціну на будівництво Об'єкта, з розбивкою вартості робіт в межах ціни Договору, а також файл, в якому сформовано в електронному вигляді вищевказана Договірна ціна.
А отже, на думку позивача, ним були виконані вимоги п. 6.1 укладеного Договору, та відповідач отримав необхідну для виконання робіт проєктну документацію.
Проте, суд не погоджується з такою позицією позивача з огляду на наступне.
Проаналізувавши умови вищезазначеного договору, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 875-886 ЦК України та статей 317-324 ГК України.
Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.
Згідно з ч.1 ст.879 ЦК України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором підряду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 317 Господарського кодексу України, будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно приписам ст. 318 Господарського кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.
З правового аналізу вказаних норм права вбачається, що здійснення проведення будівництва та пов'язаних з ним будівельних робіт за договором будівельного підряду підрядником повинно бути здійснено відповідно до проектно-кошторисної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт, що міститься в спірному договорі.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №345 від 16.05.2011 затверджено порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів.
У пункті 3.17 Державних будівельних норм України А.2.2-3-2012 (надалі ДБН) визначено, що проектна документація - це затвердженні текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
Пунктом 11 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" також визначено, що проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
Порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із будівництвом об'єктів визначений загальними умовами укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві, які прийняті відповідно до положень Цивільного кодексу України та затверджені постановою Кабінету Міністрів України N 668 від 01.08.2005.
Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005р. «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» кошторисна документація - це кошториси та інші документи, пов'язані із складанням (розрахунки, обґрунтування, пояснення, відомості про ресурси тощо) і необхідні для визначення кошторисної вартості будівництва та договірної ціни. Проектною документацією є текстові та графічні матеріали, затверджені в установленому порядку, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, а також кошториси об'єкта будівництва.
Проектно-кошторисна документація має містити об'єктні та локальні кошторисні розрахунки, об'єктні та локальні кошториси, кошториси на окремі види робіт, інші розрахунки витрат на будівництво, договірну ціну.
Також положення Загальних умов застосовуються щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд.
Відповідно до пункту 2 Загальних умов ці умови є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду у будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).
У пункті 3 Загальних умов наведено визначення поняття "проектна документація", відповідно до якого це текстові та графічні матеріали, затверджені в установленому порядку, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, а також кошториси об'єкта будівництва, та визначення поняття "кошторисна документація", відповідно до якого це кошториси та інші документи, пов'язані зі складанням (розрахунки, обґрунтування, пояснення, відомості про ресурси тощо) і необхідні для визначення кошторисної вартості будівництва та договірної ціни.
Цим же пунктом Загальних умов встановлено, що договір підряду окрім складання та узгодження між сторонами самого тексту договору підряду передбачає складання та погодження договірної документації, до складу якої входять проектна, кошторисна, тендерна документація, тендерні пропозиції, акцепт тендерної пропозиції, повідомлення, запити, претензії тощо), які встановлюють, конкретизують, уточнюють або змінюють умови договору підряду.
Пунктом 5 Загальних умов визначено, що істотними умовами договору підряду є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта); права та обов'язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання. У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі для регулювання взаємовідносин умови.
Таким чином, з аналізу норм чинного законодавства вбачається, що при укладанні договору будівельного підряду істотною умовою є узгодження сторонами відповідної проектно-кошторисної документації.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2025р. під час судового засідання року представником відповідача було подано до суду усне клопотання про витребування проектно-кошторисної документації за Державним контрактом № 131/4D, та докази вручення вказаної документації Відповідачу.
Проте в задоволенні вищезазначеного клопотання було відмовлено судом, оскільки позивачем в судовому засіданні було наголошено про те, що ним було направлено кошторис , в якому міститься документація достатня для будівництва та виконання договору, а також що у нього відсутня будь- яка інша документація. При цьому, позивач зазначає, що відповідач не звертався до нього для отримання додаткової чи іншої документації.
Таким чином, позивач у судовому засіданні та у своїй відповіді на відзив фактично визнав факт ненадання в повному обсязі, передбаченої п. 6.1 Договору узгодженої проєктної документації , а також не надав до суду Доказів такої передачі відповідачу .
Суд відхиляє доводи позивача , що ним була надіслана документація по об"єкту на електронну адресу Підрядника, що підтвержується листом від 15.04.2025р № 5/227, з огляду на наступне.
Як вбачається з тексту вищезазначеного листа, Військовою частиною було зроблено пропозицію щодо можливої участі у процедурах та в здійсненні будівництва Відповідачем, а також надіслано посилання на Методичні рекомендації щодо влаштування невибухових інженерних загороджень та електроний варіант " нульової" моделі кошторису.
Також , в цьому листі зазначено, що конкретні обсяги робіт визначатимуться додатково, після визначення переможця закупівлі, та підлягатимуть коригуванню після завершення проектування кожної окремої ділянки лінії загороджень безпосередньо ув"язаної з умовами місцевості в районі будівництва, розробленої на основі схеми військового командування , в межах відповідальності якого планується будівництво.
З копії роздруківки з електроної пошти , яка долучена до цього листа , взагалі не можливо підтвердити , що саме було надіслано Відповідачу під назвою "Заявка на виконання робіт".
Отже, виходячи зі змісту цього листа , будь-якого направлення на адресу Відповідача згідно з вимогами законодавства проектно-кошторисной документації, затверженої після укладення Договору, не вбачається.
Доказів узгодження та надання Замовником Підряднику проектної документації, що визначає обсягі, зміст робіт та інші вимоги , які ставляться до робіт , як цього вимагають ст. 875 ЦК України та ст. 318 ГК України, позивачем не надано.
Водночас, з пояснень відповідача встановлено, що фактично всі роботи виконувались відповідачем за ситуативними схемами, які безпосередньо на об'єкті надавали представникам ТОВ "Ремтехналадка" представники позивача, у зв'язку з чим, виключно від дій позивача залежало належне виконання умов Договору відповідачем.
Посилання позивача на факт погодження між сторонами договору підряду вартості робіт та зміст, не свідчить про надання підряднику проектної документації, яка визначає докладний обсяг, зміст та інші вимоги, які ставляться до робіт.
Таким чином, дослідивши докази надані сторонами , суд погоджується із запереченнями Відповідача про те, що обставини зазначені Позивачем не доводять факт безпосередньої передачі Підряднику проектної документації та необхідних матеріалів для своєчасного виконання ним робіт за Договором, та не приймає до уваги доводи позивача про те, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність об'єктивних причин порушення строків виконання підрядних робіт та відсутність вини у їх порушенні.
Статтею 538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обов'язку однією зі сторін, яке відповідно до договору обумовлено виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання; при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
При цьому, зазначена норма регулює будь-які зобов'язальні правовідносини, які відповідають наведеним у ній ознакам.
Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ст.613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Відповідно до ч.3 ст.220 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.
Частинами 1,3 статті 221 Господарського кодексу України унормовано, що: кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором. У разі якщо кредитор не виконав дій, зазначених у частині першій цієї статті, за погодженням сторін допускається відстрочення виконання на строк прострочення кредитора.
Підрядник має право не братися за роботу, а розпочату роботу зупинити у разі порушення замовником своїх зобов'язань за договором, внаслідок якого початок або продовження робіт підрядником виявляються неможливими чи значно ускладненими (ч.3 ст.320 Господарського кодексу України).
Отже , враховуючи те, що за положенням статті 875 ЦК України та ст. 318 ГК України, та за відсутністю інших умов в Договорі, обов"язок з передачі проектної документації покладено на Замовника, тобто позивача, враховуючи відсутність з його боку доказів виконання цього обов"язку , у справі відсутні підстави для застосування до відповідача штрафних санкцій за невиконання робіт за відсутнім проектом цих робіт.
Що стосується розрахунку пені , суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як на підставу нарахування відповідачу штрафних санкцій, позивач посилається на положення ч. 2 ст. 231 ГК України та п. 13.6 Договору.
Відповідач заперечуючи проти позову , зазначає про незрозумілість та необгрунтованість розрахунку пені наведений Позивачем.
Позивачем у відповіді на відзив надано роз"яснення щодо розрахунку штрафних санкцій , з посиланням на норми законодавства, а саме що в одному випадку розмір пені вираховується з кожного етапу невиконаних робіт , а в іншому з Договірної ціни.
Надаючи правову кваліфікацію вищевикладеним обставинам суд приходить до висновку про необгрунтованість та невірність нарахування штрафних санкцій позивачем , з наступних підстав.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у разі стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до частини 2 статті 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % цієї вартості.
За змістом частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Із системного аналізу викладених норм законодавства вбачається, що відповідальність Підрядника за умовами укладеного між сторонами у даній справі Договору у виді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання відповідачем підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання.( Аналогічна позиція викладена у Постанові ВС 910/4235/20 від 31.05.2022)
Також, дослідивши зміст Договору, суд дійшов висновку, що сторонами не визначено можливості нарахування неустойки за порушення строків виконання окремого етапу робіт.
Однак, як вбачається з розрахунку неустойки, доданого позивачем до позовної заяви, базою для нарахування неустойки позивач визначає вартість кожного етапу виконання робіт окремо, що суперечить умовам Договору, яким визначено за можливе нарахування неустойки від загальної вартості робіт за Договором у випадку порушення строку виконання робіт за Договором, а не окремого їх етапу.
Аналогічні висновки щодо неможливості нарахування одночасно штрафних санкцій за одне й те саме правопорушення , як окремо за кожний етап невиконаних робіт , так і з Договірної ціни у разі не зазначення ціієї умови в Договорі, викладені у багатьох інших Постановах Верховного суду , зокрема:
" Велика Палата Верховного Суду у справі 910/12876/19 зазначила, що нарахування пені окремо за етапами замовлених послуг, визначених у Договорі, є помилковим оскільки відповідно до змісту визначених термінів зобов'язання виконавця полягає в налаштуванні, здійсненні та модифікації програмного продукту як цілісного комплексу функціонуючих бізнес-процесів, і це відповідає нарахуванню пені з орієнтовної вартості всього зобов'язання в цілому.
Нарахування ж санкцій за прострочення виконання певних етапів на суму орієнтовної вартості всіх робіт за Договором в цілому не узгоджується з положеннями статті 61 Конституції України щодо неможливості подвійного притягнення до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення."
А також Постанові ВС № 910/8552/23:
"57. Можна погодитися з доводами скаржника про те, що навіть якщо сторони передбачили неустойку (пеню) за порушення строків виконання одного із договірних зобов'язань, то це не виключає застосування санкцій, передбачених ч.2 ст.231 ГК, у разі порушення контрагентом строків виконання інших зобов'язань. Втім, це мають бути саме основні зобов'язання, тобто такі, що становлять предмет господарського договору (контракту). Санкції, передбачені ч.2 ст.231 ГК, не можуть бути застосовані до проміжних, не основних зобов'язань сторони."
Крім того, судом встановлено, що у розрахунку штрафних санкцій позивачем невірно визначено строки їх нарахування, з огляду на наступне.
Згідно правової позиції, викладеної у Постанові ВС по справі № 904/3385/24:
"46. Відповідно до частини третьої статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни, то договірні санкції підлягають нарахуванню за весь період прострочення до дати розірвання договору. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
47. Згідно із частиною четвертою статті 631 ЦК України закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
48. Отже, розірвання договору за згодою сторін або за рішенням суду, у тому числі у разі розірвання договору в односторонньому порядку з підстав, передбачених частинами другою-четвертою статті 849 ЦК України, не звільняє сторону від відповідальності за порушення договору, що мало місце під час дії договору, що означає, що договірні санкції підлягають нарахуванню за весь період прострочення зобов'язання та до дати розірвання договору."
Таким чином , згідно сталої практики Верховного суду договірні санкції підлягають нарахуванню лише до дати розірвання Договору.
Аналізуючи зміст Договору, суд вбачає, що він містить різні положення, які визначають момент розірвання Договору, враховуючи різні обставини.
Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 Договору:
" Відповідно до статей 235, 236, 237 Господарського кодексу України, у разі порушення Підрядником господарських зобов'язань за Договором Замовник має право застосувати в односторонньому порядку оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу з метою припинення або попередження повторення порушень, а саме:
достроково розірвати Договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши Підрядника (цінний лист із описом вкладення), у разі настання однієї з таких обставин:
а) Підрядник не розпочав будівництво Об'єкта протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання Договору Підряду. У такому випадку підтвердженням прострочення є акт огляду будівельного майданчика, складений уповноваженими представниками Замовника разом із представниками Підрядника;
б) Підрядник більше ніж на 5 (п'ять) днів порушив строк виконання основних робіт, визначених у Графіку виконання робіт, що підтверджується актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками Замовника разом із представниками Підрядника;
в) Підрядник порушив будівельні норми/правила або стандарти чи вимоги проєктно- кошторисної документації під час будівництва Об'єкта та не усунув їх протягом узгоджених Замовником та Підрядником строку. Днем виявлення порушень вважається дата складання представниками Замовника акта виявлених порушень, який складається разом із представниками Підрядника.
г) Систематичне порушення Підрядником умов даного Договору.
Договір вважається розірваним через 5 (п'ять) календарних днів з дати отримання Підрядником письмового повідомлення про розірвання Договору в односторонньому порядку, який направляється Замовником на адресу Підрядника.
Позивач вважає, що порушення умов договору відбулось зі сторони Підрядника внаслідок порушення строків виконання робіт.
Зважаючи на наявний факт порушення Підрядником строків виконання робіт, військова частина НОМЕР_1 листом від 23.06.2025 № 5/540 повідомила ТОВ "Ремтехналадка" про розірвання Державного контракту (Договору підряду) на будівництво фортифікаційних споруд № 131/4Д від 01.05.2025, який отримано відповідачем нарочно 10.07.2025, що підтверджується відміткою на примірнику листа Замовника. Відтак, позивач вважає, що даний Договір розірваний між сторонами 15.07.2025.
Таким чином, штрафні санкції у вигляді пені , розраховані військовою частиною НОМЕР_1 по дату розірвання Договору - 15.07.2025.
Водночас, порядок розірвання Державного контракту (Договору підряду) на будівництво фортифікаційних споруд № 131/4Д від 01.05.2025 також міститься у п. 18.4 Договору, в якому визначено, що:
" Договір може бути достроково розірваний Замовником у випадках:
- порушення строків виконання робіт;
- у випадку неякісного виконання робіт;
- коли у зв'язку зі специфікою діяльності Замовника, відпадає потреба в даних роботах;
- у випадку кількаразових порушень Виконавцем своїх зобов'язань;
- у випадку коли Виконавець передав свої права та/або обов'язки за Даним Договором третій стороні без письмової згоди Замовника.
При цьому про розірвання Договору Замовник письмово повідомляє Виконавця. В такому випадку Договір вважається розірваним на третій календарний день з дати відправлення письмового повідомлення Виконавцю."
У разі коли законом або умовами договору передбачено право сторони на односторонню відмову від договору , сторони вільні у виборі конкретних підстав такої відмови , в межах встановлених нормами законодавства чи умовами договору, а обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору необхідно досліджувати під час розгляду справи судом. У кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору у односторонньому порядку на тій чи іншій підставі має довести фактичну наявність визначених на обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови.
Виходячи зі змісту п. 4.11 Договору, він може бути застосований тільки у разі настання однієї із обставин, встановлених у підпунктах "а", "б", "в", "г". Суд констатує, що жоден випадок, який там зазначений, не знайшов підтверження та не відповідає фактичним обставинам, встановленим під час розгляду справи, тому він не може бути підставою для розірвання Договору.
Оскільки підставою для розірвання Договору позивачем визначено порушення строків виконання робіт, можливість якого чітко передбачена пунктом 18.4 Договору, то саме він і повинен застосовуватись.
Отже правильною датою розірвання Договору, враховуючи приписи пункту 18.4 Договору, є 26.06.2025, а відтак, позивачем невірно визначено дату його розірвання як 15.07.2025 та є безпідставним нарахування пені за період прострочення 25 днів (по 15.07.2025).
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, у зв'язку з відмовою у позові, покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" (вул. Кириченко Раїси, буд.1, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 25155206) про стягнення 1 266 028,69 грн - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.
Повне рішення складено "26" січня 2026 р.
СуддяН.М. Кухар