79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128
21.01.2026 Справа № 914/1116/24
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши у відкритому підсумковому засіданні матеріали
заяви:Приватного акціонерного товариства «Сортнасіннєовоч-Львів», м. Львів,
про:грошові вимоги у розмірі 2 634 534,66 грн,
до боржника:Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівморепродукти» (79024, м. Львів, вул. Липова Алея, буд. 5, ідентифікаційний код 25236666).
За участю представників:
ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів»:Марець Ю. І.,
ТзОВ «Львівморепродукти»Пелих С. З.,
та розпорядника майна:Зубачика В. Р.,
На розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/1116/24 про банкрутство ТзОВ «Львівморепродукти».
Ухвалою суду від 20.05.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Львівморепродукти», визнано вимоги кредитора ТзОВ «Фреш Трейд» в сумі 5053236,51 грн - заборгованості та 30280,00 грн - судового збору, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном ТзОВ «Львівморепродукти», розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Зубачика В. Р., призначено попереднє засідання.
Ухвалою суду від 17.07.2024 визнано грошові вимоги ОСОБА_1 у розмірі 800307,50 грн, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника, з яких: 6056,00 грн (судовий збір) перша черга; 794251,50 грн (заборгованість) четверта черга.
Ухвалою суду від 02.10.2024 частково визнано грошові вимоги ГУ ПФУ у Львівській області в розмірі 31804,69 грн, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника, з яких: 6056,00 грн (судовий збір) перша черга; 25748,69 грн (заборгованість) друга черга; в частині грошових вимог в розмірі 1517,68 грн заяву залишено без розгляду.
Ухвалою суду від 13.11.2024 визначено перелік та розмір визнаних вимог кредиторів боржника, які підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів боржника, підсумкове засідання суду призначено на 04.12.2024.
Ухвалою суду від 04.12.2024 продовжено строк процедури розпорядження майном та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Зубачика В. Р. у справі № 914/1116/24, підсумкове засідання призначено на 29.01.2025.
Судове засідання 29.01.2025 не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Трускавецького В. П. Ухвалою суду від 03.02.2025 підсумкове засідання відкладено на 14.04.2025.
14 квітня 2025 року розпорядником майна подано суду звіт про свою діяльність (вх. № 9537/25) та клопотання про продовження процедури розпорядження майном (вх. № 9536/25).
Ухвалою суду від 14.04.2025 розгляд справи відкладено на 07.05.2025.
У підсумкове засідання 07.05.2025 учасники справи не з'явились, причин своєї неявки суду не повідомили. Ухвалою суду від 07.05.2025 підсумкове засідання відкладено на 24.09.2025.
23 вересня 2025 року до суду надійшла заява ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» про грошові вимоги до ТзОВ «Львівморепродукти» у розмірі 1 820 266,08 грн.
Ухвалою суду від 24.09.2025 підсумкове засідання відкладено на 22.10.2025.
Ухвалою суду від 24.09.2025 заяву ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» залишено без руху, встановлено ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» строк 5 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків поданої заяви.
29 вересня 2025 року ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» виправлено недоліки заяви про грошові вимоги до боржника (вх. № 25758/25 від 30.09.2025).
Ухвалою суду від 03.10.2025 заяву ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» про грошові вимоги до боржника прийнято до розгляду у підсумковому засіданні, що призначене на 22.10.2025; зобов'язано розпорядника майна письмово повідомити ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» і суд про результати розгляду заяви з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення заявлених вимог.
22 жовтня 2025 року розпорядником майна подано клопотання про відкладення розгляду вимог ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» для забезпечення йому можливості отримати відповідь боржника стосовно обґрунтованості таких вимог (вх.№ 28152/25).
Ухвалою суду від 22.10.2025 розгляд заяви ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» про грошові вимоги до боржника відкладено на 12.11.2025; підсумкове засідання відкладено на 10.12.2025; зобов'язано розпорядника майна письмово повідомити ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» і суд про результати розгляду заяви ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення заявлених вимог.
10 листопада 2025 року розпорядником майна подано повідомлення про визнання вимог ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» у розмірі 1 820 266,08 грн (вх. № 29932/25).
12 листопада 2025 року до суду від ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» надійшла заява, у якій товариство просить суд визнати його вимоги до боржника на загальну суму 2 634 534, 66 грн, з яких: 1 820 266,08 грн - заборгованість за судовими рішеннями, 814 268, 58 грн заборгованість за невиконання таких судових рішень (вх. № 30345/25).
Ухвалою суду від 12.11.2025 відкладено розгляд заяви ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» про грошові вимоги до боржника на 10.12.2025; запропоновано розпоряднику майна та боржнику письмово повідомити суд і ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» про результати розгляду заяви останнього про грошові вимоги, з урахуванням заяви за вх. № 30345/25, поданої 12.11.2025.
Ухвалами суду від 10.12.2025:
- задоволено усне клопотання адвокатки ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» про залишення без розгляду заяви за вх. № 30345/25 від 12.11.2025; заяву ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» за вх. № 30345/25 від 12.11.2025 залишено без розгляду; відкладено розгляд заяви ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» про грошові вимоги до боржника на 17.12.2025;
- відкладено підсумкове засідання на 11.03.2026 о 10:00 год.
16 грудня 2025 року ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» подано суду заяву про збільшення розміру, заявлених до визнання грошових вимог (вх. 5435/25).
Ухвалою суду від 17.12.2025 розгляд заяви ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» про грошові вимоги до боржника відкладено на 21.01.2026.
21 січня 2026 року розпорядником майна подано повідомлення щодо вимог ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» (вх. № 1929/26).
У підсумкове засідання 21.01.2026 присутні учасники справи висловили свої позиції щодо заявлених грошових вимог ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів».
Частиною 1 статті 122 КУзПБ передбачено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Частиною 1 статті 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Разом з тим, частиною 4 статті 45 КУзПБ визначено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Суд констатує, що заява ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» до боржника подано до суду поза межами строку, передбаченого частиною 1 статтею 45 КУзПБ, тому такі вимоги є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Крім того, як зазначено ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» у своїй заяві, таке товариство є заінтересованим стосовно боржника в розумінні ст. 1 КУзПБ.
Так, у згаданій статті передбачено, що заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює або протягом останніх трьох років здійснювала контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює або протягом останніх трьох років здійснював боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство; особи, з якими чи на користь яких боржник вчиняв правочини з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності; сторона фраудаторного правочину, вчиненого боржником, або правочину, який згідно із статтею 42 цього Кодексу визнано недійсним; а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими. Для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому значенні, як і заінтересовані особи стосовно боржника. Кредитор є заінтересованим стосовно боржника також у разі, якщо він протягом шести місяців до дати відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або процедури превентивної реструктуризації прямо чи опосередковано набув право вимоги до боржника від кредитора, заінтересованого стосовно боржника.
Засновник ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» та ТзОВ «Львівморепродукти» - ОСОБА_2 , а також керівник ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» - ОСОБА_3 перебувають у родинних відносинах, а саме ОСОБА_3 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження ОСОБА_3 № НОМЕР_1 .
Заінтересовані стосовно боржника кредитори, можуть брати участь у зборах кредиторів боржника із правом дорадчого голосу.
Розглянувши заяву ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів», суд встановив таке.
(1) Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.12.2020 у справі № 914/1798/20 присуджено до стягнення з ТзОВ «Львівморемпродукти» на користь ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» 577 500,00 грн безпідставно набутих грошових коштів, 116 077,50 грн інфляційних втрат, 43 905,82 грн 3% річних та 11 262,25 грн судових витрат.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2020 у справі
№ 914/1798/20 залишено без змін; присуджено стягнути з ТзОВ «Львівморемпродукти» на користь ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 17.05.2021 у справі № 914/1798/20 присуджено стягнути з ТзОВ «Львівморемпродукти» на користь ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» 23 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
(2) Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.09.2020 у справі № 914/253/20 присуджено до стягнення з ТзОВ «Львівморемпродукти» на користь ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» 129 543, 00 грн, з яких: 100 000, 00 грн основного боргу; 20 200, 00 грн інфляційних втрат; 7 241, 00 грн 3% річних; 2 102, 00 грн судового збору.
Постановою Західного апеляційного суду Львівської області від 29.06.2021 рішення Господарського суду Львівської області від 14.09.2020 у справі № 914/253/20 залишено без змін; присуджено до стягнення з ТзОВ «Львівморемпродукти» на користь ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
(3) Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.09.2020 у справі № 914/169/20 присуджено до стягнення з ТзОВ «Львівморемпродукти» на користь ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» 60000,00 грн безпідставно набутих коштів та 2102,00 судового збору.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 рішення Господарського суду Львівської області від 08.09.2020 у справі № 914/169/20 залишено без змін; присуджено до стягнення з ТзОВ «Львівморемпродукти» на користь ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
(4) Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.02.202 у справі № 914/2518/19 присуджено до стягнення з ТзОВ «Львівморемпродукти» на користь ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» 130 000,00 грн безпідставно набутих коштів та 1950,00 грн судового збору.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 рішення Господарського суду Львівської області від 28.02.2020 у справі № 914/2518/19 залишено без змін.
(5) Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.07.2020 у справі № 914/69/20 присуджено до стягнення з ТзОВ «Львівморемпродукти» на користь ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» 550 000,00 грн безпідставно набутих грошових коштів, 111 100,00 грн інфляційних втрат, 38334,00 грн 3% річних та 10491,51 грн судового збору.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 рішення Господарського суду Львівської області від 21.07.2020 у справі № 914/69/20 залишено без змін.
На виконання зазначених судових рішень, Господарським судом Львівської області були видані відповідні накази, які ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» були пред?явлені до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Пицю А. А., яким відкрито виконавчі провадження: № 70078733, № 70078406, № 70078733, № 70078892, № 70079020, № 70079182, № 70078174, № 70076759, № 70077804. Станом на 21.01.2026 усі зазначені виконавчі провадження зупинено, судові рішення не виконано.
Загальна заборгованість ТзОВ «Львівморепродукти» перед ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» становить 1 820 266,08 грн.
Надалі, ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» подано до суду заяву про збільшення розміру вимог (вх. № 5435/25 від 16.12.2025), де окрім заборгованості за вищезазначеними судовими рішеннями, заявник просить суд стягнути ще 3 % річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 814 268,58 грн. Розрахунок таких нарахувань надається.
Щодо поданої заяви, суд зазначає, що частиною 1 статті 2 КУзПБ передбачено, що ровадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, пунктом 2 частини 2 статті 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: … 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Разом з тим, у ч. 3 ст. 46 ГПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет абопідстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, зміна предмету позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Як вбачається, з поданих ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» заяв, у первинній заяві про грошові вимоги до боржника, заявлена до визнання заборгованість, що виникла на підставі судових рішен. Надалі, ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» завлено до визнання також 3% річних та інфляційні втрати, нараховані за невиконання таких судових рішень.
Частиною 1 статті 173 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
У даному випадку вимоги про стягнення боргу, що виник на підставі судових рішень є основною, а вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних - похідними.
Як неодноразово висновував у своїх постановах Верховний Суд зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що суд виходячи з змісту заяви позивача, а також зі змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Тому виходячи зі змісту заяви ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» вх. № 5435/25 від 16.12.2025, а також зі змісту раніше поданої заяви про грошові вимоги до боржника, а також та конкретних обставин справи, суд розцінює заяву вх. № 5435/25 від 16.12.2025 як заяву про зміну предмета грошових вимог до боржника.
У заяві вх. № 29932/25 від 10.11.2025 розпорядник майна визнав грошові вимоги ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» у розмірі 1 820 266,08 грн. Надалі, у заяві вх. № 1929/26 від 21.01.2026 розпорядник майна визнав заяву ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» про грошові вимоги до боржника у розмірі 1 820 266,08 грн такою, що не відповідає вимогам статті 45 КУзПБ, оскільки така не містить інформацію про заінтересованість кредитора до боржника, а також не сплачено судовий збір. Щодо визнання чи відхилення грошових вимог ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» 3 % річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 814 268,58 грн, розпорядник майна не висловлював свою позицію.
Суд зазначає, що незазначення ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» у заяві про грошові вимоги до боржника інформації про заінтересованість кредитора, а також несплата судового збору у визначеному законом розмірі, були підставами для залишення такої заяви без руху (ухвала суду від 24.09.2025). У заяві вх. № 25758/25 від 30.09.2025 ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» усунуло такі недоліки, а тому ухвалою суду від 03.10.2025 заява кредитора про грошові вимоги до боржника була прийнята до розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов'язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На важливість належного виконання судового рішення неодноразово наголошував у своїх рішеннях Конституційний Суд України.
Так, у пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової. З огляду на це, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
Також, Конституційний Суд України, взявши до уваги ст. ст. 3, 8, ч. ч. 1, 2 ст. 55, ч. ч. 1, 2 ст. 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, дійшов висновку, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов'язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.
Конституційний Суд України наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов'язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.
Важливо, що у Рішенні Конституційного Суду України від 20 грудня 2018 року № 13-р/2018 зазначено, що Конституцією Українивстановлено, що рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені (стаття 151-2); рішення Конституційного Суду України незалежно від того, визначено в них порядок і строки їх виконання чи ні, є обов'язковими до виконання на всій території України; органи державної влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові та службові особи, громадяни та їх об'єднання, іноземці, особи без громадянства повинні утримуватись від застосування чи використання правових актів або їх положень, визнаних неконституційними; рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади; додаткове визначення у рішеннях, висновках Конституційного Суду України порядку їх виконання не скасовує і не підміняє загальної обов'язковості їх виконання (абзаци 2, 3, 6 п. 4 мотивувальної частини Рішення від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000).
Беручи до уваги, що визнання судом грошових вимог ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» до ТзОВ «Львівморепродукти» у справі про банкрутство останнього, зможе забезпечити виконання судових рішень шляхом погашення такої заборгованості у процедурі ліквідації чи санації, суд дійшов висновку, що грошові вимоги у розмірі 1 820 266,08 грн, що підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили є обгрунтованими та підлягають визнанню.
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).
Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.
Отже, положення статей 11, 509 ЦК України передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з деліктного зобов'язання та рішення суду.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, норма ст. 625 ЦК України не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК України.
Так, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, заявлених до визнання, суд встановив, що їх розрахунок здійснено частково правильно.
ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» неправильно розрахунок 3% річних:
- за період 19.03.2021 до 19.05.2024 на суму 577 500,00 грн, на суму 11 252,25 грн, на суму 5 000,00 грн;
- за період з 09.06.2021 до 19.05.2024 на суму 23 000,00 грн.
Здійснивши перерахунок таких нарахувань, суд встановив, що 3% річних, нарахованих на:
- 577 500,00 грн становлять 54 947,19 грн (а не 54 965,34 грн);
- 11 252,25 грн становлять 1 070,61 грн (а не 1 070,97 грн);
- 5 000,00 грн становлять 475,73 грн (а не 475,89 грн);
- 23 000,00 грн становлять 2 033,36 грн (а не 2 034,08).
Так, 3% річних у розмірі 9,23 грн відхиляється судом.
Резюмуючи, суд зазначає, що визнає вимоги ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» до ТзОВ «Львівморепродукти» у розмірі 2 634 525,43 грн.
Згідно з правилами статті 64 КУзПБ у першу чергу задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.
Отже, сплачений ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» судовий збір у розмірі 4 844,80 грн зараховується до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, що підлягають внесенню до першої черги реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до п. 4, 6 ч. 1 ст. 64 КУзПБ у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою.
Враховуючи вказане, вимоги кредитора у розмірі 2 634 525,43 грн підлягають внесенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.
Керуючись ст. ст. 2, 45, 47, 64 КУзПБ, ст. ст. 3, 12, 129, 234, 235 ГПК України, суд
1. Грошові вимоги Приватного акціонерного товариства «Сортнасіннєовоч-Львів» (ідентифікаційний код 00492302) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівморепродукти» (ідентифікаційний код 25236666) визнати у розмірі 2 639 370,23 грн, з яких:
- 4 844,80 грн грн судового збору - підлягають внесенню до першої черги реєстру вимог кредиторів;
- 2 634 525,43 грн заборгованості - підлягають внесенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.
2. Решту грошових вимог у розмірі 9,23 грн трьох відсотків річних - відхилити.
3. Приватне акціонерне товариство «Сортнасіннєовоч-Львів» визнати заінтересованим щодо боржника.
4. Розпоряднику майна внести вимоги Приватного акціонерного товариства «Сортнасіннєовоч-Львів» до переліку визнаних судом вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівморепродукти». Оновлений реєстр вимог кредиторів подати суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки передбачені КУзПБ та ГПК України.
Повна ухвала складена 26.01.2026.
Суддя Трускавецький В.П.