Кіровоградської області
вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25006,
тел. 30-10-22, 30-10-23 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
22 січня 2026 рокуСправа № 912/3076/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у підготовчому засіданні матеріали заяви ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
про неплатоспроможність боржника - фізичної особи,
за участю представника заявниці Калачика В.В., ордер серія АА №124754 від 05.12.2025 (в режимі відеоконференції).
ОСОБА_1 (далі - гр. ОСОБА_1 , заявниця) звернулась до Господарського суду Кіровоградської області із заявою на підставі ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Ухвалою від 15.12.2025 заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення її недоліків.
У встановлений судом строк ОСОБА_1 не повністю усунула недоліки поданої нею заяви.
Виходячи з характеру недоліків та враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 119 КУзПБ наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність суд з'ясовує підготовчому засіданні, суд ухвалою від 298.12.2025 прийняв до розгляду заяву та призначив підготовче засідання. Від заявниці витребувано повторно документи і пояснення, підготовче засідання призначено на 15.01.2026.
15.01.2025 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 22.01.2026 за усним клопотанням представника заявниці.
21.01.2026 від заявниці на адресу суду надійшли додаткові пояснення.
22.01.2026 суд продовжив підготовче засідання.
У підготовчому засіданні заявницею підтримано заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Розглянувши подані документи, суд дійшов таких висновків.
Згідно заяви, як на підставу для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, наведено посилання на п.п. 2-4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Мотивуючи наведені підстави, ОСОБА_1 зазначає, що уклала кредитні договори з 3 банками та 4 фінансовими установами, по яких існує заборгованість за попереднім розрахунком 163 010,02 грн.
ОСОБА_1 повідомляє, що має у власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зазначає, що є працевлаштованою та офіційно працює за трудовим договором на ТОВ "ВЕРЕСЕНЬ ПЛЮС", продавцем продовольчих товарів та у ФОП "МУРАДЯН РАФАЕЛ ГАРЕГІНОВИЧ" за сумісництвом на посаді офіціант, отримує заробітну плату, що підтверджується довідкою з місця роботи, трудовою книжкою та відомостями про трудову діяльність. Орієнтовний середній заробіток складає 28 000,00 грн. Заявниця має відкриті банківські рахунки.
Отримання кредитів пояснює потребою забезпечення базових витрат на проживання боржниці та дитини після виїзду колишнього чоловіка за кордон на заробітки. Частина кредитних коштів була спрямована на оформлення документів для можливого виїзду за кордон, а також на фінансову підтримку чоловіка до моменту отримання ним стабільного доходу. Частина кредитних коштів використовувалась для покриття повсякденних витрат на проживання сім'ї, оплату комунальних послуг, лікування, навчання та утримання дитини, а також для допомоги матері й колишньому чоловікові, який не забезпечував належного матеріального утримання сім'ї.
До заяви серед доказів на підтвердження повідомлених обставин додано, зокрема: відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку з січня 2022 по жовтень 2025; декларації за 2022 - 01.11.2025, копії кредитних договорів, відповіді кредитоірв на запити заявниці.
Особливості відновлення платоспроможності боржника, який є фізичною особою, врегульовано Книгою четвертою КУзПБ.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ч. 1 ст. 115 та ст. 116 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника, яка подається ним за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, із викладенням, зокрема, обставин, що стали підставою для звернення до суду, а також наданням документів, передбачених ч. 3 ст. 116 КУзПБ. Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
У разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду та призначає дату підготовчого засідання, в якому розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви (ч. 1 ст. 117, ч. 1 ст. 119 КУзПБ).
За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 3 ст. 119 КУзПБ).
Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (ч. 4 ст. 119 КУзПБ).
Отже, на стадії підготовчого засідання у справі суд надає оцінку відповідності поданої заяви боржника за формою і змістом вимогам статей 115, 116 КУзПБ та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за ч. 4 ст. 119 КУзПБ, за відсутності яких суд відкриває провадження у справі.
У відповідності до ст. 116 КУзПБ обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, а також доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, покладений на заявника.
Пунктом 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Лише фізична особа-боржник, яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою, наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин загрози своєї неплатоспроможності. Відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Стандарт доказування "достатність доказів" було виключено із ГПК, водночас у справах про неплатоспроможність фізичної особи господарський суд враховує, окрім належності та допустимості, також достатність поданих боржником доказів для підтвердження та доведення обставин неплатоспроможності чи її загрози, як підстави для відкриття провадження у такій справі.
Наведеного висновку дотримується Верховний Суд у постанові від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21.
Як зазначено, у поданій заяві заявниця вказує про наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, передбачених пунктами 2-4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Наведені норми визначають, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (пункт 2);
у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (пункт 3);
наявні ознаки загрози неплатоспроможності (пункт 4).
Стаття 1 КУзПБ в редакції Закону України № 3985-IX від 19.09.2024 наводить визначення поняття загрози неплатоспроможності, яким є фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов'язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями.
За вказаною нормою, неплатоспроможність - це неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".
Згідно поданих документів суд встановив, що заявниця ОСОБА_1 є працевлаштованою у період з 03.07.2007 по 28.08.2023 та з 03.07.2024 по теперішній час. Відповідно до поданих заявницею декларацій про майновий стан та відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків, середньомісячний розмір заявниці склав, зокрема: 2024 рік - в середньому 20,5 тис. грн (15,8 тис. грн за вирахуванням 18% ПДФО та 5% військового збору); 2025 рік - в середньому 30,4 тис. грн (23,4 тис. грн за вирахуванням 18% ПДФО та 5% військового збору). Також заявницею повідомлено про отримання аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 3 000,00 грн щомісячно.
За розрахунком заявниці, підтвердженим копіями договорів та листами-відповідями кредиторів, загальний розмір заборгованості за наявними у заявниці договорами становить 163 010,02 грн.
Суд враховує, що вказаний розмір заборгованості є вже накопиченим по факту несплати станом на дату звернення до суду. При цьому, за висновком суду, заявниця не доводить неможливість виконання нею зобов'язань з урахуванням розміру такого зобов'язання на конкретну дату виникнення строку його виконання та з урахуванням розміру свого щомісячного доходу (заробітної плати).
Так, суд пропонував заявниці надати розрахунки прострочення за кожним з кредитних договорів, з урахуванням їх конкретних умов (порядку, строку, структури платежів). Однак, було подано лише загальний розрахунок по кожному договору (а.с. 190-191) без розрахунку щомісячних чи інших по періоду сплати платежів. Отже, заявницею не розкрито в достатній мірі її щомісячні зобов'язання з кредитних платежів та, відповідно, неможливість їх виконання у співвідношенні зі щомісячним доходом та іншими необхідними витратами.
Поряд з цим, виходячи з наявних документів та розрахунку, суд вважає що обраховані суми зобов'язання є співмірними з доходами заявниці, що дозволяло їх виконання.
Роблячи такий висновок, суд враховує законодавчо визначений розмір прожиткового мінімуму та відсутність доказів на підтвердження усіх витрат, про які повідомляє заявниця. Суд зауважує на тому, що власні розписки заявниці не є належними доказами витрат.
Натомість, деякі пояснення заявниці щодо її витрат викликають сумнів у їх достовірності внаслідок їх певної нелогічності.
Так, заявниця повідомляє про необхідність оплати юридичних послуг задля процесу щодо розірвання шлюбу. Однак, рішення суду від 05.12.2022 у справі № 405/6048/22 не містить висновку про заявлення заявницею інших судових витрат, крім судового збору в розмірі 992,40 грн, який було стягнуто з відповідача на користь заявниці. Крім того, період, в якій відбувався процес розлучення, не співпадає з періодом оформлення кредитів.
Не підтверджено жодним розрахунком твердження заявниці про необхідність оформлення кредиту з метою погашення іншого мікрозайму.
Суд констатує відсутність в матеріалах справи доказів надання допомоги колишньому чоловікові, про що вказує заявниця, та відсутність доказів оплати усіх комунальних витрат.
Додатково суд враховує, що оплата комунальних платежів є обов'язком кожного споживача. Одночасно законодавством передбачено можливість оформлення субсидій на комунальні послуги, у тому числі на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Однак, заявниця не пояснює обставин неможливості оформлення субсидій у разі фактичної наявності перевищення відповідного відсотку витрат на ЖКП.
Суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних документально підтверджених відомостей щодо наявних певних непередбачуваних для заявниці випадків, настання яких обумовило понесення додаткових незапланованих фінансових витрат у відповідному періоді розрахунку (зокрема, погіршення стану здоров'я, втрата працездатності, зміна місця проживання з відповідними витратами тощо).
Суд враховує, що у період вересень 2023 - червень 2024 заявниця офіційно була не працевлаштована. Однак, вказане не повідомляється, як причина оформлення чи несплати кредитів, тоді як суд позбавлений можливості здійснювати таку кваліфікацію самостійно. За правилами ст. 116 КУзПБ саме на боржника покладається обов'язок викладу всіх обставин, тоді як суд лише перевіряє наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі. Окрім того, станом на дату строку виконання договорів, який зазначено у розрахунку, заявниця вже була працевлаштована та отримувала заробітну плату.
Суд зауважує, що, виходячи з положень КУзПБ та поняття неплатоспроможності є недопустимим відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності поведінки боржника, який свідомо припиняє погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів, маючи при цьому фінансову можливість такого виконання.
Суд зазначає, що у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Натомість згідно повідомлених обставин та поданих доказів суд НЕ встановив обставин неспроможності заявниці виконувати свої кредитні зобов'язання та вбачає сумнів у добросовісній поведінці заявниці як сторони, на яку покладено певні обов'язки.
В контексті наведеного звертає увагу та обставина, що заявниця, повідомляючи про неможливість виконання зобов'язань перед кредиторами, укладає договір з арбітражним керуючим на суму оплати послуг 45 420,00 грн зі строком виконання до 28.02.2026, що складає 27,86% від усієї суми заборгованості за кредитними договорами.
Тобто, заявниця, вказуючи про свою фінансову неспроможність, одночасно бере на себе нові грошові зобов'язання, розмір яких у відсотковому співвідношенні із загальною сумою кредиторської заборгованості є чималим. При цьому, заявниця не повідомляє про будь-які перешкоди у можливості самостійного виконання такого нового зобов'язання, розмір якого НЕ є незначними, а становить суттєву частку від загальної суми боргів. Вказане викликає сумнів у тому, що фінансова неспроможність заявниці є реальною, а не перебільшеною.
Крім того, виходячи з розрахунку кредиторів, а також суми грошового зобов'язання, яке заявниця має можливість безперешкодно оплатити (послуги арбітражного керуючого), суд робить висновок про наявну фактичну можливість заявниці повністю закрити (виконати) окремі кредитні договори, враховуючи, у тому числі, першочерговість за строком виконання.
Так, наприклад, у листі кредитора ТОВ "Діджі Фінанс" від 19.09.2025 повідомлено заявницю, що сума заборгованості за кредитним договором № 8871332 від 27.11.2023 становить всього 6 406,59 грн "до закриття". Згідно розрахунку вказано строк виконання такого договору 23.08.2024. Отже, нарахування по такому договору є остаточними і його строк виконання є одним із першочергових стосовно інших зазначених у розрахунку договорів.
Посилання заявниці на п. 3 ч. 2 ст. 115 КУзПБ (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними) відхиляється судом, оскільки суду не повідомлено про наявність стосовно заявниці будь-яких виконавчих проваджень та здійснення виконавцем виконавчих дій, у тому числі, з розшуку майна. Суд звертає увагу, що у розумінні Закону України "Про виконавче провадження" кошти боржника - це теж майно, на яке в першу чергу звертається стягнення за виконавчими документами.
У відповідності до вищевикладеного суд згідно повідомлених заявницею обставин та поданих доказів НЕ встановив підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, передбачених ч. 2 ст. 115 КУзПБ України.
На підставі наведеного суд відмовляє у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 згідно поданої нею заяви.
Відповідно до ч. 7 ст. 39 КУзПБ відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Заява арбітражного керуючого про призначення керуючим реструктуризацією судом не розглядається, у зв'язку з відмовою у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 12, 13, 20, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст. 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Копії ухвали направити гр. ОСОБА_1 до електронного кабінету, арбітражному керуючому Рибкіній Н.В. (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
Повний текст ухвали складено та підписано 27.01.2026.
Суддя В.В.Тимошевська