адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про залишення позовної заяви без руху
26.01.2026 Справа № 917/58/26
Суддя Тимощенко О.М., розглянувши матеріали
за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000,
до відповідачів: 1. Приватного підприємства "Торгівельна компанія "Хорол - Інвест ЛТД", вул. Хорольська, 10, кв. 84, м. Київ, 02090,
2. фізичної особи-підприємця Шалаєнка Віктора Володимировича, АДРЕСА_1
про зобов'язання надати документи
19.01.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до відповідачів Приватного підприємства "Торгівельна компанія "Хорол - Інвест ЛТД" та фізичної особи-підприємця Шалаєнка Віктора Володимировича з вимогою про зобов'язання відповідачів надати документи, що підтверджують їхні підстави набуття права власності (володіння, користування, розпорядження) зазначеним майном для можливості державної реєстрації права власності (вх. № 66/26).
Дослідивши дану позовну заяву із додатками, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
1) відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У позовній заяві зазначено адресу та РНОКПП відповідача - вул. Ювілейна, 51, селище Велика Багачка, Полтавська область, 38300, РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідно до відповіді №2269714 від 26.01.2026 року з ЄДРЮОФОПтаГФ судом встановлено, що фізична особа - підприємець Шалаєнко Віктор Володимирович (847214950) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому, позивачем до позовної заяви додано як доказ направлення відповідачу 2 позовної заяви з додатками поштову накладну №3601100475663 від 24.11.2025 року, опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек від 24.11.2025 року, з яких вбачається, що поштове відправлення було направлено на адресу вул. Ювілейна, 51, селище Велика Багачка, Полтавська область, 38300, тоді як вище судом встановлено - дійсним місцем реєстрації відповідача 2 є вул. Чекалових, 17 б, селище Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область, 38300.
Таким чином, у позовній заяві зазначено невірне місце реєстрації відповідача 2 та відсутні докази, які підтверджують відправлення відповідачу 2 копії позовної заяви і доданих до неї документів.
2) Статтями 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.
Частиною 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Під вимогою розуміється матеріально правова вимога, тобто предмет позову.
Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.
Позовна заява - це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. З аналізу норм чинного в Україні законодавства, а також положень доктрини права вбачається, що елементами позову, які є його структурними складовими та визначають його зміст є предмет та підстави позову.
При цьому, предмет позову викладається позивачем саме у прохальній частині позову.
Суд зауважує, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.
При цьому, відповідно до п. 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить зобов'язання відповідачів надати документи, що підтверджують їхні підстави набуття права власності (володіння, користування, розпорядження) зазначеним майном для можливості державної реєстрації права власності.
Тобто, позивачем не зазначено будь-яких ідентифікуючих та конкретизуючих ознак нерухомого майна, відносно якого просить відповідачів надати документи.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не викладено чітко й безумовно, а прохальна частина позовної заяви не відповідає її змісту.
Суд не може визначати за позивача предмет позову чи власноручно формувати її виходячи із долучених до матеріалів позовної заяви додатків, адже вирішуючи спір по суті, суд має розглядати саме позовні вимоги, викладені у прохальній частині позову.
3) Відповідно до пунктів 7, 9 ч. 3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити:
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Позивачем не дотримано вимоги пунктів 7, 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, оскільки у позовній заяві відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, та не надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
4) Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами та доповненнями).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлені вимоги про зобов'язання як відповідача 1, так і відповідача 2 надати документи, що підтверджують їхні підстави набуття права власності (володіння, користування, розпорядження) зазначеним майном для можливості державної реєстрації права власності.
Отже, оскільки в позовній заяві об'єднано дві вимоги немайнового характеру, позивач має сплатити судовий збір за кожну таку вимогу. У зв'язку із зазначеним загальний розмір судового збору у даній справі має складати - 6656,00 грн (3 328*2).
Проте, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Позивач просив відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до моменту ухвалення рішення у справі, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області здійснює сплату судового збору за наявності бюджетних асигнувань, які є обмеженими.
Розглянувши клопотання позивача суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно частин першої-другої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
- військовослужбовці;
- батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
- одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
- члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
- особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вищезазначена норма закріплює дискреційне право, а не обов'язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ'я сторін та знаходиться у безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі.
З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків у банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім'ї та наявність утриманців тощо.
Таким чином, для задоволення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, суд на підставі поданих доказів має встановити дійсний майновий стан сторони та чи підпадає така сторона до осіб, яким надано таке право.
Встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особі може бути відстрочено або розстрочено сплату судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є вичерпним.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18.
Однак позивач - Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області до вказаних категорій осіб не відноситься та не підпадає під умови статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Отже, у суду відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів і узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про залишення позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області без руху.
Для усунення зазначених судом недоліків у поданій позовній заяві позивачу необхідно:
- вказати вірну адресу реєстрації відповідача 2;
- надати документи, які підтверджують відправлення відповідачу 2 копії позовної заяви і доданих до неї документів;
- чітко викласти прохальну частину позовної заяви, із зазначенням окремо заявлених вимог до кожного з відповідачів, зазначивши ідентифікуючі та конкретизуючи ознаки нерухомого майна, відносно якого просить відповідачів надати документи.
- надати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи
- сплатити судовий збір в сумі 6 656,00 грн, надати суду докази його сплати.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234 ГПК України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви .
2. Залишити позовну заяву без руху.
3. Надати позивачу строк 3 дні з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.
4. Попередити позивача про те, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала підписана 26.01.2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст.ст.235,255 ГПК України).
Суддя О. М. Тимощенко