просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
27 січня 2026 року м.Харків Справа № 913/375/23(913/169/25)
Провадження №13/913/169/25
Господарський суд Луганської області у складі судді Яресько Б.В., розглянувши розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали за позовом
Керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах:
Позивач-1 Луганської обласної державної адміністрації-Луганська обласна військова адміністрація, м. Сєвєродонецьк Луганської області.
Позивач-2 Північно-східного офісу Держаудитслужби, м. Харків
до відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СХІД», м. Старобільськ Луганської області
до відповідача-2 - Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб», м. Сіверськодонецьк Луганської області
про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю товару та стягненню безпідставно сплачених бюджетних коштів.
Без участі представників сторін
04.06.2025 р. керівник Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Луганської обласної державної адміністрації-Луганська обласна військова адміністрація (далі - позивач-1) та Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України (далі - позивач-2) з позовною заявою від 03.06.2025 №52-2494вих-25 (Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.06.2025 р.) про визнання недійсними додаткових угод до Договору № 1474-СД від 04.02.2021 р. про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Товариством з обмежено відповідальністю «ЕНЕРА СХІД» та Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради «Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб» та стягненню безпідставно сплачених бюджетних коштів у сумі 251367,58 грн.
Також, Прокурор просить суд покласти на відповідачів обов'язок нести всі судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи в суді.
В обґрунтування позовних вимог прокурор стверджує, що додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії споживачу укладені в порушення вимог чинного законодавства України про публічні закупівлі, а тому підлягають визнанню недійсними.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.06.2025 р. матеріали справи передано на розгляд судді Яресько Б.В., в провадженні якого перебуває справа про банкрутство № 913/375/23 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА СХІД".
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.06.2025 відкрито провадження у справі № 913/375/23(913/169/25), постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.Судом також були підтверджені повноваження Прокурора на подання зазначеного позову.
27.06.2025 до Господарського суду Луганської області від Відповідача-1 надійшло клопотання в якому він просить суд зупинити провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення. Відповідачем-1 також надано відзив на позовну заяву в якому він повністю заперечує проти задоволення позову.
Ухвалою суду від 01.07.2025 зупинено провадження у справі № 913/375/23(913/169/25) до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення у вказаній справі.
21.11.2025 Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у справі № 920/19/24, яку оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 15.12.2025.
06.01.2026 р. суд поновив провадження у справі №913/375/23(913/169/25) запропонував сторонам протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання ухвали, надати письмові пояснення у справі (за наявності) з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 р.
13.01.2026 р. від Прокурора надійшли письмові пояснення в яких він підтримав позовні вимоги.
Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. Всві участники по справі отримували судові рішення в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Таким чином, всі участники були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі та про право подати заяви по суті справи.
Відповідач-2 правом на подачу відзиву не скористався.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
30.11.2020 КНП ЛОР «ЛОМЦСНІХ» (Відповідач 2) розмістило оголошення про проведення процедури закупівлі електричної енергії за кодом ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія (за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-11-30-006680-b ). Строк поставки товару від 01 січня 2021 до 31 грудня 2021. Закупівля відбувалась у формі відкритих торгів.
Відповідно до річного плану закупівель, розміщеного за посиланням: https://prozorro.gov.ua/plan/UA-P-2020-11-30-008123-b, джерелом фінансування закупівлі є місцевий бюджет.
Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися :
1. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРА СХІД» (Відповідач 1) з остаточною ціновою пропозицією 1 006 181,00 грн з ПДВ;
2. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРГОЗБУТ-ТРАНС» з остаточною ціновою пропозицією 1 006 181,99 грн з ПДВ;
3. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРГОНОСІЇ УКРАЇНИ» з остаточною ціновою пропозицією 1 134 187,39 грн з ПДВ.
За результатом проведення торгів переможцем вказаного аукціону обрано ТОВ «ЕНЕРА СХІД» - з остаточною пропозицією 1 006 181,00 грн з ПДВ, за ціною 2,81666 грн за 1 кВт/год без ПДВ, кількістю 297 686,98 кВт/год.
04.02.2021 між КНП ЛОР «ЛОМЦСНІХ» та ТОВ «ЕНЕРА СХІД» укладено Договір № 1474-СД про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір №1474-СД від 04.02.2021, Договір), відповідно до якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу загальним обсягом 297 686,98 кВт*год, а останній оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.
Згідно з п. 2.1 Договору, його загальна ціна складає 1 006 181,00 грн у т.ч. ПДВ у сумі 167 696,83 гривень. Ціна товару в грошовому виразі за одиницю товару в Договорі не була визначена. Враховуючи, що тендерною документацією та Договором визначена кількість товару у кількості 297 686,98 кВт*год загальною вартістю 1 006 181,00 грн з ПДВ, виходячи з цього вартість 1 кВт*год становить 3,38 грн, з ПДВ (1 006 181,00 грн / 297 686,98 кВт*год=3,38 грн/кВт*год).
Відповідно до пп. 5.1, 5.2 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з Додатком 2 «Комерційна пропозиція» до цього Договору.
Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в додатку 2 «Комерційна пропозиція» до цього Договору.
У вказаному Додатку 2 до Договору визначено, що Цф-фактична ціна електричної енергії розраховується за формулою: Цф = СЗЦ + Fспож.+ Мпост+ОСР+ОСП де: СЗЦ- фактична середньозважена ціна на РДН ОЕС України, яка оприлюднюється шостого числа місяця наступного за розрахунковим на сайті ДП «Оператор ринку»; Fспож. - частка витрат Споживача із загальних обов'язкових витрат Постачальника - 0,03 грн кВт/год без ПДВ; Мпост - маржинальний дохід Постачальника - 0,03 грн кВт/год без ПДВ; ОСП - тариф на передачу електричної енергії; ОСР - тариф на послуги з розподілу електричної енергії.
Початок постачання електричної енергії Споживачу з 01.01.2021 по 31.12.2021 (п. 3.1. Договору).
Пунктом 5.6 Договору встановлено, що розрахунковим періодом, за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 13.1, Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2021 (включно), а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання.
Розділом 13 вказаного Договору передбачені підстави та порядок внесення змін до нього, у т.ч., до істотних умов.
Так, відповідно до п. 13.3 Договору, всі зміни та доповнення до цього Договору повинні бути письмово оформлені, завірені підписом уповноважених осіб та печаткою Постачальника та Споживача.
Пунктом 13.4 Договору передбачено, що Постачальник має повідомити про зміни будь-яких умов Договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір.
Постачальник зобов'язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови.
Зміни умов Договору Сторони оформлюють шляхом підписання Додаткової угоди, яка набуває чинності з моменту її підписання Сторонами (якщо Сторони не погодять інший термін (строк) набрання чинності Договору угодою) та є невід'ємною частиною Договору (п. 13.5 Договору).
Відповідно до п. 13.6 Договору, істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п.1 - п. 8 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIIІ.
В день укладання Договору - 04.02.2021 між Сторонами Договору укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, а саме внесено зміни до п. 2.1 розділу 2 «Предмет договору» та викладено його в наступній редакції: «За цим Договором Постачальник продає електричну енергію, ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія) в кількості 278 301 кВт*год Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в т.ч. Вартість послуг оператора системи передачі та оператора системи розподілу електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Сума договору становить 1 006 181,00 грн, в т.ч. ПДВ 167 696,83».
Відповідно Додаткової угоди № 1 від 04.02.2021 сторони узгодили змінити ціну за одиницю товару та кількість електричної енергії до постачання, а саме збільшити ціну до 3,61544 кВт*год та зменшити кількість електричної енергії до 278 301 кВт*год., тобто кількість зменшена на 19 385,98 кВт*год., а ціна підвищена на 6,97 %.
Шляхом укладання додаткової угоди № 1 від 04.02.2021 до Договору № 1474-СД від 04.02.2021, що набрала чинності з моменту підписання, Сторонами фактично змінено істотні умови Договору, а саме в частині відмінності вартості одиниці електроенергії порівняно від змісту тендерної документації, що є порушенням ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Підставою внесення змін до Договору в додатковій угоді № 1 від 04.02.2021 зазначено «п. 7 ч. 5 ст. 41 розділу VIII Закону України «Про публічні закупівлі» у зв'язку із зміненням регульованого тарифу на послуги з розподілу та передачі електричної енергії».
Збільшення ціни за одиницю товару відбулось із порушенням частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Так, ані в Договорі, ані в Додатку 2 до Договору не визначену структуру (складові) ціни, а також конкретний розмір тарифу з посиланням на конкретну постанову Регулятора. на час подання тендерної пропозиції та розкриття тендерних пропозицій, вже були прийняті та оприлюднені постанова НКРЕКП № 2355 від 09.12.2020, яка встановлює тариф на розподіл електричної енергії з 01.01.2021 та постанова НКРЕКП №2353 від 09.12.2020, яка встановлює тарифи на послуги з передачі електричної енергії. Вказані постанови діяли й під час укладання Договору
У подальшому між Споживачем та Постачальником, посилаючись на п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв'язку з коливанням ціни на ринку електричної енергії, укладено:
1) додаткову угоду № 2 від 12.03.2021, згідно з якою сума Договору залишилась 1 006 181,00 грн, загальний обсяг поставки електричної енергії зменшився до 253 132 кВт*год., що фактично вказує на збільшення ціни за одиницю товару. Передбачено, що умови додаткової угоди застосовуються до правовідносин, починаючи з 01.01.2021.
Враховуючи, що Додатковою угодою 2 визначена кількість товару у кількості 253 132 кВт*год загальною вартістю 1006181,00 грн, в т.ч. ПДВ, вартість 1 кВт*год з 01.01.2021 піднялася на 17,6% від початкової вартості, і становить 3,97 грн, в т.ч ПДВ, (1006181,00 грн / 253132 кВт*год = 3,97492 грн/кВт*год).
2) додаткову угоду № 5 від 10.09.2021, згідно з якою сума Договору зменшилась до 1 006 048,91 грн, загальний обсяг поставки електричної енергії зменшився до 233 404 кВт*год., що фактично вказує на збільшення ціни за одиницю товару Передбачено, що умови додаткової угоди застосовуються до правовідносин, починаючи з 01.08.2021.
Враховуючи, що Додатковою угодою 5 визначена кількість товару у кількості 233 404 кВт*год загальною вартістю 1006048,91 грн, в т.ч. ПДВ, вартість 1 кВт*год з 01.08.2021 піднялася на 27,52% від початкової вартості, і становить 4,31 грн, в т.ч ПДВ, (1 006 048,91 грн / 233404 кВт*год = 4,31033 грн/кВт*год).
3) додаткову угоду № 6 від 17.09.2021, згідно з якою сума Договору залишилась 1 006 048,91 грн, загальний обсяг поставки електричної енергії зменшився до 232 552 кВт/год., що фактично вказує на збільшення ціни за одиницю товару. Передбачено, що умови додаткової угоди застосовуються до правовідносин, починаючи з 01.08.2021.
Враховуючи, що Додатковою угодою 6 визначена кількість товару у кількості 232 552 кВт*год загальною вартістю 1 006 048,91 грн, в т.ч. ПДВ, вартість 1 кВт*год з 01.08.2021 піднялася на 27,52% від початкової вартості, і становить 4,32612 грн, в т.ч ПДВ, (1 006 048,91 грн / 232552 кВт*год = 4,32612 грн/кВт*год).
4) додаткову угоду № 7 від 16.11.2021, згідно з якою сума Договору залишилась 1 006 048,91 грн, загальний обсяг поставки електричної енергії зменшився до 228 938 кВт*год, що фактично вказує на збільшення ціни за одиницю товару. Передбачено, що умови додаткової угоди застосовуються до правовідносин, починаючи з 01.09.2021.
Враховуючи, що Додатковою угодою 7 визначена кількість товару у кількості 228938 кВт*год загальною вартістю 1 006 048,91 грн, в т.ч. ПДВ, вартість 1 кВт*год з 01.09.2021 піднялася на 30,01% від початкової вартості, і становить 4,32612 грн, в т.ч ПДВ, (1 006 048,91 грн / 228938 кВт*год = 4,32612 грн/кВт*год).
5) додаткову угоду № 8 від 18.11.2021, згідно з якою сума Договору залишилась 1 006 048,91 грн, загальний обсяг поставки електричної енергії зменшився до 224 948 кВт*год, що фактично вказує на збільшення ціни за одиницю товару. Передбачено, що умови додаткової угоди застосовуються до правовідносин, починаючи з 01.10.2021.
Враховуючи, що Додатковою угодою 8 визначена кількість товару у кількості 224948 кВт*год загальною вартістю 1 006 048,91 грн, в т.ч. ПДВ, вартість 1 кВт*год з 01.10.2021 піднялася на 32,32% від початкової вартості, і становить 4,47236 грн, в т.ч ПДВ, (1 006 048,91 грн / 224948 кВт*год = 4,47236 грн/кВт*год).
6) додаткову угоду № 9 від 16.12.2021, згідно з якою сума Договору залишилась 1 006 048,91 грн, загальний обсяг поставки електричної енергії зменшився до 223 278 кВт*год, що фактично вказує на збільшення ціни за одиницю товару. Передбачено, що умови додаткової угоди застосовуються до правовідносин, починаючи з 01.11.2021.
Враховуючи, що Додатковою угодою 9 визначена кількість товару у кількості 223278 кВт*год загальною вартістю 1 006 048,91 грн, в т.ч. ПДВ, вартість 1 кВт*год з 01.10.2021 піднялася на 33,31% від початкової вартості, і становить 4,50581 грн, в т.ч ПДВ, (1 006 048,91 грн / 223278 кВт*год = 4,50581 грн/кВт*год).
Додаткову угоду № 10 від 23.12.2021 укладено з метою приведення до фактичного споживання електричної енергії у відповідність до кошторисних призначень.
Вказаною додатковою угодою сума Договору зменшилась до 1 006 047,22 грн, та загальний обсяг поставки електричної енергії залишився 223 278 кВт*год.
Враховуючи, що Додатковою угодою 10 визначена кількість товару у кількості 223278 кВт*год загальною вартістю 1 006 047,22 грн, в т.ч. ПДВ, вартість 1 кВт*год становить 4,50581 грн, в т.ч ПДВ, (1 006 047,22 грн / 223278 кВт*год = 4,5058 грн/кВт*год).
Документи, які стали підставою для внесення змін до Договору, у додаткових угодах не зазначені, до платформи публічних закупівель не завантажені, у вільному доступі відсутні та на запити прокуратури не надані.
Разом з тим, відповідно до інформації, що міститься у вільному доступі на сайті ДП «Оператор ринку» за посиланням https://www.oree.com.ua/, а саме відомостей щодо індексів РДН та середньозважених цін за період з дати укладання Договору (04.02.2021) по дату внесення змін Додатковою угодою №2 (12.03.2021), спостерігалась тенденція як до підвищення ціни на товар на ринку у певні дати, так і до її зменшення.
Так, середньозважена ціна на момент укладання Договору (28.01.2021) становила 1740,17 грн/МВт*год.
Середньозважена ціна між датами 04.02.2021 та 12.03.2021, яка розраховується шляхом складання вартості щоденної ціни на електричну енергію та ділення результату на кількість днів розрахункового періоду, була меншою за ціну на ринку на час укладання Договору і становила 1 547,43 грн/МВт*год.
Саме в день укладання Додаткової угоди № 2 від 12.03.2021 середньозважена ціна на ринку взагалі становила 1320,10 грн/МВт*год, тобто також менша за ціну на час укладання Договору та середню ціну в період між датою укладання Договору та Додаткової угоди №2.
Умови Додаткової угоди №2 застосовуються до відносин сторін, які виникли з 01.01.2021, відповідно до інформації, що міститься у вільному доступі на сайті ДП «Оператор ринку» за посиланням https://www.oree.com.ua/, спостерігається середньозважена ціна на ринку за період з дати укладання договору (28.01.2021) по дату виникнення правовідносин за Додатковою угодою №2 (01.02.2021) - 1466,59 грн/МВт*год, що також менше, аніж на момент укладання Договору.
Так, укладення додаткової угоди № 2 від 12.03.2021 призвело до збільшення ціни за 1кВт/год. на 17,6 % відносно ціни, що визначена в Договорі, додаткової угоди № 5 від 10.09.2021 - на 27,52 %, додаткової угоди № 6 від 17.09.2021 - на 27,99%, додаткової угоди № 7 від 16.11.2021 - на 30,01%, додаткової угоди № 8 від 18.11.2021 - на 32,32%, додаткової угоди № 9 від 16.12.2021 - на 33,31%.
Прокурор звернувся з позовом та просить суд визнати недійсними зазначені додаткові угоди, оскільки відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Отже, ключовим у даній нормі Закону є те, що для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди, тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обгрунтованого укладення).
Враховуючи вищевикладене, коливання ціни товару на ринку при укладенні Додаткової угоди №2 сторонами договору жодним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено, у зв'язку з чим ними не дотримано вимоги п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та безпідставно змінено істотні умови договору.
Разом з тим, враховуючи, те що додаткова угода № 1 укладена з порушенням ст. 41 Закону, а отже підлягає визнанню судом недійсною, наступні додаткові угоди також підлягають визнанню недійсними, адже їхнє укладення призвело до перевищення допустимої межі збільшення ціни за одиницю товару (10%), що визначена Законом.
Прокурор зазначає, що оскільки вищевказані додаткові угоди визнаються недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною в основному Договорі №1474-СД від 04.02.2021, а саме 3,38 грн за 1 кВт*год, в т.ч. ПДВ.
Так, згідно актів, розміщених на Єдиному веб порталі використання бюджетних коштів https://spending.gov.ua/, ТОВ «ЕНЕРА СХІД» поставлено 223 278 кВт електричної енергії на загальну суму 1 006 047,22 грн, а саме:
- згідно акту № 1474-СД/10579/1 від 10.02.2021 за січень 2021 року - 25781 кВт*год на суму 102477,31 грн, в т.ч. ПДВ, ціна за одиницю, без ПДВ - 3,31 грн;
- згідно акту № 1474-СД/22157/1 від 19.03.2021 за лютий 2021 року - 21952 кВт*год на суму 91729,24 грн, в т.ч. ПДВ, ціна за одиницю, без ПДВ - 3,48 грн;
- згідно акту № 1474-СД/33481/1 від 20.04.2021 за березень 2021 року - 20704 кВт*год на суму 86514,31 грн, в т.ч. ПДВ, ціна за одиницю, без ПДВ - 3,48 грн;
- згідно акту № 1474-СД/44370/1 від 14.05.2021 за квітень 2021 року - 22338 кВт*год на суму 93342,19 грн, в т.ч. ПДВ, ціна за одиницю, без ПДВ - 3,48 грн;
- згідно акту № 1474-СД/54625/1 від 14.06.2021 за травень 2021 року - 22523 кВт на суму 94115,24 грн, в т.ч. ПДВ, ціна за одиницю, без ПДВ - 3,48 грн;
- згідно акту № 1474-СД/65163/1 від 08.07.2021 за червень 2021 року - 17672 кВт*год на суму 73844,71 грн, в т.ч ПДВ, ціна за одиницю, без ПДВ - 3,48 грн;
- згідно акту № 1474-СД/75851/1 від 16.08.2021 за липень 2021 року - 15900 кВт*год на суму 66440,20 грн, в т.ч ПДВ, ціна за одиницю, без ПДВ - 3,48 грн;
- згідно акту № 1474-СД/87298/1 від 16.09.2021 за серпень 2021 року - 16713 кВт*год на суму 77552,20 грн, в т.ч. ПДВ, ціна за одиницю, без ПДВ - 3,87 грн;
- згідно акту № 1474-СД/97643/1 від 12.10.2021 за вересень 2021 року - 21424 кВт*год на суму 104909,64 грн, в т.ч. ПДВ, ціна за одиницю, без ПДВ - 4,08 грн;
- згідно акту № 1474-СД/109231/1 від 19.11.2021 за жовтень 2021 року - 21556 кВт*год на суму 116101,04 грн, в т.ч. ПДВ, ціна за одиницю, без ПДВ - 4,49 грн;
- згідно акту № 1474-СД/119048/1 від 16.12.2021 за листопад 2021 року - 16715 кВт*год на суму 99021,14 грн, в т.ч. ПДВ, ціна за одиницю, без ПДВ - 4,94 гривень.
Водночас, згідно до інформації Єдиного вебпорталу використання публічних коштів spending.gov.ua та інформації, наданої ГУ ДКСУ у Луганській області ГУ ДКСУ у Луганській області, сума сплачених замовником коштів за договором №1474-СД від 04.02.2021 становить 1 006 047,22 грн, яку перераховано відповідно до наступних платіжних доручень:
1. № 2 від 2202.2021 на суму 102477,31 грн, з призначенням платежу:
« 0712020;КЕКВ2610;опл.за активну електричну енергiю за сiчень 2021р.;зг.рах. №1474-СД/10579/1 вiд 10.02.2021р.;дог.№1474-СД вiд 04.02.2021р.;у т.ч. ПДВ-17079,55;»;
2. № 30 від 25.03.2021 на суму 91729,24 грн, з призначенням платежу: « 0712020;КЕКВ2610;опл.за активну електричну енергiю за лютий 2021р.;зг.рах. №1474-СД/22157/1 вiд 19.03.2021р.;дог.№1474-СД вiд 04.02.2021р.;у т.ч. ПДВ-15288,21;»;
3. № 93 від 28.04.2021 на суму 86514,31 грн, з призначенням платежу: « 0712020;КЕКВ2610;опл.за активну електрич. енергiю за березень 2021р.;зг.рах. №1474-СД/33481/1 вiд 20.04.2021р.;дог.№1474-СД вiд 04.02.2021р.;у т.ч. ПДВ-14419,05;»;
4. № 140 від 20.05.2021 на суму 93342,18 грн, з призначенням платежу: « 0712020;КЕКВ2610;опл.за активну електричну енергiю за квiтень 2021р.;зг.рах. №1474-СД/44370/1 вiд 14.05.2021р.;дог.№1474-СД вiд 04.02.2021р.;у т.ч. ПДВ-15557,03;»;
5. № 196 від 22.06.2021 на суму 94115,24 грн, з призначенням платежу: « 0712020;КЕКВ2610;опл.за електричну енергiю за травень 2021р.;зг.рах.№1474- СД/54625/1 вiд 14.06.2021р.;дог.№1474-СД вiд 04.02.2021р.;у т.ч. ПДВ-15685,87;»;
6. № 278 від 16.07.2021 на суму 73844,71 грн, з призначенням платежу: « 0712020;КЕКВ2610;опл.за електричну енергiю за червень 2021р.;зг.рах.№1474- СД/65163/1 вiд 08.07.2021р.;дог.№1474-СД вiд 04.02.2021р.;ПДВ-12307,45;»;
7. № 351 від 20.08.2021 на суму 66440,20 грн, з призначенням платежу: « 0712020;КЕКВ2610;опл.за електричну енергiю за липень 2021р.;зг.рах.№1474- СД/75851/1 вiд 16.08.2021р.;дог.№1474-СД вiд 04.02.2021р.;у т.ч. ПДВ-11073,37;»;
8. № 417 від 28.09.2021 на суму 77552,20 грн, з призначенням платежу: « 0712020;КЕКВ2610;опл.за електричну енергiю за серпень 2021р.;зг.рах.№1474- СД/87298/1 вiд 16.09.2021р.;дог.№1474-СД вiд 04.02.2021р.;у т.ч. ПДВ-12925,37;»;
9. № 458 від 25.10.2021 на суму 104909,64 грн, з призначенням платежу: « 0712020;КЕКВ2610;опл.за електричну енергiю за вересень 2021р.;зг.рах.№1474- СД/97643/1 вiд 12.10.2021р.;дог.№1474-СД вiд 04.02.2021р.;у т.ч. ПДВ-17484,94;»;
10. № 597 від 26.11.2021 на суму 116101,04 грн, з призначенням платежу: « 0712020;КЕКВ2610;опл.за електричну енергiю за жовтень 2021р.;зг.рах.№1474- СД/109231/1 вiд 19.11.2021р.;дог.№1474-СД вiд 04.02.2021р.;у т.ч. ПДВ-19350,17;»;
11. № 638 від 22.12.2021 на суму 99021,14 грн, з призначенням платежу: « 0712020;2610;опл.за електричну енергiю за листопад 2021р.;зг.рах.-факт.№1474- СД/119048/1 вiд 16.12.2021р.;дог.№1474-СД вiд 04.02.2021р.;у т.ч. ПДВ-16503,52;», які доступні за посиланням https://spending.gov.ua/new/transactions/search?page=1.
З огляду на викладене, здійснюючи розрахунок за поставлену електричну енергію за тарифом, визначеним у первинному Договорі, Відповідач 2 повинен був сплатити за поставлену електричну енергію в обсязі 223 278 кВт*год кошти у розмірі 754 679,64 гривень (223 278 х 3,38 грн).
Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 251 367,58 грн (1 006 047,22 грн - 754 679,64 грн).
Відповідно до інформації, яка міститься на платформі публічних закупівель, відповіді ГУ ДКСУ у Луганській області № 07-18-06/852 від 18.03.2025 та відповіді Департаменту охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації № 1/02- 01257 від 23.04.2025, джерелом закупівлі електричної енергії є місцевий бюджет.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України (БК України) бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Згідно з ч. 12 ст. 23 БК України усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 57 цього Кодексу усі надходження і витрати записуються в тому бюджетному періоді, в якому вони здійснені.
Таким чином, повернення коштів на рахунок платника та сторони Договору - КНП ЛОР «ЛОМЦСНІХ» не призведе до ефективного захисту порушених інтересів держави та територіальної громади, адже з урахуванням закінчення бюджетного періоду, на який були встановлені відповідні бюджетні призначення, вказані кошти переплати, які безпідставно одержані та збережені постачальником електричної енергії, підлягають повернення саме до місцевого бюджету, адже вони є цільовими.
Прокурор просить стягнути з Відповідача 1 грошові кошти в сумі 251 367,58 грн які були безпідставно одержані Відповідачем 1, підстава їх набуття відпала, а тому Відповідач 1 зобов'язаний їх повернути Позивачу 1, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Відповідач-1 проти задоволення позову заперечує, зокрема посилаючись на те, що з 24.02.2022 проти України здійснюється військова агресія російської федерації, у зв'язку з чим 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 на всій території України введений воєнний стан (Указ затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX), який в подальшому продовжено відповідними указами Президента України.
З 24 лютого 2022 року місто Старобільськ, а в подальшому вся Луганська область, перебуває під фактичним контролем (окупацією) військових формувань агресора - російської федерації. При цьому, військовими формуваннями агресора - російської федерації були захоплені адміністративні будівлі відповідачів.
В результаті бойових дій та окупації м. Старобільськ та в цілому Луганської області відповідачі по теперішній час не має доступу до свого майна, банківських виписок та документів, первинних бухгалтерських документів, документів з кадрової роботи, серверного обладнання з електронними базами даних та інших нематеріальних активів та іншого.
В зв'язку з неможливістю встановити точну суму переплати бюджетних коштів, визнання недійсними Додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу не може бути ефективним способом захисту.
Відповідач 1 зазначає, що обраний Прокурором спосіб захисту порушеного права, шляхом визнання недійсними додаткових угод до Договору не є ефективним у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оскільки не може забезпечити поновлення прав Позивача внаслідок його невідповідності змісту порушеного права та характеру спірних правовідносин.
Крім того Прокурором не доведено того, що у обрані ТОВ «ЕНЕРА СХІД» періоди для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, не відбулося коливання ціни на електричну енергію або воно відбулося в меншому відсотковому співвідношенні, аніж збільшення ціни за одиницю товару у Договорі.
Відповідач-1 вважає, що Додаткові угоди укладені у відповідності до положень Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон, Закон України «Про публічні закупівлі»), та забезпечують баланс інтересів сторін, тому повністю заперечує проти позову прокурора.
Відповідач-2 відзиву на позовну заяву не надав.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Верховний Суд у постанові №927/491/19 від 18.06.2021 зазначив, що метою регулювання, передбаченого ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Так, стаття 652 ЦК передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Відтак, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити нову закупівлю, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.
Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначив, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Відповідно до ст. 5 3акону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі №6915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".
Як визначено у статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" принципами закупівлі, зокрема, є максимальна економія та ефективність. Критерієм вибору переможця у проведенні закупівлі є ціна (100%).
Отже, укладення спірних додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії за вказаних обставин суперечить принципам закупівлі, а саме, максимальній економії.
У статті 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У статті 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним (частин 2 статті 16 ЦК України).
Відповідно до частини 3 статті 15 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Суд також вважає за необхідне відмітити, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10 % шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, а укладання спірних угод у цьому випадку фактично призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.
Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Суд також звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 врахувала, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
Враховуючи викладене, спірні додаткові угоди до договору є недійсними в силу статті 41 Закону "Про публічні закупівлі", та, відповідно, не породжують жодних правових наслідків для сторін, а отже вимоги прокуратури в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.08.2021 у справі № 926/324/20 зазначено, що при застосуванні положень статей 215, 217 ЦК України слід враховувати, що умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною, не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому (Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 910/22319/16).
Таким чином, оскільки ціна за одиницю товару є істотною умовою Договору та додаткових угод, укладених до такого Договору, а отже вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними у повному обсязі.
Щодо стягнення безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Частиною 1 статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.
Згідно ч. 3 ст. 66 Закону, відповідний двосторонній договір має встановлювати: предмет договору; ціну електричної енергії, визначену у грошових одиницях; обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії; строки та порядок постачання електричної енергії; порядок повідомлення про договірні обсяг купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договором; порядок та форму розрахунків; строки та порядок оформлення актів приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії; права, обов'язки та відповідальність сторін; строк дії договору.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч. 4 ст. 179 ГК України).
Згідно з статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Таким чином, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України "Купівля-продаж".
Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Таким чином, є правові підстави для повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві.
Відповідач 1 заперечує проти стягнення вартості непоставленого товару, посилаючись на відсутність належних доказів, що підтверджують обсяг поставленого за спірними додатковими угодами товару.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).
Стаття 79 ГПК України закріпила в господарському процесі стандарт доказування «вірогідності доказів».
Стандарт доказування «вірогідності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 Конвенції). Конвенція та практика ЄСПЛ є джерелом права (ч. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд погоджується з доводами Прокурора, що згідно з даними Актів, Відповідач 2 повинен був сплатити за поставлену електричну енергію в обсязі 223 278 кВт*год кошти у розмірі 754 679,64 гривень (223 278 х 3,38 грн).
Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 251 367,58 грн (1 006 047,22 грн - 754 679,64 грн).
За таких обставин вимоги Прокурора є обґрунтованими.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в частині вимог щодо визнання недійсними додаткових угод покладаються на відповідачів, а стосовно стягнення коштів на Відповідача 1.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 20, 46, 73, 74, 79, 86, 129, 130, 185, 191, 233, 236-238, 240, 242 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 04.02.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 1474-СД від 04.02.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СХІД» та Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради «Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб».
3. Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 12.03.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 1474-СД від 04.02.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СХІД» та Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради «Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб».
4. Визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 10.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 1474-СД від 04.02.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СХІД» та Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради «Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб».
5. Визнати недійсною Додаткову угоду № 6 від 17.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 1474-СД від 04.02.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СХІД» та Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради «Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб».
6. Визнати недійсною Додаткову угоду № 7 від 16.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 1474-СД від 04.02.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СХІД» та Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради «Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб».
7. Визнати недійсною Додаткову угоду № 8 від 18.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 1474-СД від 04.02.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СХІД» та Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради «Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб».
8. Визнати недійсною Додаткову угоду № 9 від 16.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 1474-СД від 04.02.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СХІД» та Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради «Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб».
9. Визнати недійсною Додаткову угоду № 10 від 23.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 1474-СД від 04.02.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СХІД» та Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради «Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб».
10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СХІД» (Луганська область, м. Старобільськ пл. Базарна, 32А, 92702, код ЄДРПОУ: 42010964) на користь Луганської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації (Луганська область м. Сіверськодонецьк, проспект Центральний, 59, 93400, код ЄДРПОУ: 00022450) кошти в сумі 251 367,58 гривень.
11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СХІД» (Луганська область, м. Старобільськ пл. Базарна, 32А, 92702, код ЄДРПОУ: 42010964) на користь Луганської обласної прокуратури на розрахунковий рахунок UA048201720343140001000000839, Банк - ДКСУ у м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 02909921, код класифікації видатків бюджету - 2800 витрати на сплату судового збору в сумі 12706 гривень 01 коп.
12. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб» ( адреса вул.Сметаніна, буд. 5, м. Сіверськодонецьк, Сіверськодонецький рн, Луганська обл., 93401 ЄДРПОУ 01983832) на користь Луганської обласної прокуратури на розрахунковий рахунок UA048201720343140001000000839, Банк - ДКСУ у м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 02909921, код класифікації видатків бюджету - 2800 витрати на сплату судового збору в сумі 9689 грн. 60 коп.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 27 січня 2026.
СУДДЯ Богдан ЯРЕСЬКО