Справа № 576/2984/25
Провадження № 2/576/117/26
27 січня 2026 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області Мазура С.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - позивач або ТОВ «ФК «ЕАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 08.02.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір № 2915161. Згідно п.2.1 кредитного договору, кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, зазначену клієнтом в особистому кабінеті, і яка зазначена в даному п.п. кредитного договору. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», які розміщені на веб сайті, приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих правил. Також зазначає, що 19.07.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 19072023 у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.07.2023 до договору факторингу № 19072023 від 19.07.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 50310,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 40310,00 грн. - заборгованість за процентами. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Тому позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості, а також понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 27 листопада 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідач згідно пункту 1 частини восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін.
18 грудня 2025 року відповідач отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі, проте відзиву, в установлений судом строк, на позов не подала.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Так, судом встановлено, що 08.02.2022 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Лінеура Україна» договір № 2915161 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених договором, товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає 10000,00 грн. (п.1.2).
Згідно п.1.3 кредитного договору, строк кредитування (строк, на який надається кредит): 360 днів, періодичність платежів кожні 10 днів.
Відповідно до п.1.4.1 кредитного договору, стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору.
Договір підписаний відповідачем 08.02.2022 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с. 6-16).
Підписавши кредитний договір у наданій редакції, відповідач погодилася з умовами кредитування, у тому числі і щодо порядку та строку користування кредитом.
Відповідно до п. 2.1 договору, за цим договором товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту.
Сторонами також погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором, що є додатком № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2915161 від 08.02.2022 (а.с. 17).
За змістом листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 29.02.2024 №1-2902, останнє надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене у державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серії ФК № 342 від 02.10.2012) та отримало ліцензію Національного банку України № 3 від 11.11.2013. Між підприємствами укладено договір на переказ коштів № ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019. Відповідно до зазначеного договору успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта:08.02.2022 12:40:04 на суму 10000,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іРау.ua - 136526987, призначення платежу: зарахування 10000 грн на картку НОМЕР_1 (а.с.18).
Відтак, первісний кредитор свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 2915161 від 08.02.2022 станом на 19.07.2023 розмір заборгованості відповідача перед банком становить 50310,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 40310,00 грн. - заборгованість за процентами (а.с. 19-24).
Судом також встановлено, що 19.07.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) був укладений договір факторингу № 19072023, у відповідності до умов якого за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою) та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід'ємною частиною договору (а.с. 25-27,28,29).
Відповідно до Реєстру боржників від 19.07.2023 до договору факторингу № 19072023 від 19.07.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 50310,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 40310,00 грн. - заборгованість за процентами (а.с.30).
Отже позивач набув право вимоги грошових коштів до відповідача за договором № 2915161 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.02.2022 укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1055 ЦК України, передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.
Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 ЦК України.
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.
Пунктами 5 та 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Вказаний кредитний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Таким чином, факт укладення кредитного договору та використання відповідачем кредитних коштів є доведений.
Відповідачем будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 50310,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 40310,00 грн. - заборгованість за процентами.
Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, то відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 3028,00 грн. судового збору.
На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 509, 526, 527, 530, 611, 626, 628, 638,1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 12, 19, 141, 263, 265, 274-279 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, п.і. 01032, ідентифікаційний код юридичної особи 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк) заборгованість за кредитним договором № 2915161 у розмірі 50310 (п'ятдесят тисяч триста десять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, п.і. 01032, ідентифікаційний код юридичної особи 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк) 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.А. Мазур