Справа № 729/58/26
2/729/341/26
26 січня 2026 р. Суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Бойко В.І., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Представник позивача адвокат Герасимчук О.О. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Однак, подана заява не відповідає вимогам вказаних вище статей, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Тобто, згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК в позовній заяві повинно бути зазначено, зокрема, місце проживання чи перебування сторін та інших учасників справи.
В позовній заяві представник позивача адвокат Герасимчук О.О., обґрунтовуючи підсудність позову, посилається на ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 9 ст. 28 ЦПК визначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Частиною 10 ст. 28 ЦПК установлено, що позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Реєстрація місця проживання або місця перебування особи це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.
В позовній заяві позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак згідно отриманої 21.01.2026 року відповіді відділу «ЦНАП» Бобровицької міської ради Чернігівської області встановлено, що згідно відомостей, які містяться в реєстрі територіальної громади та архівних даних Бобровицької міської ради Чернігівської області, відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , на підвідомчій території Бобровицької міської ради за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні.
Крім того, за даними відповіді №2248056 від 19.01.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру особу відповідача ОСОБА_2 не знайдено.
Таким чином позивачем вказано адресу місця проживання чи то перебування відповідача, за якою вона не значиться зареєстрованою, а тому суду не відомо з яких саме причин (підстав) позивачем обрано підсудність справи саме Бобровицькому районному суду Чернігівської області.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 378 ч. 1 ЦПК України).
Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.
Враховуючи вищевикладене, суддя прийшла до висновку, що наявні перешкоди для прийняття заяви до свого провадження.
Згідно правил ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 даної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивач, усуваючи недоліки, повинен додати до позовної заяви докази правомірності звернення саме до Бобровицького районного суду Чернігівської області обґрунтувавши належним чином, що саме у межах територіальної юрисдикції Бобровицького районного суду Чернігівської області можливо вирішити спір, з яким позивач звертається наразі.
Слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
При цьому враховую позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, пункту 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuzv. Poland» № 28249/95).
З огляду на встановлені обставини та наведені вимоги закону, подану позовну заяву слід залишати без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків. Роз'яснити положення ч. 3 ст. 185 ЦПК України, за якими в разі, якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Керуючись, ст. 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишити без руху, надавши позивачу строк для виправлення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі усунення недоліків у встановлений строк позовна заява буде вважатися поданою у день первісного її подання до суду.
Попередити позивача, що в разі не виправлення недоліків в строк, визначений судом позовна заява буде вважатися не поданою та підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.І. Бойко