Номер провадження: 33/813/105/26
Номер справи місцевого суду: 511/2301/25
Головуючий у першій інстанції Бобровська І. В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
15.01.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 02 жовтня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №382009, 05.07.2025 року в с.Єреміївка, вул. Миру ОСОБА_1 , 1987 р. н., керуючи колісним трактором МТЗ-80,б/н, під час руху не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, щоб мати змогу безпечно керувати ним, не дотримання безпечної дистанції, здійснив наїзд на перешкоду, а саме із газовою станцією, внаслідок чого т/з отримав механічні пошкодження, травмованих немає, чим порушив п.12.1.ПДР - Водій ТЗ не врахував безпечної швидкості руху, особливо вантажу, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП..
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №382015, 05.07.2025 року о 11:00, с. Єреміївка, вул. Миру, ОСОБА_1 , 1987 р. н., керуючи колісним трактором МТЗ-80, б/н, скоївши дорожньо транспортну пригоду, а саме здійснив наїзд колісним трактором МТЗ-80, передом в газову станцію, після чого місце пригоди залишив, чим порушив вимоги п.2.10 «А'ПДР України - залишення водіями ТЗ, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП.
Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 02 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. ст. 124, 122-4 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення, за правилами ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень.Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави України.
Не погодившись з наведеною постановою суду, 12.11.2025 захисник ОСОБА_1 - адвокат Алексєєв В.В. подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на її незаконність, просить суд поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Роздільнянського районного суду Одеської області від 02 жовтня 2025 року, скасувати вказану постанову та провадження у справі закрити.
Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 посилається на те, що про розгляд справи не був повідомлений належним чином, про наявність оскаржуваної постанови стало відомо 07.11.2025.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не надано жодного обґрунтування матеріалам справи та не звернуто увагу на те, що жоден свідок не бачив обставин. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути самостійним доказом, оскільки викладені в ньому обставини потребують підтвердження іншими доказами. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень. Згідно схеми місця ДТП транспортний засіб МТЗ 80 видимих (зовнішніх) пошкоджень отриманих у наслідок ДТП - не має, у зв'язку з чим відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, без наявності якої ОСОБА_1 неможливо притягнути до адміністративної відповідальності в цілому, що, в свою чергу, вказує на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП. Крім того, апелянт вказує, що 05.07.2025 у с. Єреміївка, вул. Миру, кут вул. Автозаводська, як зазначено у схемі місця ДТП, жодної ДТП не було і не могло бути, у зв'язку з тим, що зазначені вулиці є паралельними та не пересікаються між собою. Електронний рапорт №8953 від 05.07.2025 не є доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП. Пояснення свідків не можуть бути взяті до уваги, оскільки останні не бачили самої ДТП, так само і водія, який міг його вчинити, такі покази є лише припущеннями. Копія постанови про накладення стягнення серії ЕНА №5147885 від 05.07.2025 за ч. 2 ст. 126 КУпАП не має доказового значення, у зв'язку з тим, що для доведення вини за ст. 124 КУпАП потрібні докази, що підтверджують безпосередньо факт порушення ПДР, яке призвело до пошкодження майна, а не просто факт керування без прав. Працівниками поліції ОСОБА_1 взагалі не роз'яснено права передбачені ст. 55,56,59,63 КУ та ст. 268 КУпАП. Працівниками поліції було порушено вимоги під час складання та заповнення схеми місця ДТП від 05.07.2025, оскільки останнє не містить підпису особи, яка його складала, не зазначено пошкодження отриманих у наслідок ДТП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню, провадження в справі закриттю, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Отже, для наявності складу адміністративного правопорушення обов'язковим є наявність пошкодженого майна.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.4 ч.1 Розділу ІІ Інструкції, протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до ст.254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Розділом ІХ Інструкції чітко зазначені Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП. Відповідно до ч.1 у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються:1) схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський;2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);3) показання технічних приладів (у разі їх наявності);4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.
На схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об'єкти:1) ділянка дороги, на якій сталась ДТП;2) сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів та слідів;3) транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів;4) сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям;5) інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об'єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту;6) координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів;7) ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами;8) ширина тротуарів, узбіччя;9) розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття;10) розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття;11) розташування дорожньої розмітки;12) розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху;13) розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду.
В обов'язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об'єктів, зображених на схемі.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження, що є кваліфікованою ознакою, про пошкодження іншого майна не зазначено.
Водночас зі схеми дорожньо-транспортної пригоди видно, що колісний трактор МТЗ 80 жодних пошкоджень не має, будь- яких інших доказів на підтвердження наявності пошкоджень як транспортного засобу, так і будь-якого іншого майна не долучено.
Зазначені обставини виключають наявність складу правопорушення, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є достатнім та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Обставини, які зазначені посадовими особами, у протоколі про адміністративне правопорушення повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому правопорушенні.
Кваліфікуючими ознаками для статті 122-4 КУпАП є залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, проте дорожньо - транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої згинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
З врахуванням відсутності доказів про матеріальні збитки, пошкодження будь-якого майна, відсутні підстави для встановлення факту наявності порушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
Суд не вправі самостійно змінювати фабулу порушення, у цій справі вона обмежена пошкодженням транспортного засобу, що суперечить схемі транспортної пригоди та не підтверджено іншими доказами.
Згідно з судовою практикою ЄСПЛ "доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом" (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey).
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини ("Малофеєв проти Росії" та "Карелін проти Росії") у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу.
Крім того, висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення обґрунтований поясненнями свідків, які не були очевидцями подій, та про те, що їх пояснення носять характер припущення, зазначено в постанові суду.
Так, письмові пояснення свідка ОСОБА_2 свідчать про те, що на місці ДТП він дізнався, що це можливо був водій трактору з культиватором; з письмових пояснень ОСОБА_3 слідує, що про подію вона дізналася з чуток по селу, що односелець ОСОБА_1 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, здійснив ДТП на тракторі, це міг бути він, так як він неодноразово вживав алкогольні напої та вчиняв ДТП; письмові пояснення ОСОБА_4 свідчать про те, що про вчинення порушення її сином вона дізналася зі слів працівників поліції. Сам ОСОБА_1 вину заперечує, від надання пояснень відмовився.
Зазначеним обставина не надана оцінка судом першої інстанції, який не з'ясував усіх необхідних обставин справи, у зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку про достатність доказів для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, а провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Знайшли підтвердження підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки справу розглянуто у відсутність ОСОБА_1 , якому про наявність оскаржуваної постанови стало відомо 07.11.2025.
Керуючись ст.ст. 7, 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Роздільнянського районного суду Одеської області від 02 жовтня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 02 жовтня 2025 року скасувати.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст.124,122-4 КУпАП закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова