Справа № 496/25/26
Провадження № 1-кс/496/11/26
05 січня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання слідчого СВ ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження № 12026162250000001 від 01.01.2026 року, за ознаками ч. 1 ст. 115 КК України,
Слідчий звернулась до суду з клопотанням про арешт майна та свої вимоги мотивує тим, що 01.01.2026 року до Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення від ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 01.01.2026 року приблизно о 07:37 годин за адресою АДРЕСА_1 , виявив тітку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , без ознак життя із тілесними ушкодженнями, у вигляді, різаної рани в області шиї спереду.
В ході проведення досудового розслідування 01.01.2026 було затримано особу, підозрювану у вчиненні злочину, а саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ході затримання було здійснено особистий обшук ОСОБА_7 , в ході якого було виявлено та вилучено наступне: Кофту сірого кольору, поміщено до паперового конверту НПУ; Штани кольору «піксель», поміщено до паперового конверту НПУ.
02.01.2026 року слідчим винесено мотивовану постанову про визнання речовим доказом вилученого майна, оскільки вилучене майно буде використане для проведення судових експертиз та містять на собі слідову інформацію, яка залишена на вищевказаних речах у вигляді РБК та біологічних зразків та могла бути залишеною причетною до вищевказаного кримінального правопорушення особою.
З метою подальшого проведення слідчих (розшукових) дій та призначення судових експертиз, просить задовольнити клопотання.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явились, прохальна частина клопотання містить заяву про слухання справи за їх відсутності.
У відповідності ч. 1 ст. 172 ЦПК України неприбуття слідчого, прокурора та власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється, згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, в ч.1 ст. 98 КПК України вказано, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
01.01.2026 р. слідчим винесено постанову про те, що вказані в клопотанні речі, предмети та речовини, являються речовими доказом та містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та згідно ст. 98 КПК України має значення речових доказів по кримінальному провадженню.
Дослідивши додані до клопотання документи, суд вважає, що вилучені під огляду місця події предмети, відповідають вимогам ст. 98 КПКК України, виходячи з чого клопотання підлягає задоволенню.
Крім того, враховуючи ту обставину, що вилучене має бути оглянуто слідчими та спеціалістами, експертами для запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, передачі, відчуження, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати заборону відчуження, користування та розпорядження.
Зазначений захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які, в свою чергу, чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України. Поряд з цим, власник або інший володілець майна, відповідно до вимог ст. 174 КПК України, має право звернутися із клопотанням про скасування накладеного арешту.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, -
Клопотання про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження, користування, розпорядження на майно до прийняття остаточного рішення по кримінальному проваджені, яке виявлено та вилучено 01.01.2026 в ході проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме:
-Кофту сірого кольору, поміщено до паперового конверту НПУ;
-Штани кольору «піксель», поміщено до паперового конверту НПУ.
Ухвалу допустити до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1