Справа № 750/16306/25 Головуючий у 1 інстанції Сапон А. В.
Провадження № 33/4823/156/26
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП.
27 січня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
Розглянув у м. Чернігові, апеляційну скаргу захисника адвоката Бородіна А. В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 грудня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець, проживаючий по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, 22 листопада 2025 року о 23 год. 23 хв., по вул. Льотна, у м. Чернігові, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник адвокат Бородін А. В. просить поновити строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин, постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити.
Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права і не відповідає фактичним обставинам справи.
Так, приймаючи оскаржувану постанову, місцевим судом не прийнято до уваги, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується відповідною довідкою від 14.12.2025.
Про те, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем було відомо працівникам поліції під час складання протоколу від 22.11.2025.
На переконання захисника був порушений спеціальний порядок огляду військовослужбовця ОСОБА_1 , адже проведення огляду мала б здійснювати посадова особа, уповноважена на таке проведення начальником органу управління Військової служби у Збройних силах.
Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, для якого діє спеціальний порядок огляду на стан сп'яніння, визначений приписами ст. 266 - 1 КУпАП та Порядком № 32 і дані норми закону поліцейським були грубо порушені, то всі зібрані поліцейським докази є недопустимими, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановленим законом.
На апеляційний розгляд ОСОБА_1 та його захисник адвокат Бородін А. В. не прибули, були повідомлені про день і час розгляду завчасно. Заяв про перенесення розгляду не подавали. Їх явка на апеляційний розгляд справи була необов'язковою.
Переглянувши відеозапис, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, або її захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови.
У свою чергу, захисник адвокат Бородін А. В. порушує питання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке належним чином мотивоване, а тому з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, строк на апеляційне оскарження необхідно поновити.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, поліцейським до протоколу про адміністративне правопорушення додані матеріали відеозаписів, з яких видно як ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, або у відповідному закладі охорони здоров'я, на що отримували відповідь від ОСОБА_1 , що він транспортним засобом не керував та відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Поліцейські неодноразово повторюють вимогу пройти медичний огляд на місці зупинки та в медичному закладі. До водія пред'являється вимога проходження огляду, він протягом тривалого часу відмовляється, намагаючись затягнути час.
На відеозапису добре видно, що у водія ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп'яніння такі як порушення координація рухів та мови, поліцейський неодноразово звертав увагу на присутність запаху алкоголю з порожнини рота, що свідчить про законність вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Поліцейські не повинні були умовляти водія пройти огляд, достатньо було пред'явити одну вимогу, за відмову від виконання якої настає відповідальність.
Слід зазначити і те, що будь-яких зауважень чи заперечень щодо оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, протягом всього часу складання на нього матеріалів намагався залякати працівників поліції, щоб ті його відпустили. ОСОБА_1 із заявами про неправильність дій чи порушення його прав та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Протокол про адміністративне правопорушення із доданим до нього у встановленому порядку відеозаписом, у сукупності поза розумним сумнівом підтверджують факт керування ОСОБА_1 автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння та його відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Незгода з діями поліцейських не звільняла водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров'я. Пункт 2.5 Правил дорожнього руху носить імперативний характер, з боку працівників поліції не було допущено жодних порушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 КУПАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб'єкту «водій транспортного засобу», а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.
У зв'язку з цим, твердження захисника про порушення поліцейським порядку огляду військовослужбовця на стан сп'яніння, є помилковим.
Загальновідомо, що автомобілі самостійно пересуватися у просторі не можуть. На відеозапису видно, що поліція під'їхала на службовому автомобілі до автомобіля Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , коли той почав від'їжджати, трохи проїхавши, зупинився, і з місця водія вийшов ОСОБА_1 .
Чинне законодавство, в тому числі Правила дорожнього руху, не містять визначення терміну «керування транспортним засобом», але таке визначення було наведене в п. 27 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом визнається виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів - водіїв, незалежно від того керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
За вимогами п. 1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано Указом Президії ВП УРСР № 2614-УПІ від 25.04.1974 - кожний транспортний засіб або склад транспортних засобів, які перебувають у русі, повинні мати водія.
З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, убачається, що водій ОСОБА_1 відмовився пройти перевірку на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер і відмовився їхати в лікарню на освідування. При цьому неодноразово залякував поліцейських, повідомляв про наявність впливових зв'язків.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції забезпечив своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи та ухвалив обґрунтоване рішення про накладення стягнення.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника адвоката Бородіна А. В. залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець