вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"20" січня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/1144/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., при секретарі судового засідання Гупалюк О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся"
про розірвання договорів оренди та повернення земельної ділянки.
В засіданні приймали участь:
Від позивача: Петровець Віктор Володимирович (в залі суду);
Від відповідача: не з'явився;
Від прокуратури: Лис Нелля Василівна (в залі суду).
09 грудня 2025 року керівник Сарненської окружної прокуратури (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" (далі - відповідач) про розірвання договорів оренди та повернення земельної ділянки.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги прокуратура обґрунтовує тим, що відповідач, як орендар земельних ділянок з кадастровим номером 5621885000:04:007:0052, 5621885000:04:008:0039, 5621885000:04:006:0019 в порушення умов договорів оренди землі від 29 жовтня 2019 року та положень земельного законодавства систематично не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою комунальної власності.
Згідно інформації ГУ ДПС у Рівненській області за 2025 роки Товариством з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" декларації зі сплати орендної плати не подавали взагалі.
З огляду на що, договори оренди землі від 29 жовтня 2019 року (зі змінами та доповненнями) підлягає розірванню на підставі ст. 32 Закону України "Про оренду землі", п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України, ст. 651 ЦК України та, як наслідок, земельна ділянка з кадастровим номером 5621885000:04:007:0052, 5621885000:04:008:0039, 5621885000:04:006:0019 поверненню територіальній громаді міста в особі Миляцької сільської ради.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк відзиву та пояснень на позов не подав, позиція з приводу наявного спору суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11 грудня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/1144/25 за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" про розірвання договорів оренди та повернення земельної ділянки, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі, судове засідання для розгляду справи у підготовчому засіданні призначено на 06 січня 2026 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06 січня 2026 року закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви у справі № 918/1144/25 за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" про розірвання договорів оренди та повернення земельної ділянки та призначено розгляд справи № 918/1144/25 до судового розгляду по суті на 20 січня 2026 року.
В судовому засіданні 06 січня 2026 року представник прокуратури та позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Решта учасників процесу в судове засідання не з'явилися, хоча про час, місце та дату проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Рішенням Миляцької сільської ради Дубровицького району від 16 вересня 2019 року № 510 "Про продаж права оренди земельних ділянок на земельних торгах" затверджено проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності в оренду строком на 7 (сім) років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва шляхом продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні), за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованих на території Миляцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області.
Згідно протоколу земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди на земельну ділянку від 29 жовтня 2019 року, за результатами земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5621885000:04:007:0052, площею 55,9598 га, 5621885000:04:006:0019, площею 5,2248 га, 5621885000:04:008:0039, площею 8,3134 га, переможцем визнано учасника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся".
Надалі, 29 жовтня 2019 року між Миляцькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" укладено договори оренди землі, за умовами яких, згідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5621885000:04:007:0052, 5621885000:04:006:0019, 5621885000:04:008:0039, які розташована на території Миляцької сільської ради.
Відповідно до п. 8 договорів оренди землі від 29 жовтня 2019 року, останні укладено на 7 років.
Згідно з п. 9 даного договорів річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на відповідний рахунок організатора земельних торгів (Миляцької сільської ради) у розмірі 13 701 грн. 88 коп., що становить 8,12% нормативно грошової оцінки земельної ділянки не пізніше 3-ох банківських днів з дня укладення відповідного договору по земельній ділянці 5621885000:04:007:0052, 6 596 грн. 90 коп. (8,12%) по земельній ділянці 5621885000:04:006:0019, 15 420 грн. 57 коп. (47,92%) по земельній ділянці 5621885000:04:008:0039.
Пунктом 11 договору оренди землі від 29 жовтня 2019 року визначено, що орендна плата вноситься у такі строки: за земельні ділянки державної та/або комунальної власності, набуті в оренду за результатами земельних торгів: за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди; починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України на розрахунковий рахунок Миляцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області.
Даними договорами не передбачається передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати. Відповідно до п. 21 договору оренди землі від 29 жовтня 2019 року, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку (земельні ділянки) в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому від одержав її в оренду.
Пунктом 28 договорів передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати.
Згідно з п. 38 договорів дія останніх припиняється шляхом їх розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок), яке істотно перешкоджає її (їх) використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п. 41 договорів оренди).
Зважаючи на вказані обставини, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 12 грудня 2019 року на підставі договорів оренди землі від 29 жовтня 2019 року державним реєстратором Дубровицької районної державної адміністрації Ющенко І.І. внесено відомості про право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5621885000:04:007:0052 (номер запису про інше речове право: 34719888); кадастровий номер 5621885000:04:006:0019 (номер запису про інше речове право: 34720359); кадастровий номер 5621885000:04:008:0039 (номер запису про інше речове право: 34720875).
Згідно інформації Миляцької сільської ради від 27 жовтня 2025 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" не використовує земельні ділянки з кадастровими номерами 5621885000:04:007:0052, 5621885000:04:006:0019 та 5621885000:04:008:0039 за цільовим призначенням, останні знаходяться у занедбаному стані. Заборгованість з орендної плати, що виникла починаючи з січня 2022 року по 2025 рік, не погашена. Сільською радою направлявся лист до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" із вимогою про необхідність сплати заборгованості з орендної плати, однак відповіді від орендаря не надходило, борг не сплачено.
Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Рівненській області № 6972/5/17-00-13-05-03 від 31 жовтня 2025 року, згідно поданої податкової декларації з орендної плати за землю за звітний (податковий) період 2022 року відповідачем задекларовано 4 земельні ділянки загальною площею 78,6003 га, зокрема: земельна ділянка площею 55,9598 га, кадастровий номер 5621885000:04:007:0052, земельна ділянка площею 8,3134 га, кадастровий номер 5621885000:04:008:0039,земельна ділянка площею 5,2248 га, кадастровий номер 5621885000:04:006:0019, задекларовано податкові зобов'язання в сумі 37 104,61 гривень. У 2023 році платником податкові декларації з орендної плати за землю подавались помісячно. В деклараціях задекларовано 3 земельні ділянки загальною площею 69,4980 га, зокрема: земельна ділянка площею 55,9598 га, кадастровий номер 5621885000:04:007:0052, земельна ділянка площею 8,3134 га, кадастровий номер 5621885000:04:008:0039, земельна ділянка площею 5,2248 га, кадастровий номер 5621885000:04:006:0019. Однак, за період листопад-грудень 2023 року податкові декларації з орендної плати за землю не подані та не нараховані податкові зобов'язання. За неподання декларацій до платника застосовані штрафні санкції в сумі 2040 гривень. Згідно поданої податкової декларації з орендної плати за землю за звітний (податковий) період 2024 року відповідачем задекларовано 3 земельні ділянки загальною площею 69,4980 га, зокрема: земельна ділянка площею 55,9598 га, кадастровий номер 5621885000:04:007:0052, земельна ділянка площею 8,3134 га, кадастровий номер 5621885000:04:008:0039, земельна ділянка площею 5,2248 га, кадастровий номер 5621885000:04:006:0019 та задекларовано податкові зобов'язання в сумі 37 541 грн. 05 коп.
Станом на 30 жовтня 2025 року податкова декларація з плати за землю (орендна плата) на 2025 рік платником не подана. За неподання декларації до платника застосована штрафна санкція в сумі 1 020 грн. 00 коп.
Згідно ІКС "Податковий блок" та інтегрованої картки платника податків по коду бюджетної класифікації 18010600 (орендна плата з юридичних осіб, Миляцька територіальна громада) станом на 30 жовтня 2025 року по Товариству з обмеженою відповідальністю "Доля-Полісся" наявна заборгованість в сумі 113 508 грн. 40 коп.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року у справі № 460/4157/24 задоволено адміністративний позов Головного управління ДПС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" про стягнення податкового боргу в розмірі 1 012 951 грн. 29 коп., в тому числі по Миляцькій територіальній громаді у сумі 73 059 грн. 13 коп.
Згідно даних інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" про сплату орендної плати з юридичних осіб, код платежу 18010600 у період з 01 листопада 2019 року по 29 жовтня 2025 року по Миляцькій територіальній громаді: у період з 01 листопада 2019 року по 21 грудня 2019 року сплачено/повернуто 35 719 грн. 91 коп.; за 2020 рік сплачено/повернуто 0 грн.; за 2021 рік сплачено/повернуто 36 006 грн. 82 коп.; за 2022 рік сплачено/повернуто 0 грн.; за 2023 рік сплачено/повернуто 0 грн.; за 2024 рік сплачено/повернуто 0 грн.; у період з 01 січня 2025 року по 29 жовтня 2025 року сплачено/повернуто 0 грн.
Таким чином, прокурор вважає, що в порушення умов договорів оренди землі від 29 жовтня 2019 року та положень земельного законодавства Товариство з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" систематично не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою комунальної власності, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивач.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Виходячи з системного аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
В контексті зазначеного слід також враховувати, окрім іншого, й рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року №3-рп/99.
Так, Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).
Як закріплено у ст. ст. 13, 14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Суспільство, Український народ як сукупність окремих суб'єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на ст. ст. 1, 3, 6-8, 13, 14, 41 Конституції України, право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішені земельних питань, а також розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю.
Отже правовідносини, що стосуються земель територіальної громади, становлять суспільний інтерес, а їх безоплатне використання такому інтересу не відповідає.
Статтею 80 ЗК України закріплено, що суб'єктами права власності на землю, зокрема, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
Відповідно до ст. 145 Конституції України, права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Підпунктом 1 п. "б" ч.1 ст. 33 даного Закону передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16, ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Згідно із ч. 3, 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною 1 ст. 60 даного Закону визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, не житлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Виходячи з наведеного, у відповідності до положення п. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Миляцька сільська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси Миялцької територіальної громади у межах повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Платежі за землю надходять до бюджетів міських, селищних, сільських рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Кошти від плати за землю використовуються на цілі, що визначаються законодавством України. Водночас, ненадходження до бюджету плати за оренду землі створює перешкоди по утворенню та використанню фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень державного самоврядування, чим суттєво порушує інтереси держави.
В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" не сплачуючи орендної плати, створює перешкоди суб'єкту владних повноважень для реалізації програми соціально-економічного розвитку громади, оскільки плата за землю є одним з основних джерел доходу до місцевого бюджету.
З урахуванням викладеного, Сарненською окружною прокуратурою скеровано лист до Миляцікої сільської ради від 07 листопада 2025 року за № 53-1 633вих-25 з приводу вищевказаного порушення її прав та наявності підстав для їх захисту.
Листом від 10 листопада 2025 року Миляцька сільська рада повідомила окружну прокуратуру, що остання не заперечує проти вжиття Сарненською окружною прокуратурою заходів до захисту інтересів територіальної громади.
Слід зазначити, що сам факт незвернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави у цій сфері та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18.
Отже, маючи відповідні правомочності для звернення до суду з цим позовом, уповноважений орган надані йому повноваження не використав, а тому Рівненська окружна прокуратура вважала за необхідне захистити інтереси держави шляхом звернення до суду із позовною заявою.
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
З урахуванням позиції, викладеної, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, суд встановив, що прокурором дотримано вимоги статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а тому наявні підстави для представництва інтересів держави прокуратурою в суді.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно із вимогами ст. 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 206 ЗК України передбачено, що використання землі в Україні є платним.
Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 даного Закону).
Згідно ч.1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи ст.ст. 24, 25 цього Закону визначають права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також орендної плати за водний об'єкт (абз. 5 ч.1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі").
Орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт (ч.2 ст. 25 Закону України "Про оренду землі").
Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.
Згідно із ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Підпунктом 14.1.147 п.14.1 статті 14 ПК України визначено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Статтею 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до ст. 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (ст. 286.5 ПК України).
Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених п.42.4 ст. 42 ПК України) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо: розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 цієї статті; розміру ставки земельного податку; нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Згідно із пп. 14.1.147 п.14.1 ст. 14, ст.ст. 16, 285- 288 ПК України, ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату, з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Частиною 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до п."д" ч.1 ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Статтею 611 ЦК України регламентовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно з вимогами ст.ст. 629, 651 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 зроблено висновок про те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.
Також потрібно враховувати, що у відносинах оренди землі основним їх регулятором, крім спеціального законодавства, є договір оренди землі. Враховуючи, що договір є регулятором відносин з використання земельної ділянки, на ці відносини поширюються правила статті 3 ЦК України, яка визначає, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Тож і приписи чинного законодавства, і умови договору потрібно застосовувати крізь призму загальних засад ст. 3 ЦК України.
Відповідно істотність за абз. 2 ч. 2 ст. 651 ЦК України має оцінюватися так само з точки зору справедливості, добросовісності та розумності, які сукупно утворюють цільний засадничий принцип регулювання приватноправових відносин.
Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що у разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України, а загальне правило ч. 2 ст. 651 ЦК України - у разі істотності порушення договору іншою стороною.
Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 зробила висновок, що несплата орендної плати в розумінні п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України охоплює випадки лише повної несплати орендної плати, у строки, визначені договором. Натомість часткова несплата (недоплата) орендної плати може бути підставою для розірвання договору оренди землі на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України, якщо таке порушення умов договору буде кваліфіковане як істотне.
Як вже зазначалось, в порушення вимог ст. 21 Закону України "Про оренду землі", вищенаведених вимог ЗК та ПК України, Договорів оренди землі від 29 жовтня 2019 року, у період 2020 року, 2022 року, 2023 року, 2024 року та 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" не виконувало обов'язки, передбачені зазначеним договором, а саме систематично не сплачувало орендну плату.
Платежі за землю надходять до бюджетів міських, селищних, сільських рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Кошти від плати за землю використовуються на цілі, що визначаються законодавством України. Водночас, ненадходження до бюджету плати за оренду землі створює перешкоди по утворенню та використанню фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень державного самоврядування, чим суттєво порушує інтереси держави.
В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" не сплачуючи орендної плати, створює перешкоди суб'єкту владних повноважень для реалізації програми соціально-економічного розвитку громади, оскільки плата за землю є одним з основних джерел доходу до місцевого бюджету. А відтак, вказане порушення орендарем умов договорів має бути кваліфіковане як істотне.
З огляду на наведене, наявні підстави для розірвання договорів оренди землі від 29 жовтня 2019 року.
Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Пунктом 29 спірних договорів сторони погодили, що після припинення дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути земельну ділянку Орендодавцю у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав їх в оренду.
Таким чином, у зв'язку з розірванням договорів оренди землі від 29 жовтня 2019 року, земельні ділянки 5621885000:04:007:0052, 5621885000:04:008:0039, 5621885000:04:006:0019 підлягають поверненню орендодавцю.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або госпорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Дана справа, яка пов'язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.
Невиконання відповідачем зобов'язання в укладеному з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасній оплаті оренди обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення основного боргу.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За результатами з'ясування обставин, на які прокуратура посилається як на підставу позовних вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом під часрозгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Отже, договори оренди землі від 29 жовтня 2019 року підлягають припиненню шляхом розірвання на підставі ст. 32 Закону України "Про оренду землі", п."д" ч.1 ст. 141 ЗК України, ст. 651 ЦК України та, як наслідок, земельні ділянки з кадастровим номером 5621885000:04:007:0052, 5621885000:04:008:0039, 5621885000:04:006:0019 - поверненню територіальній громаді в особі Миляцької сільської ради.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з правилами ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 14 534 грн. 40 коп., який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5621885000:04:007:0052, площею 55,9598 га від 29 жовтня 2019 року, укладений між Миляцькою сільською радою (34133, Рівненська обл., Сарненський р-н., с. Миляч, вул. Василевського, 122 б, код. 40131743) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" (34123, Рівненська обл., Сарненський р-н., с. Людинь, вул. Б. Хмельницького, 6, код 41891544).
3. Розірвати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5621885000:04:008:0039, площею 8,3134 га від 29 жовтня 2019 року, укладений між Миляцькою сільською радою (34133, Рівненська обл., Сарненський р-н., с. Миляч, вул. Василевського, 122 б, код. 40131743) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" (34123, Рівненська обл., Сарненський р-н., с. Людинь, вул. Б. Хмельницького, 6, код 41891544).
4. Розірвати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5621885000:04:006:0019, площею 5,2248 га від 29 жовтня 2019 року, укладений між Миляцькою сільською радою (34133, Рівненська обл., Сарненський р-н., с. Миляч, вул. Василевського, 122 б, код. 40131743) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" (34123, Рівненська обл., Сарненський р-н., с. Людинь, вул. Б. Хмельницького, 6, код 41891544).
5. Товариству з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" (34123, Рівненська обл., Сарненський р-н., с. Людинь, вул. Б. Хмельницького, 6, код 41891544) повернути Миляцькій сільській раді (34133, Рівненська обл., Сарненський р-н., с. Миляч, вул. Василевського, 122 б, код. 40131743) земельні ділянки з кадастровими номерами 5621885000:04:007:0052, площею 55,9598 га, 5621885000:04:008:0039, площею 8,3134 га та 5621885000:04:006:0019, площею 5,2248 га.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" (34123, Рівненська обл., Сарненський р-н., с. Людинь, вул. Б. Хмельницького, 6, код 41891544) на користь Рівненської обласної прокуратури області (вул. 16 Липня, 52, м. Рівне, 33028, код ЄРДПОУ 02910077) 14 534 (чотирнадцять тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн. 40 коп. судового збору, сплаченого за пред'явлення позовної заяви до суду за наступними реквізитами: одержувач - р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800.
7. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 27 січня 2026 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя Вадим Торчинюк